Рішення

від 23.07.2024 по справі 160/12176/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 рокуСправа №160/12176/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Альтернатива» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Альтернатива», в якій позивач просить:

- стягнути податковий борг з Приватного підприємства «Альтернатива» (ЄДРПОУ 30378684) до бюджету у розмірі 36 040,99 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Приватне підприємство «Альтернатива» перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та на теперішній час, згідно даних контролюючого органу, в інтегрованих картках платника податків рахується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 36 040,99 грн. Оскільки не сплачена сума грошового зобов`язання, відповідно до вимог ст.57 ПК України, набула статусу податкового боргу, то податковим органом на виконання вимог ст.59 ПК України було сформовано та направлено на податкову адресу відповідача засобами поштового зв`язку із рекомендованим повідомленням про вручення податкову вимогу від 17.12.2019 №334874-55, яку було отримано Приватним підприємством «Альтернатива» особисто 26.12.2019 року. Податковий борг в добровільному порядку відповідачем не сплачено, у зв`язку з чим, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду щодо стягнення податкового боргу на користь держави, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

17.05.2024 року суддею через підсистему «Електронний суд» було сформовано запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси реєстрації (місцезнаходження) Приватного підприємства «Альтернатива».

Так, відповідно до відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відносно адреси реєстрації (місцезнаходження) Приватного підприємства «Альтернатива» за запитом через систему «Електронний суд» від 17.05.2024 року №597232, адресою про реєстрацію місцезнаходження Приватного підприємства «Альтернатива» є: 51640, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Підлужжя, вул. Поломарівка, буд.20, а тому, з метою повного та всебічного розгляду справи, а також для забезпечення можливості надання відповідачем відзиву на позов, суддя вважав за необхідне направляти документи по справі на вказану адресу.

В той час як, відповідачем у позовній заяві зазначено адресою про реєстрацію місцезнаходження Приватного підприємства «Альтернатива»: 49000, м. Дніпро, вул.Собінова, буд. 1.

Ухвалою суду від 17 травня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Вказану ухвалу було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу відповідача - Приватного підприємства «Альтернатива» (51640, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с.Підлужжя, вул. Поломарівка, буд.20).

06 червня 2024 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду повернувся конверт з поштовим відправленням з відміткою пошти про його невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Кодексом адміністративного судочинства визначені порядок вручення судових повісток і судових рішень.

Відповідно до частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктами 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 встановлено, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» тощо, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом в ухвалі від 01.04.2019 у справі №9901/811/18 (адміністративне провадження №П/9901/811/18).

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом, однак правом на подання відзиву на позов, заперечень, доказів чи пояснень по суті справи не скористався, згідно ст.162 КАС України.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Приватне підприємство «Альтернатива» (51640, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Підлужжя, вул. Поломарівка, буд.20, код ЄДРПОУ 30378684) зареєстровано як юридична особа 07.05.1999 року, про що 28.03.2005 внесено запис №12231200000000854, та знаходиться на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

На момент розгляду справи судом в інтегрованих картках платника податків Приватного підприємства «Альтернатива» (код ЄДРПОУ 30378684) обліковується податковий борг на загальну суму 36 040,99 грн., який утворився в результаті наступного.

Заборгованість по акцизному податку, виникла у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 36040,00 грн., згідно:

-податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 15.04.2021 року №00/4974/0904, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №4136/04-36-09-04/30378684 від 11.03.2021 року за платежем: «акцизний податок на пальне» на суму 5 100,00 грн. (штрафні санкції);

-податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 23.06.2021 року №22/9335/0904, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №9805/04-36-09-04/30378684 від 03.06.2021 року за платежем: «пальне» на суму 3 060,00 грн. (штрафні санкції);

-податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 19.05.2023 року №11478/0905, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №13809/04-36-09-05/30378684 від 19.04.2023 року за платежем: «акцизний податок на пальне» на суму 340,00 грн. (штрафні санкції);

-податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 10.07.2023 року №17652/0905, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки №18863/04-36-09-05/30378684 від 24.05.2023 року за платежем: «акцизний податок на пальне» на суму 27 540,00 грн. (штрафні санкції).

Зазначені вище акти і податкові повідомлення-рішення були направлені на податкову адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Заборгованість по ПДВ, виникла у зв`язку з несплатою платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 0,99 грн. (пеня, що нарахована згідно ст. 129 ПК України на загальну суму 0,99 грн.).

Інформація щодо оскарження вищевикладених податкових повідомлень-рішень у контролюючого органу відсутня.

З урахуванням вимог ст. 56, 57 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою ПП «Альтернатива» у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до вимог ст.59 ПК України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, податковим органом в автоматичному режимі було сформовано та направлено на податкову адресу ПП «Альтернатива» засобами поштового зв`язку із рекомендованим повідомленням про вручення податкову вимогу від 17.12.2019 №334874-55 на загальну суму 250000,00 грн., яку було отримано Приватним підприємством «Альтернатива» особисто 26.12.2019 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення за штрихкодовим ідентифікатором 5164000010619, який міститься в матеріалах справи.

Доказів оскарження вказаної податкової вимоги матеріали справи не містять.

Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом визнається сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків визначається календарною датою. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.4. пункту 14.1 статті 14 ПК України, акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відносини з приводу нарахування та сплати акцизного податку врегульовані розділом VІІ Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 212.1. статті 212 ПК України платниками акцизного податку є: особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини; особа - суб`єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України; особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах); особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Об`єктами оподаткування акцизним податком, відповідно до п.213.1. ст.213 ПК України, є операції з: реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції); ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України; реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах); використання товарів (продукції), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4. пункту 215.3. статті 215 цього Кодексу (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), як пального для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом.

Згідно з нормами підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.58.2. ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.58.3. ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За п.42.2. ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З матеріалів справи вбачається, що зазначені вище податкові повідомлення-рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення були надіслані на адресу відповідача.

Відтак, зазначене вище податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачу.

Пунктом 59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання пунктів 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, податковим органом було сформовано та направлено на податкову адресу ПП «Альтернатива» засобами поштового зв`язку із рекомендованим повідомленням про вручення податкову вимогу від 17.12.2019 №334874-55 на загальну суму 250000,00 грн., яку було отримано Приватним підприємством «Альтернатива» особисто 26.12.2019 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення за штрихкодовим ідентифікатором 5164000010619, який міститься в матеріалах справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість по сплаті податків є узгодженою та підлягає стягненню у встановленому законом порядку.

Пунктом 60.6 ст.60 Податкового кодексу України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп.14.1.137 п. 14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.41.4 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 ст.95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні письмові докази щодо оскарження відповідачем податкової вимоги від 17.12.2019 №334874-55 на загальну суму 250000,00 грн. або сплати податкового боргу на загальну суму 36 040,99 грн.

Станом на час розгляду справи, до суду не надходили письмові заяви по суті справи від відповідача.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 2. ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Приватного підприємства «Альтернатива» (51640, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Підлужжя, вул. Поломарівка, буд.20, код ЄДРПОУ 30378684) про стягнення коштів- задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Альтернатива» (код ЄДРПОУ 30378684) до бюджету податковий борг у розмірі 36 040,99 грн. (тридцять шість тисяч сорок гривень 99 копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Суддя І.В. Тулянцева