Рішення

від 08.08.2024 по справі 200/3300/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2024 року Справа№200/3300/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді- Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов Донецького обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-діагностичний центр «Альянс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Донецьке обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-діагностичний центр «Альянс», в якому просить суд:

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-діагностичний центр «Альянс» (код ЄДРПОУ 36807073) на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, у розмірі 30830,87 грн. та пеню у розмірі 209,61 грн. на р/р UA098999980313121230000005630 Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/50070000; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998; код платежу 50070000. ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що як свідчить інформація за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року № 14-2, надана Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (містить актуальні на дату та час її формування відомості) про працевлаштованих осіб з інвалідністю, про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю та яка необхідна для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікувально-діагностичний центр «Альянс» (далі - відповідач) є роботодавцем, та має у 2023 році наступні показники: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік, осіб 82; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб 1; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, одиниць 3; фонд оплати праці штатних працівників, грн - 1264065,58; середня річна заробітна плата штатного працівника, грн - 15415,43; кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, одиниць 2; сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, грн - 30830,87. Позивач зауважив, що таким чином, згідно частини першої статті 19 Закону у відповідача у 2023 році повинно було бути працевлаштовано 3 особи з інвалідністю, фактично ж, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, склала 1 особу. Позивач зазначив, що у відповідності до приписів законодавства, відповідач не виконав норматив у працевлаштуванні 2 осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним, у зв`язку з цим, позивачем в автоматизованому режимі на підставі даних, наданих Пенсійним фондом України, нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 30830,87 гривень та 07.03.2024 направлено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Позивач зазначив, що розрахунок надіслано у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (квитанція від 07 березня 2024 року - додається). Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю, відповідач до 15.04.2024 року включно, відповідно до вимог Закону, повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 30830,87 гривень, враховуючи, що відповідач добровільно не сплатив, позивач був змушений звернутися до суду.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що обґрунтовуючи свої позивні вимоги, позивач посилається на те, що, як свідчить інформація за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року № 14-2, наданою Пенсійним фондом України позивачу - інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (містить актуальні на дату та час її формування відомості) про працевлаштованих осіб з інвалідністю, про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю та яка необхідна для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», у відповідача у 2023 році повинно було бути працевлаштовано 3 особи з інвалідністю, фактично ж, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, склала 1 особу. Відповідач вважає дану позицію позивача неправильною, оскільки при складанні Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І-ІV квартал 2023 року, якій надано ТОВ «Лікувально-діагностичний центр «Альянс» до Пенсійного фонду, були помилково невірно вказані показники, які впливають на розрахунок чисельності осіб з інвалідністю на підприємстві, а саме невірно вказана середньооблікова чисельність штатних працівників у рядку 101 заголовної частини розрахунку. До цього показника була помилково включена кількість зовнішніх сумісників, тоді як згідно п.п. 2.6.1 Інструкції зі статистики кількості працівників №286 у середньооблікову кількість штатних працівників не враховуються зовнішні сумісники. Після виявлення даної помилки, відповідачем були вчинені кроки щодо її виправлення та у зв`язку з тим, що зробити виправлення після надання звіту неможливо, враховуючи, що в уточнюючому звіті рядки 101-110 не заповнюються, до Головного управління ПФУ в Донецькій області було надано листа з описом помилки. Відповідач зауважив, що враховуючи дані, які відображені в описі помилки і які є фактично правильними, цей норматив на підприємстві виконується, що підтверджується розрахунком, який зроблено з урахуванням правильних значень середньооблікової чисельності штатних працівників. Крім того, кількість штатних робітників також відображається у додатку 6 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І-ІV квартал 2023 року у реквізиті 21 (ознака наявності трудової книжки), що теж підтверджує, що дані, які були помилково внесені до рядку 101, невірні. На підставі вищенаведеного, а також з урахуванням доказів наданих разом із відзивом, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Позивачем було надано відповідь на відзив відповідача в якому він зазначив наступне, що Порядок надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 10.03.2023 за №14-2, визначає процедуру надання інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, відповідно до якого Фонд здійснює автоматизований розрахунок на підставі даних Державного реєстру один раз на рік, без втручання до отриманих показників, і тому, отримані Розрахунки адміністративно-господарських санкцій це наслідок показників, зазначених роботодавцем у звітності. Розрахунок адміністративно-господарських санкцій ґрунтується на даних Державного реєстру, а отже на звітності, поданої роботодавцями. Позивач закцентував свою увагу на тому, що до нього від Пенсійного фонду України автоматизовано, без стороннього втручання, за допомогою Програмного комплексу Реєстру роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю Централізованого банку з проблем інвалідності поступила інформація щодо відповідача, яким у 2023 році не виконано норматив для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 1 особи. З використанням інформації Пенсійного фонду України позивачем було створено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті відповідачем, у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік (далі розрахунок АГС), обчислених відповідно до статті 20 Закону №875-ХІІ. Розрахунок АГС виконано в автоматизованому режимі на підставі показників, зазначених відповідачем у звітності, що надана ним до контролюючих органів за основним місцем обліку. Розрахунок АГС має вигляд PDF-файлу, який надіслано до електронного кабінету відповідача як роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України відповідно до п.4 Порядку №14-1. Позивач також зауважив, що Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», є сталим нормативним актом та знаходиться у відкритому доступі. Тому відкритою та загальнодоступною є інформація про: норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, інформація, необхідна для самостійного розрахунку кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу і забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю. Позивач зауважив, що текст відзиву, наведені в ньому доводи, так і надані до відзиву документи (докази) жодним чином не спростовують інформацію стосовно ТОВ «Лікувально-діагностичний центр «Альянс» (код ЄДРПОУ 36807073), яка надана Пенсійним фондом України та наявна у Централізованому банку даних з проблем інвалідності. Відповідна звітність, тобто документи щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску, які були самостійно заповнені та надані відповідачем до відповідних державних органів України, та на підставі яких Пенсійним фондом України було сформовано інформацію, яка міститься у Централізованому банку даних з проблем інвалідності, до відзиву відповідачем взагалі не надано. Позивач зауважив, що на законодавчому рівні до повноважень та компетенції територіальних органів ФСЗОІ, у тому числі Донецького ОВФСЗОІ, не входить перевірка виконання підприємствами, установами, організаціями визначеного нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а так саме і оцінювання звітування підприємств, установ, організацій до територіальних центрів зайнятості. Позивач зазначив, що наданий відповідачем відзив на адміністративний позов та додані до нього докази жодним чином не спростовують факт невиконання ним нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, з урахуванням наведеного позивач просив задовольнити його позов у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.05.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, про що свідчить наявність реєстрації кабінету електронного суду у позивача та відповідача із відповідною відміткою в графі «доставлено» та графі «дата встановлення статусу» зазначено 01.06.2024.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту ociб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 13492430), у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно зі статтею 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікувально-діагностичний центр «Альянс», зареєстрований як юридична особа та має ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 36807073), є платником страхових внесків, юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Короленка, буд. 5.

З відомостей з Централізованої бази даних з проблемінвалідності встановлено, що:

станом на січень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 87 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа;

станом на лютий 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 86 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа;

станом на березень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 87 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа;

станом на квітень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 89 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа;

станом на травень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 87 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа;

станом на червень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 90 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа;

станом на липень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 89 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа;

станом на серпень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 87 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа;

станом на вересень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 85 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа;

станом на жовтень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 85 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа;

станом на листопад 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 59 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа;

станом на грудень 2023 року облікова кількість штатних працівників становила 0 осіб, середньооблікова кількість працівників - 47 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 1 особа.

Отже, середньооблікова кількість штатних працівників за 2023 рік становила 82 працівника, кількість осіб з інвалідністю, які мали бути працевлаштовані у звітному періоді - 3 особи відповідно до нормативу ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», дата розрахунків зазначена (сформована 28.02.2024 року).

Судом встановлено, що позивачем на адресу Донецького обласного центру зайнятості надсилався запит від 19.04.2024 року з проханням надати наступну інформацію:

- звіти за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», які надавалися ТОВ «ЛДЦ «АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 36807073) у 2023 році;

- чи направлялися для працевлаштування до роботодавця ТОВ «ЛДЦ «АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 36807073) особи з інвалідністю (якщо направлялися, то скільки осіб було працевлаштовано та скільком було відмовлено у працевлаштуванні із зазначенням причин відмови);

- кількість вакансій у роботодавця ТОВ «ЛДЦ «АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 36807073), призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у звітному періоді (як подані у звітному періоді, так і подані раніше та не закриті до настання звітного періоду);

- будь яка інша інформація щодо вакансій у роботодавця ТОВ «ЛДЦ «АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 36807073), призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, наявна у Донецькому обласному центрі зайнятості та причин їх не закриття (у разі наявності).

Своїм листом від 10 травня 2024 року Донецький обласний центр зайнятості повідомив, що за даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості, відповідачем звіти форми 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» для осіб з інвалідністю у 2023 році не надавались.

Як встановлено судом та підтверджується наявною копією в матеріалах справи листа від 19.04.2024 №06-06/315, позивач звернувся до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, в якому зазначив, що ТОВ «ЛДЦ «АЛЬЯНС», яке має за 2023 рік середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу 82 особи, було працевлаштовано 1 особу з інвалідністю. Однак, встановлений статтею 19 Закону України від 21.03.1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» норматив складає 3 особи з інвалідністю. Статтею 19 Закону України № 875-XII також визначено наступне. Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування. На підставі вище викладеного просимо здійснити перевірку ТОВ «ЛДЦ «АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 36807073) щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році. Про результат перевірки просимо в найкоротший термін проінформувати Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Східним міжрегіональним управлінням державної служби України з питань праці було надано відповідь від 29.04.2024 року, в якому було зазначено, що статтею 19 Закону України від 21.03.1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі Постанова №303), припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (п.1 Постанови 303). Як виключення, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (п.2 Постанови №303). У зв`язку із вищевикладеним та з огляду на те, що питання законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю не входять до переліку, визначеного статтею 16 Закону України № 2136, не відносяться відповідно до критеріїв оцінки до високого ступеня ризику, а також на відсутність відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, на період дії воєнного стану у Держпраці та її територіальних органів відсутні повноваження на здійснення заходів державного нагляду (контролю) з зазначеного питання. Отримана інформація буде використана в поточній роботі Міжрегіонального управління. З метою проведення інформаційно-роз`яснювальної роботи щодо ефективних засобів дотримання законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю та запобігання можливим його порушенням, просимо надати інформацію, за наявністю, щодо адрес електронної пошти суб`єктів господарювання, які зазначені в листах.

Відповідно до розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становила у розмірі 30 830,87грн.

З урахуванням заяви наданої позивачем щодо збільшення розміру позовних вимог, відповідно до розрахунку суми пені на заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році відповідачу нарахована пеня у розмірі 209,61 грн.

Відповідачем разом із відзивом на позовну заяву було надано розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників за 2023 рік: січень 2023 36 осіб; лютий 2023 33 особи; березень 2023 35 осіб; квітень 2023 33 особи; травень 2023 32 особи; червень 2023 32 особи; липень 2023 31 особа; серпень 2023 30 осіб; вересень 2023 30 осіб; жовтень 2023 30 осіб; листопад 2023 19 осіб; грудень 2023 16 осіб. З урахуванням наведеного, середньооблікова кількість штатних працівників 30 осіб.

Також, відповідно до наявної в матеріалах справи копії пояснювальної відповідача від 07.05.2024 №11, адресованої до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій зазначено, що при формуванні єдиного звіту з ЄСВ та ПДФО за І-ІV квартал 2023 року у заголовної частині у рядку 101 помилково невірно вказані відомості щодо середньооблікової чисельності штатних працівників. Відповідач зазначив, що у зв`язку з тим, що ця цифра впливає на розрахунок нормативу інвалідів, просив врахувати правильні дані згідно опису помилки, який додається до цього листа.

Відповідач в опису помилки зазначив, що у рядок 101 звіту були помилково внесені дані, які включають чисельність штатних працівників, зовнішніх та внутрішніх сумісників. Згідно п.п 2.6.1 Інструкції зі статистики кількості працівників №286 у середньооблікову кількість штатних працівників не враховуються зовнішні сумісники, а внутрішні сумісники враховуються тільки один раз за основним місцем. Кількість штатних робітників також відображається у додатку 6 об`єднаного звіту у реквізиті 21 (ознака наявності трудової книжки), що теж підтверджує, що дані, які були внесені до рядку 101, невірні. Кількість працівників зазначених в графі «правильні дані» відповідає кількості зазначених працівників у розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників за 2023 рік, кількість працівників зазначених в графі «Помилкові дані, включені в рядок 101 звіту» відповідають кількості на які посилається позивач відповідно до відомостей з Централізованої бази даних з проблем інвалідності.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії розрахунку зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік наданої відповідачем в якості доказів, в якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу, осіб 30; з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб 1.

При цьому судом встановлено, що також не заперечується сторонами по справі, що у звітному періоді за 2023 рік у відповідача працювала 1 особа з інвалідністю.

Вважаючи наявними порушення з боку відповідача, а також у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідачу нарахована адміністративно-господарська санкція в розмірі 30 830,87 грн. та пеня у розмірі 209,61 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 15 Європейської соціальної хартії (переглянутої), Страсбург, 3 травня 1996 року (Хартію ратифіковано із заявами Законом № 137-V від 14 вересня 2006 року; European Social Charter) з метою забезпечення особам з інвалідністю, незалежно від їхнього віку та характеру і походження їхньої інвалідності, ефективного здійснення права на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства Сторони зобов`язуються, зокрема:

1. вжити необхідних заходів для забезпечення особам з інвалідністю орієнтування, освіти та професійної підготовки, коли це можливо, у межах загальних програм або, коли це видається неможливим, у державних або приватних спеціалізованих закладах;

2. сприяти їхньому доступові до роботи усіма засобами, які можуть заохочувати роботодавців приймати на роботу осіб з інвалідністю і утримувати їх у звичайному виробничому середовищі та пристосовувати умови праці до потреб осіб з інвалідністю, або, коли це видається неможливим у зв`язку з інвалідністю, шляхом облаштування або створення спеціальних робочих місць з урахуванням ступеня інвалідності. У деяких випадках такі заходи можуть вимагати використання спеціалізованих служб працевлаштування та надання допомоги;

3. сприяти їхній всебічній соціальній інтеграції та участі у житті суспільства, зокрема, шляхом вжиття заходів, включаючи технічну допомогу, що спрямовані на усунення перешкод для спілкування і пересування і що надають доступ до транспорту, житла, культурної діяльності і відпочинку.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, гарантії їх рівності з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами встановлює Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон).

Статтею 17 Закону встановлено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 19 Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частин другої, четвертої та п`ятої статті 19 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Відповідно до приписів ст.19 Закону, Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Частиною першою статті 20 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону №875-ХІІ).

За приписами частини четвертої статті 20 Закону №875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Отже, аналіз норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини дає можливість зробити висновок, що в разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємства, установи, організації, фізичних особи, які використовують найману працю, зобов`язані сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до п.4 Порядку, надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 року №14-2, Пенсійний фонд України з реєстру застрахованих осіб надає інформацію: про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Відповідно до п.5 Порядку, інформація з реєстру застрахованих осіб містить актуальні на дату та час її формування відомості.

В даному випадку, судом було встановлено, що також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач отримавши інформацію від Пенсійного фонду України щодо середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а саме 82 особи, відповідно до цієї кількості працівників розрахував норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 3 осіб, при цьому у відповідача була працевлаштована 1 особа, яка має інвалідність. Таким чином, із розрахунку 2 осіб не працевлаштованих на підприємстві з інвалідністю, позивач розрахував суму коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у сумі 30830,87 грн. та направив цей розрахунок до відповідача, що підтверджується відповідною квитанцією від 07.03.2024 року.

Відповідач заперечує щодо розрахованої кількості осіб з інвалідністю, яка повинна була ним працевлаштована у 2023 році, що підтверджується наведеним ним у відзиві на позовну заяву: - «Вважаю дану позицію позивача неправильною, оскільки при складанні Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І-ІV квартал 2023 року, якій надано ТОВ «Лікувально-діагностичний центр «Альянс» до Пенсійного фонду, були помилково невірно вказані показники, які впливають на розрахунок чисельності осіб з інвалідністю на підприємстві, а саме невірно вказана середньооблікова чисельність штатних працівників у рядку 101 заголовної частини розрахунку. До цього показника була помилково включена кількість зовнішніх сумісників, тоді як згідно п.п. 2.6.1 Інструкції зі статистики кількості працівників № 286 у середньооблікову кількість штатних працівників не враховуються зовнішні сумісники. Після виявлення даної помилки підприємством були вчинені кроки щодо її виправлення. У зв`язку з тим, що зробити виправлення після надання звіту неможливо, т.я. в уточнюючому звіті рядки 101-110 не заповнюються, до Головного управління ПФУ в Донецькій області було надано листа з описом помилки (копію листа до ГУ ПФУ в Донецькій обл. від 07.05.2024 р. № 11 додаю). [….]. Враховуючи дані, які відображені в описі помилки і які є фактичними правильними, цей норматив па підприємстві виконується. Це підтверджується розрахунком, який зроблено з урахуванням правильних значень середньооблікової чисельності штатних працівників (розрахунок додаю). Крім того, кількість штатних робітників також відображається у додатку 6 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І-ІV квартал 2023 року у реквізиті 21 (ознака наявності трудової книжки), що теж підтверджує, що дані, які були помилково внесені до рядку 101, невірні».

Судом встановлено, що відповідно до наданих відповідачем доказів на підтвердження зазначеного ним у відзиві, що середньооблікова кількість працівників за 2023 рік становить 30 осіб, що з урахуванням приписів ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Тобто з урахуванням вищенаведених приписів відповідач повинен був працевлаштувати на товариство одну особу з інвалідністю, що ним було й зроблено та не заперечується сторонами по справі.

В той же час, суд зауважує, що відповідно до приписів ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» регламентовано Порядком проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженим постановою КМУ від 31.01.2007р. №70.

Предметом проведення перевірки, відповідно до п.2 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), є виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування.

Відповідно до п.3 Порядку, планові та позапланові перевірки проводяться Держпраці та її територіальними органами за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні Держпраці чи її територіального органу у випадках, передбачених законом.

Приписами п.9 Порядку встановлено, що позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок, зокрема за інформацією, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, наданою територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, що отримана ним від Пенсійного фонду України в установленому порядку та за визначеною формою.

Відповідно до п.12 Порядку, суб`єкт господарювання зобов`язаний надавати посадовій особі Держпраці, її територіального органу для ознайомлення і перевірки такі документи:

перелік підприємств, що увійшли до складу господарського об`єднання;

витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій, видану контролюючим органом за основним місцем обліку неприбуткової організації;

штатний розпис;

особові картки, трудові книжки (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування осіб з інвалідністю, що перебувають у трудових відносинах із суб`єктом господарювання;

інформацію про попит на робочу силу (вакансії) (форма № 3-ПН);

звіти з праці (форма № 1-ПВ);

копії документів, що підтверджують інвалідність працівників;

накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, розірвання трудового договору, про відрядження, про відпустки осіб з інвалідністю тощо;

трудові договори (контракти), укладені суб`єктом господарювання з особами з інвалідністю (у разі їх укладення в письмовій формі);

табель обліку використання робочого часу;

розрахунково-платіжні відомості працівників і розрахунково-платіжні відомості (зведені);

договори, що підтверджують розміщення на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю, яке входить до складу господарського об`єднання, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг);

платіжні доручення за такими договорами, розрахунки витрат на виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг), що підтверджують безпосереднє виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг) підприємством громадської організації осіб з інвалідністю та включення до зазначених витрат заробітної плати осіб з інвалідністю, які працюють на відповідному підприємстві.

Відповідно до п.16 Порядку, у разі, коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності.

Пунктом 17 вказаного Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки Фонду.

У постанові від 21.11.2022 року по справі №400/3957/21 Верховний Суд зазначив, що саме Держпраця та її територіальні органи уповноважені на проведення перевірок виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, за інформацією, що надається територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від Пенсійного фонду України. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Після затвердження постановою Кабінету Міністрів України №466 від 05.06.2019р. «Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю» та внесення змін до статті 19 Закону №875-ХІІ Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки таких змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці.

У вказаній постанові Верховного Суду від 21.11.2022 року по справі №400/3957/21 колегія суддів зазначила, що сукупність допущених позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами. Обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що позивач отримавши інформацію від Пенсійного фонду України, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, у межах покладених на нього зобов`язань, звернувся з відповідним запитом від 19.04.2024 №06-06/315 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, в якому просив здійснити перевірку ТОВ «ЛДЦ «Альянс» щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії відповіді від 29.04.2024 Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, яке зазначило: - «[…]. У зв`язку із вищевикладеним та з огляду на те, що питання законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю не входять до переліку, визначеного статтею 16 Закону України № 2136, не відносяться відповідно до критеріїв оцінки до високого ступеня ризику, а також на відсутність відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, на період дії воєнного стану у Держпраці та її територіальних органів відсутні повноваження на здійснення заходів державного нагляду (контролю) з зазначеного питання. Отримана інформація буде використана в поточній роботі Міжрегіонального управління. З метою проведення інформаційно-роз`яснювальної роботи щодо ефективних засобів дотримання законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю та запобігання можливим його порушенням, просимо надати інформацію, за наявністю, щодо адрес електронної пошти суб`єктів господарювання, які зазначені в Ваших листах.».

Отже, з урахуванням вищенаведеного суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатом звернення Донецького обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, згідно якої був встановлений факт невиконання ТОВ «Лікувально-діагностичний центр «Альянс» нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, враховуючи що розрахунок був проведений виходячи із середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу у кількості - 82 особи, а відповідачем було спростовано вищезазначену кількість, що підтверджується відповідними доказами наданими разом із відзивом на позовну заяву та наявними копіями у матеріалах справи, що також не було спростовано відповідними доказами з боку позивача, а лише були надані заперечення ним щодо зазначеного у відзиві, а саме: «Текст відзиву, наведені в ньому доводи, так і надані до відзиву документи (докази) жодним чином не спростовують інформацію стосовно ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР «АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 36807073), яка надана Пенсійним фондом України та наявна у Централізованому банку даних з проблем інвалідності.».

Тобто з урахуванням наведеного, позивач насамперед наполягає на правомірності вказаного розрахунку, лише посиланням на положення частини 11 статті 19 Закону № 875-XII, відповідно до яких Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Водночас, такі обставини можуть бути встановлені лише за наслідками проведення органами Держпраці планових або позапланових перевірок.

При цьому, суд звертає увагу, що нарахування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що формуванню позивачем розрахунку адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій передувало отримання від територіального органу Держпраці результатів перевірки, за наслідками якої було встановлено невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, а посилання позивача лише на інформаційно-аналітичні бази даних, за відсутності встановлених актом перевірки органами Держпраці фактів недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів є не сприйнятним.

Суд зауважує, що зі сторони позивача ним було розраховано суму адміністративно-господарських санкцій на підставі даних отриманих від Пенсійного фонду України, в свою чергу відповідачем було спростовано кількість осіб працюючих у нього на підприємстві відповідними розрахунками та пояснювальною запискою, отже в даному випадку суд вважає, що тільки проведеною перевіркою територіальними органами Держпраці можливо встановити дійсне порушення відповідачем законодавства щодо не працевлаштування відповідної кількості осіб з інвалідністю відповідно до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Отже, за відсутності встановлених актом перевірки Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, позивач необґрунтовано та передчасно звернувся з позовом до суду про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Відповідно дост. 19 Конституції України, суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України,завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами ч.1 та ч.2 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Приписами ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно достатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Приписами ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав, а також належної обґрунтованості, для задоволення позовних вимог Донецького обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст.ст.2,5-10,72-90,139,242-246,205,250,255,257-263,295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Донецького обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікувально-діагностичний центр «Альянс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08 серпня 2024 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець