Ухвала

від 31.07.2024 по справі 947/18762/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/18762/24

Провадження № 1-кс/947/10123/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , дослідивши матеріали за клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , яке погоджено прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024160000000557 від 30.04.2024, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024160000000557 від 30.04.2024.

Водночас до початку розгляду даного клопотання по суті, прокурором в межах розгляду іншого клопотання в рамках означеного кримінального провадження до суду було скеровано копію листа Спеціалізованої антикорупційної прокуратури №07/3-2970ВИХ-24 від 25.07.2024, згідно якого вбачається, що постановою Заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 25.07.2024 доручено здійснення подальшого досудового розслідування кримінального провадження № 12024160000000557 від 30.04.2024 детективам Національного антикорупційного бюро України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

За нормами КПК України вбачається, що законодавець прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Так, відповідно до положень ст.132 КПК Україниклопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Зі змісту зазначеної норми випливає, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі клопотання про арешт майна, подається за правилами виключної підсудності за місцем розташування органу, яким проводиться досудове розслідування.

Слідчим суддею було встановлено, що постановою від 25.07.2024 здійснення подальшого досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12024160000000557 від 30.04.2024 було доручено детективам НАБУ, що не відноситься до територіальної юрисдикції Київського районного суду м. Одеси.

Підсудністьце сукупність юридичних властивостей кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів має розглядатися і вирішуватися по суті справа. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя у кримінальному провадженні. Правила про підсудність випливають із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засад кримінального провадження, визначених уГлаві 2 КПК, а також засад організації судової влади, окреслених урозділі 1 ЗУ«Про судоустрій і статус суддів». Вони безпосередньо ґрунтуються на принципах побудови системи судів загальної юрисдикції, встановлених ч. 1ст. 17 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», а саме територіальності, спеціалізації та інстанційності. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та тягне за собою скасування судового рішення.

Стаття 34 КПК Українирегулює порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого тільки після надходження до суду обвинувального акту для розгляду по суті за правилами глави27та28 КПК України.

Клопотання у кримінальних провадженнях на стадії досудового розслідування, які подані до суду (слідчим суддям) з порушенням правил підсудності, не вирішуються шляхом зміни підсудності судом та/або закриття судового провадження.

При цьому, ст. 34 КПК Українине наділяє суди повноваженнями направляти такі клопотання для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.

Отже, оскільки питання направлення клопотань, поданих під час досудового розслідування за підсудністю,кримінально-процесуальним законом не передбачено, відтак, клопотання, слід повернути як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КПК Українизакони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Згідно ч. 6ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення Кримінально-процесуального кодексуУкраїни не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1ст. 7 цього Кодексу. Застосування аналогії процесуального закону, Кримінально-процесуальним кодексом України не передбачено.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про повернення вказаного клопотання прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 34, 132, 171, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , яке погоджено прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024160000000557 від 30.04.2024 повернути прокурору.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1