Рішення

від 07.08.2024 по справі 380/4045/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2024 рокусправа № 380/4045/24Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН +» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,-

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (місцезнаходження: автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 25км., сільрада Княжицька, Броварський район, Київська область, 07455, код ЄДРПОУ: 38012976) звернулося з позовною заявою до Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002288; № UA209230/2023/002623;

- визнати протиправними та скасувати рішення про корегування митної вартості №UA209000/2023/100549/2 від 06.09.2023; №UA209000/2023/100630/2 від 11.10.2023.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, за результатами перевірки поданих позивачем митних декларацій, прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Вважає такі рішення та картки відмови необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження митної вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору, шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст.57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару. У зв`язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 27.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

08.03.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваних митних декларацій Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішеннях про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.

Відповідач стверджує, що посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованих позивачем товарів діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від позивача 14.03.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій підтримано позовні вимоги.

Ухвалою суду від 07.08.2024 відмолено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

02.01.2019 року між ТОВ « 100 ШИН+» (покупець) та «QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC», Китай (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 100SH-RIO19 від 02.01.2019 (Додаток № 1), відповідно до умов якого продавець відвантажує, а покупець приймає та оплачує вантажні та легкові шини та сталеві диски, виробник: «QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC » у кількості та по цінам, вказаним у Комерційному Інвойсі, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до комерційного інвойсу № UASH2309 від 09.07.2023 сторони узгодили поставку на партію товару. Загальна кількість товару в партії складає 214 штук, загальна вартість товару на умовах CFR (GDANSK) становить 34024,78 доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Львівської митниці електронна митна декларація № 23UA20923009404U6 від 05.09.2023, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA20923009404U6, в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості імпортованого товару було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист б/н від 09.07.2023; рахунок-проформа UASH2309 від 09.07.2023; рахунок-фактура (iнвойс) UASH2309 від 09.07.2023; коносамент (Bill of lading) №228597998 від 09.07.2023; автотранспортна накладна №1786 від 31.08.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №23C4401A0802/08349 від 14.07.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №79 від 14.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №01/09/2023 від 05.10.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 84 від 04.09.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №228597998 від 29.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 04.09.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 09.07.2023; розрахунок ціни (калькуляція) № UASH2309 від 09.07.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 100SH-RIO19 від 02.01.2019 (з додатками); договір (контракт) про перевезення № 20230831/1 від 29.08.2023; договір (контракт) про перевезення б/н від 24.03.2023; копія митної декларації країни відправлення №425820230000649400 від 09.07.2023.

В митній декларації № 23UA20923009404U6 від 05.09.2023 митна вартість товару була визначена за першим методом - за ціною договору на рівні 170,66 дол. США/ одиниця (або 2,53дол. США/ кг.)

05.09.2023 на підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані додаткові документи: лист пояснення ТОВ « 100 ШИН +» № б/н від 05.09.2023.

За результатами опрацювання поданої митної декларації та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA209230/2023/002288 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100549/2 від 06.09.2023, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні 3,01 дол. США /кг.

У графі 33 Рішення про коригування № UA209000/2023/100549/2 від 06.09.2023 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.

Згідно інформації яка наведена у митній декларації країні відправлення від 09.07.2023 № 425820230000649400 у гр. «вантажоодержувач» вказано назву підприємства ТОВ « 100 ШИН+», разом з тим у гр. «торгівельна країна» та «країна призначення» вказано країну Польща, що не відповідає умовам даної зовнішньоекономічної операції.

За результатами опрацювання транспортних документів, а саме довідки на перевезення від 04.09.2023 б/н необхідно відмітити відсутність розміру транспортних перевезень за усім маршрутом, а також такі документи є довідкою для митних органів, а не бухгалтерським документом. Документи, які можуть бути подані декларантом для підтвердження витрат на транспортування, а саме: Калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Подані документи для підтвердження витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку. Проте така інформація відсутня, оскільки документи є довідкою для митних органів.

Відповідно до вимог п. 7.1 зовнішньоекономічного контракту від 02.01.2019 №100SHRIO19 зазначено що пакування та маркування товару має зазначатись у рахунку-проформі, проте у рахунку проформі від 09.07.2023 № НОМЕР_1 відсутня інформація про маркування та пакування.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митним органом надіслано вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості. На вимогу митного органу декларантом надано документи які дублюють уже надані. Також надані декларантом документи не містять інформації яка спростовує виявлені розбіжності.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA 100110/2023/528754 від 14.08.2023, де вартість такого товару становить 3.01 дол. США за кг. (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилося.

Також, відповідно до комерційного інвойсу № UASH2311 від 30.07.2023 сторони узгодили поставку на партію товару. Загальна кількість товару в партії складає 210 штук, загальна вартість товару на умовах CFR (GDANSK) становить 34880,20 доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до Львівської митниці електронна митна декларація № 23UA20923010761U0 від 10.10.2023, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA20923010761U0, в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості імпортованого товару було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист б/н від 30.07.2023; рахунок-проформа UASH2311 від 30.07.2023; рахунок-фактура (iнвойс) UASH2311 від 30.07.2023; коносамент (Bill of lading) №229615762 від 30.07.2023; автотранспортна накладна №05/10/23/17.51 від 05.10.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №23C4401A0802/12548 від 10.10.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №84 від 11.09.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №126 від 04.10.2023; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 12811 від 05.10.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №0210227 від 05.10.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 09.10.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 09.07.2023; розрахунок ціни (калькуляція) № UASH2311 від 30.07.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 100SH-RIO19 від 02.01.2019 (з додатками); договір (контракт) про перевезення № 20231003/2/1 від 29.09.2023; договір (контракт) про перевезення № ТЕО-27092023 від 27.09.2023; копія митної декларації країни відправлення №425820230000732326 від 30.07.2023.

В митній декларації №23UA20923010761U0 від 10.10.2023 митна вартість товару була визначена за першим методом - за ціною договору на рівні 179,60дол. США/ одиниця (або 2,51дол. США/ кг.)

10.10.2023 на підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані додаткові документи: лист пояснення ТОВ « 100 ШИН +» № б/н від 10.10.2023; довідка про транспортні витрати № 0210227 від 05.10.2023; заявка № 021959 до Договору транспортного експедирування №ТЕО-27092023 від 27.09.2023.

За результатами опрацювання поданої митної декларації та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA209230/2023/0023 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100630/2 від 11.10.2023, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні 3,01 дол. США /кг.

У графі 33 Рішення про коригування UA209000/2023/100630/2 від 11.10.2023 відповідач зазначає, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та обґрунтовує своє рішення наступним.

За результатами опрацювання транспортних документів, а саме довідки на перевезення від 09.10.2023 б/н необхідно відмітити відсутність розміру транспортних перевезень за усім маршрутом, а також такі документи є довідкою для митних органів, а не бухгалтерським документом. Документи, які можуть бути подані декларантом для підтвердження витрат на транспортування, а саме: калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Подані документи для підтвердження витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку. Проте така інформація відсутня, оскільки документи є довідкою для митних органів.

Відповідно до вимог п. 7.1 зовнішньоекономічного контракту від 02.01.2019 №100SHRIO19 зазначено що пакування та маркування товару має зазначатись у рахунку-проформі, проте у рахунку проформі від 30.07.2023 № НОМЕР_2 відсутня інформація про маркування та пакування.

У рахунку проформі від 30.07.2023 № НОМЕР_2 та інвойсі 30.07.2023 № НОМЕР_2 - зазначено 100% - передоплата до прибуття в порт-призначення. Проте, банківський документ від 11.09.2023 № 84, а BILL of LEADING від 30.07.2023 № 229615762. Недотримано термінів умов оплати відповідно до поданих комерційних ТСД.

У CMR від 05.10.2023 №05/10/23/17.51-у гр. 3 відсутнє конкретне місце розвантаження, а лише вказано - Україна, - пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки», а не про країну прийняття вантажу до перевезення.

Декларація країни відправлення від 30.07.2023 №425820230000732326 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України митним органом надіслано вимогу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості. На вимогу митного органу декларантом надано документи які дублюють уже надані. Також надані декларантом документи не містять інформації яка спростовує виявлені розбіжності.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД UA 100110/2023/528754 від 14.08.2023 де вартість такого товару становить 3.01 дол. США за кг. (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - МК України).

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено частиною третьою ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

Тобто, витребування документів, передбачених положенням ч. 3 ст. 53 МК України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою ст.54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Згідно з ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з ч.2 ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною третьою цієї ж норми передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МК України).

Оцінивши підстави прийняття рішень про коригування митної вартості №UA209000/2023/100549/2 від 06.09.2023 та №UA209000/2023/100630/2 від 11.10.2023, суд встановив таке.

На обґрунтування зазначених рішень митний орган вказав, що за результатами опрацювання транспортних документів, а саме довідки на перевезення б/н від 04.09.2023 та від 09.10.2023 встановлено відсутність розміру транспортних перевезень за усім маршрутом. Також такий документ є довідковим для митних органів. Документи, які можуть бути подані декларантом для підтвердження витрат на транспортування, а саме: Калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Згідно матеріалів справи, на підтвердження транспортних та супутніх витрат за маршрутом Гданськ (Польща) до п/п Рава-Руська (Україна) до митного оформлення подано довідки про транспортні витрати № б/н від 04.09.2023 та від 09.10.2023, що містить данні про вартість перевезення з пункту відправлення до митного кордону України, містить номер автотранспортного засобу яким здійснювалось перевезення (AC3138HK/AC0913XF та AC5916HI/AC2635XO ), містить посилання на відповідні інвойси, що в повній мірі співпадає з товаросупровідними документами, які були подані до митного оформлення та дозволяє ідентифікувати даний документ, як такий, що підтверджує складову митної вартості даних поставок.

Відповідно до пп.6 п.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Згідно пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Таким чином, витрати на транспортування після ввезення товару на митну територію України не включаються до складу митної вартості товару.

Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, від 07.07.2023 у справі № 803/718/17.

Отже, вартість перевезення є підтвердженою, а документи надані до митного оформлення в сукупності дозволяють перевірити достовірність декларування витрат на транспортування.

У рішенні про коригування митної вартості UA209000/2023/100549/2 від 06.09.2023 відповідач вказав, що згідно інформації яка наведена у митній декларації країні відправлення від 09.07.2023 № 425820230000649400 у гр. «вантажоодержувач» вказано назву підприємства ТОВ « 100 ШИН+», разом з тим у гр. «торгівельна країна» та «країна призначення» вказано країну Польща, що не відповідає умовам даної зовнішньоекономічної операції.

Позивачем до митного оформлення була надана копія митної декларації країни відправлення № 425820230000649400 від 09.07.2023, що містить данні про постачальника (QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC), покупця (ТОВ « 100 ШИН +»), умови поставки (CFR), містить посилання на Інвойс (UASH2309), вагу, найменування товару, кількість товару та вартість товару, що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в товаросупровідних документах, які надані до митного оформлення.

Також, в розумінні частини 2 статті 53 МК України експортна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість товару. Експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера (Китаї), а Покупець Товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації. (Аналогічна правова позиція наведена в Постанові Верховного Суду від 14 січня 2020 року, справа № 813/1350/14).

Крім того Відповідач, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У той же час відповідачем не наведено жодних відомостей про те, яким саме чином зазначення в експортній декларації «країна призначення» Польща, впливає на визначення митної вартості. Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 27.04.2020 у справі №140/804/19, від 11.06.2020 у справі №815/5464/16, від 30.04.2020 у справі №820/231/16, від 19.03.2020 у справі №808/4127/15.

Відповідачем не доведено, що зазначення в експортній декларації «країна призначення» Польща, впливає на числові значення складових митної вартості.

У оскаржуваних рішеннях відповідач зазначає, що відповідно до вимог п. 7.1 зовнішньоекономічного контракту від 02.01.2019 №100SHRIO19 зазначено що пакування та маркування товару має зазначатись у рахунку-проформі, проте у рахунку проформі від 09.07.2023 №UASH2309 та від 30.07.2023 № НОМЕР_2 відсутня інформація про маркування та пакування.

Умовами поставки оцінюваних партій товару є CFR (GDANSK) «Інкотермс 2010», про що зазначено у поданих до митного оформлення документах.

В пункті А9 Обов`язки продавця розділу СFR «COST AND FREIGHT» «ВАРТІСТЬ І ФРАХТ» (назва порту призначення) правил INCOTERMS 2010 зазначено, що продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з перевіркою товару (наприклад, перевіркою якості, розмірів, ваги, кількості), необхідної для поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за свій рахунок забезпечити пакування товару, пов`язані з упаковкою, необхідної для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти обумовлений контрактом товар без упаковки).

Таким чином, саме продавець товару здійснює пакування товару та несе пов`язані з цим витрати, а вартість пакування включаються в ціну товару. Як наслідок, вартість пакування не є складовою митної вартості товару та не впливає на числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 815/6794/17 та від 18.12.2019 у справі № 160/8775/18, що враховує суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Також, у рішенні про коригування митної вартості № UA209000/2023/100630/2 від 11.10.2023 відповідач зазначив, що у рахунку проформі від 30.07.2023 № UASH2311 та інвойсі 30.07.2023 № UASH2311 зазначено 100% - передоплата до прибуття в порт-призначення. Проте, банківський документ від 11.09.2023 № 84, а BILL of LEADING від 30.07.2023 №229615762. Недотримано термінів умов оплати відповідно до поданих комерційних ТСД.

Щодо даного зауваження, то суд зазначає, що здійснення оплати за товар пізніше узгодженої договором дати може свідчити про порушення зовнішньоекономічного договору в частині термінів оплати, проте не може свідчити про заниження митної вартості. Слід зазначити, що виконання чи не виконання умов зовнішньоекономічного договору виходить з договірних правовідносин між позивачем як покупцем та продавцем. В свою чергу Львівська митниця не є тим органом на якого законодавством покладено обов`язок здійснювати контроль за виконанням цивільно-правових угод.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 815/137/17.

До того ж обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 810/2784/18.

Щодо зауваження митного органу про те, що у CMR від 05.10.2023 № 05/10/23/17.51-у гр. 3 відсутнє конкретне місце розвантаження, а лише вказано - Україна, - пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки», а не про країну прийняття вантажу до перевезення.

Суд зазначає, що основним документом, що регулює міжнародні автомобільні перевезення вантажів, є Конвенція про Договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) (Женева, 19 травня 1956) (далі Конвенція КДПВ). CMR це міжнародна товарнотранспортна накладна, це бланк, що самокопіюється, форма якого не уніфікована і в різних країнах може суттєво відрізнятися.

Правила та коментарі щодо заповнення типової форми міжнародної транспортної накладної (CMR): Графа 3. Вказуються місце розвантаження вантажу. В усіх поданих до митного контролю CMR вказувалася країна вивантаження. Під місцем вивантаження відправник вважає саме країну, а не місто, оскільки вказівки Конвенція КДПВ не вказує необхідність зазначати саме місто завантаження. Крім того, твердження відповідача про порушення заповнення CMR не свідчать про наявність у поданих до митного контролю документах розбіжностей, адже розбіжність повинна бути між декількома документами, чи про наявність у цих документах ознак підробки, адже відсутнє рішення відповідного органу, що свідчило б про підробку документів. Також не вказано, яких відомостей не міститься у документах, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 20 червня 2023 року по справі № 1.380.2019.006247).

Рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 27.04.2020 у справі №140/804/19, від 11.06.2020 у справі №815/5464/16, від 30.04.2020 у справі №820/231/16, від 19.03.2020 у справі №808/4127/15. У той же час відповідачем не наведено жодних відомостей про те, яким саме чином вказане зауваження впливає на визначення митної вартості.

Щодо твердження відповідача про те, що у декларації країни відправлення від 30.07.2023 №425820230000732326 не міститься будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.

Суд зазначає, що позивачем до митного оформлення була надана копія митної декларації країни відправлення № 425820230000732326 від 30.07.2023, що містить данні про постачальника (QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL TRADE LLC), покупця (ТОВ « 100 ШИН +»), умови поставки (CFR), містить посилання на Інвойс (UASH2311), вагу, найменування товару, кількість товару та вартість товару, що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в товаросупровідних документах, що надані до митного оформлення.

Відповідачем не наведено жодних відомостей про те, яким саме чином наявність/ відсутність «відміток митного органу» впливає на визначення митної вартості товару, як і необхідності та обов`язковості зазначення цих даних в копії декларації країни відправлення.

Крім того, в розумінні частини 2 статті 53 МК України експортна декларація не є основним документом, що підтверджує митну вартість. Експортна митна декларація складається експортером, відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера (Китаї), а Покупець Товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства, країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації. (Аналогічна правова позиція наведена в Постанові Верховного Суду від 14 січня 2020 року, справа № 813/1350/14).

Отже, позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Як вже зазначалось, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Саме перший метод - за ціною договору обрав позивач під час декларування товару, однак відповідачем у спірному рішенні застосовано другорядний метод зокрема 2б.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і ст.60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Приписами ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України чітко визначено перелік відомостей, які повинно містити прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Також, як випливає з Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17, від 17.11.2022 у справі №807/221/18, від 20.06.2023 у справі №1.380.2019.006247.

Водночас, судом встановлено, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару, відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методу 2а, а застосування методу 2ґ для визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею виключно зазначенням номеру та дати іншої митної декларації.

Таким чином, суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо та відповідно не довів подібність (аналогічність) товарів, вказаних у митній декларації на яку посилається.

Суд також враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності таких в частині застосування саме другорядного методу для визначення митної вартості імпортованого товару.

Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних суд приходить висновку, що спірні рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100549/2 від 06.09.2023 та № UA209000/2023/100630/2 від 11.10.2023 не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушують права та законні інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Крім того, оскільки вищевказані рішення про коригування митної вартості стали підставою для прийняття карток відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002288 та № UA209230/2023/002623, то позовні вимоги про їх скасування є похідними та також підлягають задоволенню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо сплаченого позивачем судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100549/2 від 06.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002288;

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100630/2 від 11.10.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002623.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (місцезнаходження: автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 25км., сільрада Княжицька, Броварський район, Київська область, 07455, код ЄДРПОУ: 38012976) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343) сплачений судовий збір в сумі 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна