Рішення

від 06.08.2024 по справі 922/135/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2024м. ХарківСправа № 922/135/24 (922/712/21)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" до Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" про стягнення заборгованості, що розглядається в межах провадження по справі № 922/135/24 про банкрутство ТОВ "Транссєрвіс"

За участю:

представника АТ "Міжнародний резервний банк" - Разумов М.А.

ВСТАНОВИВ:

АТ "Сбербанк" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: ПрАТ "Харківський підшипниковий завод"; ТОВ "Транссервіс"; ТОВ "УПЕК Трейдинг"; ТОВ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" та ПрАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш", в якій позивач (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог вх. 198 від 06.01.2022) просив суд:

1. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Харківський підшипниковий завод (код ЄДРПОУ 05808853; 61089, Харківська область, м. Харків, проспект Індустріальний (Фрунзе), будинок 3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс" (код ЄДРПОУ 30428944; 61038, Харківська область, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 4), як з солідарних боржників, на користь Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (код ЄДРПОУ 25959784; 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46), який є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк" заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 в сумі 392 980 187,34 гривень, з яких:

- заборгованості за тілом кредиту - 104 014 006,00 гривень, з них прострочених - 104 014 006,00 гривень;

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 129 024 513,74 гривень, з них прострочених - 127 485 676,39 гривень;

- пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту - 73 195 271,13 гривень;

- пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 30 159 690,29 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по тілу кредиту - 29 643 991,71 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по процентам - 26 942 714,47 гривень.

2. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Харківський підшипниковий завод (код ЄДРПОУ 05808853; 61089, Харківська область, м. Харків, проспект Індустріальний (Фрунзе), будинок 3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг" (код ЄДРПОУ 31150404; 61038, Харківська область, м. Харків, вул. Маршала Батицького, буд.4), як з солідарних боржників, на користь Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (код ЄДРПОУ 25959784; 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46), який є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк" заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 в сумі 392 980 187,34 гривень, з яких:

- заборгованості за тілом кредиту - 104 014 006,00 гривень, з них прострочених - 104 014 006,00 гривень;

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 129 024 513,74 гривень, з них прострочених - 127 485 676,39 гривень;

- пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту - 73 195 271,13 гривень;

- пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 30 159 690,29 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по тілу кредиту - 29 643 991,71 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по процентам - 26 942 714,47 гривень.

3. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (код ЄДРПОУ 05808853; 61089, Харківська область, м. Харків, проспект Індустріальний (Фрунзе), будинок 3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (код ЄДРПОУ 32565419; 64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, буд.24) як з солідарних боржників, на користь Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (код ЄДРПОУ 25959784; 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46), який є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк" заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 37-В/12/68/Ю0 від 24.12.2012 в сумі 392 980 187,34 гривень, з яких:

- заборгованості за тілом кредиту - 104 014 006,00 гривень, з них прострочених - 104 014 006,00 гривень;

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 129 024 513,74 гривень, з них прострочених - 127 485 676,39 гривень;

- пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту - 73 195 271,13 гривень;

- пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 30 159 690,29 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по тілу кредиту - 29 643 991,71 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по процентам - 26 942 714,47 гривень.

4. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Харківський підшипниковий завод (код ЄДРПОУ 05808853; 61089, Харківська область, м. Харків, проспект Індустріальний (Фрунзе), будинок 3) та Приватного акціонерного Товариства "Харківський Електротехнічний завод "Укрелектромаш" (код ЄДРПОУ 00213799; 61001, Харківська область, м. Харків, вул. Іскринська, 37) як з солідарних боржників, на користь Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (код ЄДРПОУ 25959784; 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46), який є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк" заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 в сумі 392 980 187,34 гривень, з яких:

- заборгованості за тілом кредиту - 104 014 006,00 гривень, з них прострочених - 104 014 006,00 гривень;

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 129 024 513,74 гривень, з них прострочених - 127 485 676,39 гривень;

- пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту - 73 195 271,13 гривень;

- пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 30 159 690,29 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по тілу кредиту - 29 643 991,71 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по процентам - 26 942 714,47 гривень.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2021 у справі № 922/712/21 (суддя Лаврова Л.С.) вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено дату підготовчого засідання та встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

У процесі розгляду справи ухвалою суду від 07.06.2021 у справі 922/712/21 за клопотанням ПрАТ "Харківський підшипниковий завод" призначено у справі судову експертизу, провадження у справі зупинено до отримання висновку судової експертизи.

Ухвалою суду від 27.07.2023 у справі 922/712/21, після повернення матеріалів справи до суду з експертної установи без виконання судової експертизи у зв`язку з несплатою ПрАТ "Харківський підшипниковий завод" рахунку експертної установи на оплату вартості експертизи, провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 30.08.2023 справу № 922/712/21 передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області для розгляду в межах справи № 922/2523/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод".

Ухвалою суду від 05.09.2023 (суддя Міньковський С.В.) прийнято матеріали позовної заяви до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2523/22 (922/712/21), ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 05.10.2023, встановлено строки для вчинення сторонами відповідних дій.

Ухвалою суду від 19.10.2023 у справі № 922/2523/22 (922/712/21), враховуючи, що в справі № 922/2523/22 про банкрутство ПрАТ "Харківський підшипниковий завод" судом 01.05.2023 було прийнято до розгляду заяву кредитора АТ "Міжнародний резервний банк" (попередня назва АТ "Сбербанк") від 26.04.2023 за вх. № 10385 з грошовими вимогами до боржника - ПрАТ "Харківський підшипниковий завод" на суму 419 616 573,66 грн (з яких: 112 582 443,00 грн забезпечено заставою майна), які виникли на підставі договору про відкриття кредитної лінії від 24.12.2012 № 37-В/12/68/ЮО, тобто підстави виникнення зазначених грошових вимог кредитора до боржника є аналогічними підставам позовних вимог у справі № 922/2523/22 (922/712/21), зважаючи на те, що розгляд грошових вимог Банку до боржника в попередньому засіданні суду триває, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 7 КУзПБ, судом було залишено без розгляду позов АТ "Міжнародний резервний банк" (колишня назва АТ "Сбербанк") до ПрАТ "Харківський підшипниковий завод" про солідарне стягнення у справі № 922/2523/22 (№ 922/712/21).

Також зазначеною ухвалою суду, враховуючи, що у відношенні одного з відповідачів - ТОВ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.07.2023 (суддя Новікова Н.А.) відкрито провадження у справі про банкрутство № 922/2167/23, з огляду на те, що з моменту відкриття стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, судом справу № 922/712/21 за позовом АТ "Міжнародний резервний банк" (колишня назва АТ "Сбербанк") до ТОВ "Транссервіс", ТОВ "УПЕК Трейдинг", ТОВ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД", ПрАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" про солідарне стягнення, - було передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області для розгляду в межах справи № 922/2167/23 про банкрутство ТОВ "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД".

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2023 у справі № 922/2167/23 (922/712/21) для розгляду зазначеної справи призначено суддю Новікову Н.А.

Ухвалою суду від 06.11.2023 справу № 922/2523/22(922/712/21) прийнято до провадження для подальшого розгляду в межах справи № 922/2167/23 про банкрутство ТОВ "ЛКМЗ", вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі.

В подальшому, в справі №922/2167/23 про банкрутство боржника - ТОВ "ЛКМЗ" до суду від АТ "Міжнародний резервний банк" (яке є правонаступником АТ "Сбербанк" позивача у справі № 922/2167/23(922/712/21) надійшла заява з грошовими вимогами до ТОВ "ЛКМЗ" від 25.10.2023 за вих. № 3771 (вх. № 29470 від 30.10.2023) на загальну суму 348.830.614,37 грн, які виникли на підставі договору про відкриття кредитної лінії від 24.12.2012 № 37-В/12/68/ЮО, а також витрати на оплату судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника в розмірі 5368,00 грн; всього 348.835.982,37 грн.

Вказану заяву з грошовими вимогами до боржника ухвалою суду від 03.11.2023 у справі № 922/2167/23 було прийнято та призначено до розгляду в попередньому засіданні суду, та на сьогоднішній день розгляд цієї заяви триває.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.02.2024 позов Акціонерного товариства "Сбербанк" в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" про солідарне стягнення заборгованості у справі № 922/2167/23 (922/712/21) був залишений без розгляду.

Справу № 922/2167/23(922/712/21) за позовом Акціонерного товариства "Сбербанк" до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг"; 3) Приватного акціонерного товариства "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш"; про солідарне стягнення заборгованості; - передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області для розгляду в межах справи № 922/135/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс".

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.02.2024 справу № 922/135/24 (922/712/24) передано на розгляд судді Кононовій О.В.

Ухвалою від 06.03.2024 суд прийняв матеріали позовної заяви до розгляду та відкрив провадження з розгляду заяви за вх. №922/712/21 по справі №922/135/24, ухваливши здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

22.03.2024 від розпорядника майна Бови Д.В. надійшло клопотання про залишення позову АТ "Сбербанк" (правонаступником якого є АТ "МР Банк") без розгляду, оскільки АТ "Міжнародний резервний банк" заявив грошові вимоги до боржника ТОВ "Транссєрвіс" в справі про банкрутство №922/135/24.

Так, судом було встановлено, що в справі №922/135/24 про банкрутство ТОВ "Транссєрвіс" 11.03.2024 прийнято заяву Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (що є правонаступником АТ "Сбербанк") (вх.№ 6184 від "06" березня 2024 р.) з грошовими вимогами до боржника та призначено її розгляд в попередньому засіданні господарського суду.

Відповідно до внесених змін до Кодексу України з процедур банкрутства згідно із Законом № 2971-IX від 20.03.2023, які набрали чинності з 15.04.2023 статтю 7 доповнено частиною 4 наступного змісту: "У разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду".

Ухвалою від 12.04.2024 суд залишив позов АТ "Міжнародний резервний банк" по справі №922/135/24 (№922/712/21) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс" про стягнення коштів - без розгляду.

Досліджуючи надані документи, подані учасниками провадження та обставини, викладені в позовній заяві, судом було встановлено, що 06.01.2022 Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" звертався до суду із заявою (вх. № 198) про зміну (збільшення) позовних вимог, в якій зазначив про те, що 09.12.2021 проведено державну реєстрацію змін до Статуту Акціонерного товариства "Сбербанк", які були 22.11.2021 погоджені Національним банком України.

Так, відповідно до п. 1.4. Статуту Банку в новій редакції, повне офіційне найменування Банку українською мовою - Акціонерне товариство "Міжнародний резервний Банк", скорочене офіційне найменування Банку - АТ "МР БАНК".

Згідно п. 1.3. Статуту Банку в новій редакції, Акціонерне товариство "Міжнародний резервний Банк" є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Акціонерного товариства "Сбербанк", Публічного акціонерного товариства "Сбербанк", Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії".

Крім того, у вказаній заяві позивач зазначив про зміну позовних вимог шляхом збільшення та просив суд:

1. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Харківський підшипниковий завод (код ЄДРПОУ 05808853; 61089, Харківська область, м. Харків, проспект Індустріальний (Фрунзе), будинок 3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс" (код ЄДРПОУ 30428944; 61038, Харківська область, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 4), як з солідарних боржників, на користь Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (код ЄДРПОУ 25959784; 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46), який є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк" заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 в сумі 392 980 187,34 гривень, з яких:

- заборгованості за тілом кредиту - 104 014 006,00 гривень, з них прострочених - 104 014 006,00 гривень;

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 129 024 513,74 гривень, з них прострочених - 127 485 676,39 гривень;

- пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту - 73 195 271,13 гривень;

- пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 30 159 690,29 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по тілу кредиту - 29 643 991,71 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по процентам - 26 942 714,47 гривень.

2. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Харківський підшипниковий завод (код ЄДРПОУ 05808853; 61089, Харківська область, м. Харків, проспект Індустріальний (Фрунзе), будинок 3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг" (код ЄДРПОУ 31150404; 61038, Харківська область, м. Харків, вул. Маршала Батицького, буд.4), як з солідарних боржників, на користь Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (код ЄДРПОУ 25959784; 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46), який є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк" заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 в сумі 392 980 187,34 гривень, з яких:

- заборгованості за тілом кредиту - 104 014 006,00 гривень, з них прострочених - 104 014 006,00 гривень;

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 129 024 513,74 гривень, з них прострочених - 127 485 676,39 гривень;

- пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту - 73 195 271,13 гривень;

- пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 30 159 690,29 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по тілу кредиту - 29 643 991,71 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по процентам - 26 942 714,47 гривень.

3. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (код ЄДРПОУ 05808853; 61089, Харківська область, м. Харків, проспект Індустріальний (Фрунзе), будинок 3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОЗІВСЬКИЙ КОВАЛЬСЬКО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (код ЄДРПОУ 32565419; 64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Свободи, буд.24) як з солідарних боржників, на користь Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (код ЄДРПОУ 25959784; 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46), який є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк" заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 37-В/12/68/Ю0 від 24.12.2012 в сумі 392 980 187,34 гривень, з яких:

- заборгованості за тілом кредиту - 104 014 006,00 гривень, з них прострочених - 104 014 006,00 гривень;

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 129 024 513,74 гривень, з них прострочених - 127 485 676,39 гривень;

- пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту - 73 195 271,13 гривень;

- пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 30 159 690,29 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по тілу кредиту - 29 643 991,71 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по процентам - 26 942 714,47 гривень.

4. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Харківський підшипниковий завод (код ЄДРПОУ 05808853; 61089, Харківська область, м. Харків, проспект Індустріальний (Фрунзе), будинок 3) та Приватного акціонерного Товариства "Харківський Електротехнічний завод "Укрелектромаш" (код ЄДРПОУ 00213799; 61001, Харківська область, м. Харків, вул. Іскринська, 37) як з солідарних боржників, на користь Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (код ЄДРПОУ 25959784; 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46), який є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк" заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 в сумі 392 980 187,34 гривень, з яких:

- заборгованості за тілом кредиту - 104 014 006,00 гривень, з них прострочених - 104 014 006,00 гривень;

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 129 024 513,74 гривень, з них прострочених - 127 485 676,39 гривень;

- пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту - 73 195 271,13 гривень;

- пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 30 159 690,29 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по тілу кредиту - 29 643 991,71 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по процентам - 26 942 714,47 гривень.

Проте, під час перебування справи на розгляді в Господарському суді Харківської області та численних передачах цієї справи за підсудністю, судом не було вирішено питання щодо прийняття до розгляду вказаної заяви та надання можливості учасникам провадження висловити свою правову позицію стосовно уточнених позовних вимог.

Ухвалою від 13.05.2024 суд вирішив перейти до розгляду справи № 922/135/24 (922/712/21) за правилами загального позовного провадження.

Ухвалив подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Розпочав у справі підготовче провадження і призначити підготовче засідання на "28" травня 2024 р. о 12:40 год.

Прийняв до розгляду заяву Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (вх. №198 від 06.01.2022) про зміну позовних вимог та продовжив розгляд справи з її урахуванням.

Встановив відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Встановив позивачу, згідно із ст.166 Господарського процесуального кодексу України, строк на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання - 5 календарних днів.

Встановив відповідачам, згідно із ст.167 Господарського процесуального кодексу України встановити строк на подання до суду заперечення з дня отримання відповіді на відзив - 5 календарних днів.

Під час розгляду справи в підготовчому провадженні судом було здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо учасників справи. Згідно отриманої відповіді № 661507 від 26.06.2024 юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "УПЕК ТРЕЙДИНГ" (код 31150404) припинено. Державна реєстрація припинення юридичної особи відбулась 02.03.2021, вказану юридичну особу припинено внаслідок ліквідації. Номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи 1004801110047003330.

Ухвалою від 26.06.2024 суд закрив провадження у справі №922/135/24 (922712/21) щодо відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК ТРЕЙДИНГ" (код 31150404).

Отже, зараз розглядається позовна вимога Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" до ПрАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 в сумі 392 980 187,34 гривень, з яких:

- заборгованості за тілом кредиту - 104 014 006,00 гривень, з них прострочених - 104 014 006,00 гривень;

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 129 024 513,74 гривень, з них прострочених - 127 485 676,39 гривень;

- пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту - 73 195 271,13 гривень;

- пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом - 30 159 690,29 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по тілу кредиту - 29 643 991,71 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по процентам - 26 942 714,47 гривень.

Відповідач ПрАТ "Харківський електротехнічний завод "Укрелектромаш" на протязі всього періоду перебування справи на розгляді в Господарському суді Харківської області своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву позов не надав. Ухвали суду направлялись судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження юридичної особи відповідача, проте була повернута на адресу суду з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99.2 Правил).

Відповідно до п.п.116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачами кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала суду від 06.06.2024, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачам надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, чого відповідачем зроблено не було.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог та просив суд їх задовольнити.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

24 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого було Акціонерне товариство "СБЕРБАНК", а з 09.12.2021 року - Акціонерне товариство "Міжнародний резервний Банк" (надалі - Банк), з однієї сторони, та Відкритим акціонерним товариством "Харківський підшипниковий завод", правонаступником якого є ПАТ "Харківський підшипниковий завод", Відповідач, Позичальник, Боржник), з другої сторони, було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №37-В/12/68/ЮО.

В подальшому, у вищевказаний кредитний договір були внесені зміни за №1 від 27.08.2023р., за № 2 від 08.08.2014, за № 4 від 08.08.2012, за № 5 від 01.07.2015, укладені додаткові угоди до цього кредитного договору за № 7 від 14.12.2012, за № 8 від 14.03.2013р., за № 9 від 15.03.2013р.,за № 10 від 18.03.2013, за № 11 від 20.03.2013, за № 12 від 20.03.2013, № 13 від 22.03.2013, за № 14 від 25.03.2013, за № 15 від 02.03.2013,за № 16 від 27.03.2013, за № 17 від 09.04.2013, за № 18 від 15.04.2013, за № 19 від 26.04.2013, № 20 від 28.05.2013,№ 21 від 03.06.2013,№ 22 від 05.06.2013,№ 23 від 13.06.2013, № 24 від 14.06.2013, № 25 від 17.06.2013, № 26 від 17.06.2013, № 27 від 19.06.2013, № 28 від 20.06.2013, № 29 від 10.07.2013,№ 30 від 15.06.2013, № 31 від 17.07.2013,№ 32 від 22.07.2013,№ 33 від 23.07.2013,№ 34 від 16.08.2013,№35 від 19.08.2013,№ 36 від 20.08.2013 ,№ 37 від 22.08.2013, № 38 від 29.09.2013.

В забезпечення виконання зобов`язань Позичальника перед Банком за Кредитним договором 05 вересня 2017 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс", код ЄДРПОУ 30428944 (надалі - Поручитель, Відповідач 2), Товариством з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг", код ЄДРПОУ 31150404, (надалі - Поручитель, Відповідач 3), Товариством з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько - механічний завод", код ЄДРПОУ 32565419 (надалі - Поручитель, Відповідач 4) укладено Договори поруки, які діють із змінами та доповненнями.

Крім цього, з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальником перед Банком за Кредитним договором 01 липня 2015 року між Банком та Приватним акціонерним товариством "Харківський Електротехнічний завод "Укрелектромаш", код ЄДРПОУ 00213799 (надалі- Поручитель, Відповідач 5) був укладений Договір поруки, який діє із змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 1 Договору поруки, Основний договір - Договір про відкриття кредитної лінії №37-В/12/68/ЮО, укладений між кредитором (Банк) та боржником (Приватне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод") 24 грудня 2012 року з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії.

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки Відповідальність Поручителя перед кредитором включає зобов`язання, які були невиконані Боржником, та які передбачені основним договором, зокрема, але не обмежуючись:

- зобов`язання повернути кредитору кредит, наданий в гривні в межах кредитної лінії, відкритої строком до 04 березня 2018 року за основним договором з граничним лімітом кредитування в сумі гривневого еквіваленту заборгованості в розмірі 232 360 000,00 російських рублів (двісті тридцять два мільйони триста шістдесят тисяч російських рублів 00 копійок) по курсу НБУ на дату підписання Кредитного договору, що складає 104 178 606,00 грн (сто чотири мільйони сто сімдесят вісім тисяч шістсот шість гривень, 00 копійок) (з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту, наданого в межах кредитної лінії в національній валюті України), в строк/и, який/і зазначений/ються в Основному договорі, а у випадках, передбачених законодавством України та/або основним договором та/або цим договором - достроково;

- зобов`язання щомісяця, не пізніше перших 3 робочих днів місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, в порядку, який зазначається в ст. 6 основного договору, а у випадках, передбачених законодавством України та/або основним договором та/або цим договором, - до настання цих строків сплачувати кредитору проценти за користування кредитом за основним договором з розрахунку 18,0 (вісімнадцять відсотків) % річних за користування кредитом в гривні (з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках та в порядку, що визначаються в ст.6 Основного договору, що відбувається автоматично і не потребує укладання між Сторонами будь-якої додаткової угоди/договору про внесення змін до цього Договору та така зміна є погодженою Поручителем);

- зобов`язання сплатити кредитору штрафні санкції, неустойки (пені, штрафи) за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань по основному договору у строки та у розмірах, які зазначаються в основному договорі;

- зобов`язання сплатити Банку будь-які інші платежі в строки і в порядку, встановленому в Основному договорі.

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію в гривні та надає Позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором, а Позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі, зазначені в п.1.15 Кредитного договору, своєчасно та в повному обсязі сплачувати Банку проценти за користування Кредитом, а також повернути Банку кредит у терміни, встановлені Кредитним договором та виконати інші умови цього Договору.

Відповідно до Кредитного договору ліміт кредитної лінії - це гривневий еквівалент заборгованості в розмірі 232 360 000,00 російських рублів (вісті тридцять два мільйони триста шістдесят тисяч російських рублів 00 копіойк) по курсу НБУ на дату підписання Кредитного договору, що загалом складає 104 178 606,00 гривень (сто чотири мільйони сто сімдесят вісім тисяч шістсот шість гривень 00 копіойк). Тип процентної ставки - фіксована процентна ставка, розмір процентної ставки 18% (вісімнадцять відсотків).

Останній день дії Кредитної лінії 04 березня 2018 року.

Згідно п.4.1. Кредитного договору Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок для обліку кредиту.

Відповідно до п.9.2. Кредитного договору, надання кредиту здійснюється шляхом переказу коштів з позичкового рахунку за реквізитами, зазначеними у заяві позичальника про надання цього кредиту.

Протягом строку дії Кредитного договору Позичальником було надано до Банку відповідні заяви про видачу чергових траншів та між Сторонами було укладено Додаткові угоди до Кредитного договору про видачу траншів та їх повернення, а саме: Додаткову угоду № 1 від 25.12.2012 р. про видачу траншу в розмірі 26 310 142,78 російських рублів, Додаткову угоду № 2 від 26.12.2012 про видачу 7 703 760,00 російських рублів, Додаткову угоду № 3 від 28.12.2012 про видачу 53 616 030,00 російських рублів, Додаткову угоду N5 4 від 28.12.2012 про видачу 18 066 400,00 російських рублів, Додаткову угоду № 5 від 22.01.2013 про видачу 6 075 869,40 російських рублів, Додаткову угоду № 6 від 28.01.2013 про видачу 15 227 797,82 російських рублів, Додаткову угоду № 7 від 13.03.2013 про видачу 8 000 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №8 від 14.03.2013 про видачу 8 000 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №9 від 15.03.2013 про видачу 8 000 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №10 від 18.03.2013 про видачу 6 690 000,17 російських рублів, Додаткову угоду №11 від 20.03.2013 про видачу 33 000 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №12 від 21.03.2013 про видачу 21 000 00,00 російських рублів, Додаткову угоду N13 від 22.03.2013 про видачу 15 300 000,00 російських рублів, Додаткову угоду № 14 від 25.03.2013 про видачу 24 000 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №15 від 26.03.2013 про видачу 5 000 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №16 від 27.03.2013 про видачу 9 706 332,61 російських рублів, Додаткову угоду №17 від 09.04.2013 про видачу 12 800 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №18 від 15.04.2013 р. про видачу 375 869,40 російських рублів, Додаткову угоду №19 від 26.04.2013 про видачу 15 227 797,82 російських рублів, Додаткову угоду №20 від 28.05.2013 про видачу 16 000 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №21 від 03.06.2013 про видачу 2 700 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №22 від 05.06.2013 про видачу 18 000 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №23 від 13.06.2013 про видачу 12 000 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №24 від 14.06.2013 про видачу 13 000 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №25 від 17.06.2013 про видачу 6 200 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №26 від 18.06.2013 про видачу 26 300 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №27 від 19.06.2013 про видачу 23 000 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №28 від 20.06.2013 про видачу 21 496 332,78 російських рублів, Додаткову угоду №29 від 10.07.2013 про видачу 5 700 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №30 від 15.07.2013 про видачу 3 000 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №31 від 17.07.2013 про видачу 3 500 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №32 від 22.07.2015 про видачу 4 503 667,22 російських рублів, Додаткову угоду №33 від 23.07.2013 про видачу 4 600 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №34 від 16.08.2013 про видачу 3 500 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №35 від 19.08.2013 про видачу 6 500 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №36 від 20.08.2013 про видачу 16 000 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №37 від 22.08.2013 про видачу 3 500 000,00 російських рублів, Додаткову угоду №38 від 29.08.2013 про видачу 30 000 000,00 російських рублів.

Відповідно до п. 8.1. Кредитного договору, Позичальник зобов`язується повертати Банку кожен із траншів кредиту у термін, зазначений у відповідному договорі про внесення змін до Кредитного договору, а також повернути Банку Кредит, наданий в межах встановленого ліміту кредитної лінії, в повному обсязі не пізніше останнього дня дії Кредитної лінії, зазначеної в п.1.4. Кредитного договору.

Відповідно до п.9.1. Кредитного договору, повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом здійснюється в валюті, в якій надається кредит, якщо інше не передбачено цим Договором.

В зв`язку з невиконанням боржником умов вказаного вище кредитного договору утворилась заборгованість у ПрАТ "Харківський підшипниковий завод" з 24.09.2017 у розмірі 104 014 006 ,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 09.12.2021 проведено державну реєстрацію змін до Статуту Акціонерного товариства "Сбербанк", які були 22.11.2021 погоджені Національним банком України.

Так, відповідно до п. 1.4. Статуту Банку в новій редакції, повне офіційне найменування Банку українською мовою - Акціонерне товариство "Міжнародний резервний Банк", скорочене офіційне найменування Банку - АТ "МР БАНК".

Згідно п. 1.3. Статуту Банку в новій редакції, Акціонерне товариство "Міжнародний резервний Банк" є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Акціонерного товариства "Сбербанк", Публічного акціонерного товариства "Сбербанк", Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії".

Отже, суд вважає обґрунтованим вимоги позивача АТ "МР БАНК" щодо наявності заборгованості Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" за кредитним договором №37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 щодо суми боргу за тілом кредиту у розмірі 104 014 006,00 грн, які підтверджені матеріалами поданої заяви та наданими позивачем суду доказами.

Згідно п.6.2 кредитного договору за №37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 (в редакції договору про внесення змін № 6 до вищевказаного кредитного договору від 05.09.2017) сторонами було визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії цього договору із розрахунку фактичної кількості днів у році - для Кредиту, наданого позичальнику в національній валюті. Нарахування відсотків починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування відсотків повністю остаточно припиняється в дань фактичного повернення кредиту в повному обсязі. Після спливу останнього дня дії кредитної лінії, зазначеного в п.1.4. цього договору, розмір процентної ставки за користування кредитом залишається у розмірі, що діяв станом на останній день дії кредитної лінії та перераховується в подальшому (починаючи з дня спливу останнього дня кредитної лінії й до дня фактичного повернення кредиту в повному обсязі) в розмірі та порядку, передбаченому цим договором. День повернення Кредиту не враховується при перерахуванні відсотків.

Як було зазначено вище, останній день повернення кредитної лінії відповідно до умов договору (п.1.1. ст.1 в редакції договору про внесення змін №6 до вищевказаного кредитного договору від 05.09.2017) 04.03.2018.

Відповідно до представленого кредитором розрахунку заборгованості з відсотків вбачається нарахування кредитором суми процентів з 24.12.2014р. по 23.12.2021р. на загальну суму 129 024 513,74 грн.

Згідно з положеннями ст.ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов`язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту) та сплати процентів у встановлені договором строки (терміни). Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (абз. 2 ч. 1 ст. 1048 зазначеного Кодексу).

Водночас, невиконання зобов`язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушеннями зобов`язання, що зумовлюють настання правових наслідків, встановлених договором або законом: зміни умов зобов`язання, сплати неустойки, тощо (ст.ст. 549, 610, 611 ЦК України).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, згідно з частиною 2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно застосування наведених вище норм матеріального права Велика Палата Верховного Суду неодноразово в своїх постановах (зокрема в постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16) викладала висновок про те, що припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Натомість, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Суд звертає увагу, що вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 дійшла висновку про відсутність таких підстав для відступу від наведеної правової позиції як: застарілість внаслідок розвитку в певній сфері суспільних правовідносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці Європейського суду з прав людини; вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість, зокрема внаслідок існування невідповідності критерію "якість закону" законодавчих норм, що призвело до різного тлумачення судами (колегіями, палатами) норм права).

Тобто, Велика Палата Верховного Суду України в зазначеній постанові у справі №910/458/16 наголосила, що проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту банком наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник (боржник), одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч. 2 ст. 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Проте, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто, позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України, оскільки сплив строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги (позову до суду) про дострокове погашення кредиту змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору та строк зобов`язань між сторонами за таким кредитним договором вважається таким, що настав.

Отже, регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами).

Суд зазначає, що відповідно до змісту заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, банк нарахував проценти боржнику у розмірі 129 024 513,74 грн. за користування кредитом, відповідно до ст. 6 кредитного договору за №37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 та згідно з редакцією договору про внесення змін №6 до вищевказаного кредитного договору від 05.09.2017 (ст. 6 "Проценти за користування кредитом") на підставі ст. 1048 ЦК України.

Вказана вище сума відсотків була нарахована кредитором в період з 24.12.2014 по 23.12.2021 включно. Так, за період з 24.12.2014 по 03.03.2018 включно кредитором були нараховані відсотки боржнику за процентною ставкою 20-22,5% річних на суму основного боргу за кредитом у загальному розмірі 57 725 049,86 грн. За період з 04.03.2018 по 23.12.2021, після закінчення дії кредитної лінії 04.03.2018 та зверненням кредитора з позовом до боржника про стягнення заборгованості за кредитом до Господарського суду Харківської області (від 04.03.2021, вх. № 712/21) кредитором були нараховані боржнику відсотки за процентною ставкою 18% річних на суму основного боргу за кредитом у загальному розмірі 71 299 463,88 грн. Всього 129 024 513,74 грн.

Пунктом 6.2. кредитного договору за №37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 за редакцією договору про внесення змін №6 від 05.09.2017 до вищевказаного кредитного договору за №37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 року сторони (кредитор та боржник) домовилися (передбачили у договорі) про те, що в разі закінчення дії кредитної лінії повернення суми кредиту позичальник сплачує кредитору відсотки саме як міру відповідальності (в тому самому розмірі процентної ставки), якій він сплачував відсотки як плату за наданий кредит, до дня фактичного повернення кредиту у повному обсязі.

Суд звертає увагу, зокрема, що хоча зміст п.6.2.ст.6 кредитного договору за №37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 за редакцією договору про внесення змін №6 від 05.09.2017 до вищевказаного кредитного договору за №37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 року розташований в розділах (статтях), які регулюють правомірну поведінку сторін (ст. 6 - "проценти за користування кредитом "), а не в окремому розділі (статі), що регулює відповідальність позичальника - боржника (ст. 10 кредитного договору - "Відповідальність сторін договору"), проте, у п.10.1. ст.10 кредитного договору "Відповідальність сторін договору" визначено, що боржник сплачує відсотки відповідно до ст.6 цього договору, що свідчить про узгодження сторонами певного розміру відсотків як міри відповідальності за неповернення кредиту після закінчення строку кредитування чи пред`явлення кредитором вимоги про стягнення боргу за кредитом (тобто у розмірі, що дорівнює відсоткам за правомірне користування кредитом відповідно до умов вищевказаного кредитного договору).

Отже, тлумачення та свіввідношення положень вищенаведеного кредитного договору визначає та встановлює між сторонами можливість нарахування відсотків на суму основного боргу, як міру відповідальності, за період після закінчення строку кредитування (або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи стягнення боргу). На підставі вищенаведеного вимоги кредитора до боржника в частині нарахування відсотків за користування кредитом у загальному розмірі 129 024 513,74 грн є обґрунтованими.

В позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідачів також нараховані суми пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 73 195 271,13 грн та суми пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 30 159 690,29 грн, які виникли на підставі кредитного договору за №37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 та за договором про внесення змін №6 до цього договору від 05.09.2017р.

Суд зазначає, що відповідно до приписів п.10.1.,10.2. ст.10 кредитного договору за №37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 та договором про внесення змін №6 до цього договору від 05.09.2017 р. Банком може бути нарахована боржнику пеня.

Так, боржник повинен сплачувати Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення п.10.1. договору кредиту.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 10.2. цього договору визначено, що нарахування пені починається з першого дня прострочення виконання зобов`язання, зазначеного у п.10.1. цього Договору і припиняється згідно чинного законодавства через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, але у будь-якому випадку не раніше дня виконання позичальником (боржником) зобов`язання, за несвоєчасне виконання якого така пеня була застосована до Позичальника (боржника). При цьому останнім днем нарахування пені є день фактичного погашення заборгованості, в зв`язку з виникненням якої нараховувалась пеня.

Суд зазначає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно - господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Суд визначає, що для вирішення цього спірного питання необхідно здійснити тлумачення п.10.2. ст.10 кредитного договору за №37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 р. в редакції змін №6 до цього договору від 05.09.2017 р. відповідно до приписів статей 213, 637 ЦК України та встановити дійсний зміст цього пункту договору відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні та з метою усунення суперечностей та прогалин у трактуванні його положень.

Відповідно до частини 1 статті 637 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах 3 та 4 статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

Аналіз змісту а), б) п. 10.1. ст.10 кредитного договору за №37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 в редакції змін №6 до цього договору від 05.09.2017 р. дозволяють визначити положення, відповідно до яких сторони (кредитор та боржник) визначили можливість нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

У п.10.2. ст.10 кредитного договору за № 37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 в редакції змін №6 до цього договору від 05.09.2017 р. сторонами було погоджено початок і тривалість строку нарахування пені та порядок припинення нарахування пені. Так, нарахування пені, починається з першого дня прострочення виконання зобов`язання, зазначеного у п.10.1. цього Договору і припиняється згідно чинного законодавства через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, сторони у своєму волевиявленні погодили нарахування пені за порушення строків повернення кредиту та процентів за правомірне нарахування кредиту протягом 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та визначили відсутність волевиявлення у сторін за вказаним договором на зміну строку нарахування пені за період більше ніж за 6 місяців.

Тлумачення п.10.1. цього Договору після слів "...але у будь-якому випадку не раніше дня виконання позичальником (боржником) зобов`язання, за несвоєчасне виконання якого така пеня була застосована до Позичальника (боржника)." При цьому останнім днем нарахування пені є день фактичного погашення заборгованості, в зв`язку з виникненням якої нараховувалась пеня, на думку суду не свідчить про те, що сторони погодили інший чи більший, ніж 6 місяців, термін нарахування пені.

Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party)".

У цьому випадку суд має право застосувати принцип Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). (Постанова об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 р. у справі № 753/11000/14-ц).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем відповідно до представленого суду розрахунку заборгованості пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 73 195 271,13 грн та суми пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 30 159 690,29 грн було визначено різні періоди нарахуванні пені з 02.07.2015 по 05.09.2017 та з 28.09.2017 по 24.12.2021, відповідно до яких неможливо визначити відповідний 6 місячний термін нарахування пені кредитором боржнику та перевірити відповідну суму нарахування пені кредитором за цей строк, оскільки нарахування пені відбувалося у період з 02.07.2015 по 05.09.2017 та у російський рублях (у гривневому еквіваленті ), а з 28.09.2017 по 24.12.2021 сума боргу постійно змінювалась, документально підтвердити її не вбачається можливим за поданими позивачем суду документами та розрахунками.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс ймовірностей" (balanceofprobabilities) або "перевага доказів" (preponderanceoftheevidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clearandconvincingevidence); "поза розумним сумнівом" (beyondreasonabledoubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі № 924/233/18).

Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищенаведеного, вимоги позивача до відповідачів в частині нарахування пені за прострочення повернення заборгованості за тілом кредиту та пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за вказаним вище кредитним договором у загальному розмірі 103 354 961,42 грн є такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому суд визнає їх необґрунтованими.

Що стосується позовних вимог в частині інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання за тілом кредиту з березня 2018 року по листопад 2021 року у розмірі 29 643 991,71 грн. та за прострочення грошового зобов`язання по сплаті процентів за період з жовтня 2017 року по листопад 2021 року у сумі 26 942 714,47 грн (за кожен період окремо), суд керується положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом зазначеної норми закону нарахування збитків від інфляції входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши правомірність нарахування збитків від інфляції за прострочення грошового зобов`язання за тілом кредиту з березня 2018 року по листопад 2021 року у розмірі 29 643 991,71 грн. та за прострочення грошового зобов`язання по сплаті процентів за період з жовтня 2017 року по листопад 2021 року у сумі 26 942 714,47 грн (за кожен період окремо), суд дійшов висновку, що таке нарахування здійснено позивачем арифметично правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у них обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.

Згідно статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У відповідності до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 4.1. Договорів поруки Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. Поручитель та Боржник залишаються зобов`язаними перед Кредитором до того моменту, поки всі зобов`язання за Кредитним договором не будуть виконані повністю.

Отже, умовами Договорів поруки було чітко встановлено, що Поручителі за порушення Позичальником зобов`язань за кредитним договором несуть солідарну відповідальність та відповідають перед Позивачем в тому ж обсязі, що і Позичальник.

Відповідно до статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їх обов`язок не буде виконаний в повному обсязі

Між тим, відповідно до п.4.3 Договорів поруки, Поручитель зобов`язаний погасити заборгованість боржника за основним договором протягом 6 (шести) робочих днів з дня направлення Кредитором Поручителю повідомлення або в іншій термін, зазначений в такому повідомленні - якщо повідомлення направлене поштою за адресою Поручителів, вказаною в Договорі поруки, за реквізитами, зазначеними в повідомленні кредитора.

З матеріалів справи вбачається, що з метою погашення заборгованості за Кредитним договором, Банком на адресу 1-го відповідача (основного боржника) та поручителів були направлені відповідні Повідомлення-вимоги щодо повернення повної суми заборгованості, однак у визначені у Повідомленнях-вимогах строки заборгованість за Кредитним договором погашена не була, зобов`язання щодо повернення кредиту так і не були виконані, грошові кошти не були сплачені.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам Цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи те, що відносно Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссєрвіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський Ковальсько - механічний завод" позов був залишений без розгляду на підставі ч. 4 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Упек Трейдінг" провадження у справі закрито, суд вважає, що позовні вимоги до Приватного акціонерного товариства "Харківський Електротехнічний завод "Укрелектромаш" в загальному розмірі 289 625 225,92 грн. підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надали документів на підтвердження сплати позивачу спірної суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позов у визначеній сумі є обґрунтованим, доведеним, у зв`язку з чим він підлягає задоволенню у визначеній сумі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладає на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути Приватного акціонерного Товариства "Харківський Електротехнічний завод "Укрелектромаш" (код ЄДРПОУ 00213799; 61001, Харківська область, м. Харків, вул. Іскринська, 37) на користь Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (код ЄДРПОУ 25959784; 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 37-В/12/68/ЮО від 24.12.2012 в сумі 289 625 225,92 гривень, з яких:

- заборгованості за тілом кредиту - 104 014 006,00 гривень, з них прострочених - 104 014 006,00 гривень;

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 129 024 513,74 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по тілу кредиту - 29 643 991,71 гривень;

- інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання по процентам - 26 942 714,47 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного акціонерного Товариства "Харківський Електротехнічний завод "Укрелектромаш" (код ЄДРПОУ 00213799; 61001, Харківська область, м. Харків, вул. Іскринська, 37) на користь Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (код ЄДРПОУ 25959784; 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 794 500,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення заявлених сум пені - відмовити.

Рішення направити позивачу, відповідачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "08" серпня 2024 р.

СуддяО.В. Кононова