Рішення

від 05.07.2024 по справі 511/2071/24

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2071/24

Номер провадження: 2-о/511/71/24

05 липня 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бобровська І. В.,

секретаря судового засідання Замковенко О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Роздільна в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

24.05.2024 року на адресу суду надійшла вищевказана заява, яка мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом РАЦС Роздільнянського районного управління юстиції Одеській області на підставі актового запису №279 від 20.11.2003 року. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 6.10 гектара, кадастровий номер 5123984200:01:004:0026, яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області та належала померлій згідно Державного акту серії ІІІ-ОД №032559. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є її син - ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_4 . Інших спадкоємців за законом немає. У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Роздільнянського нотаріального округу Одеської області із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , але листом нотаріуса №? 187/02-14 від 25.04.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв`язку із пропуском строку на прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду з заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини або із заявою про встановлення юридичного факту постійного сумісного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (факту вступу в управління або володіння спадковим майном). Заявник просить суд встановити факт прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном у вигляді земельної ділянки площею 6.10 гектара, кадастровий номер 5123984200:01:004:0026, яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, яка належала ОСОБА_3 згідно Державного акту серії ШІ-ОД №032559. Також представником заявника заявлено клопотання у зв`язку з відсутністю спадкової справи витребувати у приватного нотаріуса Роздільнянського нотаріального округу Одеської області Курако К.Л. відомості про можливих спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 29.05.2024 року відкрито провадження по справі.

03.07.2024 року від нотаріуса надійшов витяг зі Спадкового реєстру, відповідно до якого спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.

Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Теренчук Є.М. у судове засіданні не з`явились, надали суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала письмову заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення заяви не заперечує.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Зокрема, ч.1 ст.315 ЦПК України містить перелік категорій справ про встановлення факту, однак цей перелік не є вичерпним, оскільки згідно ч.2 цієї ж статті, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим відділом РАЦС Роздільнянського районного управління юстиції Одеській області, актовий запис № 279 від 20.11.2003 року.

Чоловік ОСОБА_3 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно розпорядження Роздільнянської районної Державної адміністрації Одеської

області № 544/А-02 від 25.02.2002 року ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку №9 загальної площею 6.10 га, яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області. Державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку заявник ОСОБА_1 отримав у Державний адміністрації після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІІ - ОД №032559, кадастровий номер 5123984200:01:004:0026, на ім`я ОСОБА_3 був виданий 11.12.2003, тобто після її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення Роздільнянської державної адміністрації про передачу у власність ОСОБА_3 даної земельної ділянки було прийнято за життя ОСОБА_3 25.02.2002 року, право власності на дану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру № НВ-5100722702024 від 21.05.2024 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді вищевказаної земельної ділянки площею 6.10 гектара, кадастровий номер 5123984200:01:004:0026, яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області та належала їй згідно Державного акту серії ІІІ-ОД № 032559.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є її син ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_4 .

За життя ОСОБА_3 заповіту не складала, тому у даному випадку має місце спадкування за законом.

ОСОБА_2 заяву до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 не подавала. Інших спадкоємців за законом немає.

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Роздільнянського нотаріального округу Одеської області із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 . Але листом нотаріуса № 187/02-14 від 25.04.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачи свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 у зв`язку із пропуском строку на прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, або із заявою про встановлення юридичного факту постійного сумісного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (факту вступу в управління або володіння спадковим майном).

З огляду на те, що спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася та була прийнята до 01 січня 2004 року, то правовідносини, що виникли, регулюються нормами Цивільного кодексу УРСР 1963 року.

За змістом ст.6 ЦК УРСР кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.

За загальними положеннями про спадкування за ЦК УРСР 1963 року, зокрема згідно з ст.524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом (ст.541 ЦК УРСР).

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст.525 ЦК УРСР).

Відповідно до ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. № 18/5, яка діяла на той час, було визначено, щодоказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути:

- довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця;

- запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Окрім цього,доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бутинаявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акту на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

Згідно правового висновку викладеного у постанові ВС від 25.03.2020 року у справі № 305/235/17, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути зокрема довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого, самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживатиразом з ним;запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до правового висновку викладеного у постанову ВС від 03.03.2021 року у справі № 747/467/18 вбачається те, що Верховний Суд зазначає,що під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, необхідно розуміти різні дії спадкоємця з управління, розпорядження і користування цим майном, підтримання його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

У постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 305/235/17 (провадження № 61-11869св 19) зазначено, що фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.

ОСОБА_3 з 1998 року та до дня своєї смерті постійно проживала разом з сином ОСОБА_1 у його будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті матері ОСОБА_1 фактично вступив у володіння даним спадковим майном, обробляє належну матері земельну ділянку, збирає врожай, отримав Державний акт на земельну ділянку після смерті матері.

Факт сумісного проживання спадкоємця із спадкодавцем та прийняття ОСОБА_1 спадщини шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_3 підтверджується наступними доказами:

- наявністю у ОСОБА_1 оригіналу свідоцтва про смерть спадкодавця - ОСОБА_3 ,

- наявністю у ОСОБА_1 оригіналу Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 ,

- довідкою Роздільнянської міської ради Одеської області №19/02-31 від 20.05.2024 року про те, що спадкодавець ОСОБА_3 дійсно з 1998 року до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала у будинку свого сина ОСОБА_1 , вони разом сплачували комунальні послуги, вели сумісне господарство та ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_3 вступив в управління та володіння її спадковим майном, а саме земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_3 , та володіє нею до теперішнього часу- обробляє, засіває, збирає врожай;

- свідоцтвом про право власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 ;

- довідкою Новоукраїнського старостинського округу Роздільнянського району Одеської області № 57 від 20.05.2024 року про те, що поховання та установку пам`ятника ОСОБА_3 здійснював її син - ОСОБА_1 ;

- заявами сусідів ОСОБА_1 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що спадкодавець ОСОБА_3 дійсно з 1998 року та до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала у будинку свого сина ОСОБА_8 , вони разом сплачували комунальні послуги, вели сумісне господарство та ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 користується її земельною ділянкою.

З огляду на наведене, суд вважає доведеним твердження заявника про те, що він позбавлений можливості в позасудовому порядку довести факт прийняття спадщини після смерті матері, а встановлення такого юридичного факту безпосередньо породжує для нього юридичні наслідки.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.05.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.

Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що метою встановлення такого факту є врегулювання заявником юридичних питань в сфері правовідносин спадкування, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення юридичного факту прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись10, 23, 81, 258, 259, 263-268, 273, 293, 294, 315-319 ЦПК України, ст.ст.534,548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року),суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт прийняттяспадщини за законом ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном у вигляді земельної ділянки площею 6.10 гектара, кадастровий номер 5123984200:01:004:0026, яка розташована на території Новоукраїнської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, яка належала ОСОБА_3 згідно Державного акту серії ІІІ-ОД N?032559.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.07.2024 року.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

представник заявника:адвокат Теренчук Євген Миколайович, м. Роздільна, вул. Я. Мудрого, 1-а Одеської області;

заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя І. В. Бобровська