Рішення
від 05.08.2024 по справі 554/6676/24
ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 05.08.2024Справа № 554/6676/24 Провадження № 2/554/4707/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2024р. м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря - Янушкевіч К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом адвоката Черненко Любові Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ "ВАРРО ТРЕЙД", Департаменту з питань реєстрації про припинення трудових відносин,

В С Т А Н О В И В:

25.06.2024р. адвокат Черненко Любов Володимирівна звернулася до Октябрського районного суду м.Полтави в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ "ВАРРО ТРЕЙД", Департаменту з питань реєстрації про припинення трудових відносин, де просила суд визнати припиненими трудові відносини Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРРО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42827836, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Гоголя, будинок 12, офіс 302) та директором ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням з «30» травня 2024 року. Зобов`язати Департамент з питань реєстрації вчинити реєстраційну дію щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) як особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРРО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42827836, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Гоголя, будинок 12, офіс 302) у тому числі підписувати договори та щодо внесення змін до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРРО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42827836, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Гоголя, будинок 12, офіс 302), а саме внесення в розділ «Відомості про керівника» в полі «Наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» відомостей про припинення трудових відносин ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), з «30» травня 2024 року на підставі поданої заяви про звільнення відповідно статті 38 КЗпП України за власним бажанням.

В обгрунутвання позову вказувала, що ОСОБА_1 був призначений на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРРО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42827836), про що відповідні відомості було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з ЄДРЮФГФ.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості про ОСОБА_1 як директора та підписанта Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРРО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42827836) було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

«16» травня 2024 ОСОБА_1 написав заяву про звільнення за власним бажанням у порядку статті 38 КЗпП України, в якій просив звільнити його з займаної посади директора за власним бажанням з «30» травня 2024 р., зазначену заяву було відправлено 16.05.2024 р. рекомендованим цінним листом з вкладеним описом, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошти. Направлений цінний лист з вкладеним описом повернувся без вручення, що підтверджується також інформацією з Укрпошти.

Відповідно до ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 03.05.2023 року відкрито провадження у справі.

10.07.2024 року від відповідача Департаменту з питань реєстрації надійшов відзив, в обґрунтуванні вказували, що державний реєстратор юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту з питань реєстрації зможе внести до Єдиного державного реєстру відповідний запис у разі задоволення судом позовних вимог та надходження на адресу Департаменту з питань реєстрації (36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36) відповідного рішення суду у справі № 554/6676/24, засвідчену в установленому порядку, з відміткою про набрання законної сили та просили провести судове засідання без присутності представника відповідача.

Представник позивача надала заяву про розгляд справи у її відсутність та у відсутність позвача, просила позов задовольнити з підстав викладених у ньому.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у відповідності до положень ст. 89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був призначений на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРРО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42827836), про що відповідні відомості було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується витягом з ЄДРЮФГФ.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості про ОСОБА_1 як директора та підписанта Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРРО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42827836) було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

«16» травня 2024 ОСОБА_1 написав заяву про звільнення за власним бажанням у порядку статті 38 КЗпП України, в якій просив звільнити його з займаної посади директора за власним бажанням з «30» травня 2024 р., зазначену заяву було відправлено 16.05.2024 р. рекомендованим цінним листом з вкладеним описом, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошти. Направлений цінний лист з вкладеним описом повернувся без вручення, що підтверджується також інформацією з Укрпошти.

Вищим органом управління товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, до виключної компетенції якого належить обрання та звільнення директора товариства.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові правовідносини для реалізації своїх здібностей; реалізація права громадянина на працю здійснюється шляхом укладення ним трудового договору і виконання кола обов`язків за своєю спеціальністю, кваліфікацією або посадою, яка передбачається структурою і штатним розписом підприємства, установи чи організації (абзац п`ятий пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України (Перший сенат) від 28 січня 2016 року № 955-VIII зі змінами від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019).

Згідно із частиною першою статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Відповідно до статті 22 КЗпП України та статті 43 Конституції України забороняється будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладені, зміні та припинені трудового договору.

Право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноваженого ним орган письмово за два тижні, передбачено статтею 38 КЗпП України.

За змістом положень статті 38 КЗпП України, статті 145 ЦК України, 61 Закону України «Про акціонерні товариства», праву керівника товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства провести загальні збори, розглянути заяву про звільнення керівника товариства та створення нового виконавчого органу.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Ухвалюючи рішення у справах, пов`язаних із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Уповноважені на звільнення директора загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРРО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42827836) жодних дій не вчинили щодо проведення звільнення ОСОБА_1 .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18 (провадження № 61-49113св18) зазначено, що «встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства. Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4 цього Закону державна реєстрація юридичних осіб (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Державна реєстрація базується на таких основних принципах: 1) обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; 2) публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення; 3) врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом; 4) державної реєстрації за заявницьким принципом; 5) прийняття документів для державної реєстрації та здійснення державної реєстрації за принципом екстериторіальності в межах України; 6) єдності методології державної реєстрації; 7) об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі; 8) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; 9) відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.

Статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, що державний реєстратор: 1) приймає документи; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо:

визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав;

зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи;

провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи;

припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію;

3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.

Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема шляхом зобов`язання виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 .

Згідно із статтею 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, та набрала чинності 11 вересня 1997 року, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Кантоні проти Франції" ("Cantoni v. France", заява № 17862/91, § 31-32), "Вєренцов проти України" ("Vyerentsov v. Ukraine", заява " № 20372/11, § 65)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2019 року у справі №758/1861/18 (провадження № 61-49113св18) зазначено, що установлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі свідчать про те, що позивач дотримався процедури звільнення із займаної посади директора товариства. Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Водночас особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Аналогічної позиції дотримався Верховний Суд у постанові від 17 березня 2021 року у справі №761/40378/18 (провадження № 61-18255св19).

З урахуванням вищевикладеного, існує порушення права позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене частиною першою статті 38 КЗпП України, тобто припинення трудових відносин, зокрема не виконання покладених на учасників ТОВ Статутом обов`язків по створенню нового виконавчого органу та не вирішення зборами учасників товариства заяви про звільнення позивача з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

Згідно із ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням обставин встановлених судом на підставі наданих сторонами доказів, оцінивши ці докази у відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України, суд робить висновок про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, ч. 4 ст. 82, ст.ст. 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву адвоката Черненко Любові Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до ТОВ "ВАРРО ТРЕЙД", Департаменту з питань реєстрації про припинення трудових відносин- задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРРО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42827836, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Гоголя, будинок 12, офіс 302) та директором ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням з «30» травня 2024 року.

Зобов`язати Департамент з питань реєстрації вчинити реєстраційну дію щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) як особу, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРРО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42827836, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Гоголя, будинок 12, офіс 302) у тому числі підписувати договори та щодо внесення змін до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРРО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42827836, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Гоголя, будинок 12, офіс 302), а саме внесення в розділ «Відомості про керівника» в полі «Наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» відомостей про припинення трудових відносин ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), з «30» травня 2024 року на підставі поданої заяви про звільнення на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРРО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42827836, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Гоголя, будинок 12, офіс 302) на користь держави 992,40 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30 -денний термін апеляційної скарги з дня його проголошення, а особами, які приймають участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення у той же строк з моменту отримання копії рішення суду.

Учасники процесу: позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАРРО ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 42827836, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Гоголя, будинок 12, офіс 302.

Департамент з питань реєстрації, адреса: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 36, ЄДРПОУ 43156341.

Суддя : В.М.Бугрій

СудОктябрський районний суд м.Полтави
Дата ухвалення рішення05.08.2024
Оприлюднено13.08.2024
Номер документу120909913
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них

Судовий реєстр по справі —554/6676/24

Рішення від 05.08.2024

Цивільне

Октябрський районний суд м.Полтави

Бугрій В. М.

Ухвала від 25.06.2024

Цивільне

Октябрський районний суд м.Полтави

Бугрій В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні