ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/21931/23 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Вівдиченко Т.Р.,
Грибан І.О.,
за участю
секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,
представника позивача Покиньчереди О.М.,
представника відповідача Кирика В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ді Лінк" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ді Лінк" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ді Лінк" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Київській області про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ "Ді Лінк", а саме: Розпорядження від "08..0.6.20 дата" (орфографія збережена) № 365-Р щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 10280314201900449 (адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 1 АГЗП).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
27.06.2023 позивач подав до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію Розпорядження від "08..0.6.20 дата" (орфографія збережена) № 365-Р щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 10280314201900449 (адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 1 АГЗП) (суб`єкт господарювання ТОВ "Ді Лінк", ідентифікаційний код 40273345).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач 09.08.2023 подав апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просив скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 та задовольнити заяву про забезпечення позову.
Щодо твердження суду першої інстанції про те, що рішення про анулювання ліцензії, яке оскаржується в позові не має ознак "очевидності" протиправності і ТОВ «Ді Лінк» не вказало, у чому полягає очевидність ознак протиправності дій відповідача, позивач зазначає, що в заяві про забезпечення позову ТОВ «Ді Лінк» вказав на явну, незавуальовану ознаку протиправності рішення про анулювання ліцензії, яка, на його думку, навіть не потребує додаткового дослідження підстав прийняття цього рішення - це реквізити самого документа (рішення), які не відповідають вимогам нормативних актів, що регламентують порядок оформлення таких документів.
На переконання позивача, рішення, яке оскаржується, має усі явні ознаки фіктивного, а отже очевидно протиправного документа, так як не містить достовірної дати його видачі. Вказана у оскаржуваному Рішенні дата видачі не тільки не відповідає вимогам нормативним актам, а взагалі не дає змоги встановити навіть приблизну достовірну дату складання цього документа. Натомість, саме ця, вказана ТОВ «Ді Лінк» обставина, не була врахована судом першої інстанції. Крім того, ця явна обставина не була жодним чином судом першої інстанції спростована, а навпаки була повністю проігнорована і ніяким чином не оцінювалась.
Щодо аргументу суду першої інстанції про те, що «підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше», а відтак ТОВ «Ді Лінк» повинне бути готовим до настання збитків у зв`язку з прийняттям оскаржуваного Розпорядження (рішення), позивач зазначає наступне.
ТОВ «Ді Лінк» вважає, що дане твердження не має відношення до суті питань, які повинен був розглядати суд першої інстанції під час постановленні ухвали про відмову в забезпеченні позову, так як всі підприємства України мають право розраховувати на ведення бізнесу у правовому полі та не пов`язують природність настання збитків із неправомірними діями чи рішеннями державних органів. Позивач зазначає, що всі збитки, які може прогнозувати підприємство, а отже миритися із їх настанням, бути готовими до їх настання, можуть бути пов`язані з неефективністю управління підприємством, з несприятливими природніми умовами, з невдалими ринковими умовами щодо попиту на певні товари чи послуги у певні періоди, з несприятливими коливаннями валютних курсів, нещасними випадками чи надзвичайними подіями, а також з іншими подібними факторами. В той же час, жоден підприємець не повинен миритися та не повинен бути готовим до витрат, які настали у зв`язку з вчиненням відносно нього незаконних дій, в тому числі і зі сторони держаних органів. Навпаки, згідно ст.14 Закону України «Про підприємництво» «Державна підтримка підприємництва», підприємці України мають право розраховувати на підтримку зі сторони держави.
Щодо твердження суду першої інстанції про те, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, ТОВ «Ді Лінк» вказує наступне.
ТОВ «Ді Лінк» не погоджується з даним твердженням, так як, на його думку, вказало у заяві про забезпечення позову обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а саме:
Анулювання ліцензій, призводить до зупинення господарської діяльності всього товариства (згідно п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про підприємництво»), тобто зазначена дія є мірою крайньої передбаченої Законом необхідності, і уповноважений орган повинен був пересвідчитись в тому, чи є такі реальні підстави для анулювання ліцензій, оскільки інформація про наявність зареєстрованих ТОВ «Ді Лінк» РРО міститься у базах даних ДПС. В той же час ТОВ «Ді Лінк» не мало жодної фінансової вигоди від реалізації пального через РРО, які на думку співробітників ГУ ДПС у Київській області не були зазначені у ліцензії. Позивач наголошує, що зупинення господарської діяльності підприємства і є фактичним заподіянням шкоди правам на підприємницьку діяльність ТОВ «Ді Лінк», а не тільки є «небезпекою заподіяння шкоди».
Щодо твердження суду першої інстанції про те, що ТОВ «Ді Лінк» не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів забезпечення позову, а також заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, з яких позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, у чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені, позивач зазначає наступне.
Так, після отримання Розпорядження (Рішення) відповідача про анулювання ліцензії ТОВ «Ді Лінк» негайно зупинило реалізацію пального на відповідній АЗС (адреса місто Бориспіль, вулиця Запорізька, 1). Тобто на момент підготовки і подачі позову і заяви про забезпечення позову до суду першої інстанції ТОВ «Ді Лінк» вже зупинило свою діяльність на вказаній АЗС. У зв`язку з цим об`єми продажу всього підприємства скоротились. Однак в той же час, витрати на утримування споруд, території та обладнання АЗС, платежі за умовами договору оренди, на підставі якого розміщена АЗС, у ТОВ «Ді Лінк» залишаються такими ж самими та ніяким чином не зменшуються. Враховуючи, що доходи підприємства різко зменшились, а витрати залишились на попередньому рівні, ТОВ «Ді Лінк» з моменту отримання Розпорядження (Рішення) відповідача про анулювання ліцензії, працює зі значними збитками. В разі, коли така ситуація буде продовжуватись і надалі, ТОВ «Ді Лінк» буде змушене відмовитись від договору оренди обладнання за адресою Київська область, місто Бориспіль, вулиця Запорізька, 1, на підставі якого була розміщена та функціонувала АЗС та демонтувати своє обладнання. Після розірвання договору оренди обладнання його власник (ПП «Контраст») гарантовано передасть це обладнання в оренду іншій особі, або розпочне його експлуатацію самостійно. В той же час, ліцензії на право торгівлі пальним видається з вказівкою адреси місця здійснення такої торгівлі. Тобто, після набрання законної сили рішенням суду першої інстанції про скасування Розпорядження (Рішення) відповідача про анулювання цієї ліцензії, у ТОВ «Ді Лінк» взагалі відпаде необхідність у цій ліцензії, так як здійснювати торгівлю паливом за іншою адресою, на підставі цієї ліцензії ТОВ «Ді Лінк» не зможе. Відповідно, для відновлення своїх порушених прав, свобод та інтересів ТОВ «Ді Лінк» повинне буде вимагати повернення у своє користування обладнання за адресою Київська область, місто Бориспіль, вулиця Запорізька, 1, яке на той час найвірогідніше буде експлуатуватись іншою особою. Зробити так, щоб це обладнання за вказаною адресою було знову в користуванні ТОВ «Ді Лінк» буде або неможливо взагалі (що більш вірогідно, так як механізм такого повернення в правовому полі відсутній), або буде вимагати від ТОВ «Ді Лінк» значних ресурсів у вигляді компенсацій іншим особам їх витрат, пов`язаних з відмовою від користування цим обладнанням за адресою Київська область, місто Бориспіль, вулиця Запорізька, 1. Крім того, для ведення перемовин про повернення у користування обладнання на земельній ділянці за адресою Київська область, місто Бориспіль, вулиця Запорізька, 1 потрібно буде не визначний період часу. Можливо, що термін дії ліцензії, анулювання якої ТОВ «Ді Лінк» просить призупинити, закінчиться взагалі до моменту досягнення згоди з новим користувачем обладнання на цій земельній ділянці чи власником земельної ділянки. Також для повернення на попереднє місце, монтаж та налагодження обладнання необхідно значний час. Термін дії ліцензії, анулювання якої оскаржується ТОВ «Ді Лінк», закінчується у червні 2024 року, тобто на даний час термін її дії закінчується менше ніж через 11 місяців. Тобто, в разі, якщо позов не буде забезпечений негайно, для ТОВ «Ді Лінк» не буде мати значення навіть і те, яке судове рішення буде прийняте в результаті судового розгляду позову взагалі, так як значення ліцензії буде втрачене через закінчення терміну її дії. Тому і захистити свої інтереси в майбутньому без рішення суду про забезпечення позову та, відповідно, можливості в даний час здійснювати реалізацію палива на цій АЗС, ТОВ «Ді Лінк» в принципі не зможе взагалі. Позивач наголошує, що на даний час спрогнозувати точний перебіг подій в майбутньому, а також обрахувати всі збитки у зв`язку з припиненням експлуатації АЗС та необхідні витрати ресурсів для поновлення прав, свобод та інтересів ТОВ «Ді Лінк» є неможливим.
Також, позивач вказує, що станом на 01.08.2023 у зв`язку з тим, що експлуатація АЗС за адресою Київська область, місто Бориспіль, вулиця Запорізька, 1 зупинена, 5 співробітників ТОВ «Ді Лінк» вже змушені були піти у відпустку без збереження заробітної плати, а ще 3 співробітникам ТОВ «Ді Лінк» вимушене виплачувати заробітну плату за те, щоб вони лише фактично здійснювали охорону майна підприємства та його нормальний стан на орендованій під АЗС території.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ді Лінк» (02132, місто Київ, вулиця Дніпровська Набережна, будинок 26Ж, офіс 14; код ЄДРПОУ 44096797) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду 12.07.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено дану справу в судове засідання на 07.08.2024.
05.08.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні такої та залишити без змін оспорювану ухвалу суду першої інстанції.
На думку відповідача, позивачем не було надано до суду першої інстанції жодних доказів існування очевидних ознак протиправності рішення ГУ ДПС у Київській області, можливості настання невідворотних наслідків для господарської діяльності позивача.
Також, відповідач наголошує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 відмовлено у задоволенні позовних вимог, а відтак судом надано оцінку доказам та обставинам у справі та визнано дії та рішення податкового органу правомірними.
07.08.2024 в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача. Представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги ТОВ «ДІ Лінг». Представники сторін у справі надали пояснення, правом подання додаткових пояснень не скористались, виступили в судових дебатах.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.
Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про відмову вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, дійшов висновку, що подана заява позивача є необґрунтованою.
За наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин 1 та 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, заборони відповідачу вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та доведеності належними доказами обставин, на які посилається заявник в заяві; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з вищенаведених обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Проаналізувавши вказані норми, колегія суддів приходить до переконання, що тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову з наданням відповідних доказів покладається саме на позивачів, які ініціюють подання такої заяви.
Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами.
Будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Колегія суддів зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач не довів необхідність вжиття заходів забезпечення до подання позовної заяви. Крім того, наявність очевидних ознак протиправності дій та/або бездіяльності суб`єкта владних повноважень може бути встановлена судом на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.
З метою належного з`ясування обставин у даній справі, колегія суддів встановила, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ді Лінк» (02132, місто Київ, вулиця Дніпровська Набережна, будинок 26Ж, офіс 14; код ЄДРПОУ 44096797) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а; код ЄДРПОУ ВП 44096797) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.
Згідно бази Діловодства спеціалізованого суду, рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 на даний час сторонами у справі не оскаржується.
Отже, дослідивши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, фактичні обставини справи, виходячи із співмірності таких заходів забезпечення позову з метою захисту прав заявника, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення такої заяви.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.
У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи позивача не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 310, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ді Лінк" залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 07 серпня 2024 року.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді Т.Р. Вівдиченко
І.О. Грибан
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2024 |
Оприлюднено | 12.08.2024 |
Номер документу | 120898751 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні