Ухвала

від 31.05.2024 по справі 522/4002/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/4002/19

Номер провадження № 1-кс/522/2832/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

31 травня 2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника власника майна ТОВ «ІНВЕСТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ» - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ТОВ «ІНВЕСТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ» - адвоката ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12021164480001069 від 18.08.2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду міста Одеси надійшло клопотання представника власника майна ТОВ «ІНВЕСТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.11.2023 року, у межах кримінального провадження № 12021164480001069 від 18.08.2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Відповідно до клопотання, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2023 року було задоволено клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021164480001069 від 18.08.2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України та накладено арешти із забороною володіння, користування та розпорядження майном (перелік відповідно до клопотання).

ТОВ «Інвест Лімітед Компані» є власником десяти із дванадцяти об`єктів нерухомого майна, на які ухвалою слідчого судді накладено арешт та заборонну розпорядження.

Зазначену ухвалу було постановлено за відсутності представника ТОВ «Інвест Лімітед Компані», який про розгляд питання про накладення арешту судом не повідомлявся.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, обґрунтовуючи своє клопотання прокурор вказує на наявність порушених прав громадянки ОСОБА_5 , майном якої шляхом обману заволоділи невстановлені особи, умисно переоформивши право власності на 12 об`єктів нерухомого майна, які розташовані в м. Одесі на громадянина ОСОБА_6 .

Метою накладення арешту було збереження речових доказів.

Однак матеріали клопотання в обґрунтування доводів про необхідність накладення арешту не містять достатніх фактичних даних на підтвердження того, що майно ТОВ «Інвест Лімітед Компані» відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, у кримінальному провадженні, в якому ведеться досудове розслідування. Усі доводи ґрунтуються на припущеннях, фактичні дані, що підтверджують таке походження майна матеріали клопотання не містять.

Так, громадянці ОСОБА_5 , за її ж твердженням, належало 8 об`єктів нерухомості, в той час як речовим доказом злочину проти неї слідчим визнано 12 об`єктів нерухомого майна, 10 з яких належать добросовісному набувачу ТОВ «ІНВЕСТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ».

Представник власника зазначає у клопотанні, що об`єкти нерухомості, які начебто належали ОСОБА_5 , та об`єкти нерухомості, які належать ТОВ «ІНВЕСТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ» мають різні реєстраційні номери, різні адреси місця знаходження та різні площі, а тому доки не доведено, що це є одними і тими самими об`єктами, відсутні достатні підстави вважати, що вони є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Поняття «припущення» не може ототожнюватися з поняттям «обґрунтована підозра» чи «достатність підстав», наявність яких вимагає ст.ст. 132 та 167 КПК України для накладення арешту на майно.

Усі питання щодо недобросовісного володіння ТОВ «Інвест Лімітед Компані» належним йому майном підлягають вирішенню в рамках цивільно-правового спору та, аж ніяк, ні в рамках кримінального провадження.

При цьому такі цивільно-правові спори були заявлені ОСОБА_5 та вже вирішені судами.

Тобто, наразі усі судові справи в яких вирішувалось питання законності вимог ОСОБА_5 щодо майна, про яке йдеться в рамках кримінального провадження вирішені судами не на її користь. Судовими рішеннями встановлена добросовісність володіння ТОВ «Інвест Лімітед Компані» наступним майном:

- квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна:1763482951101;

- квартира АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1763496351101;

- квартира АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1763426551101;

- квартира АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1763438551101;

- квартира АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1763409151101;

- квартира АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1763398051101;

- мото-місця АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1763458851101;

- мото-місця АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1763467051101;

- земельна ділянка площею 0,0426 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , кадастровий номер №5110136900:26:005:0118, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1412819551101;

- земельна ділянка площею 0,0755 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 , кадастровий номер 5110136900:26:005:0148, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1661484651101.

Зокрема в постанові Одеського апеляційного суду від 26.07.2022 року по справі №522/10790/19 зроблені висновки про те, що «в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б спростовували добросовісність набуття майна ТОВ «Інвест Лімітед Компані». Позивачкою не доведено суду, що у відповідності до ст.ст.15,16 ЦК України її право підлягає захисту, що ТОВ «Інвест Лімітед Компані» порушує її право на спірне нерухоме майно».

«Встановлено, що спірне нерухоме майно вибуло з власності ОСОБА_5 до ТОВ «Дютайв» саме за актом приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ «Дютайв» від 11.02.2019 року, підписавши який, ОСОБА_5 проявила своє волевиявлення.

Позивачкою не доведено суду, що ніяких намірів та дій щодо відчуження спірного нерухомого майна вона не проводила та що вказане майно вибуло з її володіння поза її волею».

«Крім того, приватний нотаріус ОСОБА_7 , будучі допитаною у якості свідка, підтвердила встановлення нею осіб за паспортами та засвідчення справжності підписів сторін на актах та протоколах від 11,12 лютого 2019 року. Доводи апеляційної скарги щодо недостовірності висновку суду першої інстанції, що позивачка була присутня у нотаріуса 11,12 лютого 2019 року та підписувала спірні документи спростовуються наявними в матеріалах справи стенограмою судового засідання, протоколом судового засідання від 28 липня 2020 року та звукозаписом судового засідання (т.3 а.с.174-182).

Справжність підпису ОСОБА_5 у акті приймання-передачі нерухомого майна від 11 лютого 2019 року засвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 ».

Як визначено абзацом 2, ч.10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Однак майно, що належить на праві власності ТОВ «Інвест Лімітед Компані», як вважає представник власника майна, не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, у кримінальному провадженні, в якому ведеться досудове розслідування, оскільки його індивідуальна визначеність (площі квартир, реєстраційні номери обєктів нерухомості, номери квартир та мото-місць) не співпадають із індивідуальною визначеністю майна, яке колись належало ОСОБА_5 .

Більш того, 10.02.2020р. ОСОБА_5 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дютайв» (надалі - відповідач-1, ТОВ «Дютайв», Товариство), ОСОБА_6 в якому просила суд: визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Дютайв», оформлене протоколом загальних зборів від 11.02.2019р. №2/19; визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Дютайв» від 12.02.2019р. разом з актом приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Дютайв», який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ; скасувати у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію про зміну статутного або складеного капіталу, зміну складу або інформації про засновників ТОВ «Дютайв» (код 42803658), номер запису 15561070001069063 від 12.02.2019р., вчинену державним реєстратором КП «Департамент державної реєстрації» ОСОБА_8 ; скасувати у Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію про зміну складу або інформації про засновників ТОВ «Дютайв» (код 42803658), номер запису 15561070002069063 від 12.02.2019, вчинену державним реєстратором КП «Департамент державної реєстрації» ОСОБА_8 (справа №916/333/20).

В задоволенні даного позову відмовлено Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 року. Постановою Верховного суду від 08.12.2021 року змінено постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 року лише в мотивувальній частині. При цьому наслідки розгляду справи залишені без змін, тобто в задоволені позову ОСОБА_5 відмовлено.

Отже, місцевими загальними судами та господарським судом повністю досліджені питання правомірності вимог ОСОБА_5 щодо майна, яке прокурор визнавречовими доказами в рамках кримінального провадження та встановлена безпідставність її тверджень та вимог щодо усього масиву нерухомого майна про яке йдеться і у кримінальному провадженні.

У зв`язку з вищевикладеним, заявник звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Позиція учасників судового розгляду.

У судовому засіданні представник власник майна - адвокат ОСОБА_3 підтримав вимоги клопотання, надавши копії судових рішень, якими встановлено, що ТОВ «ІНВЕСТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ» є добросовісним набувачем майна, підстав для арешту майна не має, жодній особа не повідомлено про підозру, а тому слід скасувати арешт майна.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти скасування арешту з вказаних об`єктів нерухомості, мотивуючи що клопотання адвоката не обґрунтоване, зазначені об`єкти нерухомості є речовими доказами.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви слідчого судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.

Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної ним в п.2 р.2.6 «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» 2014 рік (далі - Узагальнення), правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Вмотивованість - це вимога до суду наводити письмово в рішенні судження, пояснення про наявність чи відсутність фактів, які є основою висновку суду за результатами вирішення справи (заяви, клопотання). Це також пояснення суду, чому він ухвалив саме таке рішення, погодився з одними та відкинув інші доводи.

Обов`язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору (заяви, клопотання) полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору (заяви, клопотання), з посиланням на з`ясовані у справі обставини та норми права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися.

Щоб судове рішення вважалося належно мотивованим недостатньо просто процитувати закон та перерахувати докази, надані сторонами. Важливо навести ті висновки, яких дійшов суд за результатами оцінки доказів, та знайти настільки вагомі й одночасно зрозумілі аргументи на користь прийнятого судового рішення, щоб вони переконали в законності й справедливості вирішення справи (заяви, клопотання).

Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до частини першої статті 372 КПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

З матеріалів клопотання встановлено, що в провадженні ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12021164480001069 від 18.08.2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

Згідно наданої постанови заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 13.10.2023 року про призначення групи прокурорів в рамках вказаного кримінального провадження було визначено, зокрема: прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 .

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_10 від 13.11.2023 було накладено арешт на зазначені об`єкти нерухомості у формі заборони володіти, користуватись та розпоряджатись майном, заборонивши будь-кому проведення її реконструкцію, поділ, проведення в ній будівельних та ремонтних робіт, а також заборонивши будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, державним реєстраторам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії, у т.ч. припинення права власності, зміну адреси, поділ, тощо щодо зазначеного майна.

Метою накладення арешту було збереження зазначеного майна в якості речових доказів, оскільки згідно із постановою прокурора у кримінальному провадженні від 26.10.2023 вказані об`єкти нерухомості визнано речовими доказами у кримінальному провадженні 12021164480001069 від 18.08.2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України.

З досліджених матеріалів клопотання встановлено, ОСОБА_5 придбала в кінці січня - на початку лютого 2019 року 8 об`єктів нерухомості: квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 594173051101. Вартість склала 3442009 грн.; квартиру АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1893051101, продаж вчинено за 7337811 грн.; квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1748940051101, продаж вчинено за 2716217 грн. 44 коп.; машиномісце АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 417193851101, продаж вчинено за 159279,11 грн.; 35/1000 часток житлової нерухомості (дачу) ДБК ім. К. Цеткін по АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 113303651101. Вартість склала 739193 грн.; земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:26:005:0118, загальною площею 0,0426 га по АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1412819551101. Вартість склала 833080 грн.; 72/1000 часток житлової нерухомості (дачу) ДБК «Розквіт» по вул. Окружній, 29 у м. Одесі реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1661458051101. Вартість склала 1097600 грн.; земельну ділянку кадастровий номер 5110136900:26:005:0148, загальною площею 0,0755 га по АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1661484651101, продаж вчинено за 1476468 грн.

Невстановлені особи 11.02.2019 підробили підпис ОСОБА_5 в актах прийому - передачі про нібито передачу потерпілою ОСОБА_5 вказаного нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ДЮТАЙВ» код ЄДРПОУ 42803658 та відповідному протоколі загальних зборів ТОВ «ДЮТАЙВ».

Після чого, з метою ускладнення повернення майна законному власнику, нерухоме майно ОСОБА_5 12.02.2019 передано від ТОВ «ДЮТАЙВ» у власність ТОВ «П.А.Ф. ЛТД» код ЄДРПОУ 42817084, від якого в свою чергу 11.03.2019 передано у власність ОСОБА_6 , а згодом 25.03.2019 до ТОВ «ІНВЕСТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ» код ЄДРПОУ 42901448.

При цьому, слідчим суддею враховується, що у відповідності до ч.10 ст.170 КПК України не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача (крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів).

З досліджених копій документів, долучених адвокатом ОСОБА_3 , в судовому засіданні встановлено, що згідно договору задоволення вимог іпотекодержателя від 25.03.2019 ОСОБА_6 (Іпотекодавець) передав у власність ТОВ «ІНВЕСТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ» (Іпотекодержатель) 10 об`єктів нерухомості, а саме:

1) об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1763482951101;

2) об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1763496351101;

3) об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1763426551101;

4) об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1763438551101;

5) об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1763409151101;

6) об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_9 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1763398051101;

7) об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_10 , мото-місце № 25, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1763458851101;

8) об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_10 , мото-місце № 25 а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1763467051101;

9) об`єкт нерухомості земельна ділянка, площею 0,0426 га, кадастровий номер 5110136900:26:005:0118, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1412819551101;

10) об`єкт нерухомості земельна ділянка, площею 0,0755 га, кадастровий номер 5110136900:26:005:0148, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1661484651101.

Між тим, вказані прокуром в судовому засіданні, а також зазначені в ухвалі слідчого судді від 13.11.2023 року про арешт майна обставини не обґрунтовують підстави для накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Інвест Лімітед Компані» з метою забезпечення збереження речових доказів, з огляду на наступне.

Так, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно, прокурор посилався на наявність порушених прав громадянки ОСОБА_5 , майном якої шляхом обману заволоділи невстановлені особи, підробивши підпис останньої в актах прийому-передачі нерухомого майна.

З матеріалів клопотання вбачається, що об`єкти нерухомості, які, за версією органу досудового розслідування, належали ОСОБА_5 та об`єкти нерухомості, які належать ТОВ «ІНВЕСТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ» мають різні реєстраційні номери, різні адреси місця знаходження та різні площі, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, а тому відсутні достатні підстави вважати, що вказане нерухоме майно є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021164480001069 від 18.08.2021 року.

Окрім того, встановлено, що в рамках цивільної справи №522/11290/19 вирішувалось питання про витребування із чужого незаконного володіння ТОВ «Інвест Лімітед Компані» квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1763426551101. Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 05.10.2020 року громадянці ОСОБА_5 було відмовлено в задоволені позову про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування реєстрації. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.06.2023 року апеляційна скарга ОСОБА_5 була залишена без задоволення, рішення Приморського районного суду м.Одеси від 05.10.2020 було залишено без змін.

В рамках цивільної справи №522/11288/19 вирішувалось питання про витребування із чужого незаконного володіння ТОВ «Інвест Лімітед Компані» машиномісця №25 по провулку Каркашадзе, 9 в м.Одесі, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1763458851101. Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 01.09.2020 року громадянці ОСОБА_5 було відмовлено в задоволені позову про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування реєстрації. Постановою Одеського апеляційного суду від 25.10.2022 року апеляційна скарга представника ОСОБА_5 залишена без задоволення. Тобто, рішення суду першої інстанції набрало законної сили.

В рамках цивільної справи №522/11271/19 вирішувалось питання про витребування із чужого незаконного володіння ТОВ «Інвест Лімітед Компані» квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна:1763482951101. Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 21.04.2021 року громадянці ОСОБА_5 було відмовлено в задоволені позову про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування реєстрації. Постановою Одеського апеляційного суду від 21.03.2023 року апеляційна скарга представника ОСОБА_5 залишена без задоволення. Тобто, рішення суду першої інстанції у даній справі також набрало законної сили.

В рамках цивільної справи №522/10790/19 вирішувалось питання про витребування із чужого незаконного володіння ТОВ «Інвест Лімітед Компані» квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1763409151101. Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 28.09.2021 року громадянці ОСОБА_5 було відмовлено в задоволені позову про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування реєстрації. Постановою Одеського апеляційного суду від 26.07.2022 року апеляційна скарга представника ОСОБА_5 задоволена частково, рішення суду змінено в його мотивувальній частині, в частині відмови у позові залишено без змін. Тобто, рішення суду першої інстанції у даній справі також набрало законної сили. Більш того, ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.10.2022 року представнику ОСОБА_5 відмовлено у відкриті касаційного провадження.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 04.06.2020 року у справі №520/17197/19, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 30.12.2020 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 до ТОВ «Дютайв», ТОВ «П.А.Ф.Лтд», ОСОБА_6 , ТОВ «Інвест Лімітед Компані», за участю третіх осіб державного реєстратора КП «Департамент державної реєстрації» ОСОБА_8 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстраційних дій. Предметом спору була земельна ділянка кадастровий номер 5110136900:26:005:0118. Вказані судові рішення набрали законної сили та не оскаржені до суду касаційної інстанції.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 04.06.2020 року у справі №520/17194/19, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 14.07.2021 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 , до ТОВ «Дютайв», ТОВ «П.А.Ф.ЛТД», ОСОБА_6 , ТОВ «Інвест Лімітед Компані», за участю третіх осіб державного реєстратора КП «Департамент державної реєстрації» ОСОБА_8 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстраційних дій. Предметом спору була земельна ділянка кадастровий номер 5110136900:26:005:0148. Вказані судові рішення набрали законної сили. Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.10.2022 року представнику ОСОБА_5 відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Додатково, в рамках цивільної справи №522/11271/19 вирішувалось Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ» про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовною заявою ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дютайв», Товариства з обмеженою відповідальністю «П.А.Ф.ЛТД», ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ», треті особи: Державний реєстратор Комунального підприємства «Департамент державної реєстрації» ОСОБА_8 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування реєстраційних дій. Було скасовано заходи забезпечення позову, які накладені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.06.2020 року, а саме: знятий арешт з квартири за адресою АДРЕСА_7 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1763482951101); з квартири за адресою АДРЕСА_7 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1763496351101); скасовані заборони Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним та приватним нотаріусам в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на внесення змін до відомостей про нерухоме майно.

З дослідженої копії ухвали Печерського районного суду м.Одеси від 02.06.2023 року у справі за № 757/21240/23-к про скасування арешту майна, долученої адвокатом ОСОБА_3 до матеріалів клопотання, встановлено, що обґрунтовуючи своє клопотання прокурор при зверненні з клопотанням про арешт майна, вказував на наявність порушених прав громадянки ОСОБА_5 , майном якої шляхом обману заволоділи невстановлені особи, умисно переоформивши право власності на 12 об`єктів нерухомого майна, які розташовані в м. Одесі на громадянина ОСОБА_6 . Метою накладення арешту було збереження речових доказів. Так, за результатами розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діяв в інтересах ТОВ «ІНВЕСТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ», слідчий суддя Печерського районного суду м.Києва також скасував арешт з цих 10 об`єктів нерухомості (перелік зазначений вище).

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно.

Преюдиційні факти це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі (постанова Верховного Суду у справі № 234/16272/15-ц).

З огляду на встановлені зазначеними вище рішеннями суду преюдиційні факти ТОВ «Інвест Лімітед Компані» наголошує на безпідставності накладення арешту на вказані об`єкти нерухомості, з чим повністю погоджується слідчий суддя мотивуючи своє судове рішення.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Конституцією України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (стаття 41).

Право власності згідно націаонального законодавства є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Законом встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві, зокрема, на об`єкти нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації.

Право власності у набувача за договором відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України виникає з дня державної реєстрації (ст. 182 ЦК України), а не в момент фактичного передання майна або в будь-який інший момент, визначений угодою сторін.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

ТОВ «Інвест Лімітед Компані», як було встановлено судами в рамках цивільного судочинства є добросовісним власником майна, на яке накладено арешт в цьому кримінальному провадженні, було здобуто на підставі цивільно-правової угоди, а саме: договору задоволення вимог іпотекодержателя від 25.03.2019 року, укладеного з ОСОБА_6 .

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21).

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19).

Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17).

Відповідно до постанови Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.03.2023 по справі №725/1824/20, конструкція, за якою добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар. Факт незаконного відчуження та допущення продажу майна не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача.

Окрім цього адвокатом ОСОБА_3 в судовому засіданні було повідомлено, що за вказаним обставинами щодо незаконного заволодіння цими ж самими об`єктами нерухомості 04.01.2022 було затверджено та скеровано до суду для розгляду по суті обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62021150000000219 від 23.02.2021, стосовно обвинувачених ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст. 358 КК України. Потерпілою в рамках вказаного кримінального провадження є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, слід дійти висновку, що якщо вже судом розглядається обвинувальний акт по суті за цими ж фактами, то якщо і є необхідність в накладенні арешту на зазначені обєкти нерухомості, то саме в кримінальному провадженні № 62021150000000219 від 23.02.2021.

На думку слідчого судді, створення додаткових штучних обтяжень за одними й тими самими фактами в кримінальному провадженні № 12021164480001069 від 18.08.2021 року, в якому, доречі теж кваліфікація за ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України, є грубим порушенням прав ТОВ «ІНВЕСТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ», яке є добросовісним набувачем, що підтверджено рішеннями судів І та ІІ інстанції, зазначених вище.

Резюмуючи викладене, з наданих сторонами доказів встановлено наступне, а саме: експертні дослідження в рамках кримінального провадження проведені, про підозру жодній особі не повідомлено, ТОВ «ІНВЕСТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ є добросовісним набувачем майна і законним власником, кримінальне провадження за цими фактами вже перебуває на розгляді в суді по суті, а тому будь-які правові підстави обтяжувати майно в рамках кримінального провадження № 12021164480001069 від 18.08.2021 року відсутні.

В спростування зазначених адвокатом обставин, прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні не надав жодного аргументу щодо необхідності подальшого обтяження майна, окрім посилання на збереження вказаного нерухомого майна у якості речових доказів.

Таким чином, слідчим суддею під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, будь-яких доказів, які б спростовували добросовісність набуття майна ТОВ «Інвест Лімітед Компані», - не встановлено.

Слідчий суддя вважає слушним доводи клопотання адвоката ОСОБА_3 про те, що арештоване майно не підпадає під визначення речових доказів. Аналізуючи зміст ухвали слідчого судді про накладення арешту в контексті наведених у ній підстав для його накладення у розумінні ст.170 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку що обґрунтованість у вказаній ухвалі обставин того, що вказане нерухоме майно визнано речовим доказом у цьому провадженні не може бути виключною підставою для його арешту, оскільки у відповідності до ст.98 КПК України та у співставленні із документами, наданими представником власника майна у цьому провадженні віднесення такого нерухомого майна до речових доказів є сумнівним.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа мас право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права. Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ» проти Сполученого королівства (AGOSI v. the United Kindom від 24 жовтня 1986 року, серія А, №108 п.52). Іншими словами заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Зважаючи на вказані обставини, слідчий суддя вважає, що подане заявником клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки законі підстави для його подальшого обтяження відсутні.

Керуючись ст.ст. 167-174, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання представника власника майна ТОВ «ІНВЕСТ ЛІМІТЕД КОМПАНІ» - адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 13.11.2023 року (справа №522/21128/23, провадження №1-кс/522/6815/23), у межах кримінального провадження за № 12021164480001069 від 18.08.2021 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, скасувавши заборону володіти, користуватись та розпоряджатись майном, скасувавши заборони будь-кому проведення її реконструкцію, поділ, проведення в ній будівельних та ремонтних робіт, а також заборону будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, державним реєстраторам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії, у т.ч. припинення права власності, зміну адреси, поділ, тощо щодо зазначених об`єктів нерухомого майна, а саме з:

- квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1763482951101,

- квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1763496351101,

- квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1763409151101,

- квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1763398051101,

- квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1763426551101,

- квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1763438551101,

- мото-місця АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1763426551101,

- мото-місця 25А в АДРЕСА_10 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1763467051101,

- земельної ділянки кадастровий номер 5110136900:26:005:0148, загальною площею 0,0755 га по АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1661484651101.

Копію ухвали скерувати до Одеської обласної прокуратури, представнику власника майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 04.06.2024 року о 16:00 годині в залі суду №131.

Слідчий суддя: ОСОБА_14

31.05.2024