Рішення

від 07.08.2024 по справі 229/1739/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/1739/24

Провадження № 2/229/1068/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 р. м.Дружківка,Донецької областіДружківський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Феняка О.Р.,

за участі секретаря судового засідання Солодовник Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дружківка Донецької області цивільну справу за позовом до територіальної громади села Кліщіївка в особі Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа Друга Бахмутська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до територіальної громади села Кліщіївка в особі Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа Друга Бахмутська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтований тим, що 19 січня 2006 року позивач та її мати, ОСОБА_2 , уклали спадковий договір на житловий будинок та земельну ділянку, посвідчений державним нотаріусом Другої артемівської державної нотаріальної контори Літвіновою В.А. та зареєстровано у реєстрі за №242, про що свідчить договір. 02 грудня 2007 року мати позивача померла, про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 . На момент смерті позивач та її матір проживали разом за однією адресою. 14 березня 2008 року нотаріус зареєстрував в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно право власності на житловий будинок та земельну ділянку, які значаться в спадковому договорі від 19.01.2006 року, про що зроблено відповідну відмітку в спадковому договорі. Через повномасштабне вторгнення рф в Україну, позивач була вимушена виїхати до безпечного місця у м. Кам?янське Дніпропетровської області. Станом на 04 жовтня 2023 року майно позивача, що знаходилося в с. Кліщіївка Артемівського району Донецької області повністю знищене під час російсько-української війни. Для отримання компенсації за зруйноване майно позивач звернулась до місцевої адміністрації, надавши правовстановлюючі документи, але компенсацію їй не видали, так як в спадковому договорі на житловий будинок та земельну ділянку від 19 січня 2006 року за реєстровим №242 посвідченим державним нотаріусом Другої артемівської державної нотаріальної контори Літвіновою В.А. маються розбіжності в прізвищі замість «СТРОКОЛИСТ» значиться «СТРОКАЛИСТ», а також в пунктах 1 та 4 договору мається помилка в написанні населеного пункту замість « ОСОБА_3 » вказано « ОСОБА_4 ». 07 вересня 2023 року позивач звернулась до ОСОБА_5 . приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області з листом, в якому просила виправити помилку в її прізвищі та назві населеного пункту у спадковому договорі, посвідченому Другою артемівською державною нотаріальною конторою Донецької області (в якій вона обіймала посаду державного нотаріуса до жовтня 2016 року), 19 січня 2007 року за реєстровим № 242, відчужувачем за яким була ОСОБА_2 , а набувачем - ОСОБА_1 . Але отримала відмову нотаріуса, яка повідомляла, про те, що виправити помилку у прізвищі позивача та назві населеного пункту, допущену при посвідченні спадкового договору, не є можливим, оскільки з 18 листопада 2016 року вона була зареєстрована як приватний нотаріус Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області, а з 03 березня 2023 року вона здійснює приватну нотаріальну діяльність в Дніпровському міському нотаріальному окрузі Дніпропетровської області.

У зв?язку з неможливістю позивачем отримати документи, які можуть посвідчити право власності позивача на успадковане після смерті її матері майно в нотаріальному порядку, єдиним способом захисту порушеного права є звернення до суду з питанням про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Оскільки відсутність можливості оформити за позивачем право власності на спадкове майно шляхом вчинення нотаріальних дій (виправлення помилок в спадковому договорі), порушує право позивача на реалізацію правомочностей, що входять до складу права власності, то відповідне право підлягає захисту в судовому порядку. Позивач просить визнати за нею, право власності в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спадкове майно, що знаходиться у АДРЕСА_1 (один), а саме: цегляний житловий будинок, загальною площею - 73,30 кв.м, житловою площею - 58,60 кв.м, літня кухня, огорожа, водопровід та земельна ділянка для індивідуального житлового будівництва, площею 0,2110 га, кадастровий номер 1420985500:08:000:0077.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 08 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 01 липня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідач територіальна громада села Кліщіївка в особі Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Представник відповідача надіслав до суду заяву, в якій просить справу розглянути у їх відсутність, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи Другої Бахмутської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, заяв та клопотань від них до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звуко-записувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено копією паспорта.

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00042908391 від 27 грудня 2023 року виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), 21 липня 1965 року виконкомом Красненської сільської ради Артемівського району Донецької області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (прізвище після реєстрації шлюбу Строколист), про що складено відповідний актовий запис №27.

Згідно інформації наданої відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) №2410/31.2-161 від 27.12.2023 року при перевірці відомостей про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася у с.Кліщіївка Донецької області, інформація актового запису про народження не виявлено.

Допитана в якості свідка позивач ОСОБА_1 показала, що вона є донькою ОСОБА_2 та проживала разом із матір`ю до її смерті за однією адресою.

19 січня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , укладено спадковий договір, посвідчений державним нотаріусом Другої артемівської державної нотаріальної контори Літвіновою В.А. , реєстровий номер 242. За вказаним договором ОСОБА_2 передає після своєї смерті у власність ОСОБА_1 належні їй будинок та земельну ділянку площею 0,2110 га, що знаходяться у АДРЕСА_1 . На вказаній земельній ділянці розташований один цегляний жилий будинок, загальною площею 73,30 кв.м, житловою площею 58,60 кв.м, та літня кухня, огорожа, водопровід. Жилий будинок належить відчужувачу на підставі свідоцтва про право власності, виданого відділом комунального господарства Артемівського райвиконокому 11.05.1988 року за №92 та зареєстровано у комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації м.Артемівська 11.05.1988 року за №3-384, реєстраційний номер 17513066. Вказана земельна ділянка площею 0,2110 га, яка передана для індивідуального житлового будівництва, належить відчужувачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія Ш-ДН №128817, виданого Красненською сільською радою 17.07.2002 року та зареєстровано у Книзі записів державних актів за №2834, кадастровий номер 1420985500:08:000:0077.

Вищезазначений договір зареєстровано в нотаріальному реєстрі для реєстрації заборони за №2, у реєстрі нотаріальних дій за №243, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна згідно витягу №10934623 від 19.01.2007 року, реєстраційний номер 4376139 та зареєстровано в Спадковому реєстрі 19.01.2007 року за №41545032.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Красненської сільської ради Артемівського району Донецької області 03 грудня 2007 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Кліщіївка Артемівського району Донецької області померла ОСОБА_2 , про що 03 грудня 2007 року зроблено відповідний актовий запис № 60.

08 січня 2008 року державним нотаріусом Другої артемівської державної нотаріальної контори Літвіновою В.А. вилучено запис 4376139 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що підтверджено відповідним №16405357 від 08.01.2008 року.

14 березня 2008 року нотаріус зареєстрував в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно право власності на житловий будинок та земельну ділянку, які значаться в спадковому договорі від 19.01.2007 року, про що зроблено відповідну відмітку в спадковому договорі.

Згідно із витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18100291 від 14.03.2008 року Комунальним підприємством «Артемівське бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на жилий будинок та земельну ділянку розташовані по АДРЕСА_1 на підставі спадкового договору посвідченого Другою артемівською державною нотаріальною конторою 19.01.2007 року за №242.

Як вбачається з поданих позивачем письмових доказів, державним нотаріусом Другої артемівської державної нотаріальної контори Літвіновою В.А. в спадковому договорі помилково зазначено прізвище набувача «Строкалист» замість вірного « ОСОБА_7 » та населений пункт, в якому знаходиться відчужуване майно вказано « ОСОБА_8 » замість правильного « ОСОБА_9 ».

На звернення ОСОБА_1 приватний нотаріус Літвінова В.А. в своїй відповіді від 07 вересня 2023 року №113/01-16 зазначила, що виправити допущені нею при посвідченні спадкового договору не є можливим, оскільки з 18 листопада 2016 року вона зареєстрована як приватний нотаріус Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області, а з 03 березня 2023 року вона здійснює приватну нотаріальну діяльність в Дніпровському міському нотаріальному окрузі Дніпропетровської області.

Територія Бахмутської міської територіальної громади з 24 лютого 2022 року по 12 грудня 2023 року віднесена до території активних бойових дій, а з 13 грудня 2023 року є окупованою відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

На підставі ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Вимогами статей 1268 та 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти спадщину у шестимісячний строк.

За правилами ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1298 ЦК України, частина десята статті 67 Закону України «Про нотаріат»).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою померлої спадкодавиці ОСОБА_2 , була зареєстрована та проживала разом із матір`ю за однією адресою до смерті матері. Після смерті ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 продовжувала жити в будинку, який належав на праві власності її матері до повномасштабного вторгнення рф в Україну та зареєстрована в ньому на час розгляду справи.

Відповідно до вищезазначеного вбачається, що позивач фактично спадщину прийняла.

Разом із тим, при посвідченні спадкового договору державний нотаріус припустився помилок, які на теперішній час в нотаріальному порядку виправити неможливо, та враховуючи, що відомості про народження позивача відсутні в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, тобто підтвердження родинного зв`язку позивача зі спадкодавцем відсутні, позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері, що перешкоджає позивачу розпорядитися спадковим майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 41 Конституції України, частини першої статті 319, частини першої статті 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

3 урахуванням встановлених обставин, враховуючи, що право власності позивача на спадкове майно набуте за спадковим договором не визнається, позивач позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері, шляхом звернення до нотаріальної контори, суд вважає, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження під час розгляду справи і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49, ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідачем у справі заявлений позов визнано, крім того є наявні законні підстави для задоволення цього позову, тому відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України за даних умов суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 77-81, 89, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади села Кліщіївка в особі Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, третя особа Друга Бахмутська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на спадкове майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: цегляний житловий будинок, загальною площею 73,30 кв.м., житловою площею 58,60 кв.м, літню кухню, огорожу, водопровід та земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва площею 0,2110 га, кадастровий номер 1420985500:08:000:0077, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішенняможе бутиподана апеляційнаскарга безпосередньодо Дніпровськогоапеляційного судупротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Олександр ФЕНЯК