Рішення

від 27.10.2010 по справі 22/141-10-3551

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕ СЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" жовтня 2010 р. Справа № 22/141-10-3551

За позовом Закритог о акціонерного товариства "С анаторій "Україна";

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальніст ю "ЮНІТЕКС";

про визнання недійсним дог овору

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Селезньов О.В . - представник за довіреніс тю № 2 від 26.10.2010р.;

Від відповідача: Дембіцька І.О. - представник за довірені стю № б/н від 12.04.2010р.;

СУТЬ СПОРУ: позивач З акрите акціонерне товариств о "Санаторій "Україна" звернув ся до господарського суду Од еської області з позовною за явою до відповідача Товарист ва з обмеженою відповідальні стю "ЮНІТЕКС" про визнання нед ійсним договору.

Представник позивача в попередніх судових засіда ннях просив суд задовольнит и позовні вимоги в повному об сязі, з підстав, викладених у п озовній заяві. 27.10.2010р. представн ик позивача в судове засідан ня з' явився, на позовних вим огах не наполягав, а зазначив , що справу слід розглянути на розсуд суду.

Представник відповід ача в судове засідання з' яв ився, надав заперечення на по зовну заяву, відповідно до як их позовні вимоги не визнає.

Розглянувши матеріал и справи та заслухавши

пояснення представників с торін, суд встановив:

«11»листопада 2003р. радо ю ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»п рийнято рішення про створенн я ЗАТ «Санаторій Україна»ш ляхом реорганізації дочірн ього підприємства „Санатор ій Україна".

Загальними зборами ЗАТ «Ук рпрофоздоровниця», які відбу лися 15.01.2004 року (протокол № 6, ршен ня № 6/2), було надано згоду ЗАТ « Укрпрофоздоровниця» виступ ити співзасновником ЗАТ «Сан аторій Україна». Пунктом 4 заз наченого ргшення встановлен о, що доля ЗАТ «Укрпрофоздоро вниця»у статутному фонді нов оствореного товариства не мо же бути меншою ніж 60%.

«12»лютого 2004р. між ЗАТ «Лізин гова компанія «Хліб Україна » та ЗАТ «Укрпрофоздоровниця »було укладено Договір про с пільну діяльність по створен ню ЗАТ

«Санаторій Україна », пунктом 1.5. якого встановлен о, що товариство організуєть ся з метою об'єднання матеріа льних, фінансових, інтелекту альних та інших pecypciв засновник ів.

Згідно п. 2.3. Договору стату тний фонд створюється за рах унок вкладів засновників в о бмін на акції товариства. При цьому, внеском ЗАТ «Укрпрофо здоровниця»є корпоративні п рава на суму 7,765 млн. грн., а внеск ом ЗАТ «.Лізингова компанія « Хліб України»є грошові кошти в сумі в cyмi 5,177 млн. грн. (п. 2.4. Догов ору).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.20 08р. за заявою ВАТ „Енергопоста чальна компашя Одесаобленер го" порушено провадження у сп раві про банкрутство ЗАТ „Са наторій Україна", введено мор аторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником ма йна за клопотанням ініціюючо го кредитора призначено арбі тражного керуючого ОСОБА_1

Після порушення проваджен ня у cnpaвi про банкрутство ЗАТ «С анаторій Україна»у встановл ений строк Законом України « Про відновлення платоспромо жності боржника або визнання його банкрутом»до господарс ького суду Одеської області надійшла заява від ТОВ «Юніт екс»про визнання ix кредиторо м ЗАТ «Санаторій Україна»з г рошовими вимогами на суму 113 500, 00 доларів США.

Заборгованість ЗАТ «Санат орій Україна»перед ТОВ «Юніт екс»виникла у зв'язку з тим, що «22»вересня 2003 року на рахунок ЗАТ «Санаторій Україна»поми лково надійшла грошова сума у poзмірі 113 500,00 доларів США від гр омадянки Естонії ОСОБА_3.

«14»березня 2005 року між гром адянкою Естонії Шороховою та ТОВ «Юнггекс»було укладено Договір відступлення права в имоги, згідно якого Шорохова передала право вимагати від ЗАТ «Санаторій Україна»пове рнення 113 500, 00 доларів США і на пі дставі чого «24»липня 2006 року ТО В «Юнітекс»направило в адрес у ЗАТ «Санаторій Україна»пре тензію з вимогою повернути г рошові кошти.

Позивач у своєму позові по силається на те, що відповідн о до Договору відступлення п рава вимоги інтереси громадя нки Естонії ОСОБА_3 предст авляла фізична особа - ОСО БА_2, який на момент укладенн я Договору не мав нотаріальн о посвідченої довіреності на вчинення будь-яких дій від ім ені та в iнтepecax ОСОБА_3, тому, я к зазначає позивач, договір в ідступлення права вимоги був укладений між ТОВ «Юнітекс» та ОСОБА_2 незаконно і в ТО В «Юнітекс»відсутнє право ви магати повернення у ЗАТ «Сан аторій Україна»грошових кош тв в poзмipi 113 500, 00 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи, твердження позивача спростовуються документами , які були надані відповідаче м ТОВ «Юнітекс» в процесі роз гляду справи: довіреність на імя гр.ОСОБА_4 від ОСОБА _3 Л. зареєстрована у Єдиному реєстрі довіреностей за № 3124 в ід 19.07.2003р. та посвідчена приватн им нотаріусом ОСОБА_5, про що свідчить Скорочений витя г з Єдиного реєстру довірені стей № 16201264 від 05.10.2010р., наданий пре дставником ТОВ «Юнітекс»у су довому засіданні 27.10.2010р.

Крім того, листом ЗАТ «Санат орій Україна»від 20.05.2009р. № 10 пові домило ТОВ «Юнітекс», що кері вництвом підприємства та роз порядником майна було розгля нуто заяву ТОВ «Юнітекс»про визнання поточних кредиторс ьких вимог у сумі 893245,00 грн. та по вністю їх визнано.

Вирішуючи спори про визна ння угод недійсними, господа рський суд (п. 1 Роз' яснення В АСУ від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі пи тання практики вирішення спо рів, пов' язаних з визнанням угод недійсними) повинен вст ановити наявність тих обстав ин, з якими закон пов' язує ви знання угод недійсними і нас тання відповідних наслідків , а саме: відповідність змісту угод вимогам закону: додержа ння встановленої форми угоди ; правоздатність сторін за уг одою; у чому конкретно поляга є неправомірність дій сторон и та інші обставини, що мають з начення для правильного вирі шення спору. При цьому, відпов ідність чи невідповідність у годи вимогам законодавства м ає оцінюватися господарськ им судом стосовно законодавс тва, яке діяло на момент укла дення спірної угоди. У разі ко ли після укладення угоди на брав чинності акт законодав ства, норми якого інакше регу люють договірні відносини, н іж ті, що діяли в момент укладе ння угоди, сторони вправі кер уватися умовами договору, а н е цим нормативним актом, якщо останній не має зворотної си ли (п. 10 Роз' яснення ВАСУ від 12 .03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання пр актики вирішення спорів, пов ' язаних з визнанням угод не дійсними).

Частина 2 ст. 651 ЦК України вст ановлює, що договір може бути змінено або розірвано за ріш енням суду на вимогу однієї і з сторін у разі істотного пор ушення договору другою сторо ною та в інших випадках, встан овлених договором або законо м. При цьому, ч. 2 ст. 651 ЦК України визначено, що істотним є таке порушення стороною договору , коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при ук ладенні договору.

Згідно ст. 638 Цивільного коде ксу України, договір є укладе ним, якщо сторони в належній ф ормі досягли згоди з усіх іст отних умов договору. Істотни ми умовами договору є умови п ро предмет договору, умови, що визначені законом як істотн і або є необхідними для догов орів даного виду, а також всі т і умови, щодо яких за заявою хо ча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні вимоги, додержанн я яких є необхідним для чинно сті правочину визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, яка, зокрема, передбачає, що з міст правочину не може супер ечити цьому Кодексу, іншим ак там цивільного законодавств а, а також моральним засадам с успільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необх ідний обсяг цивільної дієзда тності. Волевиявлення учасни ка правочину має бути вільни м і відповідати його внутріш ній волі. Правочин має вчинят ися у формі, встановленій зак оном та бути спрямований на р еальне настання правових нас лідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 2 ст. 203 Цивільного ко дексу України особа, що вчиня є правочин, повинна мати необ хідний обсяг дієздатності. П оняття цивільної дієздатнос ті юридичної особи надається у положеннях ст. 92 Цивільного кодексу України. Юридична ос оба набуває цивільних прав т а обов'язків, здійснює їх чере з свої органи, які діють відпо відно до установчих документ ів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її іме ні, зобов'язана діяти в інтере сах юридичної особи, добросо вісно і розумно, та не перевищ увати своїх повноважень.

Підстави та наслідки недій сності правочинів передбаче ні, зокрема, ст., ст. 215, 216 Цивільно го кодексу України. Так, підст авою недійсності правочину є недодержання в момент вчине ння правочину стороною (стор онами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Не дійсним є також правочин, якщ о його недійсність встановле на законом (нікчемний правоч ин). У цьому разі визнання тако го правочину недійсним судом не вимагається.

Пленум Верховного Суду Укр аїни в пп. 2, 12 постанови від 28.04.78 N 3 "Про судову практику в справа х про визнання угод недійсни ми" роз'яснив, що угода може бу ти визнана недійсною лише на підставі та з наслідками, пер едбаченими законом.

Стаття 241 ЦК України встанов лює, що правочин, вчинений пре дставником з перевищенням по вноважень, створює, змінює, пр ипиняє цивільні права та обо в'язки особи, яку він представ ляє, лише у разі наступного сх валення правочину цією особо ю. Правочин вважається схвал еним зокрема у разі, якщо особ а, яку він представляє, вчинил а дії, що свідчать про прийнят тя його до виконання.

Відповідно до ст.237 ЦК Україн и представництвом є правовід ношення, в якому одна сторон а (представник) зобов'язана аб о має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представн ицтво виникає на підставі до говору, закону, акта органу ю ридичної особи та з інших пі дстав, встановлених актами ц ивільного законодавства.

Стаття 238 ЦК України встанов лює правочини, які може вчиня ти представник, а саме: предст авник може бути уповноважени й на вчинення лише тих право чинів, право на вчинення яких має особа, яку він представля є; представник не може вчинят и правочин, який відповідно до його змісту може бути вчин ений лише особисто тією особ ою, яку він представляє; предс тавник не може вчиняти право чин від імені особи, яку він п редставляє, у своїх інтереса х або в інтересах іншої особ и, представником якої він од ночасно є, за винятком комер ційного представництва, а та кож щодо інших осіб, встановл ених законом.

Стаття 239 ЦК України встанов лює правові наслідки вчиненн я правочину представником: п равочин, вчинений представ ником, створює, змінює, прип иняє цивільні права та обов'я зки особи, яку він представля є.

Згідно ст. 32 ГПК України дока зами у справі є будь-яки факти чні дані, на підставі яких гос подарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обс тавин, на яких ґрунтуються ви моги і заперечення сторін, а т акож інші обставини, які мают ь значення для правильного в ирішення господарського спо ру.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь.

Статтею 43 ГПК України перед бачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутр ішнім переконанням, що ґрунт ується на всебічному, повном у і об' єктивному розгляді с правив їх сукупності, керуюч ись законом.

З урахуванням вищезазначе ного, суд вважає що у задоволе ні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволені позову в ідмовити повністю.

Рішення суду набуває за конної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Торчинська Л.О.

Повне рішення складен о 01.11.2010р.