Ухвала

від 15.07.2024 по справі 308/11092/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11092/24

1-кс/308/3883/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддяУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті ОСОБА_1 ,за участісекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , розглянувшиу відкритомусудовому засіданнів залісуду вм.Ужгороді клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малого приватного підприємства «Олеся», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2023 у справі №308/20491/23 у рамках кримінального вродження №12023070000000333 від 06.11.2023,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малого приватного підприємства «Олеся», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2023 у справі №308/20491/23 у рамках кримінального вродження №12023070000000333 від 06.11.2023, яке мотивоване тим, що 29 листопада 2023 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області задоволено клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:18:001:0222, загальною площею 1,504 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Своє рішення суд мотивував тим, що прокурором доведено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:18:001:0222, загальною площею 1,504 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , має значення речового доказу у кримінальному провадженні № 12023070000000333 та відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК. Вважає, що на даний момент відпала правова підстава для подальшого арешту такої земельної ділянки.

Вказує, що накладення арешту на дану земельну ділянку позбавляє МПП «Олеся» можливості мирно володіти та розпоряджатися своїм майном, що негативно відображається на господарській діяльності товариства.

Вважає, що на разі відсутні будь-які спірні питання щодо права користування земельною ділянкою та вважає за можливе скасувати арешт на таку земельну ділянку та передати її законному володільцю для подальшого використання у своїй підприємницькій діяльності.

Звертає увагу суду на те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:18:001:0222, загальною площею 1,504 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розміщено нерухоме майно, що перебуває у власності МПП «Олеся». Арешт на зазначену ділянку був накладений у зв`язку із тим, що МПП «Олеся» здійснює фактичне використання земельної ділянки без належного оформлення правовстановлюючих документів, що посвідчують право на її використання.

Однак, при спробі МПП «Олеся» оформити документи, що дають дозвіл на використання вищенаведеної земельної ділянки, їм було відмовлено у зв`язку із накладенням арешту на майно. Відтак, скасування арешту на майно є необхідним для можливості подальшого оформлення належним чином документів, що дадуть законне право МПП «Олеся» використовувати земельну ділянку законно та сплачувати податок за її використання.

З огляду на викладене, просила скасувати арешт на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:18:001:0222, загальною площею 1,504 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у фактичному користуванні МПП «Олеся».

В судове засідання заявник не з`явився, водночас від адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд справи без участі. Позицію викладену в клопотанні підтримує.

Прокурор ОСОБА_5 подала до суду заяву, в якій просила розгляд клопотання провести без її участі. У задоволенні клопотання відмовити.

Слідчий, чи будь-яка уповноважена особа органу досудового розслідування у судове засіданні повторно не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені вчасно та належним чином, матеріали кримінального провадження слідчому судді не надані.

Дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить у собі тимчасовий характер.

Статтею 173КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку статті 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, власник майна, який не був присутнім при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Оскільки заявником таке клопотання про часткове скасування арешту заявлено одночасно зі скаргою на бездіяльність слідчого, така скарга розглядається слідчим суддею та клопотання про скасування арешту майна віднесено до компетенції слідчого судді, в зв`язку з цим, клопотання може бути розглянуто в даному провадженні з метою економії процесуального часу.

Арешт майна може бути скасовано повністю ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст.172 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

У свою чергу, слідчий суддя звертає увагу на норми ст.41 Конституції України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, де закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном.

Під час розгляду клопотання встановлено, що СУ ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування за фактом можливого зловживання владою службовими особами Ужгородської міської ради, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.11.2023 за №12023070000000333.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 листопада 2023 року накладено арешту рамках кримінального провадження №12023070000000333, шляхом заборони будь яким особам використовувати в частині проведення будь яких будівельно-монтажних робіт (окрім аварійно-відновлювальних) та розпоряджатись земельною ділянкою кадастровий номер 2110100000:18:001:0222, загальною площею 1,504 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Із вказаної ухвали слідчого судді слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером №2110100000:18:001:0222 загальною площею 1,504 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , має значення речового доказу у кримінальному проваджені №12023070000000333 та відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка кадастровий номер 2110100000:18:001:0222, загальною площею 1,5040 га, що за адресою: АДРЕСА_1 , категорія земель землі житлової та громадської забудови, цільового призначення для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, зареєстрована на праві комунальної власності, на даний час являється територіальна громада м. Ужгорода, будь які відомості про передачу даної земельної ділянки в оренду відсутні.

Заявник в поданому клопотанні вказує, на відсутність в кримінальному провадженні №12023070000000333 даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння та користування належним йому нерухомим майном.

Частини 1, 2ст. 22 КПК Українипередбачають, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1ст.26 КПК Українисторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя зауважує, що прокурор, слідчий обґрунтування подальшої необхідності арешту майна суду не надали.

Згідно з протоколом Першим Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Відповідно до ч. 3 ст.41Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Беручи до уваги вищевикладене, оскільки у даному кримінальному провадженні жодній особі про підозру не оголошено, доказів проведення будь-яких процесуальних дій з арештованим майном слідчому судді не надано, слідчий суддя вважає, що на даний час відпала потреба у подальшому застосуванні арешту нерухомого майна, та про відсутність обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння та розпорядження майном, а також обумовлювали б подальший арешт майна, а відтак, наявні достатні підстави для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 29.11.2023 року.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, тоді як сторона кримінального провадження не представила слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження № 12023070000000333 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.11.2023 року (справа №308/20491/23, провадження 1-кс/308/5514/23), у рамках кримінального провадження за № 12023070000000333 від 06.11.2023, у вигляді заборони будь яким особам використовувати в частині проведення будь яких будівельно-монтажних робіт (окрім аварійно-відновлювальних) та розпоряджатись земельною ділянкою кадастровий номер 2110100000:18:001:0222, загальною площею 1,504 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1