Рішення

від 22.06.2024 по справі 753/4685/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4685/24

провадження № 2/753/4596/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2024 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріаламицивільну справу за позовною заявою добровільного товариства володарів гаражних боксів (кооператив) «Славутич» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків та штрафних санкцій

В С Т А Н О В И В :

Добровільне товариство володарів гаражних боксів (кооператив) «Славутич» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків та штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач згідно рішення загальних зборів ДТВГБ (кооператив) «Славутич» є членом гаражного кооперативу та власником гаражного боксу № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, але має заборгованість по сплаті членських внесків за період з 2 кварталу 2021 р. по 4 квартал 2023 р. у розмірі 10 206 грн., яку просить стягнути з відповідача в судовому порядку, з урахуванням інфляційних збитків у розмірі 1 394,58 грн., 3% річних у розмірі 377,06 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22.04.2024 р. відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

27.05.2024 р. представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову. Зазначила, що відповідач ОСОБА_1 є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на гаражний бокс відповідач набула на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10.04.2028 р., приймаючи спадщину від свого чоловіка ОСОБА_3 , який був власником гаражного боксу та помер у 2017 р. Вказує, що позивачем не доведено прийняття відповідача до членів кооперативу ДТВГБ (кооператив) «Славутич». Позивач не надав письмової заяви відповідача про вступ до кооперативу та рішення правління кооперативу, затвердженню загальними зборами його членів щодо приймання (вступ) відповідача як нового члена до кооперативу. Посилаючись на те, що відповідач не є членом кооперативу ДТВГБ (кооператив) «Славутич» у неї не виникли права та обов`язки члена кооперативу, визначені Законом України "Про кооперацію" та статутом кооперативу.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом та у встановлений судом строк не подав відповіді відзив на позовну заяву.

Згідно із частинами 1, 8 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судом, добровільне товариство володарів гаражних боксів (кооператив) «Славутич» здійснює свою діяльність за рішенням Дарницької районної ради народних депутатів від 28.03.1988 р. № 162 створено ДТВГБ (кооператив)) «Славутич».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про кооперацію», основними обов`язками членів кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Згідно п. 17 Статуту ДТВГБ (кооператив) «Славутич», члени кооперативу зобов`язані сплачувати грошові внески у розмірах та у строки встановлені загальними зборами або правлінням кооперативу.

Відповідно до п. 21 Статуту, розмір внесків встановлюється загальними зборами.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності від 19.11.2015 р. індексний номер 47950895, гаражний бокс № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_3 .

Встановлено, що з 10.04.2018 року ОСОБА_1 є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.05.2024 р.

Позивач у позові посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 є членом гаражного кооперативу ДТВГБ (кооператив) «Славутич» згідно рішення загальних зборів кооперативу (протокол №40 від 12.02.2022 р.) та власником вищевказаного гаражного боксу, у зв`язку із чим зобов`язана сплачувати внески, однак відповідач не виконує належним чином свої зобов`язання зі сплати внесків, внаслідок чого за нею утворилась заборгованість за період з 2 кварталу 2021 р. по 4 квартал 2023 р. у розмірі 10 206 грн.

Позивач послався на рішення загальних зборів кооперативу (протокол №19/1 від 19.09.2001), відповідно до якого член кооперативу зобов`язаний сплатити членський внесок протягом кварталу.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, за прострочення виконання відповідачем зобов`язань по оплаті внесків, нараховано інфляційні втрати у розмірі 1 394,58 грн., та 3% річних у розмірі 377,06 грн.

Відповідно до п. 13 Статуту ДТВГБ (кооператив) «Славутич», членами кооперативу можуть бути громадяни які досягли 16-річного віку або юридичні особи відповідно до закону.

Згідно п.14 Статуту, член кооперативу одержує свої права з моменту прийняття рішення правління про приймання його, та сплачування пайового внеску у повному розмірі. Це рішення повинно бути затверджено загальними зборами членів кооперативу чи уповноважених.

Відповідно до ст.2 Закону "Про кооперацію" членський внесок - це грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об`єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об`єднання; цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про кооперацію» членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Відповідно до ст.11 Закону "Про кооперацію" вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що визначальним моментом у набутті особою членства в кооперативі та відповідних прав і обов`язків є прийняття загальними зборами кооперативу рішення про затвердження питання щодо прийняття особи до кооперативу.

Отже слід дійти висновку, що обов`язок зі сплати членських внесків у особи виникає з моменту набуття нею членства у кооперативі.

Між тим з наданого позивачем до суду витягу з протоколу №40 від 12.02.2022 р., на який позивач посилається як на доказ членства відповідача у кооперативі, не вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є членом гаражного кооперативу ДТВГБ (кооператив) «Славутич».

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази членства відповідача ОСОБА_1 у ДТВГБ (кооператив) «Славутич».

Таким чином, вбачається, що ДТВГБ (кооператив) «Славутич» безпідставно почав нараховувати відповідачу щоквартальні членські внески, адже доказів того, що зокрема, в період з 2 кварталу 2021 р. по 4 квартал 2023 р. відповідач був членом кооперативу позивачем не подано та не встановлено судом в ході розгляду справи.

Суд звертає увагу на те, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 2, 4 статті 83 ЦПК України унормовано, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Суд наголошує, що справа перебуває у провадженні суду з квітня 2024 року, а отже у позивача, у випадку добросовісного користування своїми процесуальними правами, було достатньо часу для того, щоб подати всі докази у справі, проте він, користуючись своїми правами на власний розсуд, необхідних доказів, в т.ч. тих, що мають виключне значення для розгляду даної справи протягом всього цього часу до суду не подав та про те, що такі докази з об`єктивних причин не можуть бути подані у встановлений законом строк, - суд не повідомляв, з клопотанням про витребування доказів до суду не звертався, з огляду на що суд вирішив спір за наявними матеріалами справи.

Натомість, процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді справи роз`яснювати необхідність вчинення певних процесуальних дій учасникам, оскільки це може призвести до порушення встановленого у ст. 6 ЦПК України принципу рівності перед законом і судом (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі № 443/1012/18 /провадження № 61-6304св22/).

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України позивачем належними та допустимими доказами (ст. ст. 77, 78 ЦПК України) не доведено членства відповідача у гаражному кооперативі ДТВГБ (кооператив) «Славутич», та виникнення обов`язку зі сплати членських внесків.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, як це закріплено правилами ч. 4 ст. 12 ЦПК України.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, як це закріплено положеннями ч. 7 ст. 81 ЦПК України.

Судом надана правова оцінка посиланням позивача, у зв`язку із чим суд не приймає їх до уваги, оскільки обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог не знайшли свого підтвердження підчас судового розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем не доведено членства відповідача у гаражному кооперативі та виникнення обов`язку зі сплати членських внесків, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись Законом України «Про кооперацію», ст. ст. 10, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 265, 268, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову добровільного товариства володарів гаражних боксів (кооператив) «Славутич» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості по сплаті членських внесків та штрафних санкцій - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА