Рішення

від 02.02.2024 по справі 160/27546/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2024 року Справа № 160/27546/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою державного підприємства «Петриківське лісове господарство» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

23.10.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державного підприємства «Петриківське лісове господарство» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішення винесені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області від 07.08.2023 р. №0210820708 на суму 474720,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що підприємство ДП «Петриківський лісгосп» створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Види діяльності за КВЕД 02.10 Лісівництво та інша діяльність-у лісовому господарстві; 02.20 Лісозаготівлі; 02.30 Збирання дикорослих не деревних продуктів; 02.40 Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві (основний); 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво. ДП «Петриківський лісгосп» реалізує продукцію власного виробництва за безготівкові та готівкові кошти як юридичним особам, в тому числі державним та комунальним підприємствам, так і фізичним особам - кінцевим споживачам. На підприємстві використовуються 2 (два) види калькуляцій планово - розрахункової ціни 1 кубічного метра базового (еталонного) сортименту (лісоматеріали круглі класу якості В діаметром 20-24 см. (d 20-24 см.): калькуляція продукції власного виробництва без врахування перевезення власної продукції; калькуляція продукції власного виробництва з врахуванням виробничих витрат (перевезення робітників до місця роботи та вартість перевезення споживачеві). При здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва за приписами статті 9 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій га/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються. Оскільки увесь обсяг реалізованої продукції є продукцією власного виробництва, то отримання готівкових грошових коштів здійснюється безпосередньо в касі підприємства та не потребує використання РРО. Готівкові кошти за продаж продукції власного виробництва, як без врахування перевезення власної продукції так і з врахуванням виробничих витрат (вартості перевезення споживачеві) отримуються безпосередньо в касі підприємства. Готівкові кошти отриманні платником податків з урахуванням калькуляції продукції власного виробництва з врахуванням виробничих витрат (вартості перевезення споживачеві) в касі підприємства. Продукція власного виробництва (дрова, тощо) доставляється транспортом ДП «Петриківський лісгосп», безпосередньо з лісових ділянок на адресу споживача. Тобто, місце отримання грошових коштів (каса підприємства) та місця отримання товарів (надання послуг) не співпадають. ДП «Петриківський лісгосп» в місці отримання споживачем товарів з урахуванням вартості перевезення операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються. За цих обставин з урахуванням норм пункту 12 статті 9 Закону про РРО ДП «Петриківський лісгосп» не має обов`язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки, та не порушив норми чинного законодавства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: - документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України.

За даними КП «ДСС» копію вищевказаної ухвали 13.11.2023 о 18:48 надіслано одержувачу ДП «Петриківське лісове господарство». Тобто, оскільки позивач зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, суд вважає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху вважається врученою позивачеві 14.11.2023 в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Тобто, строк для усунення недоліків з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 20.11.2023.

20.11.2023 від позивача засобами поштового зв`язку надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій позивачем зазначено, що при підготовці позовної заяви Позивачем помилково було зазначено код ЄДРПОУ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у зв`язку з чим просив вважати відповідачем по справі №160/27546/23 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 44118658, з вимогами та обґрунтуванням, викладеним в позовній заяві. Суд розцінює означену заяву як заяву про виправлення описки в позовній заяві та вважає за необхідне прийняти її до розгляду.

Крім того, 20.11.2023 від позивача засобами поштового зв`язку надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, до якого надано платіжну інструкцію про сплату судового збору від 14.11.2023 №721 на суму 4 436,80 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в адміністративній справі.

Згідно з даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження 13.12.2023 надіслано одержувачам ДП «Петриківське лісове господарство» та Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області за допомогою підсистеми «Електронний суд» в їх електронний кабінет, а копію адміністративного та уточненого адміністративного позову відповідачу 12.12.2023 та 13.12.2023 відповідно, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву на позов з урахуванням ч.6 ст.1251 КАС України до 28.12.2023.

25.12.2023 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що в ході проведення перевірки встановлено порушення вимог п.1,2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами і доповненнями), а саме: - проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу на суму 358 150,00 грн (за період з 2017 по 2022 включно). Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена п.1 ст.17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами і доповненнями): Штрафна фінансова санкція складає: вчинене вперше - 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше 539,20 грн. вчинене вдруге - 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вдруге - 474 181,20 грн (316 120,80*150%). Фінансова штрафна санкція складає - 474 720,40 грн.

Відповідач наголошує, що на суб`єкта господарювання покладається обов`язок застосовувати РРО під час здійснення кожної розрахункової операції. Згідно з п. 113.3 ПКУ у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо. Вищезазначене узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 у справі №640/4426/19). Так, оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чека під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО чи невидача чека вважатиметься повторним порушенням. При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень. Першим порушенням вважається момент, коли інспектор вперше вказав на порушення під час перевірки. Повторним порушенням вважається така ж сама невідповідність під час перевірки наступного року. Таким чином, у разі виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО до суб`єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема за першу з таких операцій - штраф як за перше порушення, а за кожну наступну - як за наступне порушення.

28.12.2023 засобами телекомунікаційного зв`язку та 02.01.2024 засобами поштового зв`язку до суду надійшла відповідь на відзив, у якій наголошено, що відповідачем не спростовані доводи позивача, вказані у позовній заяві.

У ході судового розгляду справи відповідач правом на заперечень не скористався.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Державне підприємство «Петриківське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00991611) зареєстроване як юридична особа 25.03.1998, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис від 23.02.2005 № 12231200000000744).

Видами діяльності підприємства за даними ЄДР є: 02.40 Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві (основний); 02.10 Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві; 02.20 Лісозаготівлі; 02.30 Збирання дикорослих недеревних продуктів; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 №963 прийнято рішення про припинення Державного підприємства «Петриківське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00991611) шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034).

На підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.12.2022 №4052-п та направлень на перевірку від 20.12.2022 №5143, №5144, №5145, №5146, №5182 посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Петриківське лісове господарство» дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2017 по теперішній час та з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2017 по теперішній час та з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по теперішній час.

У висновках акта перевірки вказано, що перевіркою ДП «Петриківське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00991611) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2017 по 28.02.2023 та з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 28.02.2023 встановлено порушення:

- п.44.6, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 196823 грн., в тому числі за:

- 2017 рік 35745 грн.;

- 2018 рік 78 586грн.;

- 2019 рік 48 642 грн.;

- 2020 рік 9 677 грн,;

- 2021 рік 24 173 грн.

- пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПКУ та п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, внаслідок чого встановлено заниження чистого прибутку (доходу), що відраховується комунальними унітарними підприємствами та об`єднаннями до держаного бюджету на суму 679 187 грн., в тому числі:

- 2017 рік 121 815 грн.;

- 2018 рік 268 577 грн.;

- 2019 рік 198 297 грн.;

- 2020 рік 35 428 грн.;

- 2021 рік 55 070 грн.

- п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) підприємством неправомірно занижено податку на додану вартість всього в сумі 218 692 грн., а саме: лютий 2017 385 грн.; травень 2017 543 грн.; червень 2017 5 308 грн.; липень 2017 3 665 грн.; вересень 2017 530 грн.; жовтень 2017 7807 грн.; листопад 2017 12565 грн.; грудень 2017 8915 грн.; січень 2018 - 6900 грн.; лютий 2018 4997 грн.; березень 2018 2460 грн.; квітень 2018 10325 грн.; травень 2018 11913 грн.; червень 2018 7936 грн.; липень 2018 7049 грн.; серпень 2018 - 3248 грн.; вересень 2018 5795 грн.; жовтень 2018 9194 грн.; листопад 2018 7378 грн.; грудень 2018 - 10122 грн.; січень 2019 - 6300 грн.; лютий 2019 548 грн.; березень 2019 8 067 грн.; квітень 2019 12 109 грн.; травень 2019 9 548 грн.; червень 2019 4 114 грн.; липень 2019 3 434 грн.; серпень 2019 - 2 763 грн.; вересень 2019 4 479 грн.; жовтень 2019 967 грн.; листопад 2019 1197 грн.; грудень 2019 - 521 грн.; січень 2020 - 1252 грн.; червень 2020 6 008 грн.; серпень 2020 - 3 167 грн.; листопад 2020 325 грн.; лютий 2021 335 грн.; березень 2021 851 грн.; квітень 2021 8 858 грн.; листопад 2021 6 052 грн.; грудень 2021 10 762 грн.;

- п.273.1 ст. 273, п.277.1. ст.277, п.286.1, п.286.2 ст.286, п.287.1, п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого занижено річну суму податкових зобов`язань з плати за землю на загальну суму 11383603,97 грн., в т.ч.:

-2017 рік 510 112,82 грн.;

-2018 рік 1 024 522,18 грн.;

-2019 рік 3255266,71 грн.;

-2020 рік 3477945,20 грн.;

-2021 рік - 3115757,06 грн.

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) не своєчасно зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, загальною сумою ПДВ 35900,93 грн. та незареєстровані накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, загальною сумою ПДВ 11989,25 грн.;

- пп. 49.18.3, п.49.18, ст. 49 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), а саме несвоєчасно подані податкові декларації з податку на прибуток, податкові декларації з плати за землю. Відповідальність платника за неподання звітності передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ;

- пп. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 ПКУ, Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233, в результаті чого встановлено не подання Звітів про суми податкових пільг за 3 податкові періоди, а саме: шість місяців 2019, дев`ять місяців 2019, дванадцять місяців 2019. Відповідальність платника за не подання звітності передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ;

- п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями), а саме проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу.

- пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.54.2 ст.54, пп.14.1.180 пункту 14.1. статті 14, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VІ, (зі змінами та доповненнями) в частині неповної та несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб. Нараховане, але не перераховане узгоджене податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 113 906,16грн;

- пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. «а» та «е» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями). Донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 288032,85 грн.;

- п.п.1.4 п.16-1 підрозд. 10 розд. XX, пп.16.1.4 п.16.1, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за №2755-VІ, (зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної сплати військового збору;

- пп.1.4, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. «а» та «е» Податкового кодексу України. Донараховано військового збору у сумі 24002,74 грн.

- пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.54.2 ст.54, пп.14.1.180 пункту 14.1. статті 14, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VІ, (зі змінами та доповненнями) в частині неповної та несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб. Нараховане, але не перераховане узгоджене податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 113906,16грн;

- пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. «а» та «е» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями). Донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 288032,85 грн.;

- п.п.1.4 п.16-1 підрозд. 10 розд. XX, пп.16.1.4 п.16.1, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VІ, (зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної сплати військового збору;

- пп.1.4, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. «а» та «е» Податкового кодексу України. Донараховано військового збору у сумі 24002,74 грн.

Не погодившись із висновками Акту перевірки ДП «Петриківське лісове господарство» подало до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення від 12.05.2023, у яких просило визнати висновки та матеріали вищевказаного Акта перевірки невідповідними чинному законодавству та скасувати.

Листом від 26.05.2023 №38406/6/04-36-0713-13 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомлено позивачеві, що за результатами розгляду заперечень ДП «Петриківське лісове господарство» вих. б/№ від 12.05.2023 (вх. ГУ ДПС №49926/6 від 12.05.2023 року) до акту перевірки від 28.03.2023 №1205/04-36-07-13/00991611 висновок акту перевірки викладено в наступній редакції:

- п.44.6, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 196 823 грн., в тому числі за:

- 2017 рік - 35 745 грн.;

- 2018 рік - 78 586грн.;

- 2019 рік - 48 642 грн.;

- 2020 рік - 9 677 грн,;

- 2021 рік - 24 173 грн.

- пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПКУ та п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, внаслідок чого встановлено заниження чистого прибутку (доходу), що відраховується комунальними унітарними підприємствами та об`єднаннями до держаного бюджету на суму 679 187 грн., в тому числі:

- 2017 рік - 121 815 грн.;

- 2018 рік - 268 577 грн.;

- 2019 рік - 198 297 грн.;

- 2020 рік- 35 428 грн.;

- 2021 рік- 55 070 грн.

- п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ (із змінами та доповненнями) підприємством неправомірно занижено податку на додану вартість всього в сумі 218 692 грн., а саме: лютий 2017 - 385 грн.; травень 2017 - 543 грн.; червень 2017 - 5 308 грн.; липень 2017 - 3 665 грн.; вересень 2017 - 530 грн.; жовтень 2017 - 7 807 грн.; листопад 2017 - 12 565 грн.; грудень 2017 - 8 915 грн.; січень 2018 - 6 900 грн.; лютий 2018 - 4 997 грн.; березень 2018 - 2 460 грн.; квітень 2018 - 10 325 грн.; травень 2018 - 11 913 грн.; червень 2018 - 7 936 грн.; липень 2018 - 7 049 грн.; серпень 2018 - 3 248 грн.; вересень 2018 - 5 795 грн.; жовтень 2018 -9 194 грн.; листопад 2018 - 7 378 грн.; грудень 2018 10 122 грн.; січень 2019 - 6 300 грн.; лютий 2019 - 548 грн.; березень 2019 - 8 067 грн.; квітень 2019 - 12 109 грн.; травень 2019 - 9 548 грн.; червень 2019 - 4 114 грн.; липень 2019 - 3 434грн.; серпень 2019 - 2 763 грн.; вересень 2019 - 4 479 грн.; жовтень 2019 967 грн.; листопад 2019 - 1 197 грн.; грудень 2019 - 521 грн.; січень 2020 - 1 252 грн.; червень 2020 - 6 008 грн.; серпень 2020 - 3 167 грн.; листопад 2020 - 325 грн.; лютий 2021 -335 грн.; березень 2021 - 851 грн.; квітень 2021 - 8 858 грн.; листопад 2021 - 6 052 грн.; грудень 2021 - 10 762 грн.;

- п.273.1 ст. 273, п.277.1. ст.277, п.286.1, п.286.2 ст.286, п.287.1, п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті встановлено заниження податкових зобов`язань з плати за землю на загальну суму 11 404 083,50 грн., в т.ч.:

- 2017 рік 510 483,63 грн.;

- 2018 рік 1 024 830,87 грн.;

- 2019 рік 3 257 363,10 грн.;

- 2021 рік -3 115 757,06 грн., та завищення податкових зобов`язань з плати за землю на загальну суму 20 479,53 грн., в т.ч.:

- 2017 рік - 370,81 грн.;

- 2018 рік - 308,69 грн.;

- 2019 рік - 1 996,39 грн.;

- 2020 рік - 17 703,64 грн.

- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) не своєчасно зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, загальною сумою ПДВ 103 861,61 грн. та незареєстровані накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, загальною сумою ПДВ 11 989,25 грн.;

- пп. 49.18.3, п.49.18, ст. 49 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), а саме несвоєчасно подані податкові декларації з податку на прибуток, податкові декларації з плати за землю та податкові декларації з рентної плати (IV квартал 2022 року). Відповідальність платника за неподання звітності передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ;

- пп. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 ПКУ, Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233, в результаті чого встановлено не подання Звітів про суми податкових пільг за 3 податкові періоди, а саме: шість місяців 2019, дев`ять місяців 2019, дванадцять місяців 2019 та податкові декларації з рентної плати (IV квартал 2022 року). Відповідальність платника за не подання звітності передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ;

- п. 1, 2 ст. З Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями), а саме проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу.

- пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.54.2 ст.54, пп.14.1.180 пункту 14.1. статті 14, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VІ, (зі змінами та доповненнями) в частині неповної та несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб. Нараховане, але не перераховане узгоджене податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 13 906,16грн;

- пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. «а» та «е» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями). Донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 288032,85 грн.;

- п.п.1.4 п.161 підрозд. 10 розд. XX, пп.16.1.4 п.16.1, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст.168, абз. «а» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за №2755-VІ, (зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної сплати військового збору;

- пп.1.4, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст.176 з урахуванням п.п. «а» та «е» Податкового кодексу України. Донараховано військового збору у сумі 24002,74 грн.

- пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.54.2 ст.54, пп. 14.1.180 пункту 145.1 статті 14, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в частині неповної та несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб. Нараховане, але не перераховане узгоджене податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 113906,16грн;

- пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. «а» та «е» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями). Донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 288032,85 грн.;

- п.п.1.4 п.16-1 підрозд. 10 розд. XX, пп.16.1.4 п.16.1, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за №2755-VІ, (зі змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної сплати військового збору;

-пп.1.4, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п.. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 з урахуванням п.п. «а» та «е» Податкового кодексу України. Донараховано військового збору у сумі 24 002,74 грн.

На підставі вищеозначеного акту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято, зокрема, податкові повідомлення-рішення:

- від 07.08.2023 №0132310713, яким донараховано штрафні (фінансові) санкції за платежем: «Штрафні санкції за поруш. законод. про патентув., норм регул. обігу готівки та застос. реєстраторів» у сумі 474 720,40 грн.

Згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій до акту документальної позапланової виїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання платником податків ДП «Петриківське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00991611), копія якого міститься у матеріалах справи, в ході проведення перевірки встановлено порушення вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме: - проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, і роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу на суму 358 150,00 грн. (за період з 2017р. по 2022р включно):

-2017 рік встановлені порушення сум розрахунків: 125700 грн встановлені порушення сум розрахунків (з урахуванням змін внесеним законом №8401 від 31.01.2023) 125700 грн;

-2018 рік встановлені порушення сум розрахунків: 73250 грн встановлені порушення сум розрахунків (з урахуванням змін внесеним законом №8401 від 31.01.2023) 73250 грн;

-2019 рік встановлені порушення сум розрахунків: 27750 грн встановлені порушення сум розрахунків (з урахуванням змін внесеним законом №8401 від 31.01.2023) 27750 грн;

-2020 рік встановлені порушення сум розрахунків: 48010 грн встановлені порушення сум розрахунків (з урахуванням змін внесеним законом №8401 від 31.01.2023) 48010 грн;

-2021 рік встановлені порушення сум розрахунків: 41950 грн встановлені порушення сум розрахунків (з урахуванням змін внесеним законом №8401 від 31.01.2023) 41950 грн;

-2022 рік встановлені порушення сум розрахунків: 41490 грн встановлені порушення сум розрахунків (з урахуванням змін внесеним законом №8401 від 31.01.2023) 0 грн;

-загалом встановлені порушення сум розрахунків: 358 150,00 грн встановлені порушення сум розрахунків (з урахуванням змін внесеним законом №8401 від 31.01.2023) 316 660,00 грн.

Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена п. 1 ст. 17 Закону України є 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування послуг(із змінами та доповненнями): Штрафна фінансова санкція складає: - вчинене вперше - 100 вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - порушення, вчинене вперше - 539,20грн. Вчинене в друге - 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товар (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вдруге = 474 181,20 грн.(316 120,80 грн.*150%) Штрафна фінансова санкція складає 474 720,40 грн.

Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення, ДП «Петриківське лісове господарство» звернулось до Державної податкової служби України із скаргою від 05.08.2023 №2, у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.08.2023 №0132310713 в повному обсязі.

Рішеннями ДПС України від 02.08.2023 №21167/6/99-00-06-01-01-06 та від 11.08.2023 №22456/6/99-00-06-01-01-06 продовжено строк розгляду скарги до 22.09.2023 (включно).

Рішенням ДПС України від 21.09.2023 №28030/6/99-00-06-01-01-06 скасовано ППР ДПС у Дніпропетровській області від 02.06.2023 №0132340713 у частині нарахування земельного податку у сумі 4 671,08 грн та застосування штрафу у сумі 1 167,77 грн, №0124840713 у частині нарахування земельного податку у сумі 116 025,99 грн та застосування штрафу у сумі 29 006,50 грн, №0126740713 у частині нарахування земельного податку у сумі 13 752,67 грн та застосування штрафу у сумі 3 438,17 грн, №0126810713 у частині нарахування земельного податку у сумі 13 929,95 грн та застосування штрафу у сумі 3 482,49 грн, в іншій частині ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 02.06.2023 №0132340713, №0124840713, №0126740713, №0126810713 та ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 02.06.2023 №0124800713, №0132350713, №0126090713, №0124340713, №0123440713, №0123600713, №0122860713, №0122800713, №0132260713, 0132280713, 0132300713, 0132310713, 0132320713 залишено без змін, а скаргу частково задоволено.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 07.08.2023 №0132310713, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України, податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Згідно з абз.1 п.86.1 статті 86 КАС України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В ході судового розгляду позивачем процедура проведення перевірки не оскаржується.

Суд звертає увагу, що в пункті 3.2.1 Акту перевірки контролюючим органом було вказано, що згідно вимог ст.9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються припри здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних метанів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб`єкта господарювання.

В ході перевірки ДП «Петриківське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00991611), встановлено проведення розрахункової операції, в касі підприємства, з надання послуг (транспортні послуги), на загальну суму 358 150,00 грн., про що свідчать прибуткові касові ордери надані до перевірки (за період з 2017р. по 2022р включно). Враховуючи вищезазначене, встановлено порушення п. 1,2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями), а саме: - проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документу на суму 358 150,00 грн. Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена п. 1 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із змінами та доповненнями).

Суд звертає увагу, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, посилаючись на положення п.12 ст.9 Закону №265/95-ВР, наголошує, що ДП «Петриківське лісове господарство» у спірний період реалізовувало продукцію власного виробництва (дрова, тощо), яка доставляється власним транспортом безпосередньо з лісових ділянок на адресу споживачів.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі врегульовані Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У статті 2 Закону № 265/95-ВР надано визначення таким поняттям, як:

-розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

- розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну;

- програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій. Контролюючий орган забезпечує безоплатне програмне рішення для використання суб`єктом господарювання.

Пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до положень п.1 ст.9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб`єкта господарювання.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що особи, які здійснюють операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Таким чином, на суб`єкта господарювання покладається обов`язок застосовувати РРО при здійсненні операції, яка полягає у прийманні від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товарів (послуг).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 826/14713/18 та від 22 лютого 2022 року у справі №640/4426/19.

У ході судового розгляду судом встановлено, що даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено, що одним з видів діяльності є «Лісопильне та стругальне виробництво».

Сторонами не заперечується, що у період 2017-2022 роки ДП «Петриківське лісове господарство» реалізовувались дрова без використання РРО, про що свідчать наявні у матеріалах копії прибуткових касових ордерів та товарно-транспортних накладних.

Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що кожний з наданих прибуткових касових ордерів складений у зв`язку з наданням транспортних послуг стосовно доставки продукції (дрова) до споживача, що не заперечується позивачем.

Суд наголошує, що Законом України від 28.12.2014 №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01.01.2015, внесено зміни до Податкового кодексу України та, зокрема, до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», внаслідок яких пряму норму, якою чітко встановлювалося вимога про незастосування у кредитних спілках РРО, було виключено з положень вказаного Закону.

За результатами внесення вказаних змін, пункт 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» викладено у новій редакції, згідно з якою реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Водночас, попередня редакція пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» була такого змісту: «Реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою (за наявності) у встановленому порядку.».

Таким чином, шляхом прийняття Закону України від 28.12.2014 №71-VІІІ ще з 01.01.2015 законодавець виключив операції з надання послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності з переліку випадків не застосування РРО.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 826/24864/15 (№ в ЄДРСР 85207562) та в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Тобто, посилання неведені позивачем у позовні заяві суд вважає безпідставними, оскільки спірні операції з надання послуг (транспортні послуги) на загальну суму 358 150,00 грн у період з 2017 року по 2022 року не підпадають під дію статті 9 Закону № 265/95-ВР, до яких не застосовуються РРО та/або програмні РРО, та розрахункові книжки.

Тому з огляду на об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкта, суб`єктивну сторону кожного конкретного правопорушення вони є закінченими з моменту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, а саме за відсутності відповідних розрахункових документів.

За першу з таких операцій потрібно застосують штраф як за перше порушення, а за кожну наступну - як за повторне (у підвищеному розмірі).

Суд вважає, що приписами вказаних норм встановлено відповідальність, зокрема за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій(відсутність відповідних розрахункових документів), при цьому як слідує з норми розмір фінансової санкції за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу - протягом календарного року.

Отже, кожен встановлений контролюючим органом факт непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи є окремим правопорушенням.

При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Таким чином, розмір фінансових санкцій у даному випадку слід визначати з урахуванням кількості разів допущених правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Тобто, судом не встановлення порушення розрахунку суми штрафних санкцій, наведеної у спірному податковому повідомленні-рішенні (100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше - 539,20 грн.; вчинене вдруге - 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вдруге - 474 181,20 грн (316 120,80*150%)).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.08.2023 №0132310713.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини наголосив, що «... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)».

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки в задоволенні позову було відмовлено, то судові витрати в сулу вимог ст.139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Петриківське лісове господарство» (місцезнаходження: вул. Зелена, 45, с. Куліші, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 51814; код ЄДРПОУ 00991611) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17а; код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно