ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/4932/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 (колегія суддів: Попков Д.О., Стойка О. В., Істоміна О. А.) у справі
за позовом Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Державна установа "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії"; 2) Фонд державного майна України про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,
за участю представників:
позивача - Бондаренко Я. О.,
відповідача - Зучек Є. Н.,
третьої особи 2 - Руденко К. Н.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Українсько-болгарське товариство з обмеженою відповідальністю "Пірана" (далі - Українсько-болгарське ТОВ "Пірана", позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - Регіональне відділення, відповідач) з вимогами про:
- скасування наказу Регіонального відділення від 17.11.2023 № 00706;
- визнання за Українсько-болгарським ТОВ "Пірана" (код ЄДРПОУ 22699101) права на приватизацію шляхом викупу об`єкта приватизації - нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 1365,1 кв. м, яка розташована за адресою м. Харків, вул. Мироносицька, 20;
- зобов`язання Регіонального відділення прийняти рішення про приватизацію способом викупу об`єкта приватизації - нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 1365,1 кв. м, яка розташована за адресою, м. Харків, вул. Мироносицька, 20.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач виконав вимоги статті 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", які є необхідною передумовою для приватизації орендованого державного майна у спрощеному порядку (здійснив невід`ємні поліпшення об`єкта оренди не менше, ніж на 25 % його вартості за згодою орендодавця), а тому має право на позитивне вирішення його заяви шляхом прийняття відповідачем відповідного рішення про приватизацію об`єкта приватизації шляхом викупу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 24.06.2022 між Українсько-болгарським ТОВ "Пірана" (орендар) та Регіональним відділенням (орендодавець) укладено договір оренди № 0177 (далі - договір оренди), предметом якого є нежитлова будівля літ "А-4" загальною площею 1365,1 кв. м, яка розташована за адресою: м Харків, вул. Мироносицька, 20, що обліковується на балансі Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії" (далі - третя особа-1, балансоутримувач).
4. Згідно з пунктом 5.1 договору оренди орендар має право здійснювати невід`ємні поліпшення майна за наявності рішення орендодавця про надання згоди, прийнятого відповідно до Закону та Порядку.
5. Відповідно до пункту 12.1 договору оренди (змінюваних умов) строк дії - 5 років з дати набрання чинності цим договором.
6. За умовами пункту 12.1 договору оренди цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.
7. Судами установлено, що договір оренди та акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до державної власності, підписано 07.07.2022 з використанням електронного підпису з боку Регіонального відділення (орендодавця) та Українсько-болгарського ТОВ "Пірана" (орендаря).
8. До позовної заяви доданий звіт про оцінку майна станом на 20.07.2022, складений ФОП Мокрова О. П., в якому зазначена функція оцінки: визначення вартості об`єкта оренди в процедурі отримання згоди на проведення невід`ємних поліпшень, вартість оцінюваного об`єкта складає: 4 279 600,00 грн.
9. До позовної заяви також були додані: рецензія на звіт про оцінку майна, наказ Регіонального відділення від 09.09.2022 № 00607 про затвердження висновку про вартість майна, акт візуального обстеження об`єкта оренди, що належать до державної власності від 05.12.2022, аудиторський звіт від 09.08.2023.
10. Листом від 24.02.2023 № 11-05-00754 Регіональне відділення повідомило позивача про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, опосередкованої наказом Регіонального відділення від 24.02.2023 № 00149.
11. Листом від 30.08.2023 № 16-05-03530 Регіональне відділення просило балансоутримувача та орендаря надати кандидатуру фахівця (із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові та контактний номер телефону) для включення її до складу робочої групи з метою проведення огляду об`єкта оренди після здійснення невід`ємних поліпшень державного майна за договором оренди від 24.06.2022 № 0177.
12. У відповідь на вказаний вище лист позивачем надана інформація за вих. № 156 від 31.08.2023 щодо відповідної кандидатури, а саме директора Гайдабури І. В. з проханням включення її до складу робочої групи.
13. Між позивачем та ТОВ "БК "Українська Альтернатива" укладено договір підряду від 01.03.2023 № 03/03/23 на проведення демонтажних робіт; між позивачем та ПП "Екіпаж" укладено договір від 29.03.2023 № 290323/3-П на поставку віконних блоків металопластикових, відлив, підвіконня. Монтаж віконних блоків здійснювався на підставі договору від 12.04.2023 № 23/1204-1, укладеного між позивачем та ФОП Нещенко C. O. Придбання будівельних матеріалів та комплектуючих здійснювалось на підставі договору постачання від 20.04.2023 № ДЮ-23/04/20-1, договору постачання від 18.04.2023 № НБ-23/04/18-1, договору постачання від 21.04.2023 № СА-23/04/21, договору постачання від 18.04.2023 № ИД-23/04/18-1, договору постачання від 19.04.2023 № ВР-23/04/19-1. Виконання монтажних робіт здійснювалось на підставі договору підряду від 03.04.2023 № 01/04/20, укладеного між позивачем та ТОВ "Глейсен Лайт".
14. У матеріалах справи міститься звіт про проведення технічного обстеження спірного приміщення від 25.07.2023 за № 250723-1, виконаний ФОП Зіпір Н. Я, метою якого у пункті 3.4 визначено встановлення можливості надійної та безпечної експлуатації об`єкта після проведення ремонтних робіт з його відновлення, а також визначення, чи вважаються заходи з ремонту та відновлення будівлі невід`ємними поліпшеннями об`єкта; у пункті 6.2 визначений орієнтовний перелік виконаних ремонтних робіт для відновлення об`єкта та визначені заходи з ремонту вважаються невід`ємними поліпшеними об`єкта.
15. Наказом Регіонального відділення від 07.11.2023 № 00673 прийнято рішення про включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, об`єкта державної власності нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 1365,1 кв. м, яка розташована за адресою м. Харків, вул. Мироносицька, 20. Також вирішено не пізніше наступного дня після затвердження цього наказу направити до Фонду державного майна України подання про включення вказаного об`єкта державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.
16. Наказом Фонду державного майна України від 09.11.2023 № 2016 внесені зміни у додаток 1 "Перелік державних пакетів акцій (часток) господарських товариств та інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності" та у додаток 3 "Перелік окремого майна". Зокрема, щодо включення до вказаного переліку нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 1365,1 кв. м, яка розташована за адресою м. Харків, вул. Мироносицька, 20.
17. Листом від 07.11.2023 № 11-10-04389 Регіональне відділення повідомило орендаря, що прийнято рішення про включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, об`єкта права державної власності - нежитлову будівлю літ. "А-4" загальною площею 1365,1 кв. м за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 20.
18. Листом від 15.11.2023 № 170 орендар, посилаючись на надану орендодавцем згоду на здійснення невід`ємних поліпшень та їх фактичне здійснення згідно з представленими раніше первинними документами, звернувся до Регіонального відділення з проханням визначити спосіб приватизації об`єкта оренди шляхом викупу. Вказаний лист не містив жодних додатків та додаткових документів.
19. Листом від 17.11.2023 № 11-10-04562 Регіональне відділення за результатами розгляду звернення орендаря від 15.11.2023 № 170 повідомило останнього про відсутність підстав для визнання способу приватизації шляхом викупу, вказуючи на недотримання обов`язкової умови щодо здійснення невідокремлюваних поліпшень без заподіяння шкоди об`єкту в розмірі не менше 25 % ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна, зазначаючи, зокрема, що за умовами договору оренди вартість майна була визначена за балансовою залишковою вартістю.
20. Наказом Регіонального відділення від 17.11.2023 № 00706 об`єкт державної власності - нежитлова будівля літ. "А-4" загальною площею 1365,1 кв. м за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 20, було включено до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні. Відповідальним за підготовку до приватизації вищевказаного об`єкта державної власності визначено Регіональне відділення.
21. Апеляційним судом встановлено, що позивачем 02.12.2023 надіслано відповідачу клопотання про долучення до матеріалів справи копію звіту, виконаного Ачкасовим О. М., про оцінку вартості майна 2023 року, нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 1365,1 кв. м за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 20, в якому вказана фактично сплачена сума коштів орендаря за здійснення ідентифікованих поліпшень орендованого нерухомого майна, підтверджених висновком будівельної експертизи та аудиторським висновком: 4 331 885 грн., що підтверджується доданими до вказаного клопотання доказами його направлення. Матеріали справи не містять доказів про надсилання позивачем такого звіту Регіональному відділенню до моменту звернення позивача з даним позовом до суду та доказів щодо рецензування означеного звіту.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
22. 07.02.2024 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення про задоволення позову:
- визнано незаконним та скасовано наказ Регіонального відділення від 17.11.2023 № 00706.
- визнано за Українсько-болгарським ТОВ "Пірана" (код ЄДРПОУ 22699101) право на приватизацію шляхом викупу об`єкта приватизації - нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 1365,1 кв. м., яка розташована за адресою м. Харків, вул. Мироносицька, 20.
- зобов`язано Регіональне відділення прийняти рішення про приватизацію способом викупу об`єкта приватизації - нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 1365,1 кв. м, яка розташована за адресою, м. Харків, вул. Мироносицька, 20.
- стягнуто з Регіонального відділення на користь Українсько-болгарського ТОВ "Пірана" судовий збір у сумі 8052,00 грн.
23. Рішення суду мотивовано тим, що фактично орендарем - Українсько-болгарським ТОВ "Пірана" було виконано всі умови частини другої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", внаслідок чого в останнього виникло право на приватизацію способом викупу об`єкта приватизації (державного окремого індивідуально визначеного майна) - нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 1365,1 кв. м за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 20.
24. 22.04.2024 Східний апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування цього рішення та ухвалив нове - про відмову у позові.
25. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку про те, що Українсько-болгарське ТОВ "Пірана" не виконало всі умови частини другої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", зокрема, позивачем не було надано відповідачу до моменту ухвалення оспорюваного наказу належних доказів про здійснення і склад невід`ємних поліпшень, а також їх вартості, а наданий позивачем звіт про проведення технічного обстеження нежитлової будівлі від 25.07.2023 № 250723-1 не є висновком будівельної експертизи в розумінні наведеної статті. В свою чергу, наданий позивачем звіт про оцінку вартості майна з урахуванням невід`ємних поліпшень від 22.08.2023 ґрунтується на дослідженні неналежного звіту про проведення технічного обстеження нежитлової будівлі від 25.07.2023 № 250723-1; вказаний звіт про оцінку був надісланий орендарем відповідачу вже під час розгляду даної справі у господарському суді. Через це позивач не набув права на викуп об`єкта оренди у процесі його приватизації.
Короткий зміст касаційної скарги
26. У касаційній скарзі Українсько-болгарське ТОВ "Пірана" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
27. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" у подібних правовідносинах.
28. Скаржник також зазначає про існування різної судової практики застосування статті 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" в частині приватизації орендованого нерухомого майна з посиланням на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 у справі № 922/4931/23, яка прийнята у подібних відносинах.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
29. У відзиві на касаційну скаргу Регіональне відділення просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, наполягаючи на дотриманні судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що у позивача відсутнє право на приватизації орендованого майна шляхом викупу з огляду на невиконання останнім вимог частини другої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
30. У відзиві на касаційну скаргу Фонд державного майна України просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Вважає, що апеляційний суд повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно застосував норми матеріального права при вирішенні спору. Вказує, що, приймаючи рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації шляхом продажу на аукціоні, Регіональне відділення діяло правомірно, у межах та у спосіб, встановлений нормами чинного законодавства, здійснюючи свої дискреційні повноваження.
Позиція Верховного Суду
31. Причиною виникнення спору у справі, яка розглядається, стало те, що позивач вважав, що він виконав всі умови частини другої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", внаслідок чого в останнього виникло право на приватизацію способом викупу об`єкта приватизації (нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 1365,1 кв. м за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 20), в той час як відповідач прийняв оспорюваний наказ про приватизацію спірного об`єкта оренди шляхом продажу на аукціоні, чим порушив законні права та інтереси Українсько-болгарське ТОВ "Пірана".
32. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
33. У поданій касаційній скарзі позивач, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, вказав, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, стосовно застосування норми частини другої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
34. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
35. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
36. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
37. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулюються Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".
38. Згідно із частиною першою статті 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства.
39. За умовами частини другої статті 7 цього Закону державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють, зокрема, такі повноваження: затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації; класифікують об`єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством.
40. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному вебсайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.
41. Частиною першою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що приватизація об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.
42. За змістом частини другої статті 18 зазначеного Закону орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:
- орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;
- орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;
- невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;
- здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності;
- орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;
- договір оренди є чинним на момент приватизації.
43. Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу. У разі, якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід`ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем. Ціна продажу об`єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід`ємних поліпшень. Якщо покупцем об`єкта приватизації стає орендар, вартість невід`ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об`єкт приватизації.
44. Отже, наведені норми статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначають правові підстави набуття орендарем права на приватизацію шляхом викупу об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду.
45. У справі, що розглядається, апеляційний суд установив, що позивач не виконав обов`язкової умови, передбаченої частиною другою статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а саме - не надав висновку будівельної експертизи на підтвердження факту здійснення поліпшень, їх структуру і склад, невід`ємність від об`єкта оренди, а також визначеної суб`єктом оціночної діяльності вартості невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, а тому дійшов правильного висновку про відмову в позові, оскільки у цьому випадку позивач не має права на приватизацію шляхом викупу.
46. Апеляційний суд, зокрема, зазначив про те, що:
- наданий позивачем звіт про проведення технічного обстеження будівлі від 25.07.2023 № 250723-1 не є висновком будівельної експертизи, а тому ані факт, ані структура і склад та невід`ємність здійснення саме поліпшень (а не будь-яких інших робіт) не підтверджено допустимим доказом;
- посилання місцевого суду на підтвердження відповідних обставин наданими до справи актом візуального обстеження від 01.09.2023, аудиторським звітом та договорами з документами про їх виконання (підряду, поставки), які укладались позивачем, свідчить про неправильне розуміння змісту вимог частини другої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", оскільки його приписи не передбачають можливості підтвердження виникнення права на викуп об`єкта оренди у разі його приватизації означеними документами;
- матеріали справи взагалі не містять доказів про подання орендарем звіту про обстеження будівлі від 25.07.2023 №250723-1 на розгляд відповідачеві до прийняття ним оспорюваного наказу про визначення способу приватизації шляхом проведення аукціону;
- з аналізу змісту акта візуального обстеження об`єкта оренди від 05.12.2022 (до проведення робіт) зі змістом акта візуального обстеження від 01.09.2023 (після проведення робіт) та звіту про проведення технічного обстеження/висновком будівельної експертизи ФОП Зіпір Н. Я. вбачається, що позивачем у вартість невід`ємних поліпшень та їх обсяг враховані і ті роботи, що відносяться до поточного і капітального ремонтів, в той час як діюче законодавство не ототожнює поліпшення об`єкта оренди із його ремонтом, тому виконання такого ремонту не може враховуватися у спірних правовідносинах у складі невід`ємних поліпшень;
- звіт про оцінку вартості майна не містить відомостей про вартість невід`ємних поліпшень взагалі, яка має бути визначена згідно з вимогами пункту 3.2 Порядку, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 № 377, як різниця між ринковою вартістю орендованого майна без поліпшень;
- означений звіт про оцінку вартості майна, складений у листопаді 2023 року, не був надісланий орендарем відповідачеві як до моменту прийняття оскаржуваного наказу, так і під час розгляду справи.
47. У свою чергу, Верховний Суд з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції не здійснює оцінку (переоцінку) доказів, покладених апеляційним судом в основу висновку про ненабуття позивачем права на приватизацію спірного майна шляхом викупу в порядку статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судомами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
48. Колегія суддів також враховує, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
49. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому, діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).
50. Саме лише прагнення скаржника здійснити переоцінку наявних в матеріалах справи доказів та перевірку обставин цієї справи з урахуванням його власних висновків щодо поданих доказів не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки, як вже зазначалося, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
51. За таких обставин апеляційний суд дійшов правильного висновку, що оскільки позивачем не було виконано всі умови частини другої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", останній не набув права викупу об`єкта оренди у процесі його приватизації, у зв`язку з чим підстави для скасування наказу Регіонального відділення від 17.11.2023 № 00706 відсутні.
52. Водночас скаржник у касаційній скарзі не наводить аргументованого обґрунтування необхідності формування висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених ним норм права в контексті спірних правовідносин з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та здійсненої ними оцінки наявних у справі доказів.
53. При цьому доводи касаційної скарги у цій частині фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, а отже, з огляду на встановлені судами фактичні обставини справи та мотиви для відмови у позові, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для формування правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування наведених скаржником норм права в правовідносинах, що склалися в цій справі.
54. Відповідно до статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
55. Відсутність у позивача того права чи законного інтересу, про який він стверджує, як і обрання неналежного способу захисту є підставою для відмови у позові.
56. Разом з цим колегія звертає увагу на те, що задоволення позовних вимог про скасування наказу Регіонального відділення та визнання за позивачем права на приватизацію шляхом викупу об`єкта приватизації не призведуть до набуття позивачем права власності на приміщення. Можливість виконання такого рішення суду має високий ризик виникнення залежності від суб`єктивних дій відповідача з огляду на те, що саме відповідач як орган приватизації самостійно визначає способи приватизації та не позбавлений права та можливості у разі задоволення позову про скасування наказу прийняти аналогічне рішення про приватизацію спірного об`єкта оренди шляхом його продажу на аукціоні. Тобто такий спосіб захисту є неналежним та неефективним. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав за усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду є самостійною підставою для відмови в позові.
57. Натомість, якщо позивач вважає, що він має право на приватизацію шляхом викупу, але державні органи приватизації ухиляються від проведення визначеної законом процедури, то належним способом захисту прав позивача є звернення з позовом про спонукання до укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.
58. Такий підхід підтверджується зокрема і тим, що Законом України від 28.07.2022 № 2468-ІХ законодавець вніс зміни до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", доповнивши частину третю статті 18 цього Закону абзацом такого змісту: "У разі якщо орган приватизації прийняв рішення про приватизацію об`єкта шляхом викупу, між органом приватизації та орендарем укладається попередній договір купівлі-продажу об`єкта приватизації. Договір купівлі-продажу такого об`єкта приватизації укладається не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня укладення попереднього договору", чим підтвердив необхідність дотримання переддоговірної процедури у разі приватизації об`єкта шляхом викупу.
59. Верховний Суд зазначає, що вимогу позивача про зобов`язання укласти договір у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що відповідає способам захисту, визначеним пунктом 6 частини другої статті 16 ЦК України. За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною дев`ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18 та постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/6138/20, від 02.06.2021 у справі № 910/6139/20, від 07.03.2023 у справі № 910/4847/21.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
60. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
61. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
62. Зважаючи на те, що доводи скаржника не підтвердилися, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з мотивів, викладених в цій постанові.
Судові витрати
63. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 у справі № 922/4932/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Н. О. Волковицька
Суддя Л. І. Рогач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2024 |
Оприлюднено | 09.08.2024 |
Номер документу | 120887445 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні