Постанова

від 07.08.2024 по справі 520/2420/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 р.Справа № 520/2420/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

представника позивача Носова К.В.,

представника відповідача Лютянського М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 02.04.24 року по справі № 520/2420/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа М"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа М" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України від 27.09.2023 №030118/0902 про застосування до ТОВ "КОНСТАНТА М" (ідентифікаційний код 37092516) штрафних санкцій у сумі 500000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України від 27.09.2023 №030118/0902 про застосування до ТОВ "КОНСТАНТА М" (ідентифікаційний код 37092516) штрафних санкцій у сумі 500000,0 грн. є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України від 27.09.2023 №030118/0902 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа М" (ідентифікаційний код 37092516) штрафних санкцій у сумі 500000,0 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа М" сплачений судовий збір у сумі 7500 грн. 00 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського коружного адміністативного суду від 02.04.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги, що під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ "Константа М" отримує пальне на власні потреби та зберігає у причепах ГКБ 83571ПЦ-8.7 держ № НОМЕР_1 та ПЦ6.7 держ. № НОМЕР_2 . Перевіряючим органом 18.08.2023 здійснено виїзд за адресою: м. Харків, Мерефянське шосе, 13А. За зазначеною адресою знаходився причеп ГКБ 83571ПЦ-8.7 держ № НОМЕР_1 в якому залишки пального складають 2,94 тис.л., однак причеп ПЦ6.7 держ. № НОМЕР_2 був відсутній, залишки пального за даними ЄРАН складають 8,99 тис.л. Таким чином, у період з 18.08.2023 по 23.08.2023 важкі дистиляти (код УКТЗЕД 2710194300) у кількості 2942,51 л. зберігались у причепі ПЦ6.7 8925 держ. № НОМЕР_2 не за адресою вказаною в ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) м. Харків, Мерефянське шоссе, 13А, чим порушено ч. 9 ст. 15 Закону №481/95-ВР.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що в описовій частині акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено зберігання пального на пересувному акцизному складі АХ3308ХF та на ПАС АХ3309ХF у період з 25.07.2023 по 27.07.2023. Акт перевірки не містить відомостей про зберігання пального без наявності відповідної ліцензії на пересувному акцизному складі № НОМЕР_2 з 18.08.2023 по 23.08.2023, але відповідач безпідставно включив до оскаржуваного рішення саме такий мотив його прийняття. 18.08.2023 позивачем складена акцизна накладна №60 (зареєстрована в ЄРАН 19.08.2023 під №9211625512) на поповнення залишків пального у СЕА РПСЕ у кількості 2942,51 літрів по власному акцизному складу пересувному держ. № НОМЕР_2 . 18.08.2023 позивачем до акцизної накладної №60 складений розрахунок коригування №61 (зареєстрований в ЄРАН 23.08.2023 під №9214068715), яким відмінено показники акцизної накладної від 18.08.2023 №60 у зв`язку із помилковим зазначенням номеру акцизного складу пересувного ( НОМЕР_2 ) та скасовано поповнення залишків пального у СЕА РПСЕ у кількості 2942,51 літрів по акцизному складу пересувному держ. № НОМЕР_2 . Тобто, акцизна накладна від 18.08.2023 №60 складена помилково, оскільки напівпричеп марки ПЦ6.7 8925 держ. № НОМЕР_2 з 18.08.2023 знаходився на ремонті, відтак, помилка виправлена шляхом складення розрахунку коригування від 18.08.2023 №61. Також зазначає, що податкова накладна №118 за фактом поставки (проведення) ремонтних робіт складена ТОВ "ВІВАТ СЕРВІС" 18.08.2023 та зареєстрована в ЄРПН 07.09.2023 під № 9228374229. Тобто станом на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідачу було відомо про те, що факт ремонтних робіт причепу марки ПЦ6.78925 держ. № НОМЕР_2 підтверджувався не лише первинними документами, а й відомостями із ЄРПН.

В судовому засіданні представник відповідача просив рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав зазначених в апеляційній скарзі та у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа М", є зареєстрованою у встановленому законодавством порядку юридичною особою, має ідентифікаційний код 37092516.

ТОВ "КОНСТАНТА М" перебуває на податковому обліку у до ГУ ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Позивач має ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі № 990614201900927 від 01.07.2019, термін дії з 01.07.2019 по 01.07.2024, за місцезнаходженням Товариства та на право зберігання пального (включно для потреб власного споживання чи промислової переробки) № 20380414202001209 від 08.04.2020, термін дії з 08.04.2020 до 08.04.2025 за адресою: м. Харків, Основ`янський р-н., Мереф`янське шосе, 13А.

З 18.08.2023 по 28.08.2023 уповноваженим особами відповідача здійснено фактичну перевірку ТОВ "КОНСТАНТА М" з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів, за результатами якої було складено Акт № №26114/20-40-09-02-03/37092516 від 28.08.2023.

Висновками Акту № №26114/20-40-09-02-03/37092516 від 28.08.2023 встановлено порушення вимог:

- ч. 9 ст. 15 Закону України від 12.12.1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" - здійснення господарської діяльності з придбання, зберігання та оптової торгівлі пальним за наявності місця зберігання/оптової торгівлі пальним при відсутності ліцензії на право зберігання або оптової торгівлі пальним за наявності місця оптової торгівлі пальним;

- п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VII;

Не погодившись із висновками Акту перевірки № №26114/20-40-09-02-03/37092516 від 28.08.2023, 07.09.2023 позивач подав до контролюючого органу заперечення на вказаний акт.

Листом від 21.09.2023 №48776/6/20-40-09-02-07 відповідач повідомив позивача, що заперечення залишені без задоволення, а висновки Акту перевірки без змін.

10.10.2023 позивачем ТОВ "КОНСТАНТА М" отримано рішення про застосування фінансових санкцій від 27.09.2023 №030118/0902 у розмірі 500000,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням про застосування фінансових санкцій від 27.09.2023 №030118/0902 у розмірі 500000,00 грн., позивач оскаржив його до ДПС України, але за результатами розгляду скарги прийнято рішення від 19.12.2023 №37274/6/99-00-06-03-01-06, яким скарга залишена без задоволення.

Позивач, зазначаючи про порушення своїх прав, звернувся до суду з позовом про скасування рішенням про застосування фінансових санкцій від 27.09.2023 №030118/0902.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.40, 19-1.1.46 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України визначені підстави для призначення фактичної перевірки, порядок її проведення та оформлення результатів. Також встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

- 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон № 481/95-ВР.

Стаття 15 Закону № 481/95-ВР визначає умови провадження діяльності з імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та зберігання пального.

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР встановлена відповідальність за порушення норм цього Закону. Так, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Константа М" отримано ліцензії, а саме:

- на право оптової торгівлі, за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900927 від 01.07.2019, терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 ;

- на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №20380414202001209 від 08.04.2020, терміном дії з 08.04.2020 до 08.04.2025 за адресою: м. Харків, вул. Мерефянське шоссе, 13-А.

Згідно пп.14.1.32 п.14.1 ст.14 ПК України відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.

Суб`єкт господарювання, який передає на зберігання пальне, або реалізовує передане на зберігання пальне у місці зберігання іншому суб`єкту господарювання, не набуває жодних майнових прав на використання об`єкта, де зберігається його пальне.

За таких умов на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним суб`єкт господарювання-ліцензіат може:

- передати пальне на зберігання будь-яким іншим суб`єктам господарювання (третім особам) за умови наявності у таких осіб ліцензії на зберігання пального або ліцензії на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним, а, в свою чергу, такі суб`єкти господарювання - ліценціати мають право зберігати пальне, яке їм не належить;

- здійснювати діяльність, яка передбачає продаж такого пального з місця зберігання пального інших суб`єктів господарювання/місця оптової торгівлі пальним інших суб`єктів господарювання, на які видана та є діючою ліцензія на зберігання пального або ліцензія на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі пальним відповідно.

Судовим розглядом встановлено, що позивач здійснює діяльність з оптового продажу пального з місця зберігання іншого суб`єкта господарювання, на яке видана та є діючою ліцензія на зберігання пального.

Зокрема, Товариством укладено Договір зберігання нафтопродуктів № 3 від 30.06.2019 з ТОВ "БЕЛКОМ" (ЄДРПОУ 25612017), відповідно до якого нафтопродукти позивача передаються на зберігання Зберігачу за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 6-А.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки контролюючого органу про здійснення господарської діяльності з придбання, зберігання та оптової торгівлі пальним за наявності місця зберігання/оптової торгівлі пальним при відсутності ліцензії на право зберігання або оптової торгівлі пальним зі наявності місць оптової торгівлі пальним, чим порушено вимог ч. 9 ст. 15 Закону № 481 є безпідставним.

В Акті перевірки контролюючим органом також зазначено, що ТОВ "КОНСТАНТА M" від ТОВ "ТЕРМІНАЛ - ДТ" (код 30777384) 25.07.2023 отримано на пересувний акцизний склад АХ 3308 XF пальне за кодом УКТЗЕД 2710194300 (Важкі дистиляти (газойлі)) у кількості 23790,00 кг (28766,63 л) та зареєстровано акцизну накладну № 3750 та на ПАС АХ 3309 XF пальне за кодом УКТЗЕД 2710194300 (Важкі дистиляти (газойлі)) у кількості 23790,00 кг (28766,63 л) та зареєстровану акцизну накладну № 3751. Вказане пальне у повному обсязі передане до ТОВ "БЕЛКОМ" (код 25612Ц17) на акцизний склад з уніфікованим номером 1003948 згідно акцизних накладних від 27.07.2023 № 80 та № 81.

На підставі вищенаведеного, перевіряючі дійшли висновку про зберігання пального на ПАС АХ 3308 XF та НОМЕР_3 у період з 25.07.2023 по 27.07.2023, що є порушенням вимог ч. 9 ст. 15 Закону № 481.

Колегія суддів зазначає, що фактично у період з 25.07.2023 по 27.07.2023 позивач здійснював транспортування пального від постачальника ТОВ "ТЕРМІНАЛ - ДТ" з пунктом навантаження: м. Ізмаїл, Одеська обл., вул. Нахімова 232 до місця зберігання: м. Харків, вул. Цементна, 6-А (зберігач - ТОВ "БЕЛКОМ"), що підтверджується видатковими накладними та ТТН.

Дата та час виїзду з підприємства-вантажовідправника та прибуття до вантажоодержувача зафіксовані у ТТН № 3014 від 25.07.2023 та ТТН № 3015 від 25.07.2023 та засвідчені підписами та печатками осіб, відповідальних за здійснення зазначених господарських операцій.

Відповідно до пп. 14.1.63 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому, митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України від 13 березня-2012 року N 4495-VI, зі змінами та доповненнями);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.

При цьому Законом № 481 не передбачено ліцензування транспортних засобів, на якому переміщується та/або зберігається пальне. Відповідно до ст. 1 Закону № 481 зазначено наступне:

- місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

- місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Частиною 9 ст. 15 Закону № 481 визначено, що суб`єкт господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Отже, суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання пального. Оскільки пересувний акцизний склад не відповідає визначенню "місце зберігання пального", видача ліцензії на право зберігання пального на транспортний засіб не передбачена нормами Закону № 481/95-ВР.

У акті перевірки також зазначено про відсутність 18.08.2023 причепу ПЦ6.7 8925 держ. № НОМЕР_2 за адресою: м. Харків, Мерефянське шосе, 13А.

Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до акту здачі-приймання робіт № 725 від 18.08.2023, станом на дату перевірки, а саме 18.08.2023 причеп ПЦ6.7 8925 держ. № НОМЕР_2 знаходився на ремонті.

Щодо висновків акту перевірки, що за адресою м. Харків, вул. Мерефянське шоссе, 13А знаходився причеп ГКБ83571ПЦ-8.7 держ № НОМЕР_1 в якому залишки пального складають 2,94 тис.л, однак причеп ПЦ6.7 8925 держ. № АХ2399 ХР відсутній, залишки пального складають 8,99 тис.л, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 18.08.2023 позивачем складена акцизна накладна №60 (зареєстрована в ЄРАН 19.08.2023 під №9211625512) на поповнення залишків пального у Системі електронного адміністрування РПСЕ у кількості 2942,51 літрів по власному акцизному складу пересувному держ. № НОМЕР_2 .

18.08.2023 позивачем до акцизної накладної №60 складений розрахунок коригування №61 (зареєстрований в ЄРАН 23.08.2023 під №9214068715), яким відмінено показники акцизної накладної від 18.08.2023 №60 у зв`язку із помилковим зазначенням номеру акцизного складу пересувного ( НОМЕР_2 ) та скасовано поповнення залишків пального у СЕА РПСЕ у кількості 2942,51 літрів по акцизному складу пересувному держ. № НОМЕР_2 .

З наведеного вбачається, що акцизна накладна від 18.08.2023 №60 складена помилково, оскільки напівпричеп марки ПЦ6.7 8925 держ. № НОМЕР_2 з 18.08.2023 знаходився на ремонті та помилка виправлена шляхом складення розрахунку коригування від 18.08.2023 №61.

В подальшому, 18.08.2023 ТОВ "Константа М" складена акцизна накладна №62 (зареєстрована в ЄРАН 23.08.2023 під №9214094084) на поповнення залишків пального у СЕА РПСЕ у кількості 2942,51 літрів по власному акцизному складу пересувному держ. № НОМЕР_1 .

Отже, станом на 18.08.2023 причеп ПЦ6.7 8925 держ. № НОМЕР_2 не містив залишків пального відтак висновки, викладені у акті перевірки від 28.08.2023 № 26114/20-40-09-02-0І/37092516 є необгрунтованим та такими, що суперечать нормам податкового законодавства України.

Колегія суддів зазначає, що з рішення про застосування фінансових санкцій встановлено, що штрафні санкції до ТОВ "КОНСТАНТА М" застосовані за порушення ч. 1 та ч. 9 ст. 15 Закону № 481, натомість Актом перевірки порушення позивачем ч. 1 ст. 15 Закону № 481 не встановлено.

Верховний Суд у постанові від 26.06.2023 по справі №815/6819/14 зазначив, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом суддового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, що платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопоорушення.

Так, в описовій частині Акту зазначено, що перевіркою встановлено зберігання пального на пересувному акцизному складі (ПАС) АХ3308XF та АХ3309XF у період з 25.07.2023 по 27.07.2023, при цьому акт не містить відомостей щодо зберігання пального без наявності відповідної ліцензії на пересувному акцизному складі НОМЕР_2 з 18.08.2023 по 23.08.2023, що в подальшому саме і стало підставою для прийняття спірного рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про застосування фінансових санкцій від 27.09.2023 №030118/0902 підлягає скасуванню

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в оскарженому рішенні суду першої інстанції вказано, що приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки ТОВ "Константа М", контролюючий орган обмежився лише посиланням на норми чинного законодавства та не обгрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки та не вказано її чітку мету.

Слід зазначити, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України повинен щонайменше зазначити про "наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення" або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 Податкового кодексу України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 28.05.2024 у справі №280/1431/23.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що зазначення у наказі лише підпунктів Податкового кодексу України без посилання на конкретні обставини, не є підставою для проведення фактичної перевірки, однак, з урахуванням ч. 1 ст. 308 КАС України, зазначені висновки суду першої інстанції не впливають на кінцевий розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 по справі № 520/2420/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді Л.В. Курило Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 08.08.2024 року