Ухвала

від 07.08.2024 по справі 904/3936/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/3936/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прем`єр Буд" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2024 (колегія суддів: Чередко А. Є., Іванов О. Г., Коваль Л. А.) і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2023 (суддя Васильєв О. Ю.) у справі

за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Дніпропетровської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації, 2) Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прем`єр Буд",

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 9 900 614,58 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Дніпропетровської обласної державної адміністрації-обласної військової адміністрації та 2) Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прем`єр Буд" про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 11.04.2022 до договору № 415/11-21 від 30.11.2021 на виконання робіт про об`єкту: "Реконструкція універсального видовищно-спортивного палацу "Метеор" за адресою: вул. Макарова, 27-А, м. Дніпро, укладеного між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та ТОВ "Будівельна компанія "Прем`єр Буд", а також стягнення з відповідача на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за договором на виконання робіт № 415/11-21 від 30.11.2021 інфляційних втрат у розмірі 5 140 386,47 грн, 3 % річних у розмірі 858 401,79 грн, пені у розмірі 3 901 826,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неправомірного укладення додаткової угоди № 3 від 11.04.2022 до договору підряду № 415/11-21 від 30.11.2021 фактичне повернення попередньої оплати за ним у розмірі 28 771 042,55 грн (непогашеного авансу) відбулась тільки 02.05.2023, у зв`язку з чим вбачаються ознаки безпідставного користування відповідачем бюджетними коштами у вказаній сумі у період з 04.05.2022 по 01.05.2923, що свідчить про порушення майнових інтересів держави у бюджетній сфері.

16.11.2023 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2024, повний текст якої складений 13.06.2024, про задоволення позову.

18.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прем`єр Буд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 11.04.2022 до договору № 415/11-21 від 30.11.2021 на виконання робіт про об`єкту: "Реконструкція універсального видовищно-спортивного палацу "Метеор" за адресою: вул. Макарова, 27-А, м. Дніпро, укладеного між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та ТОВ "Будівельна компанія "Прем`єр Буд" та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того, скаржник подав заяву про поновлення процесуальних строків на подання касаційної скарги.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

При цьому, слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї ж статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Тобто процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прем`єр Буд" не визначило жодної підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України.

При цьому слід наголосити на тому, що частина друга статті 287 ГПК України надає скаржнику право на оскарження судових рішень у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених цією нормою.

Отже, скаржнику необхідно визначити підстави (підставу) касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та обґрунтувати їх (її).

Щодо судового збору

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 названого Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За змістом частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Позовну заяву у цій справі подано у 2023 році, а оскаржуються судові рішення в частині задоволення позовних вимог стосовно однієї немайнової вимоги.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.

Отже, згідно з приписами Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений у розмірі 5 368 грн (2 684 х 200 %).

Проте до касаційної скарги скаржник не додав доказів сплати судового збору в установлених порядку та розмірі, або доказів на підтвердження підстав звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Щодо надсилання іншим учасникам справи копій касаційної скарги

Статтею 291 ГПК України встановлено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Згідно з частинами п`ятою, сьомою статті 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прем`єр Буд" подало касаційну скаргу у паперовій формі, до якої не додано доказів надсилання іншим учасникам справи копій касаційної скарги.

Тож скаржнику необхідно також належним чином виконати вимоги статті 291 ГПК України та надати суду докази надсилання копій касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Щодо строку на касаційне оскарження

У доданій до касаційної скарги заяві про поновлення процесуальних строків на подання касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прем`єр Буд" зазначило, що постанову суду апеляційної інстанції від 10.06.2024 не отримувало, проте відповідно до зробленої судом довідки про доставку документа в кабінет Електронного суду, постанова була доставлена до електронного кабінету скаржника 14.06.2024 об 11:47.

Касаційна скарга надійшла до суду 18.07.2024, а датою відправлення на накладній кур`єрської служби «Константа сервіс» є 03.07.2024.

Правила надання послуг поштового зв`язку регулюються Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" (далі - Правила).

Відповідно до пункту 2 Правил, відправник - фізична або юридична особа, прізвище, ім`я та по батькові або найменування якої зазначені на поштовому відправленні, бланку поштового переказу в спеціально призначеному для цього місці, яка безпосередньо або через уповноважену особу подає оператору поштового зв`язку для пересилання поштове відправлення, поштовий переказ.

Приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в оформленні поштового відправлення, поштового переказу, що подаються для пересилання.

Пунктом 2 Правил також визначено, що просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється / вручається без розписки; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

Розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 розділу II Положення у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Згідно з пунктом 61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Отже, в день приймання поштового відправлення працівник поштового зв`язку зобов`язаний проставити відбиток календарного штемпеля.

При цьому, на зазначеній накладній відсутній відбиток календарного штампеля, що підтверджує дату відправлення кореспонденції, а фіскальний чек чи інший розрахунковий документ на оплату кур`єрської доставки скаржник суду не надав.

Крім того, згідно Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства Інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2.

Де «Д» - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку, а « 1, 2, 3» - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Отже, надання накладної служби кур`єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання касаційної скарги у день, зазначений на відповідній накладній.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 21.12.2019 у справі №910/6447/18.

З огляду на вищевикладене, оскільки скаржником не надано до суду фіскального чеку або іншого розрахункового документу, що підтверджує оплату кур`єрської доставки, суд вважає, що із наданої накладної не вбачається факт дотримання строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, касаційна скарга Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прем`єр Буд" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням скаржнику строку для усунення зазначених вище недоліків шляхом:

1) визначення підстав (підстави) касаційного оскарження, передбачених (передбаченої) частиною другою статті 287 ГПК України, з належним обґрунтуванням із урахуванням наведеного в цій ухвалі;

2) подання доказів сплати судового збору у розмірі 5 368 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

3) подання доказів надсилання копій касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи;

4) надання фіскального чеку або іншого розрахункового документу, що підтверджує оплату кур`єрської доставки

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Прем`єр Буд" залишити без руху.

2. Установити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд" та іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

4. Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов