Рішення

від 09.08.2024 по справі 160/12465/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 рокуСправа №160/12465/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Криворізької східної окружної прокуратури до Новопільської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Криворізької східної окружної прокуратури (далі - позивач) до Новопільської сільської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Новопільської сільської ради, яка полягає у непроведенні державної реєстрації права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна 6 гідротехнічних споруд: дренажний канал 1ГД1, обвідний канал 1ГД1.1, пішохідні містки №№ НОМЕР_1 , 2, 3, НОМЕР_2 , що розташовані у с.Красівське Криворізького району Дніпропетровської області;

- зобов`язати Новопільську сільську раду вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна 6 гідротехнічних споруд: дренажний канал 1ГД1, обвідний канал 1ГД1.1, пішохідні містки №№ 1, 2, 3, 4, що розташовані у с.Красівське Криворізького району Дніпропетровської області.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність бездіяльності відповідача щодо державної реєстрації права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна. Позивач зазначає, що відповідне майно перебуває на балансі відповідача, однак останній не вчиняє необхідних дій для реєстрації таких прав у встановленому законодавством порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №160/12465/24 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 20.05.2024 відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Адміністративний позов та копія ухвали від 20.05.2024 отримані відповідачем в системі «Електронний суд» 14.05.2024 та 20.05.2024 відповідно, що підтверджується долученими до матеріалів справи довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 7ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства Україниособам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконанняст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслано до суду відзиву на адміністративний позов та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із ч.ч. 5, 8ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням «Про прийняття в комунальну власність закінченого будівництвом об`єкту «Захист від підтоплення с. Красіне Криворізького району» від 16.02.2012 року №231-12/У1 Красінська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області вирішила прийняти до комунальної власності будівлі та споруди, отримані від закінченого будівництвом об`єкту «Захист від підтоплення с. Красіне Криворізького району», загальною вартістю 585434,00 грн, а саме:

- пішохідний місток №l вартістю 25700 грн;

- пішохідний місток №2 вартістю 31179 грн;

- пішохідний місток №3 вартістю 32230 грн;

- пішохідний місток №4 вартістю 32259 грн;

- розчистка скидного каналу 1ГД довжиною 0,428 км вартістю 113032 грн;

- дренажний канал 1ГД1 довжиною 0,389 км вартістю 241059 грн;

- обвідний канал 1ГД1.1 довжиною 0,167 км вартістю 83445 грн;

- витрати на промивку КДМ довжиною 0,812 км вартістю 26530 грн.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №620-р від 14.08.2019 «Про передачу гідротехнічної споруди у власність територіальної громади с. Красівське» передано дренажний канал 1ГД1 (інвентарний номер 101350203), обвідний канал 1ГД1.1 (інвентарний номер 101350204), пішоходні містки (інвентарні номери 101350199, 101350200, 101330201, 101330202) у с. Красівське (Криворізький район Дніпропетровської області) у власність територіальної громади с. Красівське.

Згідно з рішенням Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №156 від 26.04.2021 «Про припинення юридичних осіб Радушненської селищної ради, Веселівської, Красівської, Златоустійвської, Широківської, Надеждівської сільських рад в результаті реорганізації шляхом приєднання до Новопільської сільської ради» Новопільська сільська рада є правонаступником, зокрема, Красівської сільської ради.

Згідно з рішенням Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №157 від 26.04.2021 «Про затвердження передавальних актів» затверджено, зокрема, передавальний акт Красівської сільської ради (ЄДРПОУ 04339853), яка припиняється шляхом приєднання до юридичної особи - Новопільської сільської ради.

Як видно з передавального акту від 25.03.2021 та оборотної відомості будівлі та споруди, зокрема: пішохідний місток №l; пішохідний місток №2; пішохідний місток №3; пішохідний місток №4; дренажний канал 1ГД1; обвідний канал 1ГД1.1 передані відповідачу.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 27.03.2024 №60-1936ВИХ-24, яким просив повідомити чи звертався відповідач до уповноважених органів для реєстрації права комунальної власності на `єкти гідротехнічні споруди у встановленому законодавством порядку.

Листом від 08.04.2024 №782/0/2-24 відповідач повідомив позивача про те, що таке майно перебуває у нього на балансі. Заходи з проведення державної реєстрації права комунальної власності не вживались з причини незакладення коштів для виготовлення технічної документації.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною та у зв`язку з наявністю підстав для представництва інтересів держави в суді, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Щодо наявності підстав для звернення прокурора з цим позовом суд вказує наступне.

Згідно з п. 3ст. 131-1 Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII(далі- Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Частиною четвертоюст. 23 Закону №1697-VIIвстановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

За п. 1, 4 ч. 6ст. 23 Закону №1697-VIIпід час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням), брати участь у розгляді справи.

У цій справі прокурор обґрунтовував наявність підстав для звернення до суду тим, що законодавством визначено необхідність державної реєстрації споруд та їх частин, при цьому така реєстрація проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Однак, відповідач дотепер право власності не зареєстрував, хоча такий обов`язок покладено саме на нього, як особу, яка уповноважена управляти комунальним майном. У свою чергу без такої реєстрації неможливо повною мірою реалізовувати функції власника, здійснювати заходи захисту прав, в разі порушення яких також існує ризик вибуття майна із власності територіальної громади.

Оскільки відповідні повноваження наявні лише у відповідача, однак, формою його поведінки є бездіяльність, щодо якої і заявлено позовні вимоги, позивач вважає наявними підстави для здійснення захисту публічного інтересу шляхом подання цього позову.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Урішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» навів мотиви, згідно з якими інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого устатті 23 Закону № 1697-VII.

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Хоча уКонституції Українине йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. З наведеного констатується, що звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.

Виходячи з таких критеріїв, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє (бездіє) або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії (бездіяльність), що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Касаційного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №120/15846/23.

Слід зауважити, що у цій справі особливістю є те, що на захист публічного інтересу позов подано саме до суб`єкта владних повноважень, який мав би сам діяти відповідним чином. Тобто протиправна поведінка щодо публічного інтересу допущена шляхом бездіяльності відповідного уповноваженого суб`єкта, в зв`язку з чим позов подано прокурором не замість нього, а до нього (до такого органу).

Так, частинами першою-другоюст. 182 Цивільного кодексу Українивстановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

При цьому згідно з ч. 1, 2ст. 327 Цивільного кодексу Україниу комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з п. 1, 3 ч. 1ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV(даліЗакон №1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заявник:орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав;

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 ч. 1ст. 3 Закону №1952-IVзагальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав, відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Пунктами 1, 2 ч. 1ст. 4 Закону №1952-IVвстановлено, що державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості, речові права на нерухоме майно, похідні від права власності.

Частинами першою, третьоюст. 5 Закону №1952-IVвизначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі,споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Згідно з ч. 1, 2ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР(далі- Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межахКонституціїі законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ч. 1ст. 10 Закон №280/97-ВРсільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 1, 2 4, 5, 8ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР(даліЗакон №280/97-ВР) територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Застосовуючи викладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Суд визнає належним викладене прокурором обґрунтування для представництва інтересів держави в суді шляхом подання цього позову, оскільки державна реєстрація речових прав на об`єкти гідротехнічних споруд є вимогою законодавства. Отже, порушеним публічним інтересом є саме той публічний інтерес, заради якого і запроваджено відповідне правове регулювання, правова визначеність учасників суспільних відносин, забезпечення публічності, сприяння реалізації та використанню наявних речових прав і тд.

Також суд, враховуючи вже зроблене зауваження щодо суб`єктного складу учасників справи, констатує, що цей позов правильно подано в інтересах держави (фактичномешканців територіальної громади) до відповідача, який має виключні повноваження та мав би сам вчинити відповідні дії щодо реєстрації речових прав, однак через його пасивну поведінку захист публічного інтересу здійснюється шляхом спонукання відповідача як уповноваженого суб`єкта вчинити дії, які він має вчиняти згідно з законодавством.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Досліджуючи публічний інтерес, за захистом якого прокурор звернувся з цим позовом, судом констатовано, що відповідні речові права мали б бути зареєстровані, при цьому такі дії мали б бути вчинені саме відповідачем.

Отже, перевірці підлягає саме правомірність такої поведінки відповідача.

Відповідачем відзиву на позов не подано, у наданій до суду відповіді №782/0/2-24 від 08.04.2024 відповідач констатував, що майно перебуває у нього на балансі, однак дій щодо його реєстрації відповідач не вчиняв.

Так, відповідачем не наведено жодних доказів на підтвердження того, що існували обставини, які б унеможливлювали вчинення дій щодо яких подано цей позов. Фактично, це свідчить про визнання відповідачем своєї бездіяльності.

Оцінюючи правомірність такої поведінки суд повторює попередній висновок про те, що речові права підлягають державній реєстрації та мали б бути зареєстровані саме відповідачем. Обставини цієї справи дають підстави для висновку про те, що така бездіяльність, враховуючи її тривалість та безпідставність, набуває характеру протиправної.

Так, в цій справі в цілому відсутнє будь-яке належне підтвердження відповідними доказами правомірності поведінки відповідача. При цьому судом встановлено, що об`єкти гідротехнічних споруд тривалий час перебувають на балансі відповідача, однак речові права на них не зареєстровані. Отже, така бездіяльність є протиправною.

За вказаних обставин позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач не надав доказів понесення судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст.139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Криворізької східної окружної прокуратури (вул. Леоніда Бородича, буд. 3, м. Кривий Ріг, 50086, код ЄДРПОУ 0290993830) до Новопільської сільської ради (вул. Садова, буд. 46, с. Новопілля, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53003, код ЄДРПОУ 05412242) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Новопільської сільської ради, яка полягає у непроведенні державної реєстрації права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна 6 гідротехнічних споруд: дренажний канал 1ГД1, обвідний канал 1ГД1.1, пішохідні містки №№ 1, 2, 3, НОМЕР_2 , що розташовані у с. Красівське Криворізького району Дніпропетровської області.

Зобов`язати Новопільську сільську раду вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності на об`єкти нерухомого майна 6 гідротехнічних споруд: дренажний канал 1ГД1, обвідний канал 1ГД1.1, пішохідні містки №№ 1, 2, 3, 4, що розташовані у с. Красівське Криворізького району Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський