Ухвала

від 08.08.2024 по справі 509/146/22

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/146/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

з участю секретаря Савченко М.В.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Башука Д.С. про забезпечення скарги ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Андрія Олександровича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Фізична особа - підприємець ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Андрія Олександровича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 .

Представником заявника 08.08.2024 р., подано заяву про забезпечення скарги шляхом зупинення реалізації майна боржника ОСОБА_1 за лотом №555491, а саме будинку відпочинку сімейного типу, загальною площею 131,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у межах виконавчого провадження №73130851 до прийняття судового рішення за результатами розгляду цієї скарги та набрання ним законної сили.

Свою заяву представник заявника обґрунтовує тим, що площа будинку вказана у вищевказаному лоті з продажу майна не відповідає дійсності, виконавцем не враховано проведення попереднім власником самочинного будівництва, збільшення загальної площі та наявність двох поверхів та мансарди. Вказані обставини впливають на вартість майна боржника, яке перебуває на реалізації, вказане порушує права та інтереси боржника у виконавчому провадженні, оскільки продаж майна боржника за заниженою ціною, призведе до ситуації, що боржник буде винен додаткові (незаконно невраховані) кошти.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

У статтях 149, 150 ЦПК України зазначені положення щодо порядку вирішення питання про забезпечення позову і способи забезпечення позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Разом із тим, згідно зі статтею 14 Конституції України та статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Отже, положення статей 149-153 ЦПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця (статті 447-451 ЦПК України), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

У пункті 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року N 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" судам роз`яснено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

У ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження у порядку, передбаченому статтями 149, 150 ЦПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду 01 березня 2021 року у справі N 752/26606/18.

Враховуючи вищевикладе, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення скарги.

Керуючись ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 260-261 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Башука Д.С. про забезпечення скарги ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Андрія Олександровича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Кочко В.К.