Рішення

від 30.07.2024 по справі 757/22655/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22655/24-ц

пр. 2-6391/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Остапчук Т.В.

за участю секретаря: Гаманюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві позов ОСОБА_1 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської РДА), треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: Приватне підприємство «Лапіфорс», про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з вищезазначеним позовом в якому просить суд: зобов`язати Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, виключити відомості про місцезнаходження Приватного підприємства «Лапіфорс», код ЄДРПОУ 40970153, за адресою: 01015, АДРЕСА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивачка зазначає наступне.

08.02.2011 року ОСОБА_1 набула права власності на приватний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:298:0035.

Однак, 27.03.2024 року ОСОБА_1 стало відомо з Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фіфзичних осіб-підприєців та громадських формувань стало відомо про те, що державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської РДА Максименко Л.І. 21.11.2016 року було проведено державну реєстрацію створення юридичної особи Приватного підприємства «Лапіфорс» (код ЄДРПОУ 40970153), місцезнаходження якої реєстратором було зазначено: Україна, 01015, місто Київ, вулиця Редутна, будинок 49 та нібито проводить за вказаною адресою господарську діяльність.

Після отримання відповіді на запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачці відмовили у внесенні змін до відомостей про юридичну особу ПП «Лапіфорс» та порадили звернутися до суду з відповідним позовом.

Також, позивач звернувся до Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, позивачка наголошує, на порушенні Приватним підприємством «Лапіфорс» статті 41 Конституції України, яка встановлює принцип непорушності права власності та стверджує, що ПП «Лапіфорс» під час державної реєстрації, надало реєстратору завідомо недостовірні відомості про місцезнаходження підприємства за адресою: АДРЕСА_1 , де підприємство фактично ніколи не знаходилося. Позивачка стверджує, що за вказаною адресою ПП «Лапіфорс» не веде господарської діяльності, не має офісу за зазначеною адресою, тому відомості в реєстрі є недостовірними і підлягають виключенню.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила задовольнити позов.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому виклав свої мотиви незгоди з заявленими позовними вимогами, які зводяться до наступного.

Відповідач зазначає, що перевірка місцезнаходження юридичних осіб, розшук керівного складу та учасників юридичних осіб не відноситься до компетенції відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.05.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату та час судового розгляду повідомлений належним чином, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час судового розгляду повідомлений належним чином, у відзиві просив розглядати справу без участі представника Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Третя особа у судове засіданні не з`явилась, проте повідомлена належним чином про час та місце слухання справи.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва права власності №29436906 від 08.02.2011 року є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на праві приватної власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.05.2022 року №301242413, та на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія КВ № 132727 від 29.06.2005 року є власником земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:298:0035, що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.05.2022 року № 301242150.

Таким чином, ОСОБА_1 з 2011 року є одноособовим власником приватного будинку за адресою: АДРЕСА_1 та землі під ним.

За інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою - АДРЕСА_1 зареєстровано юридичну особу - Приватне підприємство «Лапіфорс».

Крім того, позивачкою надано інформацію з відкритого онлайн-сервісу перевірки компаній - системи YouControl, де вказано, що директор ПП «Лапіфорс» - ОСОБА_2 , одночасно є директором в інших 5 компаніях, що мають ознаки спільності між собою, що на думку позивачки може бути ознакою фіктивного підприємництва. Так, КВЕД зазначених підприємств є спільним - оптова торгівля. Позивач стверджує, що в будинку АДРЕСА_1 неможливо проводити оптову торгівлю, оскільки будинок є приватним, не має складського приміщення, місце для розміщення персоналу та інших засобів ведення господарської діяльності.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ані відповідачем, ані третьою особою - ПП «Лапіфорс» не спростовано доводів позивачки та не надано доказів того, що ПП «Лапіфорс» за вищевказаною адресою провадить господарську діяльність або з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

В матеріалах справи, а також під час дослідження документів, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом не встановлено правових підстав для знаходження ПП «Лапіфорс» за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно завдань та основних засад цивільного судочинства, встановлених п. 4. ч. 2 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є змагальність сторін, тобто, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідач зазначає, що виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про місцезнаходження ПП «Лапіфорс» неможливо провести без одночасного включення відомостей про його актуальне місцезнаходження, що спростовується правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17, де суд дійшов висновку, що особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відображенні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що державний реєстратор, який проводив державну реєстрацію ПП «Лапіфорс» не перебував і не перебуває у трудових відносинах із відповідачем.

Проте, відповідач не надав суду докази для підтвердження своїх доводів. Крім того, суд зазначає, що твердження відповідача, щодо трудового статусу державного реєстратора, який проводив державну реєстрацію місцезнаходження ПП «Лапіфорс» не стосується предмету спору та не впливає на те, що саме відповідач уповноважений забезпечити ефективне відновлення та захист порушених прав та інтересів позивача, що підтверджується висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17.

Крім того, у порядку досудового врегулювання спору, позивачка надала суду докази звернення до Печерського управління поліції ГУНП у місті Києві з заявою про порушення кримінальної справи про шахрайство.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що дійсно в реєстраційній справі ПП «Лапіфорс» містяться недостовірні відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, а тому вимога позивачки щодо зобов`язання Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, виключити відомості про місцезнаходження ПП «Лапіфорс» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі».

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно з нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Статтею 93 ЦК України визначено місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Статтею 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15.05.2003 року, врегульовано порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

Так, за приписами ч. 1 ст. 25 Закону №755-IV державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»;

3) рішень, прийнятих Міністерством юстиції України, його територіальними органами відповідно до статті 34 цього Закону.

Згідно висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі № 910/7164/19 для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

За приписами ч. 2 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Недосконалість національного законодавства та прогалини в правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист її порушених прав в обраний нею спосіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17, викладено правову позицію, згідно з якою особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відображенні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.75 року у справі «Голден проти Сполученого королівства»).

У цьому зв`язку з суд вважає, що у межах вирішення даної справи, повною мірою забезпечено право позивачки на розгляд позову з дотриманням принципу рівності, справедливості та неупередженості, з метою ефективного захисту її порушених прав та інтересів.

При таких обставинах, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтею 41 Конституції України, статтею 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», статтями 93, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 12, 81, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської РДА), треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору: Приватне підприємство «Лапіфорс», про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, виключити відомості про місцезнаходження Приватного підприємства, код ЄДРПОУ: 40970153, за адресою: 01015, АДРЕСА_1 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення складено 08.08.2024 року.

Суддя: Т.В. Остапчук