Постанова

від 25.07.2024 по справі 400/5518/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/5518/22

Час і місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

12:37 год., м. Миколаїв;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

29.04.2029 року;

Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

За участю: секретаря Потомського А.Ю.

представника апелянта Роскошнової Д.А.

представника позивача Чуб К.І.

представника третьої особи Прудь О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду 18 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до Головного управління ДПС у Волинській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 29.08.2022 року №0027520701, №0027490701, №0027510701.

В обґрунтування позову зазначено, що у період з 18.07.2022 року по 22.07.2022 року Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Державного підприємства з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Зазначеною перевіркою встановлено ряд порушень вимог податкового законодавства та завищення позивачем у спірному періоді суми бюджетного відшкодування ПДВ, а також від`ємного значення по податку на додану вартість і встановлено відсутність у платника права на отримання бюджетного відшкодування. На підстави висновків перевірки відповідач прийняв вищенаведені податкові повідомлення-рішення.

Оспорюючи правомірність та обґрунтованість висновків відповідача і прийнятих рішень, позивач вказує, що такі складені/прийняті внаслідок неправомірних дій контролюючого органу під час призначення і проведення позапланової перевірки.

Позивач пояснює, що при проведенні перевірки контролюючим органом не дотримано вимоги підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого не враховано відсутність у платника безпечного доступу до території, приміщень та документів Державного підприємства на момент заходів податкового контролю та безпідставно складено висновки про порушення платника у податковій сфері.

При цьому, позивач зазначає, що господарські операції між Державним підприємством та його контрагентами, досліджені контролюючим органом під час перевірки, носять реальний характер, підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, бухгалтерською і податковою звітністю платника.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду 18 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 29.08.2022 р. №0027520701, №0027490701, №0027510701.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" судовий збір у сумі 24810 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції, з огляду на наявні в матеріалах справи та досліджені під час перевірки докази, визначив необґрунтованими висновки контролюючого органу про не підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

При цьому, суд першої інстанції зауважив на тому, що наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та для відмови платнику ПДВ у формуванні податкового кредиту за рахунок сум цього податку у ціні придбаних товарів (послуг), якщо інші об`єктивні дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Чинне законодавство не ставить умову виникнення бюджетного відшкодування ПДВ у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, податкова інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Разом з цим, з огляду на те, що висновки контролюючого органу про не підтвердження права позивача на податковий кредит і бюджетне відшкодування ПДВ ґрунтуються на не виконанні платником свого податкового обов`язку та не наданні контролюючому органу первинної і бухгалтерської документації у повному об`ємі, однак відповідачем не дотримано умови, передбачені у пункті 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України та не враховано відсутність у платника безпечного доступу до первинної і розрахункової документації, приміщень підприємства, що вплинуло на належність виконання платником його податкового обов`язку під час документальної позапланової невиїзної перевірки, суд першої інстанції визначив висновки контролюючого органу про визначення зобов`язання, позбавлення права платника на податковий кредит необ`єктивними, необґрунтованими та, у сукупності встановлених обставин справи, вбачав правові підстави для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Волинській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту настає лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника та відповідають економічному змісту, відображеному а укладених платником податків договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

З огляду на те, що позивач свій податковий обов`язок не виконав, реальність господарських операцій не підтвердив відповідними і повними бухгалтерськими та первинними матеріалами, апелянт наполягає на обґрунтованості висновків перевірки, правомірності оспорюваних податкових повідомлень-рішень та відсутності підстав для задоволення позовної заяви.

У письмових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" та Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" посилаються на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 17.02.2022 року Державне підприємство «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» подало Декларацію по податку на додану вартість за січень 2022 року, в якій заявило на бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 1521427 грн, зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного періоду 778938 грн., визначило суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду 2300365грн.

Наказом Головного управління ДПС у Миколаївській області від 16.06.2022 року №785, виданого на підставі ст.75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, призначено документальну позапланову невиїзну перевірку Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» з питання дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі, заявленого до відшкодування з бюджету.

У період з 18.07.2022 року по 22.07.2022 року Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатом якої складено акт від 27.07.2022 року №2732/07-01/9794409.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 46.1 ст. 46, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого Підприємством за січень 2022 року:

завищено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, заявленого на рахунок платника у банку у декларації за січень 2022 року (р.20.2.1) в розмірі 73978,52 грн.;

завищено суму від`ємного значення, що включається до складу наступного податкового звітного періоду по декларації за січень 2022 року (п.21) в сумі 259265,83грн.;

виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період січень 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на 1447448,48грн.

Згідно акту, підставою для висновків про завищення позивачем податкового кредиту стало не підтвердження Підприємством господарських операцій матеріалами бухгалтерського обліку, щодо руху (переміщення) товарів на підприємстві, відповідальних осіб на одержання та розпорядження ТМЦ, походження та якості товарів, списання ТМЦ, перевезення ТМЦ. Контролюючим органом також враховано висновки попередніх перевірок, якими встановлювались порушення Підприємства вимог податкового законодавства.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач подав свої заперечення на акт, проте вони були залишені без задоволення, а на підставі виявлених порушень Головним управлінням ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення від 29.08.2022 року:

№ 0027490701, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 71 652 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 35 826 грн.;

№0027510701, яким визначено відсутність у позивача права на врахування суми від`ємного значення у розмірі 1 449 775 грн. при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

№0027520701, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 259 266 грн.

Позивач скористався своїм правом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, подавши скаргу до контролюючого органу вищого рівня, проте вимоги платника було залишено без задоволення, а рішення відповідача без змін.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача, посилаючись на їх неправомірність та необґрунтованість, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пунктів 44.1, 44.6 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, у тому числі, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктами 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За правилами пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Слід також, враховувати, що відповідно до частини 1 статті 9 Закону №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із частиною 2 статті 9 Закону №996-XIV (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, податковий кредит, який враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визначається на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку господарських операцій. До складу податкового кредиту не включаються суми податку, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи з обставин справи, у спірному періоді позивач мав господарській операції з ТОВ «АКСАРІЯ», ТОВ «НВП «ВІРТУС», ТОВ «НВП «СПЕЦСЕРВІС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПК ІНДУСТРІЯ», ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «ТД «ПІДШИПНИКЦЕНТР», які підтверджував наявними на момент перевірки первинними та розрахунковими документами, однак обсяг яких не був повним, тобто не відповідав запитуваній контролюючим органом інформації.

З обставин спірних правовідносин, що виникли між сторонами, слід враховувати, що відповідно до підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Підпунктами 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, наділені правом проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

За правилами пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (підпункт 78.1.8).

Згідно із пунктом 78.2 статті 78 Податкового кодексу України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

У пунктах 78.6, 78.7 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 79.1, 79.2, 79.3 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Пунктом 79.5 статті 79 Податкового кодексу України передбачено, що за наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Слід також, враховувати, що 27.05.2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 року №2260-IX, на підставі якого у пункті 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, пункт 69.2 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент видання наказу та проведення перевірки і в період проведення позапланової документальної перевірки) передбачає, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями (підпункт «б»).

Документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:

доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування такими платниками податків;

доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов`язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Аналіз наведених правових норм показав, що податкове законодавство визначає вичерпний перелік підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Зокрема, як вбачається з наведених норм, підставою для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки є подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

У спірному періоді, заходи податкового контролю здійснюються з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 року №2260-IX та визначених пункті 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України.

Як свідчать наведені правові норми, правила щодо зупинення податкових перевірок не поширюються на документальні позапланові перевірки, що проводяться з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Одночасно, відповідно до пункту 69.2 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:

доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування такими платниками податків;

доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов`язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Врахуванню також підлягає й те, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на даний час.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року №75 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) Миколаївська міська територіальна громада входила у Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Зазначені обставини є також загальновідомими, учасниками не заперечуються і додатковому доведенню не підлягають.

Також, під час апеляційного розгляду апелянтом представлено Витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, якими в межах кримінальних проваджень №22022150000001005, №22022150000001060 зареєстровано обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, та зазначено, що 01.07.2022 року, 08.07.2022 року невстановлені військовослужбовці, із невстановленої зброї здійснили обстріли м. Миколаєва Миколаївської області, внаслідок яких, зокрема, за адресою: вул. Знам`янська, 4, пошкоджено вікна, адміністративні будівлі, цех, будівлі дефікації підприємства авіаремонтного заводу НАРП, внаслідок чого на території заводу було виявлено осколкові касетні бойові елементи.

Судом першої інстанції правильно враховано, що висновки контролюючого органу про не підтвердження права позивача на податковий кредит і бюджетне відшкодування ПДВ ґрунтуються на не виконанні платником свого податкового обов`язку та не наданні контролюючому органу первинної і бухгалтерської документації у повному об`ємі.

При цьому, на час контролюючих заходів та судового розгляду позивач наполягав на наявності усієї первинної, бухгалтерської та розрахункової документації, яка підтверджує правомірність дій платника та відсутність у нього порушень в податковій сфері. Однак, платник був позбавлений об`єктивної можливості (через бойові дії та постійні обстріли підприємства) повно, з урахування усієї наявної на підприємстві документації, право на бюджетне відшкодування ПДВ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що не дотримання контролюючим органом однієї із умов, передбачених у пункті 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України на момент виникнення спірних правовідносин, не врахування відсутності у платника безпечного доступу до первинної і розрахункової документації, приміщень підприємства, що вплинуло на належність виконання платником його податкового обов`язку під час документальної позапланової невиїзної перевірки, об`єктивно не підтверджує висновки органу податкового контролю, а також обґрунтованість та правомірність позбавлення платника права на бюджетне відшкодування ПДВ згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Порушення, допущені податковим органом, автоматично вплинули на законність його висновків та податкових повідомлень-рішень і є безумовною підставою для скасування рішень відповідача в судовому порядку.

Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду 18 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 07.08.2024 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв