Рішення

від 23.07.2024 по справі 571/2010/23

РОКИТНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №571/2010/23

Провадження № 2/571/62/2024

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді - Верзун О.П.,

за участю секретаря судового засідання - Шупрудько І.М.,

представника позивача - Ромашко Л.Г.

представника третьої особи - Григор`євої В.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Ромашко Людмили Григорівни , яка діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Рокитнівської селищної ради про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

Позивач ОСОБА_3 через представника пред`явив до ОСОБА_4 позов про позбавлення батьківських прав щодо дитини ОСОБА_5 .

В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що з шести років дитина постійно проживає в його сім`ї: разом ним, бабою та дідом. Відповідачка участі у вихованні, догляді та утриманні дитини не приймає, де проживає - не повідомляє, відомо, що працює у Києві. Відповідачка не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості у її подальшій долі, не цікавить її успіхами, станом здоров`я, підготовкою до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, лікування, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає доступу до культурних та духовних цінностей, не сприяє засвоєнню дитиною загальнодоступних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти. Всі питання вірішує позивач - батько дитини. На момент звернення до суду позивач - єдиний піклувальник дитини, оскільки його батьки пенсіонери, непрацездатні, які лише допомагають йому у виконанні батьківських обов`язків. Звертаючись з цим позовом зазначає, що побавлення батьківських прав матері дитини відповідає інтересам дитини тому, що мати самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, разом з тим, жодних перешкод до участі у житті дитини, у її вихованні не мала. Просить позов задоволити.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі. Його представник- адвокат Ромашко Л.Г. підтримала позовні вимоги та просила позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_4 у жодне судове засідання не з`являлась, про причини неявки суд не повідомляла.

Представник третьої особи органу опіки і піклування Рокитнівської селищної ради Григор`єва В.П. в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення матері дитини батьківських прав. Пояснила, що ССД Рокитнівської селищної ради, отримавши відомості про наявність позову про позбавлення батьківських прав проводила роботу з матір`ю дитини, однак остання, будучи обізнаною що відносно неї перебуває справа на розгляді у суді, досить байдуже віднеслась до цього. Вона приходила в ССД, де написала заяву, щоб її позбавили батьківських прав, підтвердила, що виховує дитину батько. Прийняттю рішення органом опіки та пікування передувало не одне засідання комісії по захисту прав дітей. Взяти участь у засідання комісії, де вирішувалось питання щодо неї відповідач погодилась, однак в подальшому не з`явилась. Представник третьої особи пояснила, що з таким байдужим відношенням матері до своєї дитини у службі стикаються вперше. Підтвердила, що рішення приймалося комісійно, двічі їздили за місцем проживання відповідачки у с. Єльно, Сарненського району Рівненської області, з`ясували обставини, в яких проживають сторони по справі, потреби сім`ї. Мама дитини влаштовує особисте життя, любить подорожувати, до місця свого проживання приїздить дуже рідко, умов для проживання дитини в будинку не створено. Відповідачка має сина, який є повнолітнім, має інвалідність, але також давно проживає без матері. Батько дитини з`явився на комісію, його вислухали, з`ясували у нього всі необхідні обставини. Зваживши, органом опіки та піклування остаточно було прийнято рішення про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав щодо дитини.

Свідок ОСОБА_6 дала наступні покази. Є бабусею дитини, позивач доводиться їй сином. Крім того, внучка має діда. Проживають всі разом в одному будинку. Вихованням та утриманням дочки замається син. Повідомила, що після одруження син з дружиною проживали разом з ними у будинку, внучка також народилася, коли вони проживали у них. Згодом, коли дитині виповнилося приблизно три роки - молода сім`я перейшла жити до ОСОБА_7 . Жили по різному, було і добре, і погане, однак, вона з чоловіком до них у сім`ю не втручалися.Через три роки син з невісткою розійшлися. Батьки невістки вмерли. Вона почала виїжджати з села, казала, що на заробітки. Від неї дізналися, що вона на Черкащині знайшла собі чоловіка і переїздить до нього, дитину забирає з собою. Через деякий час, дитина почала звонити до неї і просити, щоб її забрали, казала, що їй погано у мами, мамин чоловік до неї погано ставиться. Одного дня дитина вирішила і приїхала сама, попердивши, щоб її зустріли. Вона з чоловіком та дочкою поїхали по дитину у м. Сарни, Рівненської області. Дитина вийшла з автобусу неохайна, брудна, в несвіжому одязі. Її в той же день одягнули, придбали все необхідне. З тих пір дівчинка проживає разом із батьком, до матері не їздить та не живе з нею. Вона, як бабуся, разом із сином водили дитину до першого класу, сиділи з нею на уроках, поки та звикла. Лікуванням дитини також займається лише батько, а мати з тих пір дитиною не цікавиться, спочатку ще спілкувалася, а потім перестала і спілкуватися по телефону. Не приїздить, і дитина матері не бачить. Вихованням, утриманням внучки повністю займається її син, він не одружився, всю увагу преділяє дитині. Батько служить від початку воєнних дій. З дитиною щодня спілкуються, з нею та батьком син спілкується не так часто, як з дочкою. Вони один одному все розповідають, довіряють. Дитина зараз дорослішає, потребує батьківського контролю та піклування, як ніколи, але від матері цього не отримує. Переживає, що якщо з нею та чоловіком чи сином щось станеться, то дитина лишиться нікому не потрібною.

ОСОБА_8 підтвердив покази ОСОБА_6 про те, що невістку після розлучення не бачив. Внучка постійно проживає з батьком у них.Останній опікується нею, одягає, купує все необхідне. Пояснив, що колишня невістка знайшла собі чоловіка у Черкасах, умовила дітей та забрала з собою. Згодом внучка повідомила, що повертається додому і щоб її зустріли у ОСОБА_9 та забрали додому. Повернувшись, внучка розповідала, що і мама, і вітчим ображали її і самі сварилися між собою, погано до них відносилися. Йому не відомо, чи зараз внучка спілкується із матір`ю. З сином, як йому відомо, то і переписуються, і постійно зізвонюються .

Свідок ОСОБА_10 ( тітка) підтвердила, що дитина трохи жила з матір`ю, а коли та почала їздити по заробітках, то жила з батьком, бабою та дідом. Дитина про маму говорити з нею не хоче, уникає таких розмов, нічого не розповідає.

Суд, в присутності психолога КУ «Центр надання соціальних послуг» ОСОБА_11 заслухав дитину- ОСОБА_5 , яка повідомила, що ходить до школи, перейшла у 9-й клас. Живе з татом, бо мами немає, вона не спілкується із нею з шести років, де мама точно знаходиться їй невідомо, знає, що десь у Києві, можливо працює. Вона знає мамин номер телефону, а у мами є її номер. Однак до мами не бажає звонити. Тому, що вона сама їй не телефонує та не хоче з нею спікуватися, сказала, що у неї немає часу їй звонити. Вважає, що мама її не сприймає, тому не пише їй і не дзвонить. Коли жила з мамою та її чоловіком, то їй було з ним не комфортно, через що вона повернулася сама і стала жити у тата, де її прийняли. Мама не є для неї авторитетом, вона хоче жити з татом. Чи допомагає мама брату ( йому 18 років) і чи спілкується з ним - не знає, на цю тему не говорять.

ОСОБА_11 пояснила суду, що у зв`язку з розглядом даного спору, неодноразово набирала відповідачку. Остання їй підтвердила, що змушена залишити дочку та їхати на заробітки, обіцяла ще раз перезвонити, щоб психолог змогла їй допомогти, але більше не передзвонила. Після того, вона телефонувала до відповідачки з телефону її дочки, але вона трубку не взяла, і пізніше до дитини також не передзвонила. Також свідок повідомила, що відвідувала сім`ю, додатково спілкувалась з дівчинкою. Остання дуже емоційна, стривожена, що стосується її мами, плаче, як тільки за маму заходить мова, маючи на неї образу. Разом з тим, дитина проживає у гарних умовах, забезпечена усім необхідним, має достатньої технічних засобів для розвитку. Дійсно має на маму образу. Вихованням, утриманням дитини займається батько, умови проживання створені для дитини якнайкращі.

Свідок ОСОБА_12 працює старостою Томашгородського старостинського округу №2 Рокитнівської селищної ради. Отримавши відомості про перебування на розгляді такого спору особисто виїжджала на місце за місцем проживання обох сторін, спілкувалася з сусідами і дитиною, була у школі, у будинку за місцем проживання дитини, а також відповідачки. Підтвердила, що відповідачка проживає у незадовільних умовах, які для проживання дитини абсолютно не підходять. У будинку неохайно, брудно, все розкидано.Відсутні елементарні меблі. З усього видно, що це не було тимчасовими незручностями, а так є постійно. Хоча, від сусідів їй відомо, що і відповідач , і позивач у справі є хорошими людьми, про яких сказати нічого поганого не може. Спілкуючись з жителями села, з`ясувала, що дитині краще проживати з батьком, батько для дитини кращий, аніж матір. Матері дитини неодноразово надсилала повідомлення, щоб вона з`явилася для спілкування. Спілкуючись з вчителями, з`ясувала, що мама дитини не приймає участі у виховному процесі доньки, в школі маму дитини не бачили.Зі слів барата відповідаки їй відомо, що коли мама приїздить додому, то дитина проходить до неї поспілкуватися і повертається додому.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.10.2010 ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є сторонами у справі (а.с. 11).

Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 06 лютого 2013 року шлюб між сторонами розірвано. Як зазначено у рішенні, ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про розірвання шлюбу, як на причину звернення до суду вказувала зловживання ОСОБА_3 алкогольними напоями. Як було встановлено судом, відповідач не заперечував щодо розірвання шлюбу, тому обставини, зазначені у позові не спростував ( а.с. 9).

Та обставина, що позивач не зловживає алкогольними напоями підтверджується в сукупності показами допитаних свідків, виключно позитивною характеристикою з місця його проживання, а токож актом оцінки потреб сім`ї, в якому зазначено, що шкідливі звички та озанки деіантної поведінки у ОСОБА_13 відсутні ( а.с. 15, 108).

Згідно цього ж рішення, дитину ОСОБА_5 залишено проживати з матір`ю. Проте, незважаючи на цю обставину, дитина фактично проживає з батьком, що також підтверджується наданою на позивача характеристикою та довідкою про склад сім`ї ( а.с. 15,14). ОСОБА_5 зареєстрована у АДРЕСА_1 .( а.с. 12). Як було встановлено судом, дитина зареєстрована у батьківському будинку відповідача, де фактично проживає її брат з сім`єю та куди час від час приїжджає відповідач.

З акту осцінки потреб сім`ї вбачається, що ОСОБА_14 виконує свої батьківські обов`язки, доглядає, щодня спілкується, хвалить та заохочує дитину ( у зв`язку з службою в телефонному режимі). ОСОБА_15 - дитина, закінчила 8 класів, емоційни стан характеризуються як сумний, надмірно збуджений пригнічений, дитина замкнута і мовчазна, через що пристуні ознаки СЖО.В акті зазначено, що дтина має негативні стосунки з одним із батьків. Збуджений емоційний стан має через розмову щодо участі мами в її житті. Пнад вісім років проживає із татом, бабусею та дідусем. Мама проживає в іншій області, між собою не спілкуються. Мама не телефонує дитини та взагалі не бере участі у вихованні доньки. Вже понеада декілька років дівчинка не бачила мами ( а.с.109).

Дитина навчається у 8 класі Єльнівської гімназії, мама дитини ОСОБА_4 участі у навчанні та вихованні дитини не приймає ( а.с. 13)

Дитина проживає у будинку, де має велику кімнату, облшатовану усім необхідним, має багато доягу, сучасні гаджети. Тато створює всі умови для комфорту дитини ( ас. 107-109).

Як вбачається з висновку оцінки потреб сім, дівчинка постійно плаче, коли згадує про маму, має на неї образу ( а.с. 105)

Відповідно до висновку, затв. Рішенням виконавчого комітету Рокитнвіської селищної ради № 74 від 04.04.2024 ССД Рокитнівської селищної ради як орган опіки і піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із ухиленням від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дочки протягом семи років (а.с. 67-70).

Згідно частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину; піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечувати здобуття нею повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з п. 2) ч. 1 ст. 164 цього Кодексу мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають, зокрема, особа в сім`ї якої проживає дитина.

У пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд, заслухавши думку органу опіки та піклування, психолога, в присутності якого опитувалася дитина, доводи представника позивача, покази свідків, дослідивши кожен доказ та давши їм оцінку в сукупності, беручи до уваги, що ці докази не були спростовані відповідачем, остання не скористалася правом на подання відзиву та не навела суду своїх заперечень, суд прийшов до висновку про доцільність задоволення позовних вимог, оскільки мати дитини самоусунулась від виконання своїх обов`язків, покладених на неї законом. Таке ухилення від виконання обов`язків по вихованню свої дитини зі сторони відповідача є свідомим та триваючим. За наслідками такого ухилення від виконання батьківських обов`язків погіршився емоційний стан дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у даній справі з урахуванням якнайкращих інтересів дитини, оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення, а також із встановлених судом обставин на підставі досліджених та оцінених доказів у справі, ОСОБА_4 слід позбавити батьківських прав, так як вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дочки ОСОБА_16 .

Керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

вирішив:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення виготовлено 06.08.2024.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_2 , ІПН - НОМЕР_2 ; представник позивача- адвокат Ромашко Людмила Григорівна;

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована в АДРЕСА_1 ;

Третя особа: ССД Рокитнівської селищної ради, ЄДРПОУ - 44055991, смт. Рокитне, вул. Незалежності, 15; представник - Григор`єва Віроніка Петрівна.

Суддя: