Рішення

від 09.08.2024 по справі 465/4080/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/4080/24

2/465/2464/24

РІШЕННЯ

Іменем України

09.08.2024 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова у складі:

головуючого - судді Дзеньдзюри С.М.,

за участю секретаря судового засідання Балаболки В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВАНСАР", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Представник ОСОБА_1 - адвокатка Рустамова Наталія Романівна через систему «Електронний суд» звернулася до Франківського районного суду м. Львова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВАНСАР», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання.

Позовні вимоги мотивує тим, що 13.06.2014 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено заяву(оферту) №200046451, яка є договором про надання та використання платіжної картки, до якої даним договором відкрито картковий рахунок за № НОМЕР_1 , бажаний кредитний ліміт 100 гривень.

01.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №77457, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВАНСАР", ЄДРПОУ 40199031, якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФАГОР" ЄДРПОУ 40202955 відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №27/05/2020-4 від 27.05.2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ПЛЕЯДА", код ЄДРПОУ 40210636 відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 1 від 20.05.2016 року, якому в свою чергу Публічне Акціонерне Товариство «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», код ЄДРПОУ 38619024 на підставі Договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 200046451 від 10.05.2016 року, укладеного між Публічне Акціонерне Товариство «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 41475, 00 грн.

Враховуючи вищевикладене, просить суд визнати виконавчий напис від 01.06.2021року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №77457, таким, що не підлягає до виконання.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30.05.2024 року заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 27.06.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликои) сторін.

Від представника відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "АВАНСАР"Сосюрко С.Ю. до суду надійшло клопотання про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги, в якому просив відмовити у задоволенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу або зменшити розмір заявлених витрат.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, однак від її представника до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позов підтримала, просила такий задоволити.

Представник відповідача ТзОВ ФК "АВАНСАР" в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце такого, відзиву на адресу суду не направляв.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, хоча й належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 01.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис №77457 про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором №200046451 від 10.05.2016 року, укладеним з Публічним Акціонерним Товариством «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ»", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВАНСАР", ЄДРПОУ 40199031, якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФАГОР" ЄДРПОУ 40202955 відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №27/05/2020-4 від 27.05.2020 року, якому в свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ПЛЕЯДА", код ЄДРПОУ 40210636 відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 1 від 20.05.2016 року, якому в свою чергу Публічне Акціонерне Товариство «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», код ЄДРПОУ 38619024 на підставі Договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 200046451 від 10.05.2016 року, укладеного між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 41475, 00 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Онишкевичем Р.І. від 15.02.2022 року відкрито виконавче провадження №68648901 при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Остапенко Є.М. №77457 від 01.06.2021 року про стягнення з позивача ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 41475,00 грн.

Окрім цього, в межах даного виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника від 08.06.2023 року та про арешт коштів боржника від 06.09.2023.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон) порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ст.87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (частина друга статті 50 Закону України «Про нотаріат»).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано та визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині а після слів заставлене майно доповнити словами (крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку) ; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: 11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг пошатого зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу , п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: Доповнити перелік після розділу Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами новим розділом такого змісту: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості. . Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 01.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яку було відповідно до ухвали Вищого адміністративно суду України залишено без змін.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати беззаперечна заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й встановити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 та від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмового повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Так, у своїй постанові від 15 квітня 2020 року в справі № 554/6777/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню .

Зважаючи на те, що кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, всупереч вищезазначеним нормам не був посвідчений нотаріально, а також беручи до уваги наявний спір щодо вказаної заборгованості, суд вважає, що наявні всі підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Слід зазначити, що саме до такого висновку прийшов Верховний Суд при вирішенні аналогічного спору у своїй постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18, провадження № 61-16749св19.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підгоатки до її розгляду.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою ОСОБА_1 22.05.2024 року укладено договір про надання правової (правничої) допомоги з адвокаткою Рустамовою Н.Р., відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу з питань захисту його інтересів.

Відповідно до п.3.2 Договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.05.2024 року вартість послуг погоджується сторонами в кожному конкретному випадку та фіксується в актах приймання-передачі наданих послуг . Підписання клієнтом Акту свідчить про згоду Клієнта з вартістю наданих послуг.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 30.05.2024р. до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 22.05.2024 року вартість наданих послуг (гонорар адвоката) становить 5000грн.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунатаним (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04). У рішенні ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Щодо зазначення позивачем суми стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу, суд враховує, зокрема складність справи та час, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих послуг.

Суд вважає, що підлягають до стягнення витрати позивача на правову допомогу в частині складення та подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає до виконання, однак, зважаючи на те, що справа є не складною, типовою, з врахуванням часу, необхідного на фактичне складання позовної заяви в такій категорії справ, обсягу наданих послуг, суд вважає, що сума на відшкодування витрат на правову допомогу за складання позовної заяви в розмірі 2000,00 грн. та складання заяви про забезпечення позову в розмірі 2000грн. є розумною та не завищеною.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позов ОСОБА_1 задоволено, позивач поніс судові витрати на правову допомогу, що підтверджено належними засобами доказування, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, що становить суму в розмірі 4000,00 гривень, що відповідає принципу розумності та реальності розміру витрат на правову допомогу.

Окрім цього, відповідно до положень статей 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1211,20 гривень за подання позовної заяви та 605,60 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81,158, 258, 263-265, 268 Цивільно-процесуального Кодексу України, Законом України "Про нотаріат", суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВАНСАР», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 01.06.2021року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Мхайловичем за реєстровим номером №77457.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «АВАНСАР» на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «АВАНСАР» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «АВАНСАР» на користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп. понесених судових витрат на професійну правову допомогу.

Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса №77457 від 01.06.2021 року продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «АВАНСАР», місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок,21/27, офіс 405.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Оспапенко Євген Михайлович, адреса: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд.6/5.

Суддя Дзеньдзюра С.М.