Рішення

від 05.08.2024 по справі 916/1879/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1879/24Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши матеріали справи №916/1879/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика домашнього текстилю та нетканих матеріалів Дотінем (61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 24, літ. І-4; код ЄДРПОУ 300614)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт (65482, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19, офіс 807; код ЄДРПОУ 43331493)

про стягнення 720643,31 грн.

Представники:

Від позивача: Ігнатенко О.О., за ордером

Від відповідача: не з`явився

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю Фабрика домашнього текстилю та нетканих матеріалів Дотінем звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт про стягнення суми основного боргу у розмірі 720643,31 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.05.2024р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика домашнього текстилю та нетканих матеріалів Дотінем до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1879/24. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "03" червня 2024 р. о 11:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 03.06.2024р. о 11:00.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач подав до суду клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просить суд витребувати відповідну інформацію від Головного управління ДПС в Одеській області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.05.2024р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика домашнього текстилю та нетканих матеріалів Дотінем від 29.04.2024р. про витребування доказів по справі №916/1879/24 задоволено.

17.05.2024р. до суду відповідачем надано відзив.

20.05.2024р. до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшла витребувана судом інформація.

21.05.2024р. до суду позивачем надано відповідь на відзив.

03.06.2024р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 29.07.2024р. о 11:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.06.2024р. повідомлено відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт по справі №916/1879/24 про судове засідання, яке відбудеться (у зв`язку з перебуванням судді у відпустці з 26.06.2024р. по 26.07.2024р.) "29" липня 2024 р. о 11:00. Встановлено відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив в порядку ст.167 ГПК України до 20.06.2024р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.07.2024р. закрито підготовче провадження по справі №916/1879/24. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "05" серпня 2024 р. о 12:30. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 05.08.2024р. о 12:30.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідач заперечував проти позову, з підстав, що викладені у відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 05.08.2024 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 08.08.2024р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову позивачем було зазначено суду, що у червні 2021р. між сторонами було укладено Договір № 198 від 15.06.2021р. , з урахуванням умов протоколу розбіжностей в узгодженій редакції, згідно з умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання поставити на адресу відповідача, а відповідач взяв на себе зобов`язання прийняти і оплатити товар, що вказаний даним Договором.

Відповідно до п. 1.1., п. 1.2. Договору, постачальник зобов`язався передавати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, визначених цим договором. Найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість товару, строки поставки узгоджуються сторонами окремо.

Відповідно до п. 2.5. Договору, поставка товару здійснюється на погоджену адресу покупця, за рахунок та транспортом постачальника.

За поясненнями позивача, вказані умови ним зі свого боку повністю виконано відповідно до узгоджених умов.

За змістом п. 3.1. Договору, прийняття товару за асортиментом, кількістю і якістю відбувається покупцем згідно з супроводжувальними документами (видаткові накладні, а також документи, що засвідчують якість товару) на момент одержання товару від постачальника. Оригінали супроводжувальних документів постачальник передає покупцю разом із товаром.

Як було зазначено позивачем, за період з серпня 2021 року по грудень 2023 року з боку ним на адресу відповідача було посталено товар згідно наступних видаткових накладних: №93 від 10.08.2021р. на суму 190235,88 грн; № 94 від 10.08.2021 р. на суму 5084,64грн; №115 від 07.09.2021р. на суму 125607,24 грн; № 116 від 07.09.2021 р. на суму 44963,16 грн; № 140 від 04.11.2021р. на суму 53131,32 грн; № 141 від 04.11.2021 року на суму 146701,50 грн; №156 від 17.11.2021р. на суму 347798,88 грн; № 176 від 16.12.2021р. на суму 119931,24 грн; № 177 від 16.12.2021 року на суму 112047,24 грн; №179 від 21.12.2021р. на суму 114564,12грн; № 18 від 21.02.2022 року на суму 82533,84 грн;. Всього, згідно з вищезазначеними видатковими накладними на адресу відповідача було поставлено товару на загальну суму 1342599,06 грн.

Як було зазначено позивачем, на виконання пункту 3.1. Договору, разом з товаром постачальником замовнику були передані оригінали всіх супроводжувальних документів, в тому числі видаткові накладні. Однак не всі видаткові накладні були повернуті з підписом уповноваженої особи та печаткою Товариство з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт, у зв`язку з чим через таку недобросовісну поведінку замовника деякі видаткові накладні, які надаються до позовної заяви не містять підпису з боку відповідача. Така ситуація склалася через те, що відповідач не повернув деякі видаткові накладні підписані з їх боку.

Наразі, позивач зазначає, що відповідач від поставленого товару не відмовився, при отриманні товару жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов`язань з поставки товару, в тому числі щодо неналежної якості та неналежної комплектності, не подавалось.

Відтак, за ствердженнями позивача, товар був поставлений позивачем, як постачальником, та прийнятий належним чином відповідачем без застережень щодо недоліків за кількістю, якістю та відсутності необхідних товаросупровідних документів.

Також, як зазначає позивач, відповідач, набувши право власності на товар, що відчужувався на підставі вищезазначених видаткових накладних, тим самим погодився із такою його ціною. В свою чергу, отримання відповідачем поставленого товару є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору, а також чинного законодавства на підставі оформлених відповідно до умов договору видаткових накладних.

Станом на квітень 2024р. згідно Договору № 198 від 15.06.2021р. у замовника перед постачальником існує заборгованість за поставлений на адресу відповідача товар у розмірі 720643,31 грн.

За поясненнями позивача, 03.04.2024р. на адресу відповідача був направлений відповідний лист разом з Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2021 року по 18.03.2024 року.

Згідно з п. 3.6. Договору, повернення нереалізованого товару та товару невідповідної якості відбувається силами та за рахунок постачальника.

Відповідно до п. 3.7. Договору, у випадку, коли частина товару не була реалізованою протягом 90 днів з моменту отримання товару, покупець має право повернути його постачальнику, при цьому товар повинен бути належної якості, відповідати за кількістю, тарою та упаковкою та належно зберігатися покупцем. Постачальник зобов`язаний протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту пред`явлення покупцем письмової вимоги прийняти цей товар та/або замінити його. Постачальник зобов`язаний прийняти такий товар з одночасним оформленням відповідних товарно-супровідних документів.

За умовами п. 4.1., 4.2. Договору, обов`язок постачальника по передачі товару вважається виконаним в момент передачі товару покупцю, який визначається датою накладної. Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або пошкодження товару переходить до покупця з моменту одержання товару, що підтверджується підписами на видатковій накладній.

Згідно з п. 5.2. Договору, постачальник передає покупцю разом з товаром визначену даним договором необхідну технічну документацію.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що ціна товару визначається згідно специфікації (видаткової накладної) постачальника. Загальна вартість кожної партії товару вказується у видаткових накладних постачальником.

Згідно з п. 7.7. Договору, покупець за необхідністю надає постачальнику звіт із зазначенням кількості реалізованого товару та вказує товарні залишки на дату формування звіту. Такий звіт надається покупцем у електронному вигляді засобами електронної пошти, по факсу та у інший спосіб. Також п. 7.3 передбачено, що покупець зобов`язаний оплачувати реалізований ним товар щотижня.

Згідно з п. 10.1.,10.2., 10.3. Договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань по даному договору, якщо це невиконання виявилось наслідком обставин непереборної сили, які сторона не може передбачити або запобігти (пожежа, затоплення, бастування, терористичний акт та інші обставини, які знаходяться поза контролем сторін, що перешкоджають виконанню зобов`язань по даному договору), які з' явились після укладення цього договору. У випадку настання обставин, передбачених п. 10.1. договору, строк виконання стороною своїх зобов`язань по даному договору переноситься відповідно часу, протягом якого діють ці обставини та їх наслідки. У випадку, якщо форс-мажорні обставини настали і діють більш ніж 6 (шість) місяців, будь-яка зі сторін має право у односторонньому порядку розірвати даний договір. Достатнім підтвердженням настання форс-мажорних обставин є довідка Торгово-промислової палати регіону фактичного місцезнаходження відповідної сторони.

Позивач зазначав суду, що вказані узгоджені умови, а саме повну оплату за поставлений товар, покупець, так і не здійснив, з урахуванням п. 3.7 покупець ніяким чином не звітував перед постачальником про можливий не реалізований товар, таким чином можна зробити висновок, що Покупця поставлений товар задовільнив, адже ніяких претензій щодо якості не надходило, а щодо реалізації виникають сумніви, тому можна лише припускати чи був реалізований товар насправді чи ні. З моменту останньої поставки товару (від 21.02.2022р.) минуло більше року, що відповідно більше ніж зазначені у договорі 90 днів для терміну реалізації товару (п. 3.7), проте ніяких звітів та оплати реалізованого товару за цей проміжок часу так і не надходило.

Також позивачем було зазначено суду, що з його боку велася активна переписка через на офіційну електронну пошту Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт щодо умов подальшої співпраці між підприємствами та неодноразово уточнювалася дата оплати поставленого товару, висувалися прохання пред`явити звіти про реалізований товар, нащо Товариство з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт зазначило, що їх склад перебуває у місті Херсон, що був протягом довгого часу окупований внаслідок російської збройної агресії і таким чином не можуть сплатити за поставлений товар.

Позивач зазначав, що він зі свого боку запропонував поступове погашення боргу у розмірі 30% + повна оплата нових партій товару одразу по прибутті в магазин. З цими умовами Товариство з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт погодилося, але жодного разу так і не виконали узгоджених умов.

Також в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем було зазначено факт транспортування позивачем вказаного товару підтверджується також наданими до позовної заяви засвідченими копіями товарно-транспортних накладних № Р176 від 16.12.2021р. на суму 119931,24 грн.; № Р177 від 16.12.2021р. на суму 120430,04 грн.; № Р179 від 21.12.2021р. на суму 114401,76 грн.; № Р93 від 10.08.2021р. на суму 190235,88 грн.; № Р94 від 10.08.2021р. на суму 5804,64грн.; № Р115 від 07.09.2021р. на суму 125607,24 грн.; № Р116 від 07.09.2021р. на суму 44963,16 грн.

За посиланням позивача, відповідач організовував подальшу централізовану поставку товару, отриманого від позивача за договором поставки №198 під 15.06.2021р. товару, до мереж магазинів покупців, інших місць продажу, потенційним покупцям товару, а також здійснював підготовку та перевірку супроводжувальних транспортних документів, необхідних для централізованої доставки товару до мереж магазинів покупців інших місць продажу, потенційним покупцям товару, - відповідно оформлення видаткових накладних відповідачем здійснювалось не в момент отримання товару, а після здійснення перевірки товару.

У зв`язку наведеними обставинами у позивача відсутні екземпляри видаткових накладних: №156 від 17.11.2021р., № 176 від 16.12.2021р., № 177 від 16.12.2021р., № 179 від 21.12.2021р., № 18 від 21.02.2022 р., з підписом уповноваженої особи та печатки з боку відповідача, оскільки останнім дані накладні не були повернуті позивачу.

Поряд з цим, позивач звертав увагу суду та зазначав, що додає до позовної заяви копії податкових накладних, оформлених за фактом поставки відповідачу товару в межах договору поставки №198 від 15.06.2021 з відповідними квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН, а саме: податкова накладна № 4 від 10.08.2021р; квитанція про прийняття від 27.08.2021 р.; податкова накладна № 5 від 07.09.2021 р.; квитанція про прийняття від 21.09.2021 р.; податкова накладна №5 від 10.08.2021 р.; квитанція про прийняття від 18.08.2021 року; податкова накладна № 5 від 16.12.2021 р.; квитанція про прийняття від 21.12.2021р.; податкова накладна № 6 від 07.09.2021р.; квитанція про прийняття від 24.09.2021 р.; податкова накладна № 6 від 16.12.2021 р.; квитанція про прийняття від 22.12.2021 р.; податкова накладна № 7 від 21.02.2022 р.; квитанція про прийняття від 04.07.2022 р.; податкова накладна № 8 від 04.11.2021 р.; квитанція про прийняття від 16.11.2021 р.; податкова накладна № 9 від 04.12.2021 р.; квитанція про прийняття від 18.11.2021 р.; податкова накладна № 9 від 21.12.2021 р.; квитанція про прийняття від 31.12.2021 р.; податкова накладна № 21 від 17.12.2021 р.; квитанція про прийняття від 03.12.2021 р.

Додатково позивачем зазначалось, що 03 квітня 2024р. на адресу відповідача було направлено лист вих. № 0304/2 в якому, окрім прохання підписати акт звірки взаєморозрахунків між сторонами договору, міститься також вимога щодо здійснення оплати за поставлений товар. Так, в даному випадку, відповідач повинен був здійснити оплату за отриманий товар за видатковими накладними на суму, що заявлена до стягнення, у семиденний строк з дня отримання від позивача листа вих. № 0304/2 від 03 квітня 2024 року. Проте, відповідач не здійснив оплату товару за видатковими накладними на стягувану суму, що є предметом спору. Між тим, невиконання відповідачем обов`язку по оплаті товару є порушенням прийнятого на себе зобов`язання.

Надаючи відзив, відповідачем було зазначено суду, що накладні надані позивачем на підтвердження його позовних вимог на загальну суму 776875,32 гривень : №156 від 17 листопада 2021р. на суму 347798,88 грн., № 176 від 16 грудня 2021р. на суму 119931,24 грн., № 177 від 16 грудня 2021 р. на суму 112047,24 грн., №179 від 21.12.2021р. на суму 114564,12грн., № 18 від 21.02.2022р. на загальну суму 82533,84 грн. не містять підпису відповідальної особи представника відповідача та відбитку печатки відповідача. Тобто, зазначені видаткові накладні не є документом первинного бухгалтерського обліку який засвідчує факт здійснення господарської операції поставка товару в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік».

Також позивачем надано акт звірки рахунків, який також не містить підпису відповідальної особи представника відповідача та відбитку печатки відповідача

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до наданої відповіді на відзив, позивачем було зазначено суду, що відповідач від поставленого товару не відмовився, при отриманні товару жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов`язань з поставки товару, в тому числі щодо неналежної якості та неналежної комплектності, не подавалось. Відтак, за ствердженнями позивача, товар був поставлений позивачем, як постачальником, та прийнятий належним чином відповідачем без застережень щодо недоліків за кількістю, якістю та відсутності необхідних товаросупровідних документів.

Також позивачем було зазначено суду, що відповідно до умов розділу 2 договору поставка товару здійснюється на умовах DDP -склад покупця у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів „Інкотермс (в редакції 2010 року) за рахунок та транспортом постачальника. Преамбула умов DDP Міжнародних правил тлумаченню Термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року (поставка з оплатою мита) встановлює наступне: термін "поставка зі сплатою мита" означає, що продавець надасть товар, який пройшов митне очищення імпорту та без розвантаження з прибулого транспортного засобу у розпорядження покупця в названому місці призначення. Факт транспортування позивачем вказаного товару підтверджується також наданими до позовної заяви засвідченими копіями товарно-транспортних накладних.

До позовної заяви надано копії податкових накладних, оформлених за фактом поставки відповідачу товару в межах договору поставки №198 від 15.06.2021р. з відповідними квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН.

Позивачем також було заначено суду, що після винесеної ухвали суду від 06.05.2024 року, на електрону адресу позивача від відповідача надійшов лист з проханням, що у зв`язку з податковою перевіркою, що йде на даний момент, вислати оригінали РН № 18 від 21.02.2022 року на суму 82533, 84 грн. у 2-ох примірниках з підписом та печаткою. Тобто, даний факт, як вважає позивач, свідчить про суперечливість тверджень відповідача з приводу його посилань на те, що зазначені податкові накладні не підтверджують факт поставки товару.

Позивач вважає, що відсутність підпису уповноваженої особи відповідача та печатки товариства на видаткових накладних № 156 від 17.11.2021р., № 176 від 16.12.2021 р. , №177 від 16.12.2021 р., № 179 від 21.12.2021 р., № 18 від 21.02.2022 р. не спростовує факту поставки позивачем товару за цими накладними, тим більш відповідач, відображавши у своєму бухгалтерському і податковому обліку господарські операції за вказаними накладними, тим самим визнав факт такої поставки товару.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як з`ясовано судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю Фабрика домашнього текстилю та нетканих матеріалів Дотінем, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт, як покупцем, виникли на підставі укладеного між ними Договору поставки №198 від 15.06.2021р., з урахуванням протоколу розбіжностей.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

За положеннями статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною першою статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до статті 689 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

За матеріалами справи судом з`ясовано, що позивачем на користь відповідача було здійснено поставку товару на загальну суму 1342599,06 грн., що підтверджується видатними накладними: №93 від 10.08.2021р. на суму 190235,88 грн; № 94 від 10.08.2021 р. на суму 5084,64грн; № 115 від 07.09.2021р. на суму 125607,24 грн; № 116 від 07.09.2021 р. на суму 44963,16 грн; № 140 від 04.11.2021р. на суму 53131,32 грн; № 141 від 04.11.2021 року на суму 146701,50 грн; № 156 від 17.11.2021р. на суму 347798,88 грн; №176 від 16.12.2021р. на суму 119931,24 грн; № 177 від 16.12.2021 року на суму 112047,24 грн; №179 від 21.12.2021р. на суму 114564,12 грн; № 18 від 21.02.2022 року на суму 82533,84 грн.

Судом враховано, що підписання відповідачем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і фіксують факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення у відповідача обов`язку щодо здійснення з позивачем розрахунків за отриманий товар. При цьому видаткові накладні, за якими відбувалась поставка товару, підписані відповідачем.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять відмови відповідача від товару, жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов`язань з поставки товару, в тому числі щодо неналежної якості та неналежної комплектності не надано.

Відповідач, набувши право власності на товар, що відчужувався на підставі вищезазначених видаткових накладних, тим самим погодився із такою його ціною.

Суд зазначає, що отримання відповідачем поставленого товару є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору, а також чинного законодавства на підставі оформлених відповідно до умов договору видаткових накладних.

Щодо видаткових накладних, які виявились на підписані з боку відповідача, суд зазначає наступне.

За матеріалами справи судом з`ясована, що надані з боку позивача докази, а саме товарно-транспортні накладні № Р176 від 16.12.2021р., № Р177 від 16.12.2021р., № Р179 від 21.12.2021р., № Р93 від 10.08.2021р., № Р94 від 10.08.2021р., № Р115 від 07.09.2021р., №Р116 від 07.09.2021р. засвідчують факт транспортування товару відповідачу, що не було спростовано останнім.

Також, судом надано оцінку наданим позивачем копіям податкових накладних, які були оформлені за фактом поставки відповідачу товару в рамках виконання зобов`язань за Договором, з відповідними квитанція про їх реєстрацію, на загальну суму поставки товару.

За час розгляду справи, судом, на задоволення клопотання позивача, було витребувано у Головного управління ДПС в Одеській області відповідну інформацію щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт.

З наданої відповіді Головного управління ДПС в Одеській області від 17.05.2024р. вих. № 11447/5/15-3204-06-05 з`ясовано, що з даних ЄРПН за період серпень грудень 2021р. та лютий 2022р. підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю Фабрика домашнього текстилю та нетканих матеріалів Дотінем складено та зареєстровано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт 11 податкових накладних на загальну суму 1342599,06 грн., у т.ч. ПДВ 223766,51 грн., вказані накладні включені Товариством з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ. (а.с. 149).

За приписами частин третьої, восьмої статті 19 Господарського кодексу України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки. Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи N 910/23097/17.

Верховний Суд зазначав, що, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару. Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

З урахуванням зазначеного, за матеріалами справи судом встановлено, що позивачем зобов`язання виконано та було здійснено поставку товару, проте, з боку відповідача було прийнято товар, частково сплачено, та не такий товар у визначений договором строк.

Суд зазначає, що матеріли справи не містять жодних доказів щодо здійснення відповідачем дій, направлених на повернення отриманого товару від позивача. Також відповідачем не доведено суду, що ним вчинялись дії, зокрема, які направлено на інформування позивача про повернення товару або надання відомостей щодо його реалізації.

У зв`язку з тим, що позивач виконав свої зобов`язання щодо поставки товару, тому відповідно до ст.538 Цивільного кодексу України, у відповідача виникло зустрічне зобов`язання розрахуватись за отриманий товар.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 720643,31 боргу є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі,

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 10809,65 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика домашнього текстилю та нетканих матеріалів Дотінем задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Опт (65482, м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19, офіс 807; код ЄДРПОУ 43331493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика домашнього текстилю та нетканих матеріалів Дотінем (61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 24, літ. І-4; код ЄДРПОУ 300614) суму основного боргу у розмірі 720643 (сімсот двадцять тисяч шістсот сорок три) грн. 31 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 10809 (десять тисяч вісімсот дев`ять) грн. 65 коп.

Повний текст рішення складено 08 серпня 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко