Ухвала

від 05.08.2024 по справі 317/4093/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 317/4093/24

Провадження номер 2/317/1128/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко В.С.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тимошенко Андрія Володимировича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Тимошенко Андрій Володимирович, до Товариства з обмеженню відповідальністю «Партнер Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, приватний виконавець Виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

01.08.2024 до Запорізького районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Тимошенко А.В., до ТОВ«Партнер Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., приватний виконавець Виконавчого округу Запорізької області Котула А.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом з вказаним позовом до суду подано заяву про забезпечення позову, у якій представник позивача ОСОБА_1 адвокат Тимошенко А.В. просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа виконавчого напису № 23247 від 16.06.2021, виконаного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Партнер Фінанс» заборгованості у розмірі 12250,00 грн.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд враховує наступне.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені у статті 150 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову, а також підстави пред`явлення останнього та заявлені позовні вимоги, а також додані до заяви письмові докази, суд враховує наступне.

У заяві про забезпечення позову позивач посилався на те, що 16.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. вчинено виконавчий напис № 23247, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 66816511.

На думку заявника, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. не мала права вчиняти виконавчий напис № 23247 від 16.06.2021 на підставі кредитного договору, що не посвідчений нотаріально, та по якому не перевірено безспірність вимог стягувача.

Як стверджує заявник, приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Котулою А.М. на підставі оспорюваного виконавчого напису відкрито виконавче провадження та з заробітної плати ОСОБА_1 стягується двадцять відсотків щомісячно.

Предметом позовних вимог по даній цивільній справі є визнання виконавчого напису, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. № 23247 від 16.06.2021 таким, що не підлягає виконанню.

На думку заявника, зазначений виконавчий напис, який вчинено нотаріусом з порушенням діючого законодавства, в подальшому призвів до відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 та безпідставного стягнення коштів.

Заявник вважає, що наявні підстави для забезпечення позову з метою забезпечення можливості виконання майбутнього рішення у даній справі та задля уникнення подальшого можливого ініціювання позивачем нових позовів з метою захисту своїх прав.

У своїй заяві заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні на підставі виконавчого документа виконавчого напису, який оскаржується, та посилається на п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Так, стосовно вимоги про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується, слід вказати, що доказів на підтвердження здійснення будь-якого стягнення коштів або їх арешту на підставі виконавчого документа позивачем не надано.

Так суд зауважує, що хоча позивач вважає, що з урахуванням наявних аргументів, законним й обґрунтованим є вжиття заходів забезпечення позову, проте ані до заяви про забезпечення позову, ані до позовної заяви жодного належного та допустимого доказу на підтвердження зазначених в заяві фактів не надано та, крім того, відсутня відповідність видів забезпечення позову, які просить застосувати позивач, позовним вимогам.

Наразі матеріали справи не містять доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову належним чином не обґрунтована. За наведених обставин у задоволенні заяви слід відмовити.

Відповідно до ч.ч. 7, 11 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тимошенко Андрія Володимировича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Тимошенко Андрій Володимирович, до Товариства з обмеженню відповідальністю «Партнер Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, приватний виконавець Виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.Б. Громова