Ухвала

від 08.08.2024 по справі 754/11075/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/5272/24

Справа № 754/11075/24

У Х В А Л А

Іменем України

08 серпня 2024 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., перевіривши виконання вимог ст.ст.175-177 ЦПК України при поданні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автознак», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання добросовісним набувачем та відсутності права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вище зазначеним позовом.

Встановлено, що позов не відповідає вимогам п. 4, 5 ч.3 ст.175, ч. 4, 5 ст. 177 ЦПК України, а саме:

- в позовній заяві не уточнений зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав та інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суду визначити у рішенні;

- позов не містить повний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; не містить також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- до позову не надано відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводились;

- відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювались.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так, зміст позовних вимог (п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України) - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду, і має суттєве значення при розгляді справи та відповідно вимагає чіткого визначення, оскільки у випадку задоволення позову, зміст таких вимог викладається у резолютивній частині судового рішення.

Разом з тим, як зі змісту позовної заяви вбачається, що зміст позовних вимог потребує уточнень, так як позовні вимоги викладено не коректно, оскільки зміст таких вимог викладається у резолютивній частині судового рішення, а тому необхідно конкретизувати позовні вимоги.

При цьому, позивачем не зазначено обґрунтування притягнення до участі у справі в якості відповідача ТОВ «Автознак» і ОСОБА_2 .

Крім того, позивачу слід обґрунтувати можливість розгляду вимог до ТОВ «Автознак» з викладенням обставин на обґрунтування вимог.

Штучне залучення до участі у справі в якості відповідача ТОВ «Автознак», який не порушував цивільного права позивача, не є обставиною, з якою процесуальне законодавство пов`язує виникнення права позивача на вибір підсудності за місцем перебування одного з відповідачів.

З огляду на викладене, позивачу слід уточнити (конкретизувати) позовні вимоги з урахуванням фактичних обставин, які, на її думку, є порушенням її прав, з метою забезпечення їх ефективного захисту, тому суд рекомендує позивачу визначитись із належними відповідачем у даному спорі.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Згідно із підп.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20).

У відповідності до Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи вказане, позивачу необхідно усунути недоліки позову шляхом виконання вимог п. 4, 5, ч.3 ст. 175 , ч. 4, 5 ст. 177 ЦПК України, а саме: уточнити зміст позовних вимог, подати виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводились; надати обґрунтування на підтвердження вимоги щодо відповідача ТОВ «Автознак»; надати докази сплати судового збору за вимогу майнового характеру.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автознак», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання добросовісним набувачем та відсутності права власності - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків терміном у 3 дні, з моменту отримання копії ухвали суду. На виконання даної ухвали суду заявнику подати відповідну заяву через канцелярію суду, або направити засобами поштового зв`язку протягом визначеного строку.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя