Рішення

від 06.08.2024 по справі 925/668/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/668/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від першого відповідача: не з`явився;

від другого відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Активітіс" ( м. Київ) до селянсько (фермерського) господарства "Оріон" ( с. Станіславчик, Шполянський район, Черкаська область) та до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про стягнення 495 272,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про солідарне стягнення з відповідачів (як з позичальника та поручителя) 495 272,29 грн. (з них борг по кредиту 254450,08 грн. та 240822,21 грн. комісія та проценти по кредиту) на підставі договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 691007 від 01.04.2021 та Договору поруки № 1008 від 01.04.2021 року, укладеного між сторонами у справі.

За правилами ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Отже спір між всіма його сторонами слід вирішувати за правилами ГПК України.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

В засідання представники відповідачів не з`явилися, явка обов`язковою не визнавалася. Позивач з технічних причин не зміг приєднатися до відеоконференції для проведення засідання.

Оскільки в справу зібрано всі докази та документи з процесуальних питань, які сторони бажали подати суду, то суд не вбачає перешкод у розгляді справи за відсутності представників сторін.

Ухвали про призначення справи до розгляду вручені відповідачам через електронний кабінет та поштовим зв`язком.

Відзиви на позов суду не подані. Спір не врегульовано.

Всі документи, які було подано в справу, суд приєднав до її матеріалів, керуючись ст. 2 ГПК України. Даною нормою визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

Позивач має ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, виданою за розпорядженням Нацкомісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 3185 від 13.07.2017.

Позивача, як фінансову установу, внесено до Державного реєстру фінансових установ, про що видано Свідоцтво від 16.12.2020 № НОМЕР_1 .

Сторонами не заперечено і з матеріалів справи вбачається, що 01 квітня 2021 року між ТОВ "Фінансова компанія "Актівітіс" (Позивач та Кредитодавець) та Селянський (фермерським) господарством «Оріон» (Відповідач1 та Позичальник) укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №691007 (далі - Кредитний договір а.с. 9).

За умовами Кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит у сумі 300 000,00 грн. на поповнення оборотних коштів та придбання основних засобів з кінцевим строком користування до 01 квітня 2025 року (п. 1.4, 1.3.).

Згідно п. 1.1. Кредитного договору СФГ «ОРІОН» зобов`язалось своєчасно та у повному обсязі виплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, оплачувати комісії, виконати Інші умови Кредитного договору та повернути ТОВ «ФК АКТІВІТІС» Кредит у терміни, встановлені Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору розмір процентів за користування Кредитом складає 0,0001% процентів річних.

Додатково Позичальник сплачує:

- щомісяця на користь Кредитодавця комісію за супроводження Кредиту в розмірі: в період з 01.04.2021р. по 30.04.2021р. - 0 % (нуль) процентів від суми Кредиту, зазначеної в пункті 1.1, Договору;

в період з 01.05.2021р. по 31.05.2021р. - 1,0 % (один) процент від суми Кредиту, зазначеної в пункті 1.1. Договору;

в період з 01.06.2021р. по 30.06.2021р. - 2,0 % (два) процента від суми Кредиту, зазначеної в пункті 1.1. Договору;

в період з 01.07.2021p.no01.04.2025р. - 3,0 % (три) проценти від суми Кредиту, зазначеної в пункті 1.1. Договору.

- комісію за надання кредиту 4,99% (чотири цілих і дев`яносто дев`ять сотих) від суми Кредиту, зазначеної в пункті 1.1. Договору. Сплачується разово в день укладання цього договору.

Пунктом 5.1. Кредитного договору встановлено, що проценти нараховуються щомісяця на суму Кредиту, що фактично надана Позичальнику і не повернена Кредитодавцю протягом всього строку наявності такої суми, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При цьому день надання Кредиту враховується, а день повернення Кредиту не враховується при нарахуванні процентів.

Згідно п. 5.2. Кредитного договору проценти та комісії, нараховані за місяць, Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця, починаючи з другого місяця, наступного за місяцем укладення Договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено Договір, включно із цим числом, або в останній календарний день наступного місяця, якщо в ньому менше календарних днів ніж в попередньому місяці (крім процентів та комісій, строки сплати яких визначені в наступних абзацах цього пункту). Проценти та комісії, нараховані за місяць, в якому відбувається повне повернення Кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня повернення Кредиту. Позичальник має право сплатити комісію за супроводження Кредиту за весь строк користування Кредитом, в тому числі за рахунок отриманих кредитних коштів. При цьому у разі дострокового часткового або повного погашення Кредиту комісія за супроводження Кредиту не підлягає поверненню

Відповідно до п. 5.3. Кредитного договору Комісія за надання кредиту нараховується на суму Кредиту, вказаного в п.1.1. Договору та автоматично стягується з суми Кредиту. Сума Кредиту надається на рахунок Позичальника зазначений у пункті 12.2. Договору за вирахуванням Комісії за надання кредиту, що вказана в п.1.2. Договору.

Пунктом 4.1. Кредитного договору передбачено, що Кредит надається в безготівковій формі на цілі визначені пунктом 1.4. цього Договору, шляхом перерахування Кредиту па рахунок Позичальника зазначений у пункті 12.2. Договору, за вирахуванням комісії за надання кредиту, що вказана в п.1.2. Договору.

Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю Кредит в порядку та у строки, визначені у Графіку повернення Кредиту, наведеного у Додатку № 1 до цього Договору. Повернення Кредиту до настання зазначеного строку вважається достроковим. У випадках, передбачених цим Договором або чинним законодавством України, Позичальник зобов`язаний на вимогу Кредитодавця повернути Кредит достроково.

Суду не надано доказів визнання Кредитного договору недійсним чи наявності підстав вважати його нікчемним. Доказів про розірвання цього Договору за згодою сторін також не подано.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056і ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позивач вказав, що Кредитний договір підписано за допомогою електронного цифрового підпису його сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов про розмір кредиту, всі платежі, їх розмір, строки повернення та графік погашення боргу, а також про права та обов`язки сторін, відповідальність за порушення зобов`язань та ін. умови.

Договір сторонами виконувався.

Позивачем надано в справу докази видачі кредиту Позичальнику в розмірі 285 030,00 грн. згідно платіжної інструкції № 108 від 01.04.2021, засвідченої банком, із посиланням у призначенні платежу на Кредитний договір і надання цих коштів у позику.

Відповідач1 також сплачував платежі на виконання Кредитного договору, про що в справу позивачем подано засвідчені банківською установою платіжні інструкції, також із посиланням на Кредитний договір.

Позивач вказує, що він свої зобов`язання виконав повністю та у відповідності до умов Кредитного договору.

До Кредитного договору його сторонами складено Додаток 1(а.с 13) із графіком повернення кредиту та зменшення заборгованості аж до 01.04.2025, які Відповідач1, як Позичальник, мав неухильно дотримуватися.

Однак, Позичальник в порушення виконання умов Кредитного договору не сплачує у належному розмірі нараховані проценти, комісії та не повертає позивачу Кредит.

Станом на 14 травня 2024 року за Кредитним договором обліковується загальна заборгованість СФГ «ОРІОН» в сумі: 495 272,29 грн. з яких:

- заборгованості за Кредитом - 254 450,08 грн.;

- комісія та проценти за користування Кредитом - 240 822,21 гр.

Детальний розрахунок боргу позивачем подано в справу (а.с. 27) і Відповідач 1 не подав суду доказів та заперечень, що ним було сплачено більше коштів на погашення кредитної заборгованості, ніж обліковує позивач.

За правилами ст. 196 ГК України, ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має бути виконано належним чином, у відповідності до умов договору та належною стороною.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено Договором або законом.

За правилами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Позивач вказує, що з метою забезпечення виконання Відповідачем1 кредитних зобов`язань, між Позивачем та ОСОБА_1 (Відповідач1 та Поручитель) укладено Договір поруки №1008 від 01.04.2021 (далі Договір поруки а.с. 16).

Згідно п. 1.1. Договору поруки Поручитель зобов`язується перед Кредитодавцем у повному обсязі солідарно з Позичальником відповідати за порушення Позичальником, взятих на себе забезпечених порукою зобов`язань, що витікають з Договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 691007 від 01 квітня 2021 року, укладеного між Кредитодавцем та Позичальником, з урахуванням всіх змін, доповнень, нових редакцій, новацій, додаткових договорів, додаткових угод, договорів про внесення змін, тощо, що внесені/укладені до нього або можуть бути внесені/укладені в подальшому.

В справу не подано доказів визнання недійсним договору поруки, його зміни чи розірвання за згодою його сторін.

Укладення договору поруки Поручитель не заперечив.

Відповідно до п. 2.4. Договору поруки сторони домовились, що Поручитель повинен виконати забезпечені порукою зобов`язання в тому ж порядку та обсязі, який встановлено для Позичальника за Кредитним договором.

Крім того, п. 2.5. Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитодавцем у повному обсязі. Позичальник і Поручитель відповідають перед Кредитодавцем як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право Кредитодавця вимагати виконання забезпечених порукою зобов`язань повністю (чи у будь-якій його частині) як від Позичальника та Поручителя разом, так і від кожного окремо.

Згідно п. 2.6. Договору поруки відповідальність Поручителя виникає, як у випадку невиконання Позичальником будь-якої частини забезпечених порукою зобов`язань, так і при невиконанні Позичальником забезпечених порукою зобов`язання в цілому.

У пункті 2.7. Договору поруки зазначено, що Поручитель відповідає перед Кредитодавцем за виконання забезпечених порукою зобов`язання у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Позивач доводить, що в порушення умов Кредитного договору та узгодженого до нього графіка повернення кредитних коштів та нарахувань, Позичальник допустив прострочення повернення кредитних коштів.

За умовами п. 7.1. та 9.6. Кредитного договору Позичальник повинен повернути Кредитодавцю кредит в порядку та у строки, передбачені у Графіку повернення кредиту (додаток № 1 до договору).

У випадках, передбачених цим Договором або чинним законодавством України, позичальник зобов`язаний на вимогу Кредитодавця повернути Кредит достроково.

Кредитодавець має право вимагати достроково повернути Кредит, сплати процентів, комісії за супроводження кредиту і виконання всіх інших зобов`язань за Договором, в односторонньому порядку розірвати цей Договір в одному із наступних випадків:

- у разі суттєвого порушення Позичальником цього Договору;

- у разі ненадання Позичальником документів для своєї ідентифікації;

З розрахунків позивача вбачається (а.с. 27), що Позичальник практично повністю припинив вносити будь-які платежі на сплату боргу по Графіку з лютого 2022 року.

За правилами п. 18 та 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже Позичальник має сплачувати на користь позивача всі спірні платежі за Кредитним договором, які складають тіло кредиту, комісію та проценти за користування кредитом і не є неустойкою за прострочення зобов`язання.

Згідно Додатку № 1, якими затверджено сторонами Графік платежів по кредиту (а.с. 13), Позичальник щомісячно має сплачувати на користь позивача по 6400 грн. тіла кредиту, 9000 грн. комісії за супроводження кредиту та 0,1 грн. процентів по кредиту.

Позивач надав докази, що з метою реалізації свого права на дострокову вимогу щодо повернення кредиту та всіх нарахувань, 14.05.2024 на адреси обох відповідачів Кредитодавцем було направлено повідомлення-вимоги (а.с. 28,31) про повернення всієї заборгованості протягом 7 (семи) днів на рахунок Кредитодавця, яка станом на 14.05.2024 становить 495 272,29 грн. із додаванням відповідних детальних розрахунків.

Повідомлення-вимоги направлені відповідачам поштовим зв`язком, про що суду надано докази (а.с. 30,34) і заперечень про неотримання вимог відповідачі суду не надали.

Спірні кошти сплачені відповідачами на користь позивача не були, що порушило права позивача та спонукало його звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

За розрахунками позивача, борг Позичальника станом на 14.05.2024 за тілом кредиту становить 254 450,08 грн., а комісія та проценти за користування кредитом становлять 240 822,21 грн.

Доказів про зменшення цього боргу в ході розгляду справи суду не подано. Власні контрозрахунки боргу відповідачі суд не направили.

Оскільки Відповідач1 не виконав умови основного зобов`язання, чим порушив умови Кредитного договору та права позивача, Кредитодавець просить суд стягнути борг з обох відповідачів солідарно.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За своїм правовим змістом порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Тому порука має додатковий характер стосовно основного зобов`язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.

Суду не надано доказів, що після укладення договору поруки, між позивачем та Позичальником були змінені умови Кредитного договору без погодження із поручителем, що могло б припинити поруку.

Також поручитель не доказує, що він відповідає перед позивачем у меншому обсязі, ніж Позичальник.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно положень ст. 541 та 543 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Ліквідація солідарного боржника - юридичної особи, смерть солідарного боржника - фізичної особи не припиняють обов`язку решти солідарних боржників перед кредитором та не змінюють його обсягу та умов виконання.

Відповідачі не спростували доводів позивача про наявність у нього права вимагати дострокового повернення боргу по Кредитному договору та солідарно з обох відповідачів.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів сплати боргу в повному розмірі відповідачами чи одним із них на користь позивача, суду не подано.

Позивач вказав, що обидва договори - Кредитний та поруки, були підписані його сторонам в електронному вигляді. Відповідачі цієї обставини не заперечують.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа (ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Отже Кредитний договір та Договір поруки між учасниками спору є укладеними, чинними, дійсними та підлягають виконанню сторонами відповідно до їх умов.

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідачами суду не подано, борг не сплачено.

Отже позивач довів правомірність своїх позовних вимог зібраними у справі доказами, борг відповідачами не заперечено та не сплачено, строк виконання зобов`язання є таким, що настав, тому до примусового стягнення солідарно з обох відповідачів на користь позивача належить 495 272,29 грн. (з них борг по кредиту 254450,08 грн. та 240822,21 грн. комісія та проценти по кредиту) на підставі договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 691007 від 01.04.2021 та Договору поруки № 1008 від 01.04.2021 року.

Одночасно позивач просить солідарно стягнути з обох відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. (клопотання а.с. 5 том 1).

Дані вимоги також підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:

Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі N 910/12876/19).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Одним із принципів господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом частин першої та третьої статті 123 і частини четвертої статті 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат, які розподіляють між сторонами залежно від результатів вирішення судової справи.

Частини перша - третя статті 126 ГПК України передбачають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже відшкодуванню адвокату підлягають навіть ті витрати, які йому лише будуть сплачені стороною.

Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлює суд на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подають до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У розумінні приписів частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі N 911/3312/21.

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі N 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі N 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

В справу подано копію Договору про надання правничої допомоги від 20.03.2024 (а.с. 35), на підставі якого адвокат Пелепецький В.Д. особисто надавав послуги позивачу з правничої допомоги у даній справі.

Додатковою угодою № 1 від 01.05.2024 сторони цього Договору домовилися, що розмір оплати роботи адвоката з ознайомлення із матеріалами кредитної справи, консультування клієнта на предмет перспектив звернення до суду; підготовка та відправлення повідомлень-вимог відповідачам та підготовка позовної заяви про стягнення боргу з відповідачів, становить 10 000 грн.

Такого ж змісту з переліком видів послуг адвокатом надано суду і детальний опис послуг, необхідних для надання правничої допомоги від 20.03.2024 (а.с. 38).

Акт приймання-передачі всіх вказаних послуг на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 20.05.2024 (а.с. 39) адвокат та позивач підписали без зауважень по якості та ціні послуг.

Суд не вбачає підстав вважати, що вказані послуги адвокатом не були надані, або вони не мали стосунку до справи, або позивач в них не мав реальної потреби.

Заяви про зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу з підстав їх не співмірності, відповідачі суду не подали.

Тому до примусового стягнення з обох відповідачів на користь позивача солідарно належить 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

При повному задоволенні позову, у відповідності до положень ст. 129 ГПК України з обох відповідачів солідарно на користь позивача слід також стягнути 7 429,08 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно :

з Селянсько (фермерського) господарства "Оріон" (код 31476302, с. Станіславчик, Шполянський район, Черкаська область) та

з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1)

495 272,29 грн. (з них борг по кредиту 254450,08 грн. та 240822,21 грн. комісія та проценти по кредиту) на підставі договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 691007 від 01.04.2021 та Договору поруки № 1008 від 01.04.2021 року;

10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу;

7 429,08 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Накази видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 07 серпня 2024 року

Суддя Н.М. Спаських