Постанова

від 07.08.2024 по справі 320/45627/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/45627/23 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 20.06.2023 № 9021-р/пк-пз (оголошення про проведення закупівлі оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2023-05-01-007795-а за лотом № 5).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року повернуто позовну заяву.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Станом на 07 серпня 2024 року відповідачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що до позовної заяви не надано належних доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 станом на час звернення з відповідною заявою, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про нього, як представника, що в силу приписів п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Так, судом першої інстанції було зазначено, що зі змісту позовної заяви та наданих доказів, позовна заява підписана ОСОБА_2 - в.о. голови правління-генерального директора, на підтвердження повноважень діяти від імені Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" долучено копію наказу від 12.07.2023 №235-К та витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" є ОСОБА_3 .

Тобто, з 29.07.2023 саме ОСОБА_3 (до 29.07.2023 керівник ОСОБА_4 ) може представляти Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" у відносинах з іншими особами, у т.ч. у суді, як керівник цієї юридичної особи без довіреності.

В свою чергу, наданий наказ від 12.07.2023 №235-К про виконання тимчасово обов`язків голови правління-генерального директора, не спростовують наведеного та не доводять зворотного. Вказана особа ( ОСОБА_2 ) відсутній у Реєстрі як особа, яка має право діяти від імені Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" без довіреності.

Таким чином, до суду від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" подано позовну заяву, яка підписана особою, яка відповідно до даних ЄДР не має повноважень діяти від імені цієї юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру.

Проте, з даним висновком суду першої інстанції судова колегія не може погодитись з огляду на наступне.

Позовну заяву було подано 20.07.2023 (відправлено засобами поштового зв`язку через відділення АТ «Укрпошта», тобто до призначення керівником ОСОБА_3 .

Станом на 20.07.2023 керівником Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» був ОСОБА_4 , на підтвердження чого до позовної заяви було додано витяг з ЄДР, де відображалася відповідна інформація.

Проте у період з 12 по 21 липня 2023 року ОСОБА_4 , у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (перебуванням на лікарняному), не міг виконувати обов`язки голови правління - генерального директора ПрАТ «АК «Київводоканал», у зв`язку з чим та на підставі протоколу засідання Наглядової ради ПрАТ «АК «Київводоканал» від 12.07.2023 № 12/07/23, виконуючим обов`язки голови правління - генерального директора ПрАТ «АК «Київводоканал» тимчасово на період з 12 по 21 липня 2023 року було призначено ОСОБА_1 .

На підставі викладеного було видано наказ ПрАТ «АК «Київводоканал» по особовому складу від 12.07.2023 № 235-к (копія наказу наявна в матеріалах справи), згідно з яким ОСОБА_5 приступив до виконання обов`язків голови правління - генерального директора ПрАТ «АК «Київводоканал» тимчасово на період з 12 по 21 липня 2023 року.

Отже, станом на дату подання позовної заяви - 20.07.2023 голова правління - генеральний директор ПрАТ «АК «Київводоканал» ОСОБА_4 був тимчасово непрацездатним, а його обов`язки згідно з наказом ПрАТ «АК «Київводоканал» по особовому складу від 12.07.2023 № 235-к виконував ОСОБА_5 .

З викладеного вбачається, що ПрАТ «АК «Київводоканал» було надано належні докази на підтвердження права підписання позовної заяви ОСОБА_6 - копію наказу ПрАТ «АК «Київводоканал» по особовому складу від 12.07.2023 № 235-к, з якого вбачається перебування голови правління - генерального директора ПрАТ «АК «Київводоканал» ОСОБА_4 тимчасово непрацездатним і виконання його обов`язків ОСОБА_6 тимчасово у період з 12 по 21 липня 2023 року.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При розгляді апеляційної скарги судова колегія враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Белет проти Франції», відповідно до яких стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, у тому числі процесуальні заборони й обмеження, які полягають у тому, щоб судовий процес не перетворився на безладний рух. Разом з тим суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише формальний, але й фактичний. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Таким чином, апелянтом вірно вказано, що під час винесення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення питання та відповідно до пункту 4 частини 1 статті 320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви було порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 312, 315, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року - скасувати.

Справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Сорочко Є.О.

Суддя Чаку Є.В.