Ухвала

від 08.08.2024 по справі 514/1332/24

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа № 514/1332/24

Провадження по справі № 1-кс/514/78/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року смт Тарутине

Слідчий суддя Тарутинського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 2 Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 за погодженням прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024168270000065 від 24.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Дізнавач сектору дізнання відділення поліції № 2 Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ст. лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024168270000065 від 24.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Клопотання обґрунтував тим, що сектором дізнання відділення поліції № 2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024168270000065 від 24.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Так, 24.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за фактом оброблення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, без дозвільних документів, невстановленою особою, на території Трутинської селищної ради Болградського району.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснюється Болградською окружною прокуратурою.

На теперішній час невстановлена особа самовільно зайняла земельну ділянку без кадастрового номеру, орієнтовною площею 18 га, яка знаходиться між земельними ділянками під кадастровими номерами 5124789400:01:002:0720, 5124789400:01:002:0721, 5124789400:01:002:0722 річкою Киргиж-Китай та являє собою земельну ділянку без кадастрового номеру, розташовану за геопозицією 46°02'27.6"N 29°02'11.5"E, у південно-східному напрямку від с. Малоярославець Перший Болградського району, яка не надана у власність або користування громадянам чи юридичним особам.

Вищезазначена земельна ділянка має сліди обробки, на якій засіяно на момент огляду сільськогосподарська культура соняшник, приблизною висотою 80-140 см., який знаходиться на стадії зростання, орієнтовною площею близько 18 гектара, яку самовільно зайнято та засіяно сільськогосподарською культурою соняшник.

Згідно довідки Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області №1634/01-13 від 06.08.2024 року на вищезазначену земельну ділянку заключено договір короткострокової оренди № 47 від 15.02.2022 року терміном з 01.01.2022 по 31.12.2022 року. Згідно ЗУ № 2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» Земельний кодекс України доповнюється пунктами 27 та 28. В пункті 27 зазначається, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення:

а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування;

б) приватної власності.

Виходячи з вищевказаного строк дії договору короткострокової оренди землі № 47 від 15.02.2022 року спливає 31.12.2023 року. Крім того, встановлено, що будь-яких договорів оренди вказаної земельної ділянки не укладалось, відомостей щодо реєстрації договорів оренди відсутні.

Отже вищевказана самовільно зайнята земельна ділянка, орієнтовною площею 18 га, розташована на території Тарутиської селищної ради Болградського району Одеської області, за межами населеного пункту с. Малоярославець Перший, яка на теперішній час оброблюється, засіяна соняшником без наявності відповідного розпорядження органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або у надання у користування (оренду) для здійснення сільськогосподарської діяльності.

Вказаними протиправними діями невстановлена особа завдає територіальній громаді в особі Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області матеріальних збитків, розмір яких на теперішній час встановлюється.

В ході огляду місця події від 02.08.2024 встановлено, що на вищезазначеній земельній ділянці, здійснюється сільськогосподарська діяльність, а саме під час обстеження вказаної земельної ділянки виявлені посіви технічної сільськогосподарської культур соняшника в стадії дозрівання, без відповідних рішень органу місцевого самоврядування про передачу їх у власність або оренду.

Постановою дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 2 Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 01.08.2024 оглянуту земельну ділянку, що визначались на місцевості за допомогою доступної інформації з відкритих баз даних в «Публічній кадастровій карті України» як несформована земельна ділянка та посіви на ній, без кадастрового номеру, площею 18 га, визнані речовим доказом, оскільки в силу ч. 1 ст. 98 КПК України, вони є матеріальним об`єктом, котрі були об`єктом кримінально-протиправних дій та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Враховуючи те, що земельна ділянка загальною площею 18 га, без кадастрового номеру, яка розташована за межами с. Малоярославець Перший Болградського району Одеської області, на якій знаходиться сільськогосподарська культура соняшника самовільно зайнята невстановленою особою та самовільно використовується шляхом проведення посівів на останніх сільськогосподарських культур соняшника, які на теперішній час знаходиться в стадії дозрівання, з метою запобігання розпорядження незаконно отриманого врожаю соняшника на вказаній земельній ділянці, дізнавач звернувся до слідчого судді із відповідним клопотанням про арешт цього майна.

Дізнавач в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності. Клопотання підтримав.

Прокурор в судовому засідання клопотання підтримав, з підстав зазначених у клопотанні, з посиланням на додатки, яким воно обґрунтовано, з метою забезпечення в подальшому використання вказаних доказів, просив накласти арешт на земельну ділянку, з метою заборони передачі її у користування, розпорядження та відчуження.

В силу ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна

Слідчий суддя зазначає, що майно, на яке просить накласти арешт дізнавач, не є тимчасово вилученим, оскільки є земельною ділянкою, що само по собі унеможливлює її вилучення, існують об`єктивні підстави вважати про можливе відчуження вищевказаної земельної ділянки власником, а тому слідчим суддею не здійснюється повідомлення власників майна про судовий розгляд клопотання про арешт майна.

Дослідивши матеріали та додатки, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Стаття 2 КПК України, регламентує основні завдання кримінального провадження, серед яких важливим є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, та застосування належної правової процедури.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст.94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 5, 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та вважає за необхідне накласти арешт на земельну ділянку шляхом заборони подальшого її відчуження, розпорядження та користування.

Водночас, слідчий суддя роз`яснює, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням такого права, хоча власник і обмежується у реалізації певних правомочностей права власності; такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними та співмірними. На даний час потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 2 Болградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 за погодженням прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024168270000065 від 24.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку, без кадастрового номеру, орієнтованою площею 18 га, яка знаходиться за геопозицією 46°02'27.6"N 29°02'11.5"E, у південно-східному напрямку від с. Малоярославець Перший Болградського району Одеської області та розташована між земельними ділянками під кадастровими номерами 5124789400:01:002:0720, 5124789400:01:002:0721, 5124789400:01:002:0722 річкою Киргиж-Китай, шляхом заборони її подальшого відчуження, розпорядження та користування.

Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору.

На підставі ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1