Ухвала

від 09.08.2024 по справі 438/1385/24

БОРИСЛАВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 438/1385/24

Провадження № 2-з/438/2/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року м.Борислав

СуддяБориславського міського суду Львівської області Пантелєєв Д.Г., розглянувши заяву адвоката Вуйцік Ольги Богданівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних,

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2024 року до Бориславського міського суду Львівської області надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та 3 % річних.

Крім того, 07 серпня 2024 року до суду надійшла заява адвоката Вуйцік Ольги Богданівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 про стягнення 494926,64 грн. інфляційних витрат та 101574,27 грн. 3 % річних. Відповідачу ОСОБА_2 належить автомобіль марки BMW, модель Х5, 2014 року випуску, дата останньої реєстрації 23.08.2023р., об`єм (потужність ) двигуна, см3 2993. Враховуючи те, що ціна позову становить 596500,91 грн. та є значною, вважають, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України вказано, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Постанова ВП ВС від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 містить висновок про те, що тлумачення наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що можливість забезпечення судом позову не пов`язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню.

У частині першій статті 150 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову, серед яких у пункті 1 законодавець вирізняє накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно, лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.

Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом:

1) наявності спору між сторонами;

2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду;

3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами;

4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Із зазначеної норми вбачається, що арешт, як захід забезпечення позову може бути застосовано виключно до майна, що належить на праві власності відповідачеві.

Тому, суд погоджується із зазначеними доводами, та доходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст.149-153, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заявуадвоката Вуйцік Ольги Богданівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки BMW, модель Х5, 2014 року випуску, дата останньої реєстрації 23.08.2023р., об`єм (потужність ) двигуна, см3 2993, який на праві власності належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ