Справа № 522/3661/24
Номер провадження 2-з/522/24/24
У Х В А Л А
01 серпня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Науменко А.В.
за участю секретаря судового засідання Звонецької І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі заяву представника відповідача Громадської організації«Приморська районнаорганізація автомобілістів» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Приморська районна організація автомобілістів», Виконавчий комітет Одеської міської ради про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок падіння дерева на автомобіль
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Приморська районна організація автомобілістів», Виконавчий комітет Одеської міської ради про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок падіння дерева на автомобіль.
23.07.2024 року Відповідачем, Громадською організацією «Приморська районна організація автомобілістів», в особі представника, було подано заяву про накладення арешту шляхом заборони передачі, переміщення, переобладнання, перереєстрації транспортного засобу ВАЗ 21114, 2007 року випуску, Легковий універсал -В, державний номер НОМЕР_1 .
Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову представник Відповідача посилається на положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Заявник послався на Постанову ВП ВС від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20 - щодо повернення залишків знищеного автомобіля.
Так, у вказаній постанові зазначено, що за змістом статті 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Таким чином, ремонт автомобіля, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вважається економічно необґрунтованим, а отже, автомобіль вважається фізично знищеним. Порядок відшкодування завданої позивачу шкоди мав відбуватися в порядку, визначеному статтею 30 Закону № 1961-IV, і позивач мав передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.
Заявник вказує, що у разі задоволення позову, позивач спочатку повинен буде передати залишки автомобіля відповідачу, після чого відповідач відшкодовує завдану шкоду. На думку заявника, у разі неможливості передачі залишків автомобіля буде ускладнене виконання можливого рішення суду, а тому вбачає за необхідне накласти арешт шляхом заборони передачі, переміщення, переобладнання, перереєстрації, транспортного засобу ВАЗ 21114, 2007 року випуску, легковий універсал В, ідентифікаційний номер (VIN НОМЕР_3 , держ. номер НОМЕР_1 .
Від позивача до суду надійшли заперечення на вказану заяву про забезпечення позову. Позивач вказує, що спірні правовідносини виникли у сфері благоустрою населених пунктів. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою. А тому посилання заявника на положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі- Закон № 1961-IV) є помилковим, адже вказаний Закон регулює правовідносини між страхувальниками, страховиками та потерпілими у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Поряд з цим спірні правовідносини жодним чином не пов`язані зі сферою обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Щодо посилання Відповідача на постанову Велику Палати Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі № 125/1216/20, позивач вказує, що обставини справи, наведені у цій постанові, стосуються питання відшкодування шкоди завданої ДТП, тож жодним чином вказана постанова не свідчить про можливість застосування заходів забезпечення позову у справі предметом розгляду якої є відшкодування заподіяної шкоди майну Позивача, внаслідок падіння дерева на автомобіль.
Заявник в свою чергу зазначив у відзиві на запереченні, що посилання на п.30.3 ст.30 ЗУ № 1961 в частині «Право на залишки транспортного засобу отримує страховик (моторне транспортне страхове бюро), або інша особа, яка відповідає за завдану шкоду», було зроблено через застосування «Аналогії закону» - ч.1 ст. 8 ЦК України, «Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини», що цілком відповідатиме усталеної судової практики закріпленої насамперед в абз. 2 п. 15 постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013 No 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди...», виснувала Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 14 червня 2023 року у справі No 125/1216/20 (провадження № 14-25цс23).
Ухвалою суду від 30.07.2024 року заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду.
У судове засідання призначене на 01.08.2024 року з`явились представник позивача ОСОБА_2 , представник ВК ОМР Соболь Я.О. та представник заявника Клименко О.В.
Представник позивача зазначив, що автомобіль знаходиться на тому ж місці де на нього впало дерево, заперечував проти задоволення клопотання про накладення арешту.
Представник відповідача наполягав на задоволенні заяви.
Дослідивши матеріали заяви суд приходить до наступних висновків.
Згідноз ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотноускладнити чиунеможливити виконаннярішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ч.10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Відповідно до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Відповідно до висновку викладеному у Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 14 червня 2023 року у справі No 125/1216/20 (провадження № 14-25цс23), порядок відшкодування завданої позивачу шкоди має відбуватися в порядку, визначеному статтею 30 Закону № 1961-IV, і позивач має передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.
Виходячи зі вказаного висновку, суд приходить до висновку, що в даному випадку забезпечення позову буде сприяти належному виконанню можливого рішення, не порушуючи при цьому прав позивача.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, за наявності яких законодавець встановив обов`язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення (ч. 3ст. 154 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись статтями150, 153, 154, ч.2 ст.247,258-260 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника відповідача Громадської організації«Приморська районнаорганізація автомобілістів» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Приморська районна організація автомобілістів», Виконавчий комітет Одеської міської ради про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок падіння дерева на автомобіль задовольнити частково.
Накласти арешт шляхом заборони передачі, переміщення, переобладнання, перереєстрації, транспортного засобу ВАЗ 21114, 2007 року випуску, легковий універсал В, ідентифікаційний номер (VIN НОМЕР_3 , держ. номер НОМЕР_1 .
В іншій частині вимог заяви відмовити.
Відомості відповідно до ч. 1ст. 157 ЦПК УкраїнитаЗакону України «Про виконавче провадження»:
-стягувач: Громадської організації«Приморська районнаорганізація автомобілістів» ЄДРПОУ 23991625)
-боржник: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області.
Повний текст ухвали виготовлено 07.08.2024 року.
Суддя А.В. Науменко
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2024 |
Оприлюднено | 12.08.2024 |
Номер документу | 120889475 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Науменко А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні