Постанова

від 07.08.2024 по справі 420/7022/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/7022/24

Суддя в суді першої інстанції Тарасишина О.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідачаЯковлєва О.В.,

суддівЄщенка О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року, у справі за адміністративним позовом Приватне акціонерне товариство «Одесавинпром» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне акціонерне товариство «Одесавинпром» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Південному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 62/34-22-04-02-01/00412027 від 20 лютого 2024 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як податковим органом, за наслідком проведення камеральної перевірки товариства, правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким нараховано товариству штрафні санкції, відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України, за невчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань.

При цьому, на переконання апелянта, позивачем у встановленому порядку не доведено наявності обставин непереборної сили (форс-мажору), що унеможливили вчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань.

Крім того, позивачем не виконано встановлених вимог для його звільнення від спірної відповідальності в умовах дії воєнного стану, що передбачено положеннями пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

В свою чергу, позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку щодо порушення правил (термінів) сплати податків, платежів, зборів ПрАТ «Одесавинпром», за результатами якої складено акт від 15 вересня 2023 року № 508/34-00-04-02-01/00412027.

Проведеною перевіркою встановлено порушення пп. 14.1.156.1 п. 14.1 ст. 14, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 31.1 ст. 31, ст. 36, п. 57.1 ст. 57, пп. 222.1.1 п. 222.1 ст. 222 ПК України, а саме факт несвоєчасної сплати до бюджету в установлений законом термін узгодженого податкового зобов`язання за платежем 14020300 (акцизний податок) відповідно до податкової декларації з акцизного податку, а саме: за січень 2022 року (вх. від 18 лютого 2022 року № 9034703103) у сумі 6329376 грн; за лютий 2022 року (вх. від 18 квітня 2022 року № 9046807123) у сумі 1787303 грн; за квітень 2022 року (вх. від 26 травня 2022 року № 9053956315) у сумі 21171 грн; за травень 2022 року (вх. від 17 червня 2022 року № 9086928438) у сумі 9452 грн; за червень 2022 року (вх. від 19 липня 2022 року № 9131974982) у сумі 55697 грн; за липень 2022 року (вх. від 19 серпня 2022 року № 9162419290) у сумі 402625 грн; за серпень 2022 року (вх. від 19 вересня 2022 року № 9186786547 у сумі 1183234 грн; за вересень 2022 року (вх. від 19 жовтня 2022 року № 9214226579) у сумі 1268535 грн; за жовтень 2022 року (вх. від 18 листопада 2022 року № 9245748188) у сумі 1606667 грн; за листопад 2022 року (вх. від 19 грудня 2022 року № 9272690816) у сумі 2519575 грн; за грудень 2022 року (вх. від 18 січня 2023 року № 9299660877) у сумі 4171546 грн; за січень 2023 року (вх. від 20 лютого 2023 року № 9028930987) у сумі 2345986 грн; за лютий 2023 року (вх. від 17 березня 2023 року № 9053276186) у сумі 2170990 грн; за березень 2023 року (вх. від 11 квітня 2023 року № 9074741132) у сумі 2401452 грн; за квітень 2023 року (вх. від 19 травня 2022 року № 9116390548) у сумі 775596 грн; за травень 2023 року (вх. від 19 червня 2022 року № 9145093432) у сумі 869163 грн; за червень 2023 року (вх. від 19 липня 2022 року № 9177756735) у сумі 2008329 грн.

На підставі акту камеральної перевірки Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення № 418/34-00-04-02-01/00412027 від 07 листопада 2023 року, яким встановлено порушення строку сплати суми податку на додану вартість та нараховано штраф, розміром 50 %, а саме 14 267 425,00 грн.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

При цьому, предметом камеральної перевірки, зокрема, може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

При цьому, згідно п. 124.1 ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В свою чергу, згідно п. 109.1 ст. 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 112.1 ст. 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 112.2 ст. 112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Згідно пп. 112.8. п. 112.8 ст. 112 ПК України, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності податкового повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 62/34-22-04-02-01/00412027 від 20 лютого 2024 року.

В даному випадку, Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром».

Проведеною перевіркою, висновки якої зафіксовано в акті № 508/34-00-04-02-01/00412027 від 15 вересня 2023 року, встановлено, що товариством порушено строки сплати узгоджених податкових зобов`язань з акцизного податку на виноробну продукцію, для виробництва якої не використовується спирт етиловий, за наслідком чого податковим органом прийнято та направлено товариству податкове повідомлення-рішення № 418/34-00-04-02-01/00412027 від 07 листопада 2023 року, яким нараховано штрафні санкції у передбаченому п. 124.3 ст. 124 ПК України розмірі.

В свою чергу, Державною податковою службою України розглянуто скаргу товариства на зазначене податкове повідомлення-рішення та встановлено, що товариству помилково нараховано штрафні санкції у передбаченому п. 124.3 ст. 124 ПК України розмірі, так як у межах проведення камеральної перевірки товариства не встановлено в діях (бездіяльності) останнього умислу щодо сплати узгоджених податкових зобов`язань з порушенням встановлених строків, а як наслідок зроблено висновок, що позивачу мають бути нараховано штрафні санкції у передбаченому п. 124.1 ст. 124 ПК України розмірі.

Тому, Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято та направлено товариству нове податкове повідомлення-рішення № 62/34-22-04-02-01/00412027 від 20 лютого 2024 року, яким товариству вже нараховано штрафні санкції у передбаченому п. 124.1 ст. 124 ПК України розмірі.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у межах доводів та вимог апеляційної скарги податкового органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, товариством не заперечується факт несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з акцизного податку, однак зазначається, що несвоєчасна сплата податкового зобов`язання зумовлена об`єктивними обставинами, які не залежали від його волі.

В свою чергу, за наслідком здійснення аналізу вищевикладених норм матеріального права та зібраних матеріалів у справі, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу про те, що товариством не виконано встановлених вимог для його звільнення від спірної відповідальності в умовах дії воєнного стану, на підставі положень пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу про те, що товариством не доведено наявності підстав для звільнення його від відповідальності на підставі пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України, так як товариством не отримано від Торгово-промислова палати України сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

З іншого боку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно аналізу вищевикладених норм матеріального права, порушення платником податку граничного строку сплати узгоджених податкових зобов`язань є підставою для застосування до такого платника прогресивної шкали штрафу в залежності від кількості днів порушення строку.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02 липня 2019 року (справа № 826/10414/16), наявність вини (умисної або по необережності) з боку платника податків, протиправний характер діяння мають бути оцінені судами з урахуванням об`єктивних обставин, які призвели до неможливості виконати передбачені ПК України обов`язки.

В свою чергу, податковим правопорушенням є протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність) платника податку, контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

При цьому, відсутність вини платника податку, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 09 жовтня 2018 року (справа № 818/1073/17).

Між тим, як встановлено судом першої інстанції та вбачається із зібраних матеріалів справі, основним видом діяльності ПрАТ «ОДЕСАВИНПРОМ» є виробництво та продаж виноградних вин.

В свою чергу, згідно п.13 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.

При цьому, як вбачається з акту перевірки та наданих розрахунків штрафних санкцій, пропуск товариством граничних термінів сплати узгоджених зобов`язань з акцизного податку розпочався з 03 березня 2022 року, тобто відразу після введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що запроваджені за наслідком оголошення воєнного стану на території України обмеження на продаж алкогольних напоїв, які наразі не припинили своєї дії у повному обсязі, могли суттєво ускладнити процес отримання прибутків товариством у відповідному періоді, а як наслідок вплинути на його можливість виконувати свої податкові зобов`язання.

Додатково вказані обставини щодо укладення господарської діяльності в Україні підтверджуються листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 (не є сертифікатом Торгово-промислової палати України), яким засвідчено факт настання форс-мажорних обстави за наслідком введення воєнного стану в Україні.

Між тим, як зазначено вище, відсутність вини платника податку, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій до платника податків.

В даному випадку, щодо наявності вини в діях товариства, колегія суддів додатково зазначає, що відмінною обставиною даної справи є те, що накладення спірних штрафних санкцій відбулось не одразу після проведення камеральної перевірки, а на підставі рішення ДПС України, яким надавалась оцінка доводам товариства про протиправність першого податкового повідомлення-рішення від 07 листопада 2023 року.

Проте, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, в процесі розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 07 листопада 2023 року податковим органом не перевірялась наявність вини в діях позивача.

Тобто, попри наявність пояснень позивача щодо неможливості вчасного виконання покладених на нього зобов`язань з незалежних від нього обставин, в рішеннях податкового органу не надано оцінки відповідним поясненням товариства.

Між тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у пунктах 70-71 рішення у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що податковим органом належним чином не досліджено усіх обставин вчинення позивачем спірного правопорушення, а як наслідок передчасно, з порушенням принципу «належного урядування», прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

При цьому, судом першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог порушень матеріального і процесуального права не допущено, а наведені в скарзі відповідача доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року - без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржено до Верховного Суду протягом 30 днів.

Суддя-доповідач О.В. ЯковлєвСудді О.В. Єщенко А.В. Крусян