Ухвала

від 22.07.2024 по справі 569/13340/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/13340/24

1-кс/569/4902/24

УХВАЛА

22 липня 2024 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3

слідчого - ОСОБА_4

захисника підозрюваної ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області підполковника юстиції ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Березівка Новопсковського району Луганської області, остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , громадянки України, підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.111, ч.5 ст.111-1 КК України.

в с т а н о в и в:

Старший слідчий в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області підполковник юстиції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.111, ч.5 ст.111-1 КК України.

Слідчий в обґрунтуванні клопотання зазначає, що Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 141 Конституції України, чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п`ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах. Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно до ст. 2 Виборчого кодексу України, підготовка та проведення виборів регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України "Про Центральну виборчу комісію", "Про Державний реєстр виборців", іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства та актами Центральної виборчої комісії.

Відповідно до абз. 3, 4 ч. 2 ст. 3 Виборчого кодексу України, чергові місцеві вибори проводяться одночасно на всій території України, за винятком обмежень, встановлених законом. Позачергові місцеві вибори проводяться у разі дострокового припинення повноважень окремих органів місцевого самоврядування та/або сільських, селищних, міських голів.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 194 Виборчого кодексу України, рішення про призначення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів приймається Верховною Радою України.

З 19.02.2014 представниками рф розпочато збройне вторгнення збройних сил рф на територію України, приховане твердженням керівників рф про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями інших підрозділів збройних сил рф здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечили військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя.

18.03.2014 російська федерація оголосила про офіційне включення Криму до її території.

У березні - квітні 2014 року в м. Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія рф шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Зокрема, під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених на цей час представників влади та зс рф, 27.04.2014 на території Луганської області України створено терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування, які функціонують і по теперішній час.

Контроль та координація діяльності цієї терористичної організації, як і її фінансове та матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється представниками влади та збройних сил рф.

З метою забезпечення режиму окупації та придушення супротиву українського населення, так званим законодавчим органом ЛНР прийнято ряд законів та підзаконних нормативних актів.

Окремі території України, що входять до складу Луганської області є окупованими рф (у тому числі окупаційною адміністрацією рф) починаючи з 07.04.2014, відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207.

З 24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України та розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє по даний час.

Тимчасова окупація частин території України здійснюється рф за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих міністерству оборони рф, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам рф, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих рф, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

З метою подальшої окупації території України, поширення, встановлення та закріплення окупаційної влади російської федерації на місцях, російською федерацією в порушення державного суверенітету України, всупереч її законодавству в період з 08 по 10 вересня 2023 року організовано проведення на тимчасово окупованій території Луганської області так званих «виборів» в місцеві «парламенти та ради».

Досудовим розслідування встановлено, що в умовах збройної агресії рф проти України, за тимчасової окупації територій України, в тому числі Луганської області, на якій державою-агресором встановлено окупаційні адміністрації, діючи умисно, в умовах воєнного стану в Україні, громадянка України ОСОБА_5 , вчиняє умисні дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці України, а саме надання іноземній державі, допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Так, ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, обізнаною про узурпування влади окупаційною адміністрацією держави-агресора та її дії, спрямовані на порушення державного суверенітету України, добровільно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 10.09.2023, перейшла на бік ворога держави-агресора та погодилась на пропозицію представників окупаційної адміністрації щодо реєстрації її «кандидатом в депутати ради Новопсковського муніципального округу Луганської Народної Республіки» від партії «Єдіная Росія».

Продовжуючи свою протиправну діяльність, діючи умисно, в умовах воєнного стану, всупереч державному суверенітету України та законодавству України, ОСОБА_5 , 10.09.2023, перебуваючи у невстановленому місці на тимчасово окупованій території Луганської області, взяла участь у незаконних «виборах» в якості «кандидата в депутати ради Новопсковського муніципального органу Луганської Народної Республіки», чим вчинила дії, спрямовані на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Європейської хартії місцевого самоврядування, місцеве самоврядування означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання та управління суттєвою часткою публічних справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Таким чином, система органів місцевого самоврядування поряд з органами державної влади входить до системи органів публічної влади, наділені владними повноваженнями.

Встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, будучи громадянкою України, обізнаною про узурпування влади на тимчасово окупованій території Луганської області окупаційною адміністрацією держави-агресора та її дії, спрямовані на порушення державного суверенітету України, добровільно, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 10.09.2023, погодилася на пропозицію представників окупаційної влади щодо участі у якості кандидата у так званих «виборах до законодавчого органу Луганської Народної Республіки, представницького органу муніципального утворення адміністративного центру Луганської Народної Республіки».

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи з прямим умислом, ОСОБА_5 , 10.09.2023, перебуваючи у невстановленому місці на тимчасово окупованій території Луганської області, добровільно взяла участь у незаконних «виборах» в якості кандидата в депутати Ради Новопсковського муніципального округу Луганської Народної Республіки» та за їх результатами була обрана як депутат до незаконного органу влади, створеному на тимчасово окупованій території - «Ради Новопсковського муніципального округу Луганської Народної Республіки».

08.07.2024 за вказаним фактом складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Березівка Новопсковського району Луганської області, остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.111, ч.5 ст.111-1 КК України.

10.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних злочинів у спосіб передбачений ч. 8 ст. 135 КПК України, а саме шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від 10.07.2024).

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні даного злочину підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» із 07.04.2014 територія Луганського району Луганської області, до якого входить м. Луганськ, перебуває в тимчасовій окупації.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована рф територія України (тимчасово окупована територія) це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Зважаючи на наявні матеріали, шляхом публікації в газеті «Урядовий Кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора розміщувалося повідомлення про виклик ОСОБА_5 на 15.07.2024, 16.07.2024, 17.07.2024 для вручення їй повідомлення про підозру та проведення слідчих дій, однак остання жодного разу не прибула, про причини неявки не повідомила, що вочевидь свідчить про переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування.

Крім того, в ході досудового розслідування зібрано докази, які свідчать, що підозрювана ОСОБА_5 після початку тимчасової окупації не покинула місце свого проживання, добровільно погодилась на незаконну пропозицію окупаційної адміністрації та діючи умисно, з метою переслідування своїх особистих інтересів, вступила в злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками так званої «лнр», отримавши від них пропозицію щодо реєстрації її «кандидатом в депутати» до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованих територіях, погодилась на вказану пропозицію та в подальшому добровільно взяла участь у незаконних «виборах» і за їх результатами була обрана як депутат до незаконного органу влади, створеному на тимчасово окупованій території.

Зважаючи на викладені вище обставини, 17.07.2024, відповідно до вимог ст. 281 КПК України, підозрювану ОСОБА_5 оголошено в державний розшук.

Вказані ризики існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин вчинення особливо тяжкого злочину, який характеризуються латентністю його вчинення, складністю та вичерпною можливістю збирання доказів у зв`язку з окупацією російською федерацією території, на якій вчинено злочин, співпраці підозрюваної з окупаційними органами влади, у зв`язку з чим необхідний тривалий період часу для пошуку фактичних обставин, які можуть бути використані під час судового розгляду як докази, а перебування підозрюваної на волі призведе до неможливості повного та об`єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин.

Ризик того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується перебуванням останньої у розшуку, неприбуттям на виклики слідчого та прокурора.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, підтверджується знаходженням підозрюваної на тимчасово окупованій території України, неможливістю проведення слідчих дій за місцем вчинення кримінального правопорушення та вилучення речових доказів, які можуть бути знищені останньою.

Тому, на підставі викладеного, можна прийти до висновку про неможливість запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування щодо ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу ніж застосування тримання під вартою.

З метою забезпечення у повному обсязі вимог ч. 2 ст. 2, ст.ст. 91-94 КПК України, а також інших положень цього Кодексу, доцільно врахувати особливу складність даного кримінального провадження, наявність факту вчинення зазначеного кримінального правопорушення на території тимчасово непідконтрольній Україні, а також факт роботи підозрюваної в незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованих територіях, що може свідчити про наявність у ОСОБА_5 документів, що дають право перебувати та проживати на території російської федерації, яка здійснює ефективний контроль на тимчасово окупованих територіях України.

Викладене дає обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому необхідним є застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, а також наявність вищенаведених ризиків, та для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні своє клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Захисник підозрюваної адвокат в судовому засіданні заперечив з приводу задоволення клопотання.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених до нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно вплинути на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Судом встановлено, що в провадженні старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024180000000109 від 17.07.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.111, ч.5 ст.111-1 КК України.

08.07.2024 за вказаним фактом складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Березівка Новопсковського району Луганської області, остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.111, ч.5 ст.111-1 КК України.

10.07.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних злочинів у спосіб передбачений ч. 8 ст. 135 КПК України, а саме шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від 10.07.2024).

Наведене дає підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 за його відсутності.

Відповідно до ч. 5 ст. 280 КПК України після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, а тому до підозрюваної ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Вказані ризики існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин вчинення особливо тяжкого злочину, який характеризуються латентністю його вчинення, складністю та вичерпною можливістю збирання доказів у зв`язку з окупацією російською федерацією території на якій вчинено злочин, співпраці підозрюваного з окупаційними органами влади, у зв`язку з чим необхідний тривалий період часу для пошуку фактичних обставин, які можуть бути використані під час судового розгляду як докази, а перебування підозрюваного на волі призведе до неможливості повного та об`єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин, оскільки останній може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом впливу на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення інших злочинів пов`язаних з окупацією території України, про факти які йому стали відомі у ході слідства, а також впливати іншим чином.

Запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою тому, що реалізувати вказані ризики можливо лише перебуваючи на волі.

Сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у ньому є достатньою для

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у ньому є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Як встановлено в судовому засіданні, що зважаючи на наявні матеріали, шляхом публікації в газеті «Урядовий Кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора розміщувалося повідомлення про виклик ОСОБА_5 на 15.07.2024, 16.07.2024, 17.07.2024 для вручення їй повідомлення про підозру та проведення слідчих дій, однак остання жодного разу не прибула, про причини неявки не повідомила, що вочевидь свідчить про переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування.

17.07.2024, відповідно до вимог ст. 281 КПК України, підозрювану ОСОБА_5 оголошено в державний розшук.

Ухвалю слідчого судді Рівненського міського суду від 22.07.2024 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024180000000109 від 17.07.2024 стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Березівка Новопсковського району Луганської області, остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , громадянки України, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.111, ч.5 ст.111-1 КК України.

Відповідно до положення ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

З урахуванням наведеного, є необхідним клопотання задовольнити та обрати відносно ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, згідно із вимогами статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Абзацом 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, передбачено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Крім того, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193 КПК України, -

У х в а л и в:

Клопотання - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Березівка Новопсковського району Луганської області, остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , громадянки України, підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.111, ч.5 ст.111-1 КК України, оголошеної в державний розшук, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Після затримання ОСОБА_5 , доставити її до слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області та/або органу досудового розслідування, який здійснює кримінальне провадження.

Після затримання ОСОБА_5 не пізніше сорока восьми годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, доставити його до Рівненського міського суду для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу або зміну на більш м`який.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9