Ухвала

від 08.08.2024 по справі 357/11086/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/11086/24

1-кс/357/1919/24

У Х В А Л А

08 серпня 2024 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024112030000268 від 12.07.2024,

У С Т А Н О В И Л А:

1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання начальника Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна.

1.1. За твердженням прокурора, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

1.1.1. Група невстановлених осіб за попередньою змовою здійснює незаконне видобування корисних копалин (попередньо глини), які відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення без передбаченого на це дозволу за допомогою екскаватора та вантажних автомобілів, що здійснюється в межах Ставищенської селищної територіальної громади.

1.1.2. Встановлено, що незаконно видобута глина перевозиться вантажними транспортними засобами на територію ПСП «Кривець», код ЄДРПОУ: 30831027, адреса: Київська обл., Білоцерківський район, с. Кривець, вул. Шевченка, 35. При цьому видобування та перевезення копалин здійснюється за допомогою техніки, а саме: навантажувача марки «JCВ» жовтого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , вантажного транспортного засобу марки «Камаз» з д.н.з. НОМЕР_2 , вантажного транспортного засобу марки «Камаз» з д.н.з. НОМЕР_3 , вантажного транспортного засобу марки «Камаз» з д.н.з. НОМЕР_4 .

1.2 Постановою слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Білоцерківського РУП ОСОБА_4 від 04.08.2024 транспортний засіб «JCВ» з д.н.з. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.

1.3. Прокурор зазначає, що вказаний транспортний засіб є матеріальним об`єктом, що зберіг на собі сліди і містить інші відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто є речовим доказом, а також майном, щодо якого може бути застосовано спеціальна конфіскація.

1.4. У зв`язку з цим прокурор просить накласти арешт на зазначене майно з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

2. В судове засіданні учасники не з`явились. Про місце та час розгляду клопотання повідомлені належним чином.

Від прокурора надійшло клопотання про розгляд поданого ним клопотання без його участі. Клопотання підтримав і просив його задовольнити.

Власник майна або його представник в судове засідання не з`явились, представник надіслав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

3. Дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1. У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

3.2. Як слідує зі змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.07.2024, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024112030000268 здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення у сфері охорони та раціонального використання надр на території Білоцерківського району Київської області. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 3 ст. 240 КК України.

3.2.1. Частиною 3 ст. 240 КК України встановлено кримінальну відповідальність зокрема за незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

3.2.2. Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування перевіряються факт видобування корисних копалин, попередньо глини, яка відповідно до Постанови КМУ від 12.12.1994 № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, без відповідного дозволу за попередньою змовою групою осіб.

3.2.3. Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження (рапорт прокурора Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури від 12.07.2024; рапорти ст. оперуповноваженого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 23.07.2024, від 24.07.2024, протокол огляду місцевості від 03.08.2024), формує у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. ст. 240 КК України.

3.2.4. Так, відповідно до протоколу огляду місцевості від 03.08.2024, при проведенні огляду земельної ділянки з координатами 49.4147144, 30.957048 в Ставищенській громаді Київської області виявлені транспортні засоби, а саме вантажний автомобіль марки «Камаз» помаранчевого кольору з д.н.з. НОМЕР_2 , вантажний автомобіль марки «Камаз» помаранчевого кольору з д.н.з. НОМЕР_5 , автомобіль Toyota Land Cruiser чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , навантажувач марки «JCВ» жовтого кольору з д.н.з. НОМЕР_7 . Ліворуч від транспортних засобів виявлений насип корисних копалин, зовні схожих на глину. Вказане свідчить про можливе видобування корисних копалин загальнодержавного значення групою осіб.

3.2.5. Відповідно до відповіді ТСЦ МВС № 3242 від 23.07.2024, автомобіль марки «Камаз» помаранчевого кольору з д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіль Toyota Land Cruiser чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_6 належить ПСП «Кривець», код ЄДРПОУ: НОМЕР_8 . Крім того рапортом ст. оперуповноваженого Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 24.07.2024 підтверджується, що ПСП «Кривець» також використовує у своїй господарській діяльності навантажувач «JCВ», жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .

Також відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , навантажувач телескопічний марки «JCB 353-95 AGRI», з д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, заводський № НОМЕР_10 , належить ПСП «Кривець».

3.2.6. За таких умов на цьому етапі досудового розслідування наявна обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна. При цьому необхідно зауважити, що на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

3.3. Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

На підставі ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

В судовому засіданні встановлено, що 03.08.2024 року був проведений обшук транспортного засобу «JCВ» з д.н.з. НОМЕР_1 . В ході обшуку вилучений вказаний транспортний засіб, який передано на відповідальне зберігання громадянину ОСОБА_5 .

3.4. Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

В цьому випадку прокурор заявляє метою арешту майна забезпечення:

- збереження речових доказів;

- спеціальної конфіскації.

3.5. Обґрунтовуючи необхідність арешту вилучених речей, обвинувачення вказує на те, що вони є доказами у кримінальному провадженні. У випадку арешту майна з метою збереження речових доказів він накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Постановою від 04.08.2024 вказаний в клопотанні транспортний засіб визнаний речовим доказом.

З урахуванням правової природи механізму вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України (видобування корисних копалин), та відомостей, отриманих під час досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що транспортний засіб, який можливо був залучений до видобутку корисних копалин, може відноситися до речових доказів у цьому кримінальному провадженні.

За таких обставин на зазначений транспортний засіб може бути накладений арешт, адже потреби досудового розслідування, пов`язані з необхідністю збереження речових доказів, обумовлюють необхідність застосування цього заходу забезпечення.

3.6. Щодо накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 96-2 передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення; 3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до матеріалів клопотання транспортний засіб «JCВ» з д.н.з. НОМЕР_1 можливо був залучений до незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що підпадає під ознаки засобів чи знарядь вчинення злочину.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що на вказаний у клопотання транспортний засіб може бути поширений інститут спеціальної конфіскації в майбутньому на пізніших стадіях кримінального провадження (одночасно з вирішенням його по суті). За таких обставин може бути накладений арешт, адже потреби досудового розслідування, пов`язані з необхідністю забезпечення спеціальної конфіскації, обумовлюють необхідність застосування цього заходу забезпечення.

3.7. В ч. 1 ст. 173 КПК України зазначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відповідно до зазначеної норми завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий суддя вважає, що в цьому кримінальному провадженні такі ризики наявні. Однак з накладенням арешту вбачається можливість запобігти зазначеним ризикам. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його приховування, знищення, перетворення.

3.6. З огляду на зроблені висновки, положення ст. 170, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, крім обставин, зазначених у ст. 131 КПК України, повинен врахувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) мету арешту майна;

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна;

4) наслідки арешту майна для третіх осіб;

5) розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

3.6.1. Правовою підставою арешту майна є відповідні положення ст. 170 КПК України.

3.6.2. Вилучене під час обшуку майно безпосередньо може бути використане у провадженні як доказ, оскільки містить відомості, за допомогою яких можливо підтвердити обставини, що мають значення, або спростувати наявні у сторони обвинувачення версії.

3.6.3. Досліджені під час судового засідання матеріали дають слідчому судді підстави вважати, що заявлена прокурором мета - забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.

3.6.4. Слідчим суддею встановлена також можливість спеціальної конфіскації.

3.6.5. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні слідчий суддя не вбачає втручання у права і свободи особи при одночасному встановленні необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження для досягнення потреб досудового розслідування.

Накладення арешту на транспортний засіб не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав і жодним чином не обмежує реалізацію ПСП «Кривець» правомочностей щодо володіння та користування таким транспортним засобом, окрім права розпоряджатися ним.

Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності, яке полягає у тимчасовій забороні відчужити майно, що за своєю сутністю є найменш обтяжливим способом арешту та не призведе до порушення конституційних прав особи, яка ним володіє. Отже, таке обмеження є розумним і співмірним з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи

3.6.6. Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна для ПСП «Кривець» та/або третіх осіб не вбачається.

3.7. Викладене свідчить про необхідність накладення арешту на вилучений під час обшуку транспортний засіб в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав. А тому клопотання прокурора слід задовольнити.

3.8. Окремо слід зазначити, що на підставі ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.

2. Накласти арешт на майно ПСП «Кривець», шляхом заборони відчужувати таке майно а саме:

- навантажувач телескопічний марки «JCB 353-95 AGRI», з д.н.з. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, заводський № НОМЕР_10 .

3. На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

4. Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

5. Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

6. Копію цієї ухвали вручити прокурору негайно та надіслати власнику майна.

Слідчий суддяОСОБА_1