Ухвала

від 08.08.2024 по справі 160/3635/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 160/3635/24

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чабаненко С.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року по справі №160/3635/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВБАС ПОЛІМЕР" до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року позов задоволено.

Рішення суду надіслано для оприлюднення: 21.06.2024.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідачем, 01 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу.

При перевірці апеляційної скарги вимогам КАС України, судом встановлено, що остання подана без додержання вимог, передбачених ст. ст.295, 296 КАС України.

Так, приписами ч. 1 ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення відповідачем отримано в електронному кабінеті через систему «Електронний суд» 22 червня 2024 року та апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд» 01 серпня 2024 року, тобто зі спливом передбаченого законом строку на апеляційне оскарження.

Водночас, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що ним подавалась апеляційна скарга, яка у зв`язку з відсутністю фінансування була повернута судом.

Проаналізувавши аргументи клопотання суб`єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, зважаючи на наступне.

Поважними причинами при пропущенні строку є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Виходячи з принципу «належного урядування», державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно (у такій ситуації - коштом платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків представників суб`єкта владних повноважень не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

При цьому, вдруге звертаючись до суду з апеляційною скаргою, судовий збір заявником так і не сплачено.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Щодо решти доводів апелянта, то колегія суддів зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду, введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

У цій справі відповідач доводить, що не міг звернутись до суду з апеляційною скаргою у строки, встановлені статтею 287 КАС України через відсутність коштів для сплати судового збору, звільнення працівників, карантинні обмеження та епідеміологічну ситуацію, велике навантаження новопризначених працівників.

Проте, суд зазначає, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 березня 2023 року у справі №761/28821/20.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, суд зазначає, що апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку та поважні причини пропуску зазначеного строку скаржником не наведено.

Таким чином, враховуючи, що апелянт не наводить обставин, які вплинули на пропуск строку звернення до суду та не надає суду доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що наведені у клопотанні про поновлення процесуального строку твердження не свідчать про наявність у позивача поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, суд зазначає, що апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку та поважні причини пропуску зазначеного строку скаржником не наведено.

Крім того, відповідно до п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закон України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене та те, що позивачем подано позов з 2 вимогами немайнового характеру, суд зазначає, що при подані позову сплаті підлягав судовий збір в розмірі 6056 грн (3028*2), а тому при поданні апеляційної скарги на рішення суду заявнику в даному випадку необхідно сплатити судовий збір в сумі 9 084 грн. (6 056 *150%) за реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код платника); судовий збір, за апеляційною скаргою

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд.

Разом з тим, до апеляційної скарги заявником не додано документ про сплату судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість заявнику апеляційної скарги у десятиденний строк, який обліковується з дня отримання копії цієї ухвали, надати апеляційну скаргу, оформлену у відповідності до статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, надати суду:

- заяву про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, підтверджені належними доказами;

- документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При сплаті судового збору, заявник може врахувати пониження розміру ставки судового збору, пов`язане з поданням апеляційної скарги за допомогою засобів електронного зв`язку.

Керуючись ст.ст. 296, 298 КАС України суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строків апеляційного оскарження відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року по справі №160/3635/24 залишити без руху та надати десятиденний строк, який обліковується з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення вищезазначених недоліків.

Ухвала набирає чинності з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяС.В. Чабаненко