ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 2-а-4346/11 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2024 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної пенітенціарної служби України, Комісії з ліквідації державної пенітенціарної служби України про стягнення грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про стягнення грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09 вересня 2021 року справу № 2-а-4346/11 передано до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної пенітенціарної служби України, Комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України про стягнення грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта обґрунтовані зокрема тим, що судом першої інстанції порушено положення процесуального закону при залишенні позову без розгляду, порушивши права та законні інтереси апелянта. Вказано, що позивач своєчасно не був повідомлений про розгляд справи, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.
Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції залишаючи позов без розгляду вказав, що повторна неявка позивача в судове засідання без подання пояснень щодо поважності причин такого неприбуття та неподання заяви про проведення судового засідання за відсутності позивача, розцінюється судом, як відсутність зацікавленості заявника в подальшому розгляді справи, що, в свою чергу, свідчить на користь необхідності залишення позову без розгляду з метою дотримання прав інших учасників спору на розгляд справи протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із положеннями п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України якою визначено що позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на таке.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 2-а-4346/11 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року клопотання представника Міністерства юстиції України щодо розгляду адміністративної справи 2-а-4346/11 за правилами загального позовного провадження задоволено. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання в адміністративній справі №2-а-4346/11.
У судове засідання, призначене на 11 жовтня 2022 року, позивач не прибув, явку уповноваженого представника не забезпечив. Причини неявки в судові засідання суду не повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за відсутністю представника позивача не надходило.
Позивача було повідомлено про призначення судового засідання шляхом направлення повістки про виклик за адресою, що зазначена в позовній заяві, рекомендованим листом.
Відповідно до довідки від 11.10.2022, складеної секретарем судового засідання, зважаючи на неявку представників сторін у судове засідання, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У судове засідання, призначене на 08.11.2022, позивач не прибув, явку уповноваженого представника не забезпечив. Причини неявки в судові засідання суду не повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за відсутністю представника позивача не надходило.
Позивача повідомлено про призначення судового засідання шляхом направлення повістки про виклик за адресою, що зазначена в позовній заяві, рекомендованим листом.
Відповідно до Протоколу судового засідання від 08.11.2022 суд, з огляду на неявку позивача, оголосив перерву до 22.11.2022.
У судове засідання, призначене на 22.11.2022, позивач не прибув, явку уповноваженого представника не забезпечив. Причини неявки в судові засідання суду не повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи, заяви про розгляд справи за відсутністю представника позивача не надходило.
Позивача повідомлено про призначення судового засідання шляхом направлення повістки про виклик за адресою, що зазначена в позовній заяві, рекомендованим листом.
В контексті викладеного, судова колегія погоджується з тим, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про розгляд справи за відсутності представника позивача або про розгляд справи у режимі відеоконференції суду не подав, а його відсутність перешкодила розгляду справи по суті.
Відтак, суд першої інстанції цілком обґрунтовано застосував правові наслідки, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, залишивши позов без розгляду.
Оцінюючи доводи ОСОБА_1 про неналежне повідомлення його про розгляд справи колегія суддів зазначає, що позивачем не наведено вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про обґрунтованість його доводів, або наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації належного права на участь в розгляді справи, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права.
Суд апеляційної інстанції також враховує, що згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно з ч. 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі «Peretyaka And Ukraine» від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та № 35548/06, §33).
Відтак, зважаючи на те, що апелянтом при зверненні з позовною заявою до суду не було забезпечено свою явку або явку представника, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позовних вимог без розгляду.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позовних вимог без розгляду.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної пенітенціарної служби України, Комісії з ліквідації державної пенітенціарної служби України про стягнення грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2024 |
Оприлюднено | 12.08.2024 |
Номер документу | 120898784 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьменко Володимир Володимирович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Черпіцька Людмила Тимофіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні