МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 серпня 2024 р. № 400/5759/24 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДепартаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19, м.Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001,
провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
19 червня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (далі відповідач) про:
визнання дій відповідача про відмову в складенні акта здійснення постійного догляду позивачем за матір`ю ОСОБА_2 протиправними;
зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 29.04.2024 № К-86/3-ЕЗ щодо надання акту встановлення факту здійснення догляду за матір`ю ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проживає зі своєю матір`ю, яка є особою з ІІ групою інвалідністю та потребує стороннього постійного догляду. Він здійснює постійний сторонній догляд за нею. 20.03.2024 позивач звернувся із заявою до голови міської комісії зі встановлення фактів здійснення догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду, за результатами розгляду якою 29.04.2024 від відповідача надійшла відмова в розгляді його заяви. Відмова аргументована тим, що його матір зареєстрована в с. Вівсянівське Новобузького району Миколаївської області, а не у місті Миколаєві. На переконання позивача, така відмова суперечить Закону України «Про звернення громадян» та Положенню про складання акта встановлення факту здійснення догляду, затвердженого рішення виконкому Миколаївської міської ради від 09.08.2023 № 600 (далі Положення № 600).
У відзиві на позовну заяву від 25.06.2024 № 160/08 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити. Відзив умотивовано тим, що у формі індивідуальної програми інваліда № 753 місцем проживання матері позивача вказано с. Вівсянівське Новобузького району. Додані до позову акти про встановлення факту проживання в одному випадку без дати, в іншому від 08.03.2024 не можуть слугувати як належний та допустимий доказ, адже не засвідчений підписом посадової особи та печаткою установи, яка має повноваження складати та видавати акти про встановлення факту проживання. Оскільки відповідно до Положення № 600 для складання відповідного акта заявник повинен подати належні документи, що підтверджують місце проживання (перебування) особи, яка потребує постійного догляду, і позивач не надав їх відповідачу, тому йому було відмовлено у його складанні.
У відповіді на відзиві від 08.07.2024 представниця позивача закцентувала на тому, що позивач надав відповідачу належні докази проживання його матері з ним у місті Миколаєві, а саме: акти про встановлення факту проживання, які підписані трьома свідками.
Відповідач правом на подання заперечень не скористався.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши заяви матеріали адміністративної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження від 13.02.1971 серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 є матір`ю позивача.
ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 29.09.2022 серія 12 ААВ № 648304.
Відповідно до довідки Лікарсько-консультативної комісії КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня» від 18.03.2024 № 34 матір позивача потребує стороннього догляду на 1 рік з 18.03.2024 по 18.03.2025.
Згідно з даними паспортів громадянина України місцем проживання позивача є місто Миколаїв, а ОСОБА_2 с. Вівсянівка (на сьогодні Баштанський район).
В Акті про встановлення факту проживання від 08.03.2024 позивач повідомив, що з 29.01.2022 разом з ним за адресою АДРЕСА_2 проживає його матір, яка є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду з його боку. Факт проживання підтверджений особистими підписами трьох сусідів.
20.03.2024 позивач звернувся із заявою до голови Миколаївської міської комісії зі встановлення фактів здійснення догляду про складання та видачу Акту встановлення факту здійснення догляду, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2022 № 1044) просив видати йому на руки Акт про встановлення факту здійснення догляду ним за ОСОБА_2 . До вказаної заяви позивач додав копії паспортів свого і матері, довідку МСЕК, висновок ЛКК про потребу догляду та покази свідків про встановлення факту проживання.
У листі від 14.05.2024 № К-86/З-ЕЗ/2581 відповідач повідомив позивача, що йому відмовлено в наданні відповідного акта, оскільки матір позивача зареєстрована в с. Вівсянівське (Новобузький район, Миколаївська область), а не у місті Миколаєві.
Вважаючи такі дії відповідача щодо відмови у складанні відповідного акта протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з абзацом четвертим пункту 21 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 724) (далі Правила № 57), у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв`язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.
На виконання Правил № 57 рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 09.08.2023 № 600 «Про затвердження Положення про складання акта встановлення факту здійснення догляду» затверджено Положення № 600, згідно з пунктом 1 якого ним визначається механізм зі встановлення факту здійснення догляду за особами з інвалідністю I чи II групи та особами, які потребують постійного догляду, та складання відповідних актів департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.
Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.
Територія територіальної громади нерозривна територія, в межах якої територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції і законів України, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (абзац двадцять шостий статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Таким чином, при складанні актів встановлення факту здійснення догляду відповідач зобов`язаний застосовувати норми Положення № 600, і такі акти він може складати лише стосовно осіб, які проживають на території Миколаївської міської територіальної громади.
Відповідно до пункту 5 Положення № 600 акт складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, або особи з інвалідністю І чи ІІ групи, особи, яка потребує постійного догляду, до департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради із заявою на ім`я директора департаменту.
Згідно з пунктом 14 Положення № 600 особи, які звертаються для встановлення факту здійснення догляду, надають такі документи:
- заяву особи з інвалідністю І чи ІІ групи, особи, яка потребує постійного догляду, або особи, яка здійснює постійний догляд;
- копії паспортів громадянина України, РНОКПП особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка потребує постійного догляду, та особи, яка здійснює постійний догляд;
- копії документів, що підтверджують родинні стосунки;
- копії довідок про зареєстроване місце проживання (перебування) особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка потребує постійного догляду, та особи, яка здійснює постійний догляд, або інші документи, що підтверджують реєстрацію місця проживання (перебування);
- копію документа, що підтверджує інвалідність (у разі наявності відповідного статусу);
- копію довідки до Акта огляду медико-соціальною експертною комісією, в якій зазначено, що особа потребує постійного стороннього догляду та/або копію висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу у постійному сторонньому догляді за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров`я України;
- інші документи, що підтверджують факт здійснення догляду за особами з інвалідністю I чи II групи та особами, які потребують постійного догляду (у разі наявності);
- копії довідок про статус внутрішньо переміщених осіб (у разі наявності).
Пунктом 18 Положення встановлено, що підставами для відмови у видачі Акта є:
- надання неповного пакета документів;
- зазначення в заяві та документах недостовірних відомостей;
- непідтвердження факту здійснення догляду.
З вищевикладеного слідує, що для встановлення факту здійснення догляду заявник зобов`язаний подати копії довідок про зареєстроване місце проживання (перебування) особи з інвалідністю І чи ІІ групи або особи, яка потребує постійного догляду, та особи, яка здійснює постійний догляд, або інші документи, що підтверджують реєстрацію місця проживання (перебування), на території Миколаївської міської територіальної громади.
Ненадання вищевказаних документів є підставою для відмови у видачі відповідного акта.
Суд встановив, що 20.03.2024 позивач звернувся із заявою до голови Миколаївської міської комісії зі встановлення фактів здійснення догляду про складання та видачу Акту встановлення факту здійснення догляду, в якій на підставі Правил № 57 просив видати йому на руки Акт про встановлення факту здійснення догляду ним за ОСОБА_2 . До вказаної заяви позивач додав копії паспортів свого і матері, довідку МСЕК, висновок ЛКК про потребу догляду та покази свідків про встановлення факту проживання.
Відповідно до паспорта громадянина України місцем проживання ОСОБА_2 є с. Вівсянівка. Це й же населений пункт зазначений, як її місце проживання, також у зворотному сповіщенні Першої приватної поліклініки, філії № 2 від 04.07.2022, у Висновку Лікарсько-консультативної комісії КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня» від 18.03.2024 № 34, в Індивідуальній програмі реабілітації інваліда від 29.09.2022 № 753.
Тобто в усіх офіційних документах зазначено, що матір позивача проживає в с. Вівсянівка (Баштанський район, Миколаївська область).
Натомість, на переконання позивача, факт проживання його матері в місті Миколаєві підтверджується показаннями трьох його сусідів, які оформлені Актом про встановлення факту проживання від 08.03.2024.
Зазначений акт не підписаний жодною посадовою особою ні органу місцевого самоврядування, ні органу державної влади. Крім цього, підписи осіб в Акті про встановлення факту проживання від 08.03.2024 нотаріально незасвідчені.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач не подав разом із заявою від 20.03.2024 про складання та видачу Акту встановлення факту здійснення догляду належних і допустимих документів, що підтверджують проживання його матері в місті Миколаєві, а отже не надав повний пакет документів, визначений пунктом 14 Положення № 600.
Як наслідок, відповідач правомірно відмовив йому в надані відповідного акта.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, тому відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (м. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 03194499) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 09 серпня 2024 року
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2024 |
Оприлюднено | 12.08.2024 |
Номер документу | 120919137 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Ярощук В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні