Ухвала

від 08.08.2024 по справі 920/959/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

08.08.2024м. СумиСправа № 920/959/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про забезпечення позову (вх №3597 від 08.08.2024) у справі №920/959/24

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (код за ЄДРПОУ 40121452; вул.Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116),

до відповідача:Приватного підприємства «Ельбрус Північ» (код за ЄДРПОУ 43677884; вул. Бульварна, буд. 3-А, м. Шостка, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41100),

про стягнення 7509961,46 грн

установив:

01.08.2024 позивач подав позов (вх №3479 від 01.08.2024) про стягнення з відповідача 7509961,46 грн боргу, з яких: 5623992,76 грн основний борг, 376878,65 грн 3% річних, 1509090,05 грн інфляційні втрати, а також 90119,54 грн судового збору.

Ухвалою від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/959/24 в порядку загального позовного провадження; призначити підготовче судове засідання на 16.09.2024, 11:30; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

08.08.2024 позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить застосувати заходи забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Приватного підприємства «Ельбрус північ» про стягнення боргу в сумі 7 509 961,46 грн, а саме: накласти арешт на грошові кошти, що належать на ПП "Ельбрус Північ" (41100, Сумська обл., Шосткинський р-н, місто Шостка, вул. Бульварна, будинок 3-А, код ЄДРПОУ 43677884) в межах суми у розмірі 194400,00 грн, які знаходяться (обліковуються) на всіх рахунках ПП "Ельбрус Північ" в усіх банківських установах або інших кредитно-фінансових установах на території України.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 08.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (позивач, кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Шостка-тепло» (первісний боржник) та Приватним підприємством «Ельбрус Північ» (відповідач, новий кредитор) укладено договір №23-ПБ-6587 про переведення боргу. За даним договором новий боржник - ПП "Ельбрус Північ» зобов`язувався перераховувати кредитору грошові кошти у сумі, зазначеній у п. 2.1. статті 2 цього договору, в порядку та на умовах, визначених договором постачання природного газу від 28.10.2021 №2633-НГТ-29. Разом з тим, заявник зауважує, що відповідач порушує умови цього договору щодо оплати за спожитий природний газ, оскільки платежі від відповідача на рахунок позивача з 08.12.2023 і по теперішній час не надходили. Наведене, на думку позивача, свідчить про відсутність наміру відповідача у добровільному порядку виконати умови договору.

Крім того заявник зазначає, що відповідно до відомостей з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.10.2020 у власності ПП "Ельбрус Північ" перебував об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2185895259110: водонагрівальна котельна з газорозподільчим пунктом та двома акумуляторними, літ. 1А, Б, В, номер об`єкта в РПВН 1132277, розташований у Сумській області, м. Шостка, вул. Бульварна, 3А, за рахунок реалізації якого, в тому числі, кредитор мав би можливість задовольнити частково свої вимоги в разі недостатності коштів на рахунках підприємства. Відповідач протягом 2020-2023 передавав у строкове платне користування ТОВ "Шостка-Тепло" вказане нерухоме майно, вартість якого, за договором про спільне користування цілісним майновим комплексом становить 194400,00 грн.

У заяві про забезпечення позову позивач звертає увагу, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.08.2024 об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2185895259110 за типом водонагрівальна котельна з газорозподільчим пунктом та двома акумуляторними, літ. 1А, Б, В, номер об`єкта в РПВН 1132277, розташований у Сумській області, м. Шостка, вул. Бульварна, 3А, було відчужено 07.12.2023 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 4539, виданий 07.12.2023 Приватному підприємству «Завод Сател», що на думку позивача свідчить про виведення відповідачем своїх активів.

Таким чином, заявник вважає, що належним способом забезпечення позову в даній справі є накладення арешту на грошові кошти у розмірі 194400,00 грн, що належать відповідачу з огляду на відчуження 07.12.2023 ПП «Ельбрус Північ» Приватному підприємству «Завод Сател» об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 2185895259110 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 4539.

Згідно з частинами першою та другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

У силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, суть яких викладено в статтях 13, 14 ГПК України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, при оцінці необхідності забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірності наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення суд повинен врахувати ступінь доведеності позивачем зв`язку змісту порушеного права та інтересу зі способом та наслідками забезпечення позову.

Суд зауважує, що наявність позову про стягнення боргу за договором про переведення боргу не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки це не є підставою заборони володіти, користуватись або розпоряджатись майном законному власнику з огляду на те, що право власності на реалізоване відповідачем нерухоме майно заявником не оспорюється, а предметом спору є лише виключно договірно-правові відносини щодо стягнення заборгованості за договором про переведення боргу.

Відповідно до матеріалів справи, заява про забезпечення позову не містить належних доказів на підтвердження обставин неможливості чи утруднення виконання рішення суду, яке буде прийняте у справі. Самі лише посилання на вказані позивачем обставини, як на підставу для забезпечення позову без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що саме на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами неможливість в подальшому виконання рішення суду саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, тобто наявності у нього наміру ухилитися від виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 звернула увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Господарський суд зазначає, що наявність у ПП «Ельбрус Північ» можливості в будь-який момент розпорядитися грошовими коштами, які знаходяться на його рахунках є очевидною та не потребує доведення. Проте, лише наявність такої можливості не може бути безумовною та єдиною підставою для накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявником не було надано суду жодного доказу, який може підтвердити недобропорядну поведінку ПП «Ельбрус Північ», наприклад, в інших судових процесах, наявність заборгованості зі сплати податків, відсутність ознак, які підтверджують реальність здійснення відповідачем господарської діяльності тощо, а самі по собі припущення позивача, що факт відчуження відповідачем об`єкту нерухомого майна в 2023 році (право власності на який не є предметом спору у справі) є підтвердженням виведення відповідачем своїх активів, а також довготривала несплата боргу з продовженням ведення ПП «Ельбрус Північ» своєї господарської діяльності без погашення заборгованості перед заявником, не є належними доказами для вжиття заходів для забезпечення позову.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про забезпечення позову (вх №3597 від 08.08.2024).

2.Копію ухвали надіслати заявнику та ПП «Ельбрус північ» відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 08.08.2024, та може бути оскаржена в апеляційному порядку у порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.

СуддяВ.Л. Котельницька