Рішення

від 09.08.2024 по справі 210/4073/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/4073/24

Провадження № 2/210/1394/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 серпня 2024 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Літвіненко Н. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодженням його здоров`я,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, через свого представника - адвоката Гузєва І.Г., звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням його здоров`я.

В обґрунтування позову вказує, що він в проміжок часу з 05.03.2002 року по 20.03.2018 року перебував в трудових відносинах з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Зазначає, що під час виконання покладених на нього трудових обов`язків, у вказаний період часу, підпадав під вплив на організм шкідливих виробничих факторів, таких як запиленість повітря, важка фізична праця. Зазначені шкідливі фактори виробництва призвели до появи у позивача хронічних професійних захворювань хронічне обструктивне захворювання легень та радикулопатія.

Зазначає, що внаслідок вказаного ушкодження здоров`я, позивач 25.06.2024 року вперше пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, за результатами якого йому безстроково встановлено ступінь втрати професійної працездатності 65%, з яких 50 % - внаслідок радикулопатії, 15% - внаслідок ХОЗЛ, визначена потреба в забезпеченні медикаментозним лікуванням, лікарському нагляді.

Вказує, що у зв`язку з ушкодженням здоров`я позивач втратив працездатність, наслідком професійного захворювання являється фізичний біль, необхідність проходження лікування. Вказане ушкодження здоров`я стало причиною необхідності залучення додаткових зусиль для організації життя позивача, втрата працездатності призвела до відсутності у позивача можливості в достатній мірі реалізовувати свої наміри в професійній сфері, повноцінно працювати, обмежило можливість Позивача приділяти час своєму інтелектуальному та духовному розвитку, приділяти увагу близьким та рідним людям.

Просить стягнути з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на його користь в рахунок компенсації за моральну шкоду завдану ушкодженням здоров`я у розмірі 302 800 гривень.

Ухвалою суду від 15.07.2024 року вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В судове засідання сторони не викликалися, клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогамст. 247 ЦПК України.

Відповідач ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", отримавши копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, завданої працівникувнаслідок ушкодження його здоров`я відповідачем було подано до суду та зареєстровано канцелярією суду в межах процесуального строку, встановленого ухвалою суду. Зазначає, що факт завдання позивачу моральної шкоди є недоведеним, а розмір грошових коштів, про стягнення якого ставиться питання в позові в будь-якому випадку не відповідає вимогам розумності та справедливості, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, просить врахувати, що саме безвідповідальне ставлення позивача до свого здоров`я у результаті призвело до встановлення йому професійного захворювання.

Відповідь на відзив ні позивачем, ні його представником до суду не подавалась.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , перебував в трудових відносинах з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" з 05.03.2002 року по 20.03.2018 року. Під час виконання покладених на позивача трудових обов`язків у вказаний період позивач підпадав під вплив на організм шкідливих виробничих факторів, таких як запиленість повітря робочої зони, високі фізичні навантаження. Зазначені шкідливі виробничі фактори призвели до виникнення у позивача професійного захворювання - хронічне обструктивне захворювання легень першої ст. (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.), ЛН першого-другого ст. група В; радикулопатія попереко-крижова L5, S 1 та шийна С6, С7, С8 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ ІІ ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів».

Вказані обставини підтверджуються відомостями внесеними до трудової книжки позивача, а також до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 07.05.2024 року, виданого на ім`я позивача. (а.с. 31-38, 13- 17).

Відповідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 07.05.2024 року причиною виникнення професійного захворювання у позивача було визнано пил в повітрі робочої зони, що перебільшував гранично-допустимий рівень та важкість праці. Зокрема, умови праці характеризувались наступним чином: - концентрація пилу з вмістом кремнію діоксиду кристалічного від 2 до 10% в повітрі робочої зони перевищувала нормативне значення в 1,3-1,65 рази та складала 5,2-6,6 мг/м3 при нормативному значенні 4,0 мг/м3, - величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу двома руками складала 100200-100680 кг/с при нормі до 70000 кг/с, нахили корпусу 310-325 за зміну при нормі 51-100.

25 червня 2024 року позивач вперше пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, за результатами якого йому на безстроковий термін встановлено 65% втрати професійної працездатності, встановлено ІІІ групу інвалідності, у зв`язку з професійними захворюваннями, визначено необхідність медикаментозному лікуванні, що підтверджується довідкою МСЕК виданою на ім`я позивача. (а.с. 9,10).

Згідно відомостей з медичної документації, що наявна в матеріалах справи вбачається, що позивач проходив лікування у зв`язку з професійними захворюваннями, наслідком яких являються больові відчуття та порушення функцій організму. (а.с.22-30).

Статтею 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Крім того, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємство покладено обов`язок забезпечити безпечні умови праці.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 №20рп-08 по справі № 1-32/2008 встановлено, що громадяни, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, мають право на відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 1167 ЦК України та ст.237-1 КЗпП України за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У п.13 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII державна політика в області охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення незалежних, безпечних умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року "Кечко проти України" у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року з питання відшкодування моральної шкоди безпосередньо роботодавцем, у абзаці 9-му пункту 5-го встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до статті 153 КЗпП України з забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Суд прийшов до висновку, що виниклі правовідносини врегульовані статтею 237-1 КЗпП України, яка діяла на момент виникнення правовідносин та якою передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, отриманого внаслідок умов праці під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством - відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці, суд вважає, що спричинена моральна шкода підлягає компенсації.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 №1-рп/2004передбачено: «4.1. Відповідно до статей 23,1167 Цивільного кодексу України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо.

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання..».

Визначене спростовуєтвердження відповідачапро відсутністьдоведення позивачемнаявності моральнихстраждань.Оскільки,наявність фізичнихстраждань івикликає моральністраждання,адже фізичнийбіль неможливопереносити бездушевного болю-це єаксіоматична парадигмалюдського життяі непотребує якогоськазуістичного опосередкованогодоведення,на якомунаполягав представниквідповідача.На спростуваннядоводів представникавідповідача,матеріали справипереконливо доводятьстан залежностіпозивача відотриманого професійногозахворювання,та насьогоднішній деньє даність,яка формуєйого сприйняттяоточуючого світу,перетворюючись насправжню муку.

З урахуванням викладеного, доводи відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди у зв`язку з втратою працездатності, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

Суд відхиляє заперечення відповідача в частині доводів про те, що позивач не навів доказів завдання йому моральної шкоди, оскільки такі доводи не ґрунтуються на законі та спростовуються вищенаведеними висновками суду. Суд вважає, що в даному випадку саме відповідач ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" зобов`язаний компенсувати позивачу моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує роз`яснення наведені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди» №4від 31.03.1995 з подальшими змінами, й приймає до уваги конкретні обставини по справі, зокрема: ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань позивача, ступінь втрати професійної працездатності за професійним захворюванням, час протягом якого позивач працював у відповідача на посаді пов`язаної з виникненням професійного захворювання, глибину і ступінь його моральних страждань пов`язаних з фізичним станом здоров`я, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої позивачу моральної шкоди суд враховує глибину фізичних та моральних страждань позивача, істотність вимушених негативних змін в його житті, ступінь втрати ним професійної працездатності, безстроковість даних негативних змін, факт роботи позивача в шкідливих умовах і на іншому підприємстві, виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 260000 грн. (двісті шістдесят тисяч гривень 00 копійок), що буде домірним спричиненій позивачу шкоді та достатнім для її відшкодування.

Відповідно дост.141 ЦПК Українипропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави судовий збір в сумі 2600 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.237-1, ст.153КЗпПУкраїни, ст. ст. 12, 141, 206, 247, 258,259, 264, 265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) 260000 грн. (двісті шістдесят тисяч гривень 00 копійок) без утримання податків, зборів та інших платежів в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974) на користь держави судовий збір в сумі 2600 грн. (дві тисячі шістсот гривень 00 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено та підписано 09 серпня 2024 року.

Суддя: Н. А. Літвіненко