Рішення

від 09.08.2024 по справі 160/33008/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 рокуСправа №160/33008/23

Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження у місті Дніпрі за позовною заявою Криворізької східної прокуратури в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул.Леоніда Бородича, буд.3, м.Кривий Ріг, 50086, код ЄДРПОУ 0290993830) до Комунального підприємства «Криворізька міська лікарня №1 Криворізької міської ради (вул.Святогеоргіївська, буд.8А, м.Кривий Ріг, 50074, код ЄДРПОУ 0196546), третя особа: Криворізька міська рада (пл.Молодіжна, буд.1, м.Кривий Ріг, 50101, код ЄДРПОУ 33874388), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

18 грудня 2023 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради, в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №14555, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Вернадського, 141 а/1, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 р. «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»;

- зобов`язати Комунальне підприємство «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища № 14555, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Вернадського, 141 а/1, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 р. «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що в ході здійснення представницьких повноважень окружною прокуратурою встановлено, що на території Комунального підприємства «Криворізька міська лікарня № 1» Криворізької міської ради за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Вернадського, 141 а/1, розташована захисна споруда цивільного захисту сховище № 14555, яке в умовах військової агресії російської федерації проти України через недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), є неготовим до використання за призначенням, у зв`язку із чим воно не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Згідно наданого Управлінням з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища №14555 від 16.12.2020 сховище «не готове» до використання за призначенням, захисна споруда підлягає капітальному ремонту. Також, за результатом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 26.02.2021 та від 05.07.2022 сховище №14555 «не готове» до використання за призначенням, захисна споруда підлягає капітальному ремонту. Рекомендації: не можливо привести захисну споруду у готовність до використання за призначенням, доцільно розглянути питання щодо проведення капітального ремонту захисної споруди. Також, виконком Довгинцівської районної у місті ради із залученням фахівців Криворізького районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області проведено обстеження та оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №14555 та складено акт оперативного огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення від 03.06.2023. Згідно якого, як сховище №14555 не рекомендовано для укриття населення, можливе використання як тимчасового укриття. Таким чином, вбачається, що порушення, зафіксовані в актах оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, протоколах огляду та висновків спеціалістів є тривалими та систематичними, та свідчать про бездіяльність з боку балансоутримувача захисної споруди в особі КП «КМЛ № 1» КМР, оскільки останнім не вживаються дієві та достатні заходи з метою приведення споруди цивільного захисту сховища № 14555, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Вернадського, 141а/1 у придатний до використання стан, що і стало підставою звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

22 грудня 2023 року від Криворізької східної прокуратури надійшло клопотання, в якому він просив здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 р. у задоволенні клопотання Криворізької східної прокуратури про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у справі №160/33008/23 відмовлено.

04 січня 2024 року від Криворізької міської ради надійшли пояснення, в якорму зазначає що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Дніпропетровській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача. Тому, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 3 серпня 2023 року у справі №260/4120/22.

09 січня 2024 року від Криворізької східної прокуратури надійшло клопотання, в якому він, зокрема, просив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2024 р. у задоволенні клопотання Криворізької східної прокуратури про розгляд справи за за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі №160/33008/23 відмовлено.

16 січня 2024 року від Комунального підприємства «Криворізька міська лікарня №1 Криворізької міської ради, надійшов відзив в якому вони просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач в позовній заяві вказує, що захисна споруда цивільного захисту- сховище №14555, яке розташоване за адресою м. Кривий Ріг, вул. Вернадського, 141, а/1, яка наразі розташована на території Комунального підприємства «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради, з тих чи інших причин, є не готовою до використання за призначенням, у зв?язку з чим відповідне сховище не здатне забезпечити захист цивільного населення. У той же час, позивач ні за змістом позовної заяви, ні у додатках до позову не надає жодних доказів які б вказували на бездіяльність саме відповідача, які спричинили б виникнення відповідного стану сховища, що обумовило звернення до суду з відповідним позовом. Позивач посилається на висновки зокрема актів оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 16 грудня 2020 року, від 26 лютого 2021 року. відповідно до якого сховище не придатне до використання та потребує «капітального ремонту», у той же час позивач не надає жодних документів які б свідчили про прийняття власником рішення про виділення коштів на капітальний ремонт та про необхідність проведення саме відповідачем відповідного ремонту у визначені терміни, що вказує на відсутність в діях відповідача порушень норм чинного законодавства. Позивачем не надані докази які б визначали чіткі критерії які були порушені та які мають бути усунені, у визначені строки. З урахуванням вказаного позивачем вжито передчасно вжито заходи судового врегулювання спору. Також зазначає, що здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку № 138), що в свою чергу говорить про те, що позивач не має правових повноважень звертатись до суду щодо розгляду даного спору.

22 січня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому зазначає, що згідно з рішенням Криворізької міської ради № 481 від 26.05.2021 про припинення КНП «КМЛ № 10» КМР шляхом реорганізації КП «КМЛ № 1» КМР є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків КНП «КМЛ № 10» КМР та не пов`язується з державною реєстрацією припинення КНП «КМЛ № 10» КМР, датою виникнення універсального правонаступництва КП «КМЛ № 1» КМР щодо КНП «КМЛ № 10» КМР, яку припинено шляхом приєднання, слід вважати дату видання рішення, з якої вона є правонаступником КНП «КМЛ № 10» КМР. Тобто, всі заходи по забезпеченню приведення захисної споруди у стан готовності до укриття населення КП «КМЛ № 1» КМР повинна була вживати ще з моменту прийняття рішення Криворізькою міською радою 26.05.2021. За результатом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 26.02.2021 та від 05.07.2022 сховище №14555 «не готове» до використання за призначенням, захисна споруда підлягає капітальному ремонту. Рекомендації: не можливо привести захисну споруду у готовність до використання за призначенням, доцільно розглянути питання щодо проведення капітального ремонту захисної споруди. Також, виконком Довгинцівської районної у місті ради із залученням фахівців Криворізького районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області проведено обстеження та оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №14555 та складено акт оперативного огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення від 03.06.2023. Згідно якого, як сховище №14555 не рекомендовано для укриття населення, можливе використання як тимчасового укриття. Аналогічні акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 09.08.2023 та від 17.10.2023 сховище №14555 «не готове» до використання за призначенням, рекомендовано використання як найпростіше укриття. Таким чином встановлено, що відповідачем систематично протягом тривалого часу не виконуються обов`язки по утриманню захисної споруди у готовому до використання стані, тому на сьогоднішній день використання захисної споруди - сховища №14555 за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Вернадського, 141а/1, є неможливим. Щодо представництва інтересів держави прокурором в суді та повноваження органу ДСНС, позивач зазначає, що при виконанні своїх повноважень ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області встановлено тривале невиконання Комунального підприємства «Криворізька міська лікарня №1» Криворізької міської ради обов`язку щодо утримання захисної споруди цивільного захисту сховища № 14709 у належному стані, у тому числі після введення воєнного стану на території України. Проте ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області не вживало заходів задля зобов`язання балансоутримувача привести цю захисну споруду у стан готовності шляхом звернення до суду з відповідним позовом, що підтверджується листом № 49 02-7756/49 03 від 15.09.2023. Таким чином, унаслідок протиправної бездіяльності відповідача у сфері цивільного захисту населення порушено інтереси держави й територіальної громади, що і є підставою для звернення прокурора з позовом.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Суд встановив, що за адресою: за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Вернадського, 141 а/1, знаходиться захисна споруда сховище №14555.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №230346 від 13.05.2011, виданого виконавчим комітетом Криворізької міської ради, за Державою в особі Міністерства транспорту та зв`язку України. Правовий режим майна: право оперативного управління Державний заклад «Відділкова лікарня станції Кривий Ріг Головний ДП «Придніпровська залізниця».

Рішенням Криворізької міської ради від 25.02.2015 № 3412 надано згоду на безоплатне прийняття цілісного майнового комплексу державного закладу «Відділкова лікарня станції Кривий Ріг Головний ДП «Придніпровська залізниця» (вул. Вернадського, 141а, ЄДРПОУ 01111977) з державної до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу, визначеному чинним законодавством України.

Рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3721 «Про внесення змін до рішення міської ради від 25.02.2015 № 3412 «Про надання згоди на безоплатне прийняття цілісного майнового комплексу державного закладу «Відділкова лікарня станції Кривий Ріг Головний ДП «Придніпровська залізниця» з державної до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу», викладено п.1 в новій редакції «надати згоду на безоплатне прийняття без права подальшого відчудження в приватну власність цілісного майнового комплексу державного закладу «Відділкова лікарня станції Кривий Ріг Головний ДП «Придніпровська залізниця» (вул. Вернадського, 141а, ЄДРПОУ 01111977) з державної до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу, визначеному чинним законодавством України, із зобов`язанням використовувати цілісний майновий комплекс за цільовим призначенням».

Відповідно до акта приймання-передачі № б/н від 12.11.2015 передано цілісний майновий комплекс державного закладу «Відділкова лікарня станції Кривий Ріг Головний ДП «Придніпровська залізниця» (вул. Вернадського, 141а, ЄДРПОУ 01111977) з державної до комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради від 04.02.2016 № 29 «Про реорганізацію шляхом перетворення державного закладу «Відділкова лікарня станції Кривий Ріг Головний ДП «Придніпровська залізниця» у комунальний заклад «Криворізька міська лікарня №10» Криворізької міської ради» та рішення виконкому Довгинцівської районної у місті ради від 20.04.2016 № 165 «Про затвердження передавального акта державного закладу «Відділкова лікарня станції Кривий Ріг Головний ДП «Придніпровська залізниця» реорганізовано державний заклад «Відділкова лікарня станції Кривий Ріг Головний ДП «Придніпровська залізниця» у комунальний заклад «Криворізька міська лікарня №10» Криворізької міської ради.

Відповідно до рішення Криворізької міської ради від 27.02.2019 №3502 «Про реорганізацію шляхом перетворення в комунальні некомерційні підприємства комунальних закладів «Криворізька міська лікарня» №№ 3,5,9,10,11,14,16, «Криворізька міська дитяча лікарня» №№1,2,4, «Криворізька міська поліклініка №5», «Криворізький міський клінічний пологовий будинок №1», «Криворізка інфекційна лікарня №1» Криворізької міської ради» реорганізовано шляхом перетворення з Комунального закладу «Криворізька міська лікарня №10» Криворізької міської ради в Комунальне некомерційне підприємство «Криворізька міська лікарня №10» Криворізької міської ради.

Відповідно до рішення Криворізької міської ради № 481 від 26.05.2021 «Про реорганізацію в місті Комунальних закладів охорони здоров`я» реорганізовано Комунальне некомерційне підприємство «Криворізька міська лікарня № 10» Криворізької міської ради з припиненням як юридичної особи шляхом приєднання до Комунального підприємства «Криворізька міська лікарня № 1» Криворізької міської ради.

Листом комунального підприємства «Криворізька міська лікарня Після приєднання (реорганізації) КНП «КМЛ № 10» КМР, захисна споруда № 14555 була прийнята 31.05.2023 на баланс КП «КМЛ № 1» КМР. №1» КМР від 27.09.2023 №1597 надано копію передавального акту від 31.05.2023, на підставі якого передано в тому числі захисну споруду №14555 за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Вернадського, 141а/1.

Відповідно до акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 26.02.2021 р. сховище №14555 «не готове» до використання за призначенням, захисна споруда підлягає капітальному ремонту.

Відповідно до акта оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 05.07.2022 р. сховище №14555 «не готове» до використання за призначенням, захисна споруда підлягає капітальному ремонту.

Відповідно до акта від 03.06.2023 р. виконавчим комітетом Довгинцівської районної у місті ради із залученням фахівців Криворізького районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області проведено обстеження та оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №14555 та складено акт оперативного огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення). Згідно акта, сховище №14555 не рекомендовано для укриття населення, можливе використання як тимчасового укриття.

Відповідно до акта від 09.08.2023 р. сховище №14555 «не готове» до використання за призначенням, рекомендовано використання як найпростіше укриття.

Відповідно до акта від 17.10.2023 р. сховище №14555 «не готове» до використання за призначенням, рекомендовано використання як найпростіше укриття.

За фактом невиконання вимог щодо належного утримання захисних споруд окружною прокуратурою 07.08.2023 внесено відомості до ЄРДР за №42023042090000056 та розпочато досудове розслідування.

Згідно протоколу огляду від 05.09.2023р. слідчим ВП №1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді з залученням спеціалістів Криворізького відділення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та в присутності понятих проведено огляд сховища №14555.

Згідно протоколу огляду від 13.11.2023р. слідчим ВП №1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді з залученням спеціалістів Криворізького відділення ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та в присутності понятих проведено огляд сховища №14555.

Відповідно до листа Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 15.09.2023 року №49 2801-4482/49 28, під час огляду спеціалістами сховища №14555 виявлено наступні недоліки: система каналізації знаходиться в непридатному стані, унітази демонтовані або відсутні, умивальники відсутні; система електропостачання знаходиться в непридатному стані, електрощитові демонтовані; система фільтро-вентиляції знаходиться в непридатному стані, фільтра поглиначі поржавіли, мають сліди механічного пошкодження, три стійки фільтрів поглиначів (9 шт.) відсутні, електроручні вентилятори демонтовані та відсутні; система водопостачання знаходиться в неробочому стані; перевірка на герметичність захисної споруди не проводилась. Враховуючи виявлені недоліки під час огляду споруди цивільного захисту, згідно додатку 13 до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту» наказу МВС №579 від 09.07.2018 р. сховище №14555, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вернадського, 141а/1, слід вважати як «Не готове» для використання за призначенням.

Відповідно до листа Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області від 14.11.2023 року №49 2801-4482/49 28, під час огляду спеціалістами сховища №14555 виявлено наступні недоліки: система каналізації знаходиться в непридатному стані, унітази демонтовані або відсутні, умивальники відсутні; система електропостачання знаходиться в непридатному стані, електрощитові демонтовані; система фільтро-вентиляції знаходиться в непридатному стані, фільтра поглиначі поржавіли, мають сліди механічного пошкодження, три стійки фільтрів поглиначів (9 шт.) відсутні, електроручні вентилятори демонтовані та відсутні; система водопостачання знаходиться в неробочому стані; перевірка на герметичність захисної споруди не проводилась. Враховуючи виявлені недоліки під час огляду споруди цивільного захисту, згідно додатку 13 до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту» наказу МВС №579 від 09.07.2018 р. сховище №14555, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вернадського, 141а/1, слід вважати як «Не готове» для використання за призначенням.

12 вересня 2023 року позивач звернувся до Головного управління ДСНС у Дніпропетровській області з листом №04/60-4907ВИХ-23, в якому просив надати грунтовну інформацію про вжиті або заплановані ГУ ДСНС України у Дніпропетровський області заходи щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов?язання КП «Криворізька міська лікарня №1» КМР» привести захисну споруду цивільного захисту - сховище №14555 за адресою: м. Кривий Ріг, Довгинцівський район. вул. Вернадського, 141а у придатний до використання стан, або причини невжиття таких заходів.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області листом від 15.09.2023 р. № 49 02-7756/49 03 повідомило позивача про те, що підстав звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування про зобов`язання балансоутримовича привести до готовності захисні споруди цивільного захисту №14709 та №14555 за адресами: вул. Дніпровське шосе, 22 та вул.Вернадського, 141а м.Кривий Ріг, відсутні.

Відповідно до листа Криворізької східної прокуратури від 14.12.2023 року №04/60-6719ВИХ-23, Головне управління ДСНС у Дніпропетровській області повідомлено про те, що на виконання вимог абз.3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено про пред`явлення позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з такого.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Тобто, Конституція України визначає дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: доведення, що обставини звернення є виключним випадком і здійснення представництва в порядку, визначеному законом.

За приписами частини першої статті 2 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) на прокуратуру покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; 3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Статтею 23 Закону №1697-VII врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до частини першої якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною четвертою статті 23 Закону №1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону №1697-VII під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

Частиною першою статті 24 Закону №1697-VII визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

За приписами частин третьою п`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі КЦЗ, застосовується судом в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 65 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) щодо суб`єктів господарювання (пункт 2).

За змістом частин другої статті 65 КЦЗ у суб`єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Згідно зі статтею 66 КЦЗ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 68 КЦЗ встановлені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, за приписами якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом (частина перша).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга).

Частиною першою статті 69 КЦЗ передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови:

1) з питань пожежної безпеки у разі:

а) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

б) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

в) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від вимог, визначених нормативно-правовими актами або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

2) з питань техногенної безпеки у разі:

а) невиконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки;

б) відсутності організаційно-розпорядчих документів щодо здійснення заходів з питань техногенної безпеки, які передбачені для суб`єкта господарювання;

в) непроведення в установленому порядку навчання персоналу суб`єкта господарювання діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;

г) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій;

ґ) непроведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечного об`єкта;

д) відсутності декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки;

е) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

є) невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатності або відсутності, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів;

ж) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

з) відсутності плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту;

и) відсутності об`єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або невідповідності їх затвердженим номенклатурам та обсягам;

і) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

ї) відсутності або несправності на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

й) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

к) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

л) неготовності осіб, які обслуговують потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації та ліквідації наслідків аварій до дій із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

м) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки угоди про страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їхньому майну, іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що спричинена пожежею, аварією, катастрофою або небезпечною подією;

н) порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами;

о) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Наведені приписи законодавства вказують на те, що прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року в справі № 826/13768/16, однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29 листопада 2022 року в справі №240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке.

…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99).

Ці висновки Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене цим Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, Суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади..

У цій справі, позивач в адміністративному позові зазначив, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області, у зв`язку із не вжиттям останнім, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача з приведення захисної споруди (укриття) у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Так, п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС №3 від 04.02.2013 (у редакції наказу ДСНС №661 від 12.11.2018), встановлено, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (скорочена назва ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області) є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Також відповідно до пункту 3 цього Положення основними завданнями Головного управління на відповідній території є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб та здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Крім того, відповідно до п.п. 2, 5 п. 4 цього ж Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює повноваження постійно діючого органу управління цивільного захисту у складі територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту. Бере участь у заходах щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку (у тому числі з використанням спеціального програмного забезпечення), забезпечує разом з місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням, проведення їх інвентаризації.

Також п.п.35 п.4 Положення визначено, що ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області уповноважено складати акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Також згідно положень п.12 Розділу Утримання фонду захисних споруд Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 10.03.2017 Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Згідно зі ст.28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

При цьому звернення органів місцевого самоврядування до адміністративного суду з позовами щодо зобов`язання балансоутримувачів привести у належний стан, придатний до використання за призначенням, захисних споруд, чинним законодавством не передбачено.

Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом - КЦЗ, приписами якого передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

Крім того, до повноважень ДСНС належить видання розпорядчих документів (приписів, розпоряджень, постанов) підконтрольним суб`єктам господарювання (як в цьому випадку).

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту від 21.04.2021 № 2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Поряд із цим, вказаним Законом від 21.04.2021 року № 2228-IX Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, згідно із пунктами 16, 48, 51 якою такий суб`єкт владних повноважень:

-реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд (пункт 16);

-звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 48);

-перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти (пункт 51).

Застосування заходів реагування, визначених статтею 68 КЦЗ, - це установлений законом спосіб спонукання відповідних суб`єктів господарювання усунути виявлені органами ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб`єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров`ю людей, з боку уповноваженого органу.

В інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу.

В приведеній вище постанові від 29 листопада 2022 року у справі №240/401/19 Верховним Судом також зроблено наступний правовий висновок:

З огляду на вищезазначене, положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України Про прокуратуру щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:

- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;

- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі (як от у Кабінету Міністрів України), не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;

- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено..

В цьому випадку дійсно, звернення ДСНС з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених статтею 68 КЦЗ, чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в справі №240/401/19, стосовно того, що прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом, а також, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як захист життя та здоров`я людей у період збройної агресії проти України, тому суд доходить до висновку, що за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з таким позовом (зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності захисну споруду) до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Отже, враховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави та має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства, суд доходить висновку про доведеність підстав для звернення прокурора з цим позовом, а доводи відповідача про відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з цим позовом спростовані приведеними вище висновками суду.

З огляду на те, що у даному випадку судом встановлено наявність у прокурора, як у суб`єкта владних повноважень, права звернення до суду з цим позовом відповідно до ст.23 Закону України Про прокуратуру, то Комунальне підприємство «Криворізька міська лікарня №1 Криворізької міської ради у розумінні приписів п.5 ч.5 ст.46 КАС України може бути відповідачем у такій справі, тим більше, з огляду на встановлення судом та не заперечення відповідачем того факту, що саме він є балансоутримувачем захисної споруди, щодо утримання в належному та придатному до використання за призначенням стані якої точиться цей спір.

Як встановлено рішенням Криворізької міської ради № 481 від 26.05.2021 «Про реорганізацію в місті Комунальних закладів охорони здоров`я» реорганізовано Комунальне некомерційне підприємство «Криворізька міська лікарня № 10» Криворізької міської ради з припиненням як юридичної особи шляхом приєднання до Комунального підприємства «Криворізька міська лікарня № 1» Криворізької міської ради.

Листом комунального підприємства «Криворізька міська лікарня Після приєднання (реорганізації) КНП «КМЛ № 10» КМР, захисна споруда № 14555 була прийнята 31.05.2023 на баланс КП «КМЛ № 1» КМР. №1» КМР від 27.09.2023 №1597 надано копію передавального акту від 31.05.2023, на підставі якого передано в тому числі захисну споруду №14555 за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Вернадського, 141а/1.

Відтак, суд доходить висновку, що Комунальне підприємство «Криворізька міська лікарня №1 Криворізької міської ради є належним відповідачем у цій справі.

Вирішуючи по суті позовні вимоги, суд виходить з такого.

Приписами ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно з ч.1 ст.32 Кодексу цивільного захисту України сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

Положеннями ч.4 ст.32 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Згідно з ч.5 ст.32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 7 статті 32 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

За правилами ч.8 ст.32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку, визначений Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі Порядок №138).

Відповідно до п.4 Порядку №138 фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

Пунктом 9 Порядку №138 встановлено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб`єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

Згідно з пунктом 10 Порядку №138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Положеннями пункту 11 Порядку №138 визначено, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Згідно з п.12 Порядку №138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

За приписами пункту 1 Розділу ІІ Загальні вимоги до утримання та експлуатації фонду захисних споруд Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Положеннями пункту 7 Розділу ІІ Вимог визначено, що споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Положеннями Підрозділу 2 Оцінка стану готовності захисних споруд до використання за призначенням Розділу VІ Організація заходів з утримання, експлуатації та обслуговування захисних споруд Вимог визначено, що для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Розділу VI Вимог за результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 Розділу VI Вимог про результати щорічних оцінок стану готовності, здійснених без залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС, балансоутримувачі інформують вищезазначені органи і підрозділи з наданням копій актів, складених за їх результатами.

Підпункт 9 пункту 2 Розділу VI Вимог передбачає, що за результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Відповідно до пункту 6 Розділу VIII Вимог балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ.

Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства слідує, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено Кодексом цивільного захисту України та Порядком №138.

Враховуючи, що обов`язок забезпечення утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється тими суб`єктами, на балансі яких перебуває такий об`єкт, а відповідно до матеріалів справи балансоутримувачем захисної споруди сховища №14555 є саме Комунальне підприємство «Криворізька міська лікарня №1 Криворізької міської ради, то саме на відповідача покладено обов`язок із забезпечення підтримання стану такої захисної споруди у готовності до використання.

Факт знаходження захисної споруди цивільного захисту - сховища №14555 у незадовільному до використання стані не є спірним питанням, фактично відповідачем не заперечується та доведений долученими до матеріалів справи актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 26.02.2021 р., 05.07.2022р., 03.06.2023р., 09.08.2023р., 17.10.2023р.

Крім того, судом встановлено, що за результатами протоколів огляду сховища №14555, спеціалістами надано висновки № 49 2801-3288/49 28 від 15.09.2023 та №49 2801-4482/49 28 від 14.11.2023 про те, що сховище «не готове» до використання за призначенням. Під час огляду спеціалістами виявлено наступні недоліки:

- система каналізації знаходиться в непридатному стані, унітази демонтовані або відсутні, умивальники відсутні;

- система електропостачання знаходиться в непридатному стані, електрощитові демонтовані;

- система фільтро-вентиляції знаходиться в непридатному стані, фільтра поглиначі поржавіли, мають сліди механічного пошкодження, три стійки фільтрів поглиначів (9 шт.) відсутні, електроручні вентилятори демонтовані та відсутні;

- система водопостачання знаходиться в неробочому стані; перевірка на герметичність захисної споруди не проводилась.

Враховуючи виявлені недоліки під час огляду споруди цивільного захисту, спеціалістами встановлено, що сховище №14555, що розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Вернадського, 141а/1, слід вважати як «Не готове» для використання за призначенням.

Таким чином, у своїй вищезазначене у сукупності беззаперечно свідчать про те, що Комунальне підприємство «Криворізька міська лікарня №1 Криворізької міської ради свої зобов`язання щодо утримання споруди цивільного захисту сховища №14555, не виконує у продовж тривалого часу, внаслідок чого у готовий до використання стан вказане сховище так і не приведено й станом на теперішній час, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача та зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров`ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків.

Приписами статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, суд враховує те, що в умовах військової агресії російської федерації проти України недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

З урахування вищевикладеного, суд наголошує, що невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічну правову позицію викладену Верховним Судом у справі за №826/12192/16 (постанова від 3.10.2018р.) та у справі за №820/5164/15 (постанова від 25.07.2019р.).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності Комунального підприємства «Криворізька міська лікарня №1 Криворізької міської ради щодо невжиття заходів відносно приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №14555, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Вернадського, 141 а/1, у зв`язку із невиконанням відповідачем такого обов`язку, суд доходить висновку про наявність підстав для зобов`язання останнього вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища №14555, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Вернадського, 141 а/1, відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018р. Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень, відповідно до статті 139 КАС України витрати на сплату судового збору покладаються на позивача та не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 262 КАС України суд

вирішив:

Позов Криворізької східної прокуратури в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул.Леоніда Бородича, буд.3, м.Кривий Ріг, 50086, код ЄДРПОУ 0290993830) до Комунального підприємства «Криворізька міська лікарня №1 Криворізької міської ради (вул.Святогеоргіївська, буд.8А, м.Кривий Ріг, 50074, код ЄДРПОУ 0196546), третя особа: Криворізька міська рада (пл.Молодіжна, буд.1, м.Кривий Ріг, 50101, код ЄДРПОУ 33874388), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Криворізька міська лікарня №1 Криворізької міської ради в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища № 14555, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Вернадського, 141 а/1, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту;

Зобов`язати Комунальне підприємство «Криворізька міська лікарня №1 Криворізької міської ради (вул.Святогеоргіївська, буд.8А, м.Кривий Ріг, 50074, код ЄДРПОУ 0196546) вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища № 14555, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Вернадського, 141 а/1, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко