Рішення

від 30.07.2024 по справі 308/10479/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10479/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Лемак О.В.,

за участі секретаря судового засідання Сухан Н.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Департаменту міської

інфраструктури Ужгородської міської ради Данканича А.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, Ужгородської міської ради про визнання припиненим договору оренди та зобов`язати прийняти земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради та Ужгородської міської ради з вимогами про визнання припиненим договору оренди та зобов`язання прийняти земельну ділянку

Свої вимоги мотивував тим, що 05.09.2018 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (в подальшому змінено найменування юридичної особи на Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради) та Приватним підприємством «АВС-Сервіс» укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:22:001:0102 площею 1,1649 га за № 2005 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови терміном до 10.07.2023 року.

Згідно пункту 8 договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:22:001:0102 № 2005 від 05.09.2018 року термін (строк) дії такого договору визначено до 10 липня 2023 року.

02.09.2022 року, у зв`язку з придбанням нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:22:001:0102, до ОСОБА_2 перейшли права та обов`язки орендаря земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:22:001:0102 площею 1,1649 га, згідно договору оренди землі від 05.09.2018 року за № 2005.

Відповідно, 02.09.2022 року приватним нотаріусом Тиводар Н.І. внесено зміни до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині інформації про орендаря вказаної земельної ділянки.

06.07.2023 року завершено будівництво та прийнято до експлуатації споруджуваний ОСОБА_2 багатоквартирний житловий будинок, що засвідчується сертифікатом готовності об?єкта до експлуатації № ЗК122230706652, який розташовано на земельній ділянці кадастровий номер 2110100000:22:001:0102.

Таким чином, раніше належний ОСОБА_2 об?єкт незавершеного будівництва по вказаній ділянці перестав існувати, а забудова такої ділянки завершена.

Відповідно, внаслідок закінчення строку дії договору № 2205 від 05.09.2018 року, керуючись пунктом 22 договору оренди землі, ОСОБА_2 , як орендар земельної ділянки, звернувся до Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради з заявою про повернення земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:22:001:0102, до якої ним було долучено два примірника проекту акта приймання-передачі (повернення) земельної ділянки.

Крім того, ОСОБА_2 була погашена заборгованість з орендної плати по договору оренди землі від 05.09.2018 року за № 2005 за період з 02.09.2022р. по 10.07.2023р. включно в загальному розмірі 179 912, 00 гривень.

Додатково Позивачем зазначено, що у відповідності до протоколу позачергових зборів ОСББ «Парк Ленд» від 08.01.2024 року, зборами співвласників такого будинку засвідчено, що земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:22:001:0102 та 2110100000:20:002:0002 перебувають у фактичному користуванні Об?єднання із липня місяця 2023 року, а вказаним Об?єднанням по них проводяться роботи із їх благоустрою, утримання та обслуговування.

Однак, Департамент міської інфраструктури не бере такі об`єктивні обставини до уваги, відмовляється прийняти земельну ділянку від ОСОБА_2 , натомість намагаючись нарахувати та отримати від нього, як колишнього користувача ділянки, орендну плату за період спірного фактичного користування землею, а також нараховану неустойку за вказаний період у вигляді подвійного розміру орендної плати, в зв?язку із невчасним поверненням ділянки.

Зокрема, Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради починаючи з січня місяця 2024 року надіслано на адресу ОСОБА_2 ряд претензій щодо сплати неустойки з неналежне виконання умов договору оренди землі, в тому числі повернення об`єкта оренди за актом приймання-передачі.

Вказані листи зводяться до висування вимог з приводу способу та форми повернення земельної ділянки, при цьому супроводжуючись вимогами до ОСОБА_2 щодо виконання додаткових зобов?язань, що не охоплюються приписами земельного законодавства, чинного законодавства про оренду землі, а також умовами договору оренди землі від 05.09.2018 року за № 2005.

Таким чином, ОСОБА_2 вважає, що порушуються його права, які полягають у невизнанні ДМІ Ужгородської міської ради та Ужгородською міською радою факту припинення дії договору оренди від 05.09.2018 року № 2005 з 11.07.2023 року та у неприйнятті ДМІ Ужгородської міської земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:22:001:0102 площею 1,1649 га згідно акту прийому-передачі.

Представник позивача - адвокат Глеба П.О., у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити повністю.

Представник відповідача - Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради Данканич А.Е., у судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача - Ужгородської міської ради, в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.09.2018 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та Приватним підприємством «АВС-Сервіс» укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:22:001:0102 площею 1,1649 га за № 2005 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови терміном до 10.07.2023 року.

02.09.2022 року до ОСОБА_2 перейшли права та обов`язки орендаря земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:22:001:0102 площею 1,1649 га, згідно договору оренди землі від 05.09.2018 року за № 2005, а саме у зв`язку з придбанням ним нерухомого майна, що розташоване на вказаній земельній ділянці.

Відповідно, 02.09.2022 року внесено зміни до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в частині інформації про орендаря вказаної земельної ділянки, яким зазначено ОСОБА_2 .

Згідно пункту 8 договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:22:001:0102 № 2005 від 05.09.2018 року термін (строк) дії такого договору встановлено по 10 липня 2023 року.

Внаслідок закінчення строку дії договору № 2205 від 05.09.2018 року, ОСОБА_2 , як орендар земельної ділянки, 20.07.2023 звернувся до Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради з заявою про повернення земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:22:001:0102, до якої також долучив 2 примірника проекту акту приймання-передачі (повернення) земельної ділянки.

Як вказано позивачем у позові, при системному тлумаченню статті 34 Закону України «Про оренду землі» та договору оренди землі від 05.09.2018 року за № 2005, умови такого договору не містять чіткого порядку, послідовності дій, а також посилання на спосіб ініціювання повернення земельної ділянки орендарем.

Згідно із частиною першою (1) статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України закріплено обов`язковість виконання договору сторонами.

У статті 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно з абзацом 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Стверджую, що орендар з таким листом-повідомленням до орендодавця не звертався.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

На виконання вказаних вимог Закону України «Про оренду землі», ОСОБА_2 20.07.2023 звернувся до Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради із заявою про повернення земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:22:001:0102, до якої також долучив 2 примірника проекту акту приймання-передачі (повернення) земельної ділянки.

Додатково, до такої заяви були долучені документи на підтвердження завершення будівництва такого багатоквартирного будинку та присвоєння йому поштової адреси.

В ході судовому розгляду не з`ясовано існування будь-якої письмової чи іншої домовленості, якою б врегульовувався порядок повернення земельної ділянки, який би суперечив способу застосованим позивачем.

Відтак, умови договору № 2205 від 05.09.2018 року не містять конкретного механізму повернення земельної ділянки, що вказує на небезпідставність звернення позивача, а також необґрунтовані зволікання Департаменту міської інфраструктури в її вчасному прийнятті.

Натомість, в матеріалах справи відсутні докази волевиявлення будь-якої із сторін з приводу продовження строку дії такого договору оренди, або ж його пролонгації.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Для реалізації орендарем права на укладення договору оренди землі на новий строк відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів:

- орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди;

- до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлений договором строк (але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі) про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк;

- до листа-повідомлення орендар додав проект договору;

- орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в укладенні договору оренди на новий строк.

Відсутність будь-якого з наведених юридичних фактів виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з положеннями, викладеними у абзаці 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі», визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до пункту 8 договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:22:001:0102 № 2005 від 05.09.2018 року термін (строк) дії такого договору визначено до 10 липня 2023 року.

Разом з тим, матеріали справи не містять, а Відповідачами не доведено факту (надіслання листів, заяв, звернень тощо) які б підтверджували намір ОСОБА_2 продовжити дію договору оренди землі від 05.09.2018 року № 2005, чи укласти його на новий строк або у новій редакції.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що строк дії договору оренди землі від 05.09.2018 року № 2005 сплив 10.07.2023.

Також, в ході розгляду справи відповідачами не наведено обставин та не надано доказів, які б такі підтверджували фактичне користування ОСОБА_2 земельною ділянкою кадастровий номер 2110100000:22:001:0102 після 11.07.2023 року.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію протоколу позачергових зборів ОСББ «Парк Ленд» від 08.01.2024 року, із якого слідує волевиявлення співвласників багатоквартирного будинку, у відповідності до якого земельні ділянки за кадастровими номерами 2110100000:22:001:0102 (яка і була предметом договору оренди № 2005 від 05.09.2018 року) та 2110100000:20:002:0002, перебувають у фактичному користуванні та утримуються таким ОСББ із липня місяця 2023 року, зокрема, по них проводяться роботи із благоустрою.

Такий факт не спростований співвідповідачами в ході судового розгляду, зокрема шляхом надання належних та допустимих доказів.

Навпаки, сукупністю вчинених активних дій (оплата вартості оренди земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:22:001:0102, введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку на вказаній земельній ділянці, направлення листа, адресованого іншій стороні договору оренди № 2005 від 05.09.2018 року про повернення земельної ділянки, та відсутність намірів продовжувати дію даного договору) ОСОБА_2 вказав на відсутність волевиявлення з його боку продовжувати договір оренди № 2005 від 05.09.2018 року.

Оцінюючи матеріали справи та долучені сторонами докази, прослідковується активна поведінка позивача, який первинно вчасно, після закінчення строку дії договору оренди землі, а в подальшому неодноразово направляв до Департаменту міської інфраструктури звернення на предмет повернення земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:22:001:0102.

Натомість, Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради такі звернення відхиляв, мотивуючи при цьому продовження діяльності позивача по земельній ділянці, та відмінності стану чи інших корисних властивостей земельної ділянки, в порівнянні з тими, в якому вона передана в оренду, тобто причинами, які не передбачені законодавством чи договором оренди № 2005 від 05.09.2018 року, як підстави для відмови у прийнятті ділянки.

Звертаючись із позовом до суду, позивач мотивував вимоги тим, що навіть після 11.07.2023 року відповідачем продовжилося нарахування неустойки та плати за фактичне користування земельною ділянкою за кадастровим номером 2110100000:22:001:0102.

Факт такого нарахування підтверджується надісланими Департаментом міської інфраструктури на адресу позивача претензіями, мотивування яких зводилося щодо нарахування неустойки, згідно ч.2 ст. 785 ЦК України в зв?язку із нездійсненням позивачем жодних заходів для своєчасного повернення об?єкта оренди за актом приймання-передачі, що на думку укладника претензій свідчить про недобросовісність орендаря.

При цьому, співвідповідачі не бачать суперечність у неповерненні такої земельної ділянки позивачем та передачі її у постійне користування ОСББ «Парк Ленд» згідно рішення сесії міської ради від 23.05.2024 року за № 1802, на яке посилається представник Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради в клопотанні про закриття провадження по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати припиненим з 11.07.2023 року право оренди ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:22:001:0102 площею 1,1649 та, згідно договору оренди землі від 05.09.2018 року за № 2005.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 663/1651/21 (провадження № 61-18805св21) зроблено висновок, що «згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що однаково означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов`язків. Приписи, зокрема, статті 16 ЦК України не передбачають такого способу захисту права та інтересу як визнання договору припиненим, а реалізація таких способів захисту як зміна або припинення правовідношення може відбуватися шляхом розірвання договору. Звертаючись до суду з вимогою про визнання договору припиненим, позивач прагне досягнути юридичної визначеності у відносинах з відповідачем, тобто прагне отримати підтвердження судом припинення певних прав іншої сторони договору. У такому разі належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 (пункт 59).

Спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала потреби у повторному зверненні до суду. Тому спосіб захисту, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися для захисту інтересу в юридичній визначеності лише в разі неможливості захисту позивачем його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21). Передбачений у пункті 1 частини другої статті 16 ЦК України спосіб захисту цивільних прав та інтересів може стосуватися визнання як наявності права, так і його відсутності. Визнання права у позитивному значенні (визнання існуючого права) та у негативному значенні (визнання відсутності права та відповідного йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у юридичній визначеності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.14) та від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункти 54-56).

Беручи до уваги наведене вище, Суд доходить до висновку, що починаючи із 11.07.2023 року позивачем вживалися вичерпні заходи по припиненню права оренди, зокрема шляхом повернення земельної ділянки. Однак, співвідповідачами, як власником ділянки та виконавчим органом, уповноваженим на управління комунальної власності, такі законні дії позивача необґрунтовано відхилені, що поставило останнього в стан правової невизначеності.

Натомість, повернення земельної ділянки по акту після 23.05.2024 року є вже неможливим, оскільки, як сам наводить представник Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, така ділянка передана в постійне користування ОСББ «Парк Ленд».

Підсумовуючи, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов`язків сторін (статті 3, 12-15, 20 ЦК України), потрібно зробити висновок про те, що в разі невизнання орендодавцем припинення договору оренди, таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України. Отже, право орендаря підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання права орендаря таким, що припинене.

Відтак, з урахуванням висновків викладених Судом щодо припинення строку дії договору оренди № 2005 від 05.09.2018 року, слід зобов`язати Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради та Ужгородську міську раду прийняти від ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:22:001:0102 площею 1,1649 га, з врахуванням дати припинення права оренди, а саме - 11.07.2023 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13,79,81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, Ужгородської міської ради про визнання припиненим договору оренди та зобов`язати прийняти земельну ділянку - задовольнити.

Визнати припиненим з 11.07.2023 року право оренди ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:22:001:0102 площею 1,1649 та, згідно договору оренди землі від 05.09.2018 року за № 2005.

Зобов`язати Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради та Ужгородську міську раду прийняти від ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 2110100000:22:001:0102 площею 1,1649 га, з врахуванням дати припинення права оренди.

Стягнути з Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 36541721), Ужгородської міської ради (ЄДРПОУ 33868924) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі по 605,60 грн. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 серпня 2024 року.

Головуюча О.В. Лемак