МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 серпня 2024 р. № 400/5341/24 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Агро Провіжн Логістик", вул. Даля, 2/3,м. Миколаїв,54017,Україна,
до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області, вул. Фізкультури, 9,м. Київ,03150,
проскасування постанови від 09.05.2024 року № ПШ 057487,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Провіжн Логістик" звернулося з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу Державного нагляду (контролю) в Миколаївській області про скасування постанови від 09.05.2024 р. №ПШ057487.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що матеріали справи містять документальне підтвердження здійснення Укртрансбезпекою перевірки на стаціонарному або пересувному пункті - тобто, точного габаритно-вагового контролю. Проте, фактично, старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_1 було проведено ваговий контроль позивача без використання вагового комплексу. Що суперечить інформації наведеній у Довідці від 04.04.2024 №ДЗ004618, у який зазначено що перевірка проведена також оператором вагового комплексу. Відсутність факту зважування транспортного засобу підтверджується відео-записом перевірки, яку позивач отримав від відповідача на адвокатський запит №5-2024/АЗ від 02.05.2024. Тобто, Акт №АР020138 та Довідка про результати здійснення габаритно- вагового контролю від 04.04.2024 містять суперечливу інформацію, яка не відповідає фактичним обставинам перевірки. Акт №АР020138 не містить жодних посилань, на проведення перевірки шляхом проведення документального габаритно-вагового контролю, не містить посилань на ТТН на підставі якої робилися висновки перевіряючим. Також будь-яких посилань на проведення перевірки шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу не містить довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю. водій під час перевірки підписав Акт №АР020138 з запереченнями та зазначив, що не погоджується з висновками викладеними в акті. Водій пояснив, що вага транспортного засобу становить 39840кг, про що зазначено в ТТН №27 від 04.04.2024. Водночас до матеріалів перевірки Укртрансбезпекою додано іншу ТТН №26 від 04.04.2024, а ТТН на яку посилається позивач до матеріалів справи не приєднано. У своїх письмових зауваженнях до акта водій зазначив, що частина вантажу - кукурудзи було відібрано у зв`язку із перегрузом, до початку здійснення перевезення, а вантаж перевозиться саме на підставі ТТН №27 від 04.04.2024. Проте вказані пояснення проігноровано посадовими особами Укртрансбезпеки.
28.06.2024 р. відповідач подав відзив на позов, де зазначено, що в акті № 020138 від 04.04.2024 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом зокрема визначено: направлення на рейдову перевірку: 29.03.2024 року № 008248; транспортний засіб номерний знак: НОМЕР_1 . що належить ТОВ «АГРО ПРОВІЖН ЛОГІСТИК», також відповідно до ТТН від 04.04.2024 року № 26 автомобільним перевізником є ТОВ «АГРО ПРОВІЖН ЛОГІСТИК». Під час перевірки виявлено порушення: перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної № 26 від 04.04.2024 року (кукурудза), в ході документальної перевірки перевізником ТОВ «АГРО ПРОВІЖН ЛОГІСТИК» завантажено 43,420 кг при допустимих 40,000 кг, що перевищує навантаження на 8,55%. Формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки. Тобто, саме на місці перевірки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події\встановлюються фактичні обставини. Надання інших матеріалів до суду, зокрема Товарно-транспортної накладної № 27 від 04.04.2024 року жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин. Укртрансбезпеки товарно-транспортну накладну № 26 від 4 квітня 2024 року, а Позивач додає додатком до позову зовсім іншу ТТНМ 27 від 4 квітня 2024 року. Повноваженнями посадових осіб Укртрансінспекції не забороняється видача довідки під час здійснення документального габаритно-вагового контролю. Позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення листом від 18.04.2024 року № 33468/32/24-24 на 02 травня 2024 року. Позивач отримав повідомлення та з`явився на розгляд справи. Але адвокатом позивача було запрошено відео перевірки, а тому розгляд справи було перенесено на 09 травня 2024 року. 09 травня 2024 року адвокат позивача також був присутній на розгляді. За наявності підстав В.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області правомірно розглянув акт від 04.04.2024 року № 020138 за участі представника Позивача 09 травня 2024 року та виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09 травня 2024 р. № ПШ 057487.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області 04.04.2024 р. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 020138. В акті зафіксовано, що 04.04.2024 р. на автодорозі Н-12 Суми-Полтава, 165 км проведено перевірку автомобіля позивача MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Водій ОСОБА_2 . Перевіркою виявлено порушення абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі Закон № 2344), а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на8,55% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.
Водій в акті перевірки написав, що не згоден. Була відібрана кукурудза і вага склала 39840 кг, про що було записано в другій товарно-транспортній накладній.
Того ж дня складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 042993 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 004618.
До перевірки надавалася товарно-транспортна накладна від 04.04.2024 р. № 26, в якій позивач вказаний автомобільним перевізником.
Як зазначив відповідач та не заперечив позивач, представник позивача була присутня під час розгляду матеріалів перевірки
Відповідач 09.05.2024 р. прийняв постанову №ПШ057487, якою застосував до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500,00 грн за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно +при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом № 2344, відповідно до частини 12 статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частини 1 та 4 статті 48 Закону № 2344 закріплюють, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
Статтею 33 Закону № 2344 визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною 2 статті 29 Закону № 2344 з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, пунктом 2 якого регламентовано, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів
Згідно із пунктами 3, 4, 6 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Підпунктом 3 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, передбачено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Згідно із пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, передбачено, що рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Наведеними правовими нормами визначено повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Між тим, обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні або внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.
Як встановлено судом, у досліджуваній ситуації фахівцями контролюючого органу установлено перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів без відповідного дозволу.
Так, нормативно допустима маса 40 т, а фактична 43,420 т.
Суд погоджується з позицією відповідача, що акт перевірки № 020138, акт перевищення вагових норм № 042993 та довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 004618 є належними та допустимими доказами перевищення транспортним засобом позивача вагових норм.
Суд відхиляє посилання позивача на товарно-транспортну накладну від 04.04.2024 р. № 27, оскільки до перевірки було надано накладну № 26.
Формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки. Тобто, саме на місці перевірки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події\ встановлюються фактичні обставини. Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки. У даному випадку, на місці події (перевірки ) під час зважування за наданими водієм транспортного засобу матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації, та встановлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу. Надання інших матеріалів до суду, зокрема товарно-транспортної накладної № 27 від 04.04.2024 року жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки.
За виявлене порушення відповідальність передбачено абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону № 2344.
Законодавством про автомобільний транспорт не розмежовано перевезення подільного чи неподільного вантажу. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень відповідний дозвіл на рух автомобільними дорогами України перевізник має отримати на будь-який вантаж незалежно від того подільний він чи неподільний.
Необхідність отримання перевізником дозволу на рух автомобільними дорогами України у разі перевезення вантажу з перевищенням габаритних або вагових обмежень передбачено вимогами частини 4 статті 48 Закону № 2344.
Стосовно того, що вантаж, який перевозився, є сипучим і його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху (як свідчення помилковості результатів зважування), то суд зазначає, що автомобіль на ваги заїжджає повільно - зі швидкістю не більше 5-8 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до зміщення вантажу.
Відповідно до пункту 12.5 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Щодо відсутності методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі суд відмічає, що означене не ставить під сумнів достовірність результатів зважування.
Вимога щодо необхідності використання під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпекою або її територіальними органами методики, затвердженої Мінекономрозвитку, яка була закріплена у п. 19 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, виключена з 08.09.2017 із вказаного нормативно-правового акту на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671.
Тому, з огляду на виключення п. 19 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, наявність у терміні «вимірювання» посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не свідчить про наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки матеріалами справи доведено факт перевищення транспортним засобом позивача вагових параметрів, підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Провіжн Логістик" (вул. Даля, 2/3, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 40966346) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39816845) в особі відділу Державного нагляду (контролю) в Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056) про скасування постанови від 09.05.2024 р. №ПШ057487 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 08.08.2024 р.
СуддяН.В. Лісовська
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2024 |
Оприлюднено | 12.08.2024 |
Номер документу | 120896171 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Лісовська Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні