Постанова

від 07.08.2024 по справі 643/1678/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 р.Справа № 643/1678/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 15.05.2024, головуючий суддя І інстанції: Осадчий О.В., м. Харків, по справі № 643/1678/24

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Харченко К.С. звернувся до Московського районного суду міста Харкова з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті у якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/ перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00014328 від 31.10.2023, АА №00014413 від 03.11.2023, АА №00014448 від 06.11.2023, АА №00014647 від 13.11.2023, АА №00015331 від 30.11.2023, АА №00015346 від 30.11.2023, АА №00016948 від 19.01.2024, якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративні стягнення у вигляді штрафів.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 15.05.2024 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті у частині оскарження постанов про адміністративне правопорушення серії АА №00014328 від 31.10.2023, АА №00014413 від 03.11.2023, АА №00014448 від 06.11.2023, АА №00014647 від 13.11.2023, АА №00015346 від 30.11.2023, АА №00016948 від 19.01.2024 - залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 15.05.2024 та направити справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті у частині оскарження постанов про адміністративне правопорушення серії АА №00014328 від 31.10.2023, АА №00014413 від 03.11.2023, АА №00014448 від 06.11.2023, АА №00014647 від 13.11.2023, АА №00015346 від 30.11.2023, АА №00016948 від 19.01.2024 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не заявлено про пропуск строку з поважних причин та не надано суду доказів поважності причин несвоєчасного звернення до суду, які б давали суду підстави для визнання цих причин поважними та достатніми для поновлення цього строку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності регулюються ст. 286 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановленні статтею 123 КАС України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. (ч.4 ст.123 КАС України)

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 13 статті 171 КАС передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З аналізу положень статей 123, 171 КАС України випливає, що питання дотримання позивачем строку звернення з позовом з`ясовується судом на стадії відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності.

Суд може повернутися до вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду й після відкриття провадження, і, установивши, що об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду не існувало, постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Закріплений у частинах першій-третій статті 123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску такого пропуску.

До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху з пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення строку.

Подібним чином законодавець урегулював і механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у частині третій статті 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

При цьому, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої заяви та встановити спосіб і строк їх усунення.

У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку звернення із позовною заявою суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.

Проте, звертаючись до суду з указаним позовом, позивач не просив поновити строк звернення до суду, відтак суд першої інстанції при відкритті провадження у справі питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду не вирішував, а лише в ухвалі про залишення позову без розгляду визнав неповажними причини пропуску позивачем строку для звернення до суду з цим позовом.

Водночас системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені ним у судовому засіданні в суді першої інстанції.

Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного суду від 13 червня 2024 року у справі №520/8938/23 та від 12 квітня 2023 року у справі № 640/2228/20.

Як вбачається з позовної заяви, позивач не заявляв про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду і відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції в ухвалі Московського районного суду міста Харкова від 26.02.2024 не встановив не відповідності позовної заяви вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Разом із тим, суд першої інстанції, виявивши факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження у цій справі, розглядаючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду і дійшовши висновку про не наведення та не доведення поважних причин пропуску строку звернення до суду, не надав позивачу процесуальної можливості скористатися правом на подання заяви про поновлення строку з відповідним обґрунтуванням, що є порушенням вимог процесуального закону, а саме ст. 123 КАС України.

Тобто, суд першої інстанції після відкриття провадження у цій справі, виявивши факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, мав залишити позов без руху та надати право позивачу звернутись до суду з заявою про поновлення строку з відповідним обґрунтуванням, а не відразу застосовувати приписи частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та залишати позов без розгляду.

Матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати причини поважності пропуску строку звернення до суду.

Отже, суд першої інстанції позбавив позивача можливості скористатися своїм правом на подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом та письмових доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Наведений висновок узгоджуються з висновком Верховного Суду, зробленими в постанові від 30 січня 2023 року в справі №640/10031/20 та від 28 березня 2024 року в справі № 460/6314/20.

Враховуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Колегія суддів додатково зазначає, що не оцінює вказані позивачем причини пропущення строку звернення до суду, проте доходить висновку, що суд першої інстанції передчасно застосував наслідки відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, у зв`язку із чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 08 червня 2023 року у справі № 320/11911/21.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду позову, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 15.05.2024 по справі № 643/1678/24 скасувати.

Справу №643/1678/24 направити до Московського районного суду міста Харкова для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.М. МакаренкоСудді Л.В. Любчич С.П. Жигилій