Ухвала

від 07.08.2024 по справі 640/33249/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/33249/21

УХВАЛА

07 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Шведа Е.Ю., суддів Голяшкіна О.В., Мельничука В.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 позов задоволено повністю - визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Київській області від 29.10.2021 №2489-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Філії «Газ-Техніка» Публічного акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз».

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Київській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Київській області) подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору на суму 3 405,00 грн. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії зазначеної ухвали, яку було отримано Відповідачем 22.07.2024 о 19:10 в електронному кабінеті, тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 23.07.2024.

На виконання вимог цієї ухвали Апелянтом до суду направлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтоване неналежністю ГУ ДПС у Київській області до розпорядників бюджетних коштів, відсутністю коштів з огляду на дефіцит Державного бюджету України через карантинні обмеження та введення воєнного стану в Україні, неможливістю позбавлення права на доступ до правосуддя внаслідок необхідності сплати судового збору, а також посиланням на постанову Верховного Суду у справі №640/18290/19.

Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги. Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі від 22.07.2024, усунуті не були.

Верховний Суд у постанові від 17.05.2022 у справі № 826/13250/18 підкреслив, що метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників правовідносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.

При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, Апелянтом не надано. Додані до клопотання копії листа від 01.07.2024 №5200/8/10-36-05-06 про необхідність збільшення фінансування та інформації щодо видатків органам ДПС України станом на 01.07.2024, а також службової записки від 18.06.2024 №2695/10-36-05-02 про необхідність сплати судового збору судом не враховуються в якості доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору, оскільки вони не містять будь-яких відомостей про те, які дії вчинялися контролюючим органом для сплати судового збору на виконання вимог ухвали суду від 22.07.2024.

Крім іншого суд апеляційної інстанції критично оцінює додані до клопотання виписки з рахунків ГУ ДПС у Київській області станом на 18.06.2024 та на 19.06.2024, оскільки вони жодним чином не підтверджують відсутність коштів на рахунках Відповідача станом на час подачі цього клопотання 01.08.2024.

З приводу твердження Апелянта про необхідність врахування позиції Верховного Суду у справі №640/18290/19 суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що предметом касаційного оскарження у ній була ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, а не про відмову у продовженні строку для усунення недоліків апеляційної скарги, що робить нерелевантною позицію касаційного суду до спірних правовідносин.

Посилання ГУ ДПС у Київській області на карантинні обмеження та введення воєнного стану в якості неможливості своєчасної сплати судового збору суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки, по-перше, починаючи з 01.07.2023 карантин на території України скасовано, по-друге, Відповідачем не надано доказів, що у спірному випадку саме введення воєнного стану в Україні є підставою неможливості сплати судового збору.

Відтак заявлене клопотання про продовження строку для усунення недоліків не містить підтверджених належними і допустимими доказами обґрунтувань необхідності його задоволення.

Окремо судова колегія звертає увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.

Судом враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що тривала процедура сплати коштів або їх відсутність не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, адже не є об`єктивною та непереборною причиною пропуску процесуального строку.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Таким чином, зважаючи на викладене, станом на 07.08.2024 недоліки апеляційної скарги в частині необхідності надання документу про сплату судового збору усунуті не були.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Апелянту.

Керуючись ст. ст. 121, 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку для усунення недоліків - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Е.Ю. Швед

Судді О.В. Голяшкін

В.П. Мельничук