Постанова

від 25.07.2024 по справі 1109/8202/12

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2024 року м. Кропивницький

справа № 1109/8202/12

провадження № 22-ц/4809/1000/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка Л., Чельник О. І.

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

заявник - Фортечний відділ державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),

заінтересовані особи: боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерельний»;

стягувач - Акціонерне товариство «Укрсиббанк»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 квітня 2024 року у складі головуючого суддіМохонько В. В.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви і ухвади суду першої інстанції.

19.12.2023 Фортечним відділом державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) подано до суду заяву про видачу дубліката виконавчого документа по справі №1109/8202/12, заінтересовані особи: стягувач Акціонерне товариство «Укрсиббанк», боржник ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерельний».

Заява мотивована тим, що уФортечному відділі державної виконавчої службиПівденного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження ВП №52525273 з примусового виконання виконавчого листа №1109/8202/12, від 10.09.2015 року Кіровського районного суду м. Кіровограда щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 140 729,86 швейцарських франків, що за курсом НБУ еквівалентно 1 140 588,63 грн і 2 475,14 грн пені та судового збору в розмірі 3 219,00 грн, а всього 1 146 282,77 грн.

04.10.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, 24.06.2022 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

30.10.2023 до відділу ДВС звернувся представник АТ «Укрсиббанк» та повідомив, що виконавчий документ разом з постановою про повернення виконавчого документу стягувачу не надходив.

В той же час, поштове відправлення на адресу виконавчої служби не повернулось, відслідкувати шлях листа за трекінгом відправлень немає можливості у зв`язку зі спливом передбаченого правилами поштового зв`язку часу.

Ухвалою Кіровоградського районного суду м. Кіровограда від 18 квітня 2024року заяву задоволено.

Видано дублікат виконавчого документа по справі №1109/8202/12, виданий Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Укрсиббанк» заборгованості, відносно боржника ОСОБА_1 .

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що у постанові державного виконавця про повернення виконавчого документа вказано, що виконавчий документ може бути пред`явлений для виконання в строк до 24.06.2025, відсутність виконавчого документа обмежує права стягувача, докази повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання відсутні, і оскільки виконавчий лист втрачено, наявні підстави для видачі дубліката виконавчого листа.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Представник боржника ОСОБА_1 адвокат Попович С. М. подала апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування вказаної ухвали суду, та ухвалення нового рішення, яким відмовити у видачі дубліката виконавчого листа.

Вказує, що на час видачі виконавчого листа у цій справі (10 лютого 2015 року) діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року, у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404 від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404), згідно пункту 5 Розділу ХГГГ Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-УШ). При цьому, згідно з інформацією із автоматизованої системи виконавчого провадження станом з 24.06.2022 по 22.02.2024 виконавчий лист взагалі не перебуває на виконанні в органах державної виконавчої служби чи на виконанні у приватних виконавців. Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена 24.06.2022, тобто строк повторного пред`явлення виконавчого документа встановлюється до 24.06.2023, що відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження". У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі №2-836/11 (провадження №14-308цс19) зроблено висновок, що "стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України).

Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Судом першої інстанції не враховано що сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те. що його було втрачено.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі №2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі №643/20898/13-ц. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду". У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заява про видачу дубліката виконавчого листа не містить належних та допустимих доказів, які в силу статей 77, 80, 81 ЦПК України давали б можливість суду зробити висновок про те. що оригінал виконавчого листа втрачено, рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист не виконано, не доведено, що стягнення з боржника за виконавчим листом, дублікат якого заявник просить видати на даний час не здійснено.

Як вбачається із матеріалів справи та не враховано судом, заявником не надано належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Заявник не довів відсутність можливості провести перевірку втрати поштового відправлення у встановленому законом порядку.

Таким чином, твердження заявника щодо втрати виконавчого листа при пересилці ґрунтується виключно на особистих припущеннях. За таких обставин немає підстав вважати, що виконавчій лист по справі був втрачений, а отже відсутня передбачена законом підстава для видачі його дублікату. Вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

АТ «Укрсиббанк»та Фортечний ВДВС подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Вважають оскаржене судове рішення законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.

Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подано.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представника боржника адвоката Попович С. М., яка підтримала доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін з таких підстав.

Фактичні обставини справи.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28.10.2013 у справі №1109/8202/12 позов Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Джерельний» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Джерельний заборгованість за кредитним договором №11172098000 від 19.06.2007 в розмірі 140729 швейцарських франків, 86 сант, що за курсом НБУ відносно гривні еквівалентно 1140588 грн. 63 коп. та 2475 грн. 14 коп. пені. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк про визнання недійсним договору кредиту №11172098000 від 19.06.2007 укладеним між Публічним акціонерним товариством УкрСиббанк та ОСОБА_1 відмовити повністю. В задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 та ТОВ «Джерельний» до Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк про припинення договорів поруки відмовлено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Джерельний» по 1073 грн. з кожного судового збору.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 10.02.2015 скасовано рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 жовтня 2013 року в частині задоволення первісного позову, стягнення судового збору та відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 і ТОВ «Джерельний». Зустрічні позови ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_1 про припинення договору поруки та ТОВ «Джерельний» до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про припинення договору поруки задоволено. Визнано договори поруки від 19 червня 2007 року, укладені між публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» і ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» і ТОВ «Джерельний» припиненими. Позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 140 729,86 швейцарських франків, що за курсом НБУ еквівалентно 1 140 588,63 грн., і 2 475,14 грн. пені, а також 3 219 грн. судового збору. У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 і ТОВ «Джерельний» про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором відмовлено. В частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитного договору рішення суду залишено без змін.

Постановою державного виконавця Фортечного ВДВС від 04.10.2016 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №1109/8202/12 виданого 10.09.2015 Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 140 729,86 швейцарських франків, що за курсом НБУ еквівалентно 1 140 588,63 грн. і 2 475,14 грн пені та судового збору в розмірі 3 219,00 грн., а всього 1 146 282,77 грн (а.с.144 зв. ст. т.4).

24.06.2022 постановою державного виконавця повернуто виконавчий документ стягувану на підставі п.2 частини 1 ст. 37 закону України «Про виконавче провадження» у божника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення. Виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 24.06.2025 (а.с.146 зв. ст. т.4).

Виконавчий документ №1109/8202/12 було відправлено на адресу ПАТ «Укрсиббанк» (а.с.147 т.4), втрачено, що стверджується заявником та стягувачем.

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Стаття 129-1 Конституції Українивизначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку та однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Із наведеними конституційними положеннями кореспондується частина першастатті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зрішенням Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 рокув справі №1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року №3-рп/2010 у справі №1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У частині четвертійстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява №40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Статтею 1 Закону України « Про виконавче провадження»(у редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа, ) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

У частинах першій, третійстатті 431 ЦПК Українизакріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала судує виконавчими документами.

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17Розділу XIII ЦПК України«Перехідні положення», у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11 (зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі №2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі №643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі №2-162/12.

Тобто, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання (або поновлення цього строку судом).

При цьому, за дотримання вказаних умов, сама по собі видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових обов`язків, окрім тих, які передбачені рішенням суду, оскільки дублікат має відтворювати втрачений оригінал виконавчого документу. Натомість відсутність виконавчого документа, унеможливлює примусове виконання рішення суду.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Суд при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання чи втрачено оригінал виконавчого листа, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили.

Статтею 23 Закону №606-XIVвстановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Частиною першоюстатті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, передбачено, що виконавчі документи можуть пред`являтися до примусового виконання протягом трьох років.

Відповідно до ч. 5ст.37 ЦПК Україниповернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановленихстаттею 12 цього Закону.

Згідно із пунктом 5Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIIIвиконавчі документи, видані до набрання чинності цимЗаконом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Встановлено, що на виконанні у Фортечний ВДВС у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на примусовому виконанні перебував виконавчий лист №1109/8202/12, виданий 10.09.2015 Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 140 729,86 швейцарських франків, що за курсом НБУ еквівалентно 1 140 588,63 грн. і 2 475,14 грн пені та судового збору в розмірі 3 219,00 грн., а всього 1 146 282,77 грн.

У зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, постановою від 24.06.2022 виконавчий документ було повернуто стягувану, на підставі п.2 частини 1 ст. 37 закону України «Про виконавче провадження», шляхом відправки на адресу ПАТ «Укрсиббанк» засобами поштового зв`язку (а.с. 147 т.4).

Матеріали справи не містять доказів отримання ПАТ «Укрсиббанк» виконавчого листа та повторного пред`явлення до виконання.

Враховуючи, що виконавчий лист №1109/8202/12 втрачений при пересилці, строк пред`явлення виконавчого документа до 24.06.2025 не сплинув, рішення суду не виконане, суд обгрунтовано вважав про наявність передбачених законом підстав для видачі дубліката вказаного виконавчого документу.

Оскаржена ухвала суду є законною, підстави для висновку про порушення цим судовим рішенням прав та інтересів боржника ОСОБА_1 не встановлені.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 374, 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін, враховуючи, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного судунабирає законноїсили здня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник