Постанова

від 06.08.2024 по справі 240/29358/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/29358/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

06 серпня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мокрак С.А.,

представника позивача: Семенюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський м`ясокомбінат» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" (далі - позивач, ТОВ "Житомирський м`ясокомбінат") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.06.2023 №000108670407 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" штрафу в сумі 857942,14 гривень за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Представник позивача щодо задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила суд відмовити в її задоволенні.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив. 06.08.2024 подав до суду клопотання про відкладення слухання справи, у зв`язку з тим, що повістка про виклик до суду була отримана відповідачем 01.08.2024, що унеможливило вчасно подати клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Розглянувши заявлене клопотання судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.3 ст.126 КАС України, повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Як слідує з матеріалів справи, ухвалу про призначення справи до апеляційного розгляду в судовому засіданні від 30.07.2024 відповідач отримав 31.07.2024, а повістку про виклик до суду 01.08.2024, що свідчить про вчасне повідомлення відповідача про дату, час та місце апеляційного розгляду справи та наявність достатнього часу для подання клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Враховуючи викладене, колегія судів дійшла висновку щодо відмови у задоволенні поданої заяви, з врахуванням того, що повідомлені відповідачем причини неявки не визнано судом поважними.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п. 57.2 ст. 57, п.200.10 ст. 200 ПК України головним державним інспектором Житомирського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Житомирській області було Юлією Штимер в порядку, передбаченому п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 ПК України було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженої відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" з питання дотримання ним термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за звітний період 2022 року.

За результатом перевірки був складений акт від 09.05.2023 №7263/06-30-04-07 (том 1 а.с.29-44), в якому зафіксовано порушення Товариством з обмеженої відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" визначених п. 201.10 ст. 201 ПК України граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених ним протягом червня-липня 2022 року.

При цьому, у розділі "Результати перевірки" вказаного акту зазначено: "За порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, складених за звітні періоди - червень 2022 року та зареєстрованих в ЄРПН. передбачена відповідальність відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Натомість, в розділі "Висновки" вказаного акту вказано: "Дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 розділу ІІ Податкового кодексу України".

На висновки камеральної перевірки, викладені в акті від 09.05.2023 №7263/06-30-04-07, Товариство з обмеженої відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" подало заперечення від 30.05.2023 вих. № юр-62 (том 1 а.с.45-52).

За наслідками розгляду вказаних заперечень, Головне управління ДПС у Житомирській області надіслало позивачу листа від 07.06.2023 №13028/6/06-30-04-03-19, в якому повідомило, що у зв`язку із порушенням ним законодавчо встановленого 10-денного строку подання заперечень, його заперечення до акту камеральної перевірки від 09.05.2023 №7263/06-30-04-07 залишені без розгляду (том 1 а.с.64-65).

В подальшому за наслідками проведеної перевірки та враховуючи встановлені під нею порушення, Головне управлінням ДПС у Житомирській області, керуючись пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, прийняло податкове повідомлення-рішення від 13.06.2023 №000108670407 (том 1 а.с.66-91), яким на підставі п. 120-1 ст. 120-1 ПК України застосувало до Товариства з обмеженої відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" штраф в розмірі 857942,55 гривень.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Товариство з обмеженої відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" звернулось в порядку статті 56 ПК України зі скаргою (вих. №юр-96 від 27.06.2023) до Державної податкової служби України (том 1 а.с.95-113).

Розглянувши вказану скаргу, Державна податкова служба України прийняла рішення від 06.09.2023 №26146/6/99-00-06-03-01-06, яким залишила податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.06.2023 №000108670407 без змін, а скаргу Товариства з обмеженої відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" - без задоволення (том 1 а.с.117-122).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 13.06.2023 №000108670407 протиправними, а свої права порушеними, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м`ясокомбінат" звернулось з даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що податкові накладні були складені та зареєстровані позивачем вже після припинення дії норм законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Складання та реєстрація спірних накладних була здійснена позивачем у період дії Закону України №2260-ІХ, що набрав чинності 27 травня 2022 року, який підлягає пріоритетному застосуванню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом вірно встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Реєстрації ПН в ЄРПН з порушенням граничних термінів, позивачем визнається.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині розмірів штрафних санкцій, що були застосовані до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, то суд дійшов висновку, що контролюючий орган неправомірно застосував розмір штрафу, що був установлений на день реєстрації відповідних податкових накладних (пунктом 120.1.1 статті 120.1 ПК України), а не розмір штрафів, визначений пунктом 90 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на день прийняття податкового повідомлення рішення, а тому не врахував положення статті 58 Конституції України та пункту 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Колегія суддів, погоджується з правовою позицією суду першої інстанції та, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги та висновкам суду першої інстанції, в призмі приписів ст. 308 КАС України, виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За визначенням пп.14.1.60 ст.14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по15 календарний день (включно) календарного місяця,- до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

Для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних,складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а»-«г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Отже, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних є підставою для відповідальності у вигляді штрафу за пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України.

Отже, спірним у цій справі є питання правомірності накладення на позивача штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних та відсотковий розмір штрафу, який має застосовуватися за порушення термінів реєстрації податкових накладних, оскільки позивач погоджується з тим, що зареєстрував податкові накладні пізніше встановленого строку. Натомість доводи позивача ґрунтуються на тому, що порушення ним таких строків було зумовлено не його протиправною бездіяльністю щодо їх своєчасної реєстрації, а введенням державою такого правового регулювання, яке позбавило товариство можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні. У зв`язку із цим, товариство вважає, що відповідальність за затримку реєстрації податкових накладних до нього не повинна застосовуватись.

Так, 18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року №533- IX (далі - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності цим Законом №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

"За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку щодо незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Вказане свідчить, що законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Карантин, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), почав діяти з 12.03.2020 та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Однак, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України від 03 березня 2022 року №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон №2118-IX).

Вказаним Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України був доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

У подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022. Цей закон виклав підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції: «У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Отже, з набранням чинності Законом №2260-IX (27.05.2022) передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Суд звертає увагу, що Закон №2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, із 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

Із 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.

Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на правове регулювання спірних правовідносин Верховний Суд у постанові від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23 сформував висновок про те, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року. Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулювались нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу, зокрема й щодо п. 52-1 цього підрозділу

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків штрафу до податкового повідомлення-рішення від 13.06.2023 №000108670407, відповідачем застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення термінів реєстрації позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, складених протягом червня-липня 2022 року, однак зареєстрованих в ЄРПН протягом липня-серпня 2022 року.

Таким чином, податкові накладні були складені та зареєстровані позивачем вже після припинення дії норм законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Складання та реєстрація спірних накладних була здійснена позивачем у період дії Закону України №2260-ІХ, що набрав чинності 27 травня 2022 року, який підлягає пріоритетному застосуванню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом вірно встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Реєстрації ПН в ЄРПН з порушенням граничних термінів, позивачем визнається.

Даючи оцінку доводам апелянта щодо правомірності накладення на позивача штрафних санкцій в розмірах, визначених статтею 120.1 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі Закон України №2876-ІХ), який набрав чинності 08 лютого 2023 року, зокрема підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:

« 89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів;

69.18. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години.

Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.

Квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації щодо податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, надсилається платнику податку не пізніше наступного операційного дня.

Якщо протягом наступного операційного дня після операційного дня, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається не пізніше наступного операційного дня.».

Отже, Законом № 2876-ІХ збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної, залежно від дня її складення, та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто на момент реєстрації податкових накладних позивача норми пункту 201.10 статті 201 ПК та пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України визначали граничні терміни реєстрації в ЄРПН податкової накладної та розрахунку коригування, а норми статті 120-1 та пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України граничні розміри штрафу.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що Законом України №2876-IX не визначено особливостей застосування тих чи інших його положень та дати, з якої відповідні положення мають застосовуватись.

Тобто, на момент винесення спірного податкового повідомлення рішення вже набули чинності зміни, внесені Законом України № 2876-ІХ до ПК України в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX ПК України пунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Варто зазначити, що згідно з пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Також, колегія суддів враховує, що наведені положення пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України містять положення, про те, що вони врегульовують визначені ними правовідносини, які виникли у період з 24 лютого 2022 року. Тобто законодавець своїм рішенням поширив дію названих пунктів на правовідносини, що виникли до дати набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом.

Таким чином, на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення набрали чинності зміни до ПК України, які пом`якшували відповідальність платника податку за порушення строків реєстрації податкової накладної (зменшували розмір штрафу), а тому контролюючий орган мав обчислювати суму штрафу згідно нових, зменшених розмірів.

Водночас, на переконання колегії суддів, контролюючий орган неправомірно застосував розмір штрафу, що був установлений на день реєстрації відповідних податкових накладних (пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України), а не розмір штрафів, визначений пунктом 90 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на день прийняття податкового повідомлення рішення, а тому не врахував положення статті 58 Конституції України та пункту 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Посилання апелянта на наведену ним судову практику не може братись до уваги, оскільки правовідносини у справах, рішення яких наводить апелянт, не є ревалентними спірним правовідносинам. Окрім того, ті положення, які наводить скаржник, прямо суперечать імперативній нормі п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Щодо правової невизначеності та неналежного правового регулювання правовідносин щодо нарахування і сплати податку на додану вартість, на обґрунтування відсутності у нього можливості провести своєчасну реєстрацію податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Дійсно, після повномаштабного вторгнення військ російської федерації на територію України господарські відносини зазнали значних змін.

У зв`язку з неможливістю здійснення господарської діяльності значною кількістю суб`єктів підприємницької діяльності Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-ІХ (далі Закон України №2120-ІХ), який набрав чинності 17 березня 2022 року.

Вказаним Законом підрозділ 8 розділу ХХ ПК України доповнено пунктом 9.

Приписами названого пункту передбачено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу ХІV цього Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктом 9.5 цього пункту було передбачено, що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24 березня 2022 року №2142-ІХ, який набрав чинності 05 квітня 2022 року, підпункти 9.5 9.8 пункту 9 викладено у новій редакції.

Згідно підпункту 9.5 платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов`язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником податку на додану вартість для цілей цього пункту розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, призупиняються права та обов`язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX цього Кодексу (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, вважаються такими, що не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Для осіб, реєстрація яких платником податку на додану вартість є призупиненою відповідно до цього пункту, обрахунок показників, визначених статтею 2001 цього Кодексу, призупиняється на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Не враховуються в обрахунку показника сума НаклОтр суми податку на додану вартість за отриманими платником податку на додану вартість податковими накладними та/або розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складені за операціями, дата виникнення податкових зобов`язань за якими припадає (припадала) на період, протягом якого платник податку застосовував спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

Саме на підставі наведених положень, частина сум податку на додану вартість, сплачена позивачем постачальникам, які застосували спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлений пунктом 9 підрозділ 8 розділу ХХ ПК України, не була врахована в показник сумаНаклОтр. Наведене обумовило зменшення регліміту на 7455143 грн та обмеження його здатності проводити реєстрацію податкових накладних.

Однак, суд зауважує, що згідно визначення, закріпленого у статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Прийняття Верховною Радою України названих вище законів обумовлено саме введенням на території України воєнного стану.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що існування на території України особливого правового режиму, обумовило відповідне, послідовне нормативно-правове регулювання, зокрема, пом`якшення відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Також, варто зауважити, що закріплення на законодавчому рівні права платника податків складати та реєструвати податкові накладні в межах облікованої суми регліміту є реалізацією законодавцем закріпленого на конституційному рівні права регулювання податковий відносин, яке не обмежено жодними положеннями Конституції України та Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження позивача про відсутність в його діях вини, що виключає відповідальність за вчинене порушення є необгрунтованими, з огляду на слідуюче.

Згідно пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 109.3 названої правової норми закріплено, що у випадках, визначених пунктами 123.2 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 1251.2-1251.4 статті 1251 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Отже, оскільки наведена правова норма не містить посилання на статтю 120.1 ПК України, суд приходить до висновку, що наявність у діянні платника податку вини не є обов`язковою умовою для притягнення його до відповідальності за статтею 1201 ПК України.

Тим часом, податковим правопорушення є саме протиправне діяння. Надаючи правову оцінку наявності такої ознаки у діянні позивача, суд уважає за необхідне зазначити таке.

Загально відомим є факт припинення роботи ЄРПН з 24 лютого 2022 року. Як зазначено вище відповідний реєстр відновив свою роботу з 27 травня 2022 року і платникам податку на додану вартість, окрім тих, що обрали спрощену систему оподаткування згідно пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України, надано можливість провести реєстрації, зокрема, податкових накладних та розрахунків коригувань до 15 липня 2022 року.

У подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30 червня 2023 року №3219-ІХ, який набрав чинності з 01 серпня 2023 року (далі Закон України №3219-ІХ) пункт 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України доповнено пунктом 91, який передбачив особливості переходу суб`єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 цього підрозділу.

Також, у вказаному вище Законом абзац 1 пункту 9 викладено у новій редакції, згідно якої установлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей.

Згідно підпункту 91.1 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, та не відмовилися від їх використання самостійно, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 цього підрозділу.

Окрім цього, підпункт пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України доповнено підпунктом 69.39 такого змісту:

«Для платників податку на додану вартість, якими сформовано податковий кредит за звітні (податкові) періоди лютий травень 2022 року на підставі первинних документів, отриманих від особи, яка на дату виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг відповідно до статті 187 цього Кодексу була зареєстрована як платник податку на додану вартість та обрала особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 цього розділу, зберігається право на податковий кредит за лютий травень 2022 року за податковими накладними, складеними такою особою, за умови їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 60 календарних днів з дня відновлення реєстрації платником податку на додану вартість.».

Таким чином тільки з 01 серпня 2023 законодавець визначив долю податкових накладних, складених платника податку з 15 лютого 2022 року, які обрали особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України.

Аналізуючи наведені вище положення нормативно-правових актів, суд приходить до висновку, що такі врегулювали порядок виконання приписів ПК України для суб`єктів, які були платникам податку на додану вартість та обрали особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України. Зокрема, законодавець звільнив таких платників від відповідальності за невиконання положень ПК України.

Однак, вказані вище закони не містять жодних положень, які б врегульовували питання виконання положень ПК України платниками податку на додану вартість, які не обрали або не мали права обрати особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України.

При цьому законодавець, передбачивши право на врахування сум податку на додану вартість, зазначених у податкових накладних, які були складені платниками податку, що обрали особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України, в складі податкового кредиту, не врегулював питання звільнення від обов`язку реєстрації податкових накладних з сумами податкових зобов`язань, які кореспондуються з сумами податкового кредиту. Наведене обумовило ситуацію, за якою платники податку, маючи право на податковий кредит на суму податку на додану вартість, зазначену у податкових накладних, складених платниками податку, які обрали особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України, отримали звільнення від обов`язку сплачувати податок на додану вартість, однак змушені були поповнювати регліміт на аналогічну суму, запровадження якого на законодавчому рівні мало на меті саме своєчасну сплату податку на додану вартість. Отже, застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК є відповідальністю за правомірну поведінку в межах правильного визначення та сплати об`єкту оподаткування податком на додану вартість. Для інших платників така відповідальність не передбачена.

Також, слід зауважити, що зазначене нормативно-правове регулювання, позбавило платників податку на додану вартість, яка мали господарські взаємовідносини з платниками податку, які обрали особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України, у тому числі позивача, можливості вплинути на своїх контрагентів в частині неналежного виконання обов`язку по реєстрації податкових накладених (написання скарг).

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що наведені положення законів зумовили виникнення дискримінації серед платників податку на додану вартість, яка полягає у визначенні та наданні пільг певній категорії таких платників, без визначення звільнення від відповідальності або надання пільг іншим платникам такого податку, які мали відносини з визначеною законодавцем пільговою категорією і порушення або недотримання приписів податкового законодавства платниками податку на додану вартість обумовлена саме наданням пільг такій категорії.

Відповідно до приписів підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Наслідком такої дискримінації стало покладення на платника податку на додану вартість надмірного тягаря, який не відповідав його обґрунтованим очікуванням. Зокрема, проведення реєстрації податкових накладних за відсутності у складі регліміту сум податку на додану вартість, визначених у податкових накладних, складених платника податку на додану вартість, які обрали особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України та необхідності його поповнення в інші, визначені податковим законодавством способи (придбання нових товарі/послуг або поповнення за рахунок власних обігових коштів).

За результатами прийняття Закону України №3219-ІХ названа дискримінація була усунута, що, на переконання суду, додатково підтверджує, що у період виникнення спірних правовідносин, така мала місце.

Таким чином, обов`язок по сплаті штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, який є наслідком надмірного тягаря, не може розглядатися як юридичний обов`язок, а тому його невиконання не є протиправним.

З огляду на викладене діяння позивача, за яке його притягнуто до відповідальності не має такої обов`язкової ознаки як протиправність, а тому, з огляду на приписи пункту 109.1 статті 109 ПК України, не є податковим правопорушенням.

Твердження апелянта про те, що позивач не надав доказів вчинення всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкових накладних, в тому числі і заходів поповнення електронного рахунку спростовується наявними у справі доказами.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення від 13.06.2023 №000108670407 підлягає визнанню протиправним та скасуванню з підстав, наведених у цьому рішенні.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 08 серпня 2024 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.