Постанова

від 08.08.2024 по справі 580/3066/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/3066/24 Головуючий у І інстанції - Бабич А.М.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Костюк Л.О., Шведа Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд КСК» рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд КСК» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд КСК», в якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд КСК», а саме з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, та за рахунок готівки кошти на користь бюджету через нього в сумі 113 478,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказував на наявність у Відповідача податкового боргу, який добровільно не сплачено, у зв`язку з чим контролюючий орган просить стягнути заборгованість у примусовому порядку.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнуто через Головне управління ДПС у Черкаській області з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд КСК», та за рахунок готівки податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 113 478,79 грн (сто тринадцять тисяч чотириста сімдесят вісім гривень сімдесят дев`ять копійок).

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд КСК» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд КСК» посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Апеляційна скарга мотивована тим, що підставою позовних вимог про стягнення коштів з Відповідача Позивачем визначено ППР від 04.09.2023 № 0081830403, акт від 12.07.2023 року № 6996/23-00-04-03-04/41671194 про результати камеральної перевірки та податкову вимогу форми «Ю» від 17.11.2023 № 0008929-1304-2300.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд КСК» не отримувало вказані рішення від Позивача, а тому ці податкові зобов`язання не можна вважати узгодженими.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд КСК», в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що станом на день звернення до суду за Відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 113 478,79 грн, який складається з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 04.09.2023 № 0081830403.

Позивачем на адресу Відповідача направлено податкову вимогу форми «Ф» від 17 листопада 2023 року № 0008929-1304-2300 про сплату суми податкового боргу станом на 16 листопада 2023 року у розмірі 113478,79 грн. Вказана вимога повернулася рекомендованим повідомленням із довідкою про причини невручення - за закінченням терміну зберігання.

Задля стягнення податкового боргу з Відповідача Позивач, відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не надано до суду доказів сплати узгодженої суми податкової заборгованості у добровільному порядку або доказів її оскарження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.2 статті 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (підпункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Так, податковий борг Відповідача у сумі 113 478,79 виник на підставі податкового повідомлення-рішення 04.09.2023 № 0081830403 (яке було повернуто на адресу контролюючого органу у зв`язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 23).

Відповідно до п.п. 42.1, 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з Повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказане податкове повідомлення-рішення надіслано рекомендованим листом з Повідомленням про вручення на адресу Відповідача, які повернулися на адресу податкового органу у зв`язку із закінченням терміну зберігання, тобто вказане податкове повідомлення-рішення належним чином вручене.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (пункт 59.5 статті 59 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, оскільки сума заборгованості в установлений законом строк Відповідачем не була сплачена, Головним управлінням ДПС у Черкаській області на адресу Відповідача було надіслано податкову вимогу форми «Ф» від 17 листопада 2023 року № 0008929-1304-2300 на суму 113 478,79 грн. Вказана вимога повернулася рекомендованим повідомленням із довідкою про причини невручення - за закінченням терміну зберігання.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 8-11) ТОВ «Інвестбуд КСК» як юридична особа зареєстрована 19.10.2017 року за адресою: 18021, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 21, кв. 51 та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Черкаській області.

Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17 добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Таким чином, поштова кореспонденція направлена на юридичну адресу Відповідача (яка також зазначена ТОВ «Інвестбуд КСК» в апеляційній скарзі), зазначена у витязі з ЄДРПОУ, тому Платник був повідомлений належним чином.

Доказів оскарження податкової вимоги, податкового повідомлення-рішення чи погашення податкового боргу за визначеними грошовими зобов`язаннями у добровільному порядку Відповідачем в суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції надано не було, а колегією суддів не встановлено.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як передбачено підпунктом 20.1.19 пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Матеріалами справи встановлено, що наявність податкового боргу в сумі 113 478,79 грн у Відповідача підтверджується наявними у матеріалах доказами, у тому числі розрахунком податкового боргу; корінцем податкової вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлена сума 113 478,79 грн є узгодженою та підлягає стягненню.

Щодо скарги ТОВ «Інвестбуд КСК» на податкове повідомлення-рішення від 04.09.2023 № 0081830403 та податкову вимогу від 17.11.2023 № 0008929-1304-2300, поданої Державній податковій службі України 10 червня 2024 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем до апеляційної скарги було додано вищезазначену Скаргу, та вказано, що зважаючи на процедуру адміністративного оскарження, вказане унеможливлює визначення податкового зобов`язання як узгодженого, тому вимоги податкового органу (Позивача) є передчасними.

Колегія судів звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції переглядає саме законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Крім того, відповідно до п.п. 56.1-56.3 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Згідно з п.п. 56.7-56.9 ст. 56 ПК України у разі прийняття контролюючим органом вищого рівня рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку або порушення платником податків вимог пункту 56.3 цієї статті (крім випадків, коли платником податків було подано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку), подані платником податків скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Колегія суддів звертає що будь-яке рішення за результатами розгляду Скарги ТОВ «Інвестбуд КСК» на податкове повідомлення-рішення від 04.09.2023 № 0081830403 та податкову вимогу від 17.11.2023 № 0008929-1304-2300, поданої Державній податковій службі України 10 червня 2024 року, Товариством суду апеляційної інстанції надано не було.

Також, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків розгляду Скарги після закінчення 20-денного строку (01 липня 2024 року - понеділок), ТОВ «Інвестбуд КСК» суду апеляційної інстанції не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що навіть станом на час розгляду даної адміністративної справи в суді апеляційної заявлена сума 113 478,79 грн є узгодженою та підлягає стягненню.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд КСК», викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд КСК» залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Л.О. Костюк

Е.Ю. Швед