Рішення

від 09.08.2024 по справі 573/187/24

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/187/24

Номер провадження 2/573/114/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 серпня 2024 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Замченко А.О.,

з участю секретаря Півньової О.М.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Білопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: ОСОБА_3 , про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини,

в с т а н о в и в :

31.01.2024 ОСОБА_1 здав на пошту позов до ОСОБА_2 , Білопільського відділу ДРАЦС, в якому вказує, що на початку 2022 року він познайомився з ОСОБА_3 , яка на той час перебула в шлюбі з ОСОБА_2 , з якою в нього виникли стосунки як між чоловіком і жінкою. З середини лютого вони почали проживати разом. Заочним рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 07.11.2022 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них з ОСОБА_3 народився син ОСОБА_4 , про що Білопільським відділом ДРАЦС складено актовий запис про народження, в якому відповідно до правил ст. 122 СК України батьком дитини записаний не він, а ОСОБА_2 . Проте, останній не може бути батьком дитини оскільки з січня 2022 року не зустрічався з ОСОБА_3 .

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просить визнати його батьком ОСОБА_5 та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 13.02.2024 відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 11.03.2024 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду.

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 01.04.2024 за клопотанням представника позивача в справі призначено судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, а провадження в справі зупинено.

Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 25.06.2024 відновлено провадження в справі у зв`язку з надходженням до суду повідомлення експертної установи про повернення ухвали суду без виконання.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Його представник адвокат Юшкевич Є.Ю. позов підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України (а. с. 19, 91).

Представник відповідача Білопільського відділу ДРАЦС у судове засідання теж не з`явився, начальник відділу Ворошило М.А. надіслала заяву про розгляд справи без їхнього представника (а. с. 94-96).

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання остання відсутня, інформації щодо своєї адреси суду не надала, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка вручена їй належним чином (а. с. 11, 97).

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 14.11.2023 Білопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану, 14.11.2023 складено актовий запис №78 про народження 26.10.2023 ОСОБА_5 , батьками якого записані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (а. с. 9).

ОСОБА_3 і ОСОБА_2 перебували в шлюбі з 22.08.2020 по 27.12.2022. Заочним рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 07.11.2022, яке набрало законної сили 27.12.2022, шлюб між ними розірвано (а. с. 14-15).

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 01.04.2024 за клопотанням представника позивача було призначено судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу на вирішення якої постановлені такі питання: Чи є ОСОБА_1 біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , матір`ю якого є ОСОБА_3 .? Якщо так, то яка ймовірність даної події? (а. с. 65).

Відповідно до ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 122 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.

Згідно з абз. 1, 2, 10 п. 20 гл. 1 р. ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу (смерті, розірвання шлюбу) або визнання його недійсним, державна реєстрація народження дитини проводиться у такому самому порядку, як і державна реєстрація народження дитини, батьки якої перебувають між собою у шлюбі, за винятком випадків, передбачених абзацами другим, п`ятим та сьомим цього пункту.

Якщо мати дитини під час державної реєстрації народження заявляє, що її колишній чоловік не є батьком дитини, і у зв`язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження дитини, її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви чоловіка та дружини (колишнього подружжя) про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини, а також спільної заяви батьків про державну реєстрацію народження.

Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після державної реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, батьком дитини в актовому записі про народження зазначається чоловік матері в повторному шлюбі. У цих випадках батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі спільної заяви попереднього чоловіка матері дитини та чоловіка у повторному шлюбі про визнання батьківства (додаток 4) та спільної заяви батьків про державну реєстрацію народження або за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Згідно зі ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до абз. 2 п. 2.8, 2.16.2 р. ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, якщо в актовому записі про народження дитини батьком указаний чоловік заявниці або інша особа (за винятком випадків, передбачених статтею 135 Сімейного кодексу України), то в унесенні змін стосовно визнання батьківства має бути відмовлено до вирішення судом питання щодо виключення з актового запису про народження відомостей про батька.

За наявності рішення суду щодо оспорювання батьківства або материнства в актовому записі про народження дитини виправляються відомості, про які зазначено в рішенні суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

У постанові від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2).Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.

Зміст і характер відносин між учасниками справи, а також установлені обставини справи підтверджують, що спір виник саме між позивачем і ОСОБА_2 з приводу батьківства відносно ОСОБА_5 , а орган ДРАЦ може внести відповідні зміни в актовий запис про народження дитини лише на підставі рішення суду про визнання батьківства, а тому вимоги щодо зобов`язання органу ДРАЦ внести відповідні зміни в актовий запис про народження є передчасними.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 51 ЦПК України.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 31.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц).

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Білопільського ВДРАЦ відмовити, оскільки останній є неналежним відповідачем у справі.

Що стосується вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цих кодексом.

Відповідно до п. 9, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У разі коли ухилення сторони в справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до положень ЦПК може визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

Предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема, призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації №3451/05, §34, від 07.05.2009).

За клопотанням представника позивача судом було призначено судово-генетичну експертизу (а. с.73).

Проведення експертизи було доручено експертам ТОВ «Мама Папа» та зобов`язано ОСОБА_1 особисто, а ОСОБА_3 з малолітнім ОСОБА_5 з`явитися до медичного центру «Мед-Онлайн» для відібрання зразків біологічного матеріалу.

Відібрання зразків біологічного матеріалу експертною установою було призначено на 25.04.2024.

Листом Білопільського районного суду Сумської області від 02.04.2024 ОСОБА_1 і ОСОБА_3 повідомлено про обов`язок з`явитися у визначений ТОВ «Мама-Папа» день і час для відібрання біологічних зразків за адресою: АДРЕСА_1 , а також роз`яснено наслідки ухилення від участі в проведенні експертизи (а. с. 67).

Зазначений лист позивач особисто отримав 19.04.2024 (а. с. 73). ОСОБА_3 лист не отримала, оскільки відсутня за місцем реєстрації (а. с. 68).

Але позивач у визначений день не з`явилися для відібрання біологічних зразків. Доказів на підтвердження того, що останній не зміг з`явитися для проведення експертизи з поважної причини, надано не було, а тому суд дійшов висновку, що позивач ухилився від участі в її проведенні.

Також суд направляв повідомлення про час і місце проведення експертизи матері дитини, але остання повідомлення не отримала (а. с. 74), а тому в суду немає підстав вважати, що остання ухилилася від проведення експертизи.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог, а від участі в проведенні експертизи він ухилися, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 200, 258, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), Білопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (40021, Сумська область, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 146/1, код ЄДРПОУ 22597978), третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 09.08.2024.

Суддя