Ухвала

від 06.08.2024 по справі 752/6279/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6279/24

Провадження № 2/752/4162/24

У Х В А Л А

Іменем України

06 серпня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря - Крушельницької Д.М.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Овсій Дмитро Олександрович, до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Київцентрдевелопмент", про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Київцентрдевелопмент", в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Київської міської ради від 04 квітня 2017 року №64/2286 "Про передачу земельної ділянки ТОВ "Київцентрдевелопмент" для експлуатації та обслуговування нежитлового (адміністративного) будинку, завершення будівництва і обслуговування житлового будинку з приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним укладений між Київською міської радою та ТОВ "Київцентрдевелопмент" договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:79:025:0050, площею 0,5092 га;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди ТОВ "Київцентрдевелопмент" на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:025:0050, площею 0,5092 га;

Судові витрати покласти на підповідачів.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.03.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.04.2024 провадження у справі відкрито в загальному позовному провадженні. Призначено підготовчий розгляд справи за участю сторін.

07.05.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву від ТОВ " Київцентрдевелопмент".

Підготовче засідання, призначене на 07.05.2024 було відкладено через неявку представника відповідача Київської міської ради.

В підготовчому засіданні 29.05.2024 було вирішено у зв`язку з клопотанням представника позивача - адвоката Овсій Д.Ю. про відкладення розгляду справи через неможливість бути присутнім у судовому засіданні, підготовче засідання відкласти на 06.08.2024. Представник Київської міської ради в підготовче засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином.

В підготовче засідання 06.08.2024 позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Овсій Д.Ю. повторно не з`явилися. Заяви про розгляд справи за їх відсутності або про відкладення розгляду справи суду не надходило. Про день та час розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки позивачу ОСОБА_1 , та довідка про доставлення до електронного кабінету представнику позивача адвокату Овсію Д.Ю. судової повістки.

Представник відповідача ТОВ "Київцентрдевелопмент" адвокат Покотило В.М. надав до суду заяву, в якій просив провести 06.08.2024 підготовче засідання без його участі, проти заявлених вимог заперечував у повному обсязі. Представник відповідача Київської міської ради в підготовче засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином.

Таким чином, сторона позивача була двічі поспіль належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак в судові засідання, ані позивач, ані його представник не з`явились.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Аналіз зазначених вище норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Тобто закон не вимагає встановлення судом причин повторної неявки позивача до судового засідання для вирішення питання про залишення позову без розгляду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

При цьому чинне процесуальне законодавство пов`язує поважність причин неявки лише з першою неявкою в судове засідання, а при повторній неявці позов залишається без розгляду не залежно від обставин.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 43 та ч. 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Однією з основних засад здійснення цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Окрім того, розгляд справи упродовж розумного строку є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, про що неодноразово вказував у своїх рішенням Європейський суд з прав людини.

Згідно ст. 210 ЦПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Отже, відповідно до положень ст. 2 ЦПК України одним з завдань цивільного судочинства є своєчасний розгляд справи, а строки розгляду справи за правилами загального позовного провадження передбачені ст. 210 ЦПК України, при цьому справа перебуває в провадженні суду з березня 2024 року.

Згідно статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Статтею 257 ЦПК України передбачено, що поважна чи неповажна причина повторної неявки належним чином повідомленого позивача в підготовче засідання значення не має, оскільки положення закону направлене на дотримання розумного строку розгляду справи і недопущення зловживання процесуальними правами як самих таких учасників процесу, так і правами інших осіб. Вказана позиція кореспондується з висновком ВССУ у справі № 6-24063/ск15.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосереднього, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 року в справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України".

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі "Цихановський проти України" національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Поряд із цим, сторона позивача двічі поспіль не з`явилась в судове засідання, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином і завчасно.

Заяв про розгляд справи без участі позивача та/або його представника від сторони позивача до суду не надходило.

Суд ще раз наголошує, що аналіз норм ст. 257 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки. Тож у разі повторної неявки, суд має залишати позовну заяву без розгляду, адже вказані положення цивільного процесуального закону покликані дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо сторона позивача не може взяти участь в підготовчому засіданні, вона може подати заяву про розгляд справи за її відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Водночас, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення сторони позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в підготовче засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13.

Також відповідно до правової позиції викладеної у постанові від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17, Верховний Суд також зазначив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Наслідки у вигляді залишення позову без розгляду настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя, в тому числі щодо розгляду судом справи по суті та вирішення спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру упродовж розумного строку, а відтак Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

При цьому суд звертає увагу, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує справедливий судовий розгляд протягом розумного строку не тільки позивачу, а й іншій стороні - відповідачу, в тому числі при вирішенні питання про залишення позову без розгляду, оскільки відповідач вправі мати обґрунтовані сподівання на прийняття судом законних процесуальних рішень відповідно до приписів процесуального закону.

Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у ст. 6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашінгдейн проти Великої Британії", рішення від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України").

У відповідності до положень цивільно-процесуального закону на суд покладається обов`язок забезпечення усім учасникам процесу рівних можливостей для реалізації наданих їм прав. В той же час суд не може змусити таку сторону використовувати надані їй права та можливості.

За таких обставин, будучи належно повідомленими та не з`явившись двічі поспіль в підготовче засідання, позивач та його представник очевидно та поза всяким розумним сумнівом діяли на власний розсуд та за своєї розсудливості і обачливості мали передбачати наслідки таких процесуальних дій, тому залишення позову ОСОБА_1 без розгляду ґрунтується на законі та переслідує легітимну мету, а також має розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами і поставленою метою і відповідно не суперечить ст. 6 Конвенції.

Установивши всю сукупність передбачених законом обставин, ураховуючи все вище наведене, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись 2, 12, 13, 33, 43, 44, 83, 84, 126, 128, 130, 200, 257, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Овсій Дмитро Олександрович, до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Київцентрдевелопмент", про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В. Слободянюк