Постанова

від 09.08.2024 по справі 420/2666/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/2666/24

Перша інстанція: суддя Радчук А.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

- Ступакової І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТАЛ ГРУП» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

23 жовтня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ПОРТАЛ ГРУП» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000776/2 від 17.11.2023 року;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001453 від 17.11.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ПОРТАЛ ГРУП» надало всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару. Подані декларантом документи для митного оформлення товару за ціною контракту відповідають вимогам ст.53 Митного кодексу України, є належними, допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей. Прийняті рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними, оскільки ґрунтуються не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях контролюючого органу.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що в документах, які надані декларантом, наявні розбіжності, відсутні всі відомості щодо ціни та вони не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У зв`язку з вищевикладеним Одеською митницею обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду 15 квітня 2024 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТАЛ ГРУП» задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити повністю. Апелянт вказує, що судом першої інстанції не надана належна оцінка доводам відповідача, що подані декларантом документи не містили належних, об`єктивних, та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України.

Судом першої інстанції також не враховано, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів встановлено, що в поданих документах містились розбіжності, а також декларантом не надано витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Додатково апелянт вказує, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за оцінюванні товари, різняться умови поставки внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

ТОВ «ПОРТАЛ ГРУП» подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити без змін оскаржуване рішення.

Відповідно до ч.3 п.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Одеської митниці задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

Між ТОВ «ПОРТАЛ ГРУП» (покупець) та «AYDAMAR DOGALTAS MADENCILIC ITH.IHR.VE SAN.TIC.LTD.STI» (постачальник) 01.09.2023 року укладено контракт на поставку № 1/2023, відповідно до предмету якого постачальник виробляє та продає, а покупець купує продукцію з природного каменю, а саме мармур, травертин та інше, в асортименті, кількості та за цінами, вказуються в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно пп. 2.1., 4.1. контракту № 1/2023 ціна на товар вказується на умовах FOB, CIF, CFR (Інкотермс 2010) та вказується в інвойсах, що є невід`ємною частиною договору.

Розрахунки здійснюються шляхом перерахування з валютного банківського рахунку покупця на вказаний банківський рахунок постачальника. Оплата продукції здійснюється покупцем так: - 100% передплата за товар від загальної суми інвойсу; - часткова передоплата за товар від загальної суми інвойсу; - відстрочка платежу на 90 днів з моменту відвантаження товару (пп.3.1.1., п. 3.2. контракту № 1/2023).

Згідно з п. 4.3. контракту № 1/2023, постачальник зобов`язаний: виконати експортне митне оформлення та розмістити товар у порту відвантаження та завантажити на борт судна зазначеного покупцем.

Пунктом 4.5. контракту № 1/2023 сторони встановили можливість відвантаження товарів з інших портів відправлення. Використання інших портів погоджується з покупцем окремо, та найменування порту вказується в інвойсах.

Відповідно п. 6.1. товар повинен мати стандартне для постачальника пакування та маркування. Якщо покупець вважає за необхідне покращити для забезпечення його безпеки, цілісності при перевезенні будь-яким видом транспорту та ідентифікації або привести її у відповідність до своїх потреб, покупець має право власними силами чи силами третіх сторін за свій рахунок зробити упаковку, переупаковку, маркування, вантажно-розвантажувальні роботи та будь-які інші роботи на свій розсуд на території продавця перед або в процесі відвантаження.

На виконання умов контракту № 1/2023 було виставлено інвойс № FA02023000000008 від 26.10.2023 року, яким сторони узгодили номенклатуру, ціну та кількість товару. Загальна вартість товару становить 9476,69 долларів. Умови поставки - FOB IZMIR АLIAGA.

Морське перевезення товарів здійснювалось на підставі договору від 01.07.2023 року № АК23033 укладеного між ТОВ «АККОН ШИПІНГ УКРАЇНА» (виконавець) з однієї сторони та ТОВ «ПОРТАЛ ГРУПП» (замовник) з другої сторони. Предмет договору передбачає, що виконавець зобов`язується надати та/або забезпечити надання замовнику послуг, пов`язаних з транспортуванням, перевалкою та іншим транспортним обслуговуванням експортних, імпортних, транзитних платежів у контейнерному обладнанні, визначеному умовами цього договору, а замовник зобов`язується оплатити вартість таких послуг.

Відповідно до пп. 6.1, 6.5 контракту № АК23033, вартість послуг встановлюється відповідно до ставок та тарифів, визначених додатками до цього договору. У разі надання послуг, вартість яких не визначена додатками до договору, сторони попередньо узгоджують вартість таких послуг будь-яким зручним для сторін способом. У випадку виникнення в процесі виконання заявки за договором додаткових витрат виконавця, пов`язаних з необхідністю виконання будь-яких операцій з вантажем Замовника, такі додаткові витрати відшкодовуються на підставі їх документального підтвердження. Послуги, а також додаткові витрати виконавця та/або морського перевізника, пов`язані з наданням послуг за цим договором, підлягають сплаті замовником на умовах 100% передоплати (до моменту отримання контейнерного обладнання порожнього чи з вантажем з портового терміналу). Послуги сплачуються на підставі рахунків, виставлених виконавцем. Рахунки виставляються відповідно до документів та інформації, наданими замовникам у відповідних заявках.

Листом від 05.07.2023 року № б/н TOB «AKKOH ШІПІНГ Україна» повідомило, що у зв`язку із технічною помилкою в договорі № АК23033 вказано дату « 01 липня 2023», замість вірного « 03 липня 2023» та просило вважати вірною датою укладення договору № АК23033 - 03 липня 2023 року.

З метою митного оформлення імпортованого товару 17.11.2023 року декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію № 23UA500500041044U9 на товар: Вироби з натурального каміння. Плитка з травертину шліфована та полірована, найбільша лицьова грань не може бути вписана в квадрат із стороною розміром менш як 7 см:

- сляби темно-сірі, поліровані, розрізані вздовж NOCHE VEIN CUT FILLEDPOLISHED, розмір 2x110x220см - 10шт, 24,20м2,

- сляби темно-сірі, поліровані, розрізані вздовж NOCHE VEIN CUT FILLEDPOLISHED, розмір 3x110x220см - 6шт., 14,52м2,

- сляби темно-сірі, поліровані, розрізані вздовж NOCHE VEIN CUT FILLEDPOLISHED, розмір 3x110x220см - 14шт., 33,88м2,

- сляби бежеві, шліфовані, розрізані поперек, LIGHT CROSS CUT BRUSHED, розмір 2x190x215см - 8шт., 32,68м2,

- сляби темно-сірі, поліровані, розрізані вздовж NOCHE VEIN CUT FILLEDPOLISHED, розмір 2x110x220см - 10шт., 24,20м2,

- сляби бежеві, шліфовані, розрізані поперек LIGHT CROSS CUT BRUSHED розмір 2x185x285см - 12шт., 63,27м2,

- сляби бежеві, шліфовані, розрізані поперек LIGHT CROSS CUT FILLEDHONED розмір 3x175x245см - 11шт., 47,16м2,

- плитка бежева, шліфована, розрізана попререк LIGHT CROSS CUT BRUSHED розмір 4x9x130см - 40шт, 4,68м2,

- плитка бежева, шліфована, розрізана попререк LIGHT CROSS CUT BRUSHED розмір 5x14x130см - 20шт., 3,64м2,

- плитка бежева, шліфована, розрізана попререк LIGHT CROSS CUT BRUSHED розмір 5x22x130см - 12шт., 3,43м2,

- плитка бежева, шліфована, розрізана попререк LIGHT CROSS CUT BRUSHED розмір 12x22x130см - 20шт., 5,72м2,

- плитка бежева, шліфована, розрізана попререк LIGHT CROSS CUT BRUSHED розмір 12x22x130см - 20шт., 5,72м2,

- плитка бежева, шліфована, розрізана попререк LIGHT CROSS CUT BRUSHED розмір 7x13x80см - 70шт., 7,28м2,

- плитка бежева, шліфована, розрізана попререк LIGHT CROSS CUT BRUSHED розмір 5x22x130см - 28шт., 8,01м2,

- плитка темно-сіра, полірована, розрізана вздовж NOCHE VEIN CUT FILLEDPOLISHED розмір 3x8x100см - 65шт., 5,20м2,

- плитка темно-сіра, полірована, розрізана вздовж NOCHE VEIN CUT FILLEDPOLISHED розмір 3x16x100см - 65шт., 10,40м2,

- плитка темно-сіра, полірована, розрізана вздовж NOCHE VEIN CUT FILLEDPOLISHED розмір 12x14x100см - 28шт., 3,92м2,

- плитка темно-сіра, полірована, розрізана вздовж NOCHE VEIN CUT FILLEDPOLISHED розмір 12x14x100см - 9шт., 1,26м2,

- плитка темно-сіра, полірована, розрізана вздовж NOCHE VEIN CUT FILLEDPOLISHED розмір 8x6x100см - 65шт., 3,90м2,

- плитка темно-сіра, полірована, розрізана вздовж NOCHE VEIN CUT FILLEDPOLISHED розмір 12x14x100см - 28шт., 3,92м2

Торговельна марка AYDAMAR. Виробник "AYDAMAR DOGALTAS MADENCILIK ITH.IHR.VE SAN.TIC.LTD.STI." Країна виробництва - TR.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 26.10.2023 року (0271);

- Рахунок-Фактура (інвойс) (Commercial invoice) № FA02023000000008 від 26.10.2023 року (0380);

- Коносамент № AKKALI23056610 (Bill of lading) від 28.10.2023 року (0705);

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 15.11.2023 року (0730);

- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 26.10.2023 року № А1029109 (0861);

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № AKK-OD00-001447 від 09.11.2023 року (3004);

- Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №722 від 10.11.2023 року (3005);

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1/2023 від 01.09.2023 року (4104);

- Договір про надання послуг митного брокера № 111/03-2023 від 01.03.2023 року (d4207);

- Договір (контракт) про перевезення № АК23033 від 03.07.2023 року (4301);

- Інші некласифіковані документи вагова довідка від 16.11.2023 року (9000);

- Копія митної декларації країни відправлення №23351900ЕХ00186701 від 26.10.2023 року (9610).

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме:

1) відповідно до пп.в) п1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) згідно рахунку-фактура (інвойс) від 26.10.2023 № FA02023000000008 умовами поставки є FOB Izmir, тоді як умови поставки зазначені в копії митної декларації країни відправлення від 26.10.2023 № 23351900EX00186701 вказано умови поставки FOB АLIAGA;

3) в банківському платіжному документі, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг від 10.11.2023 №722 наявне посилання рахунок №1449 від 09.11.2023 р. та контракт №АК23171 від 15.03.2023 р. відмінних від наданих до митного оформлення.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до п.5 ст. 54, частини 3 статті 53 МК України зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації переклад копії митної декларації країни відправлення від 26.10.2023 № 23351900EX00186701 на українську мову згідно ст.254 МКУ.

Повідомлено, що відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

17.11.2023 року декларантом ТОВ «ВІЗДОМ» надіслано лист ТОВ «Портал Груп» №TG012866 від 17.11.2023 року, банківське платіжне доручення від 13.09.2023 року № 230913/001083301 та лист ТОВ «ВІЗДОМ» № 01 від 17.11.2023, яким повідомлено митний орган, що інших додаткових документів надаватися не буде.

В оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що в додатково надісланому банківському платіжному дорученні від 13.09.2023 року № 230913/001083301 внесена інформація щодо проформи-інвойс від 11.09.2023 №11/09, яка до митного оформлення не надавалася.

Як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

17.11.2023 року Одеська митниця Державної митної служби України прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000776/2, яким скориговано митну вартість товару за резервним методом, а саме, було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄА1С та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить по товару № 1- 0,595 доп. США/кг нетто (МД від 23.04.2023 № UA408020/2023/ 026600) ніж заявлено декларантом 0,41 дол. США/кг нетто.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця 17.11.2023 року видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/001453.

Не погоджуючись з правомірністю рішень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано до Одеської митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митними деклараціями, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі МК України).

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення..

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставами для його прийняття відповідач зазначив:

у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, як складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

згідно рахунку-фактура (інвойс) від 26.10.2023 року № FA02023000000008 умовами поставки є FOB Izmir, тоді як умови поставки зазначені в копії митної декларації країни відправлення від 26.10.2023 року № 23351900EX00186701 вказано умови поставки FOB АLIAGA;

в банківському платіжному документі, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг від 10.11.2023 №722 наявне посилання рахунок №1449 від 09.11.2023 року та контракт №АК23171 від 15.03.2023 р. відмінних від наданих до митного оформлення.

Щодо вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 6.1. Контракту № 1/2023 передбачено, що товар повинен мати стандартне для постачальника пакування та маркування. Якщо покупець вважає за необхідне покращити для забезпечення його безпеки, цілісності при перевезенні будь-яким видом транспорту та ідентифікації або привести її у відповідність до своїх потреб, покупець має право власними силами чи силами третіх сторін за свій рахунок зробити упаковку, переупаковку, маркування, вантажно-розвантажувальні роботи та будь-які інші роботи на свій розсуд на території продавця перед або в процесі відвантаження.

Також, з митної декларації вбачається, що в графі 37 вказано процедуру постачання ZZ00.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митних декларацій поданої Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що вартість пакування була включена в ціну товару та не мала окремо підтверджуватись під час митного оформлення товару.

Стосовно посилань митного органу на те, що згідно рахунку-фактура (інвойс) від 26.10.2023 № FA02023000000008 умовами поставки є FOB Izmir, тоді як умови поставки зазначені в копії митної декларації країни відправлення від 26.10.2023 № 23351900EX00186701 вказано умови поставки FOB АLIAGA, колегія суддів відхиляє, оскільки, оскільки умовами поставки відповідно до рахунку-фактури (інвойс) від 26.10.2023 № FA02023000000008 є FOB IZMIR АLIAGA, а не FOB Izmir, як помилково зазначає митниця в оскаржуваному рішенні.

Також митний орган вказує, що в банківському платіжному документі, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг від 10.11.2023 №722 наявне посилання рахунок №1449 від 09.11.2023 року та контракт №АК23171 від 15.03.2023 року відмінних від наданих до митного оформлення.

Як вже було встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, морське перевезення здійснювалось за кошти Позивача на підставі договору від 03.07.2023 № АК23033.

На підтвердження вартості транспортування до порту ввезення на митну територію України позивачем було надано коносамент № AKKALI23056610 від 28.10.2023 року, що підтверджує завантаження товару на борт судна, яке прямує до порту Ізмаїл, розташованого на території України.

Вартість морського перевезення за коносаментом № AKKALI23056610 від 28.10.2023 року становить 40437,67 гривень, на підтвердження чого надано рахунок від 09.11.2023 року №AKK-ODOO-001449. Виставлений рахунок містить посилання на договір про надання послуг з перевезення та номер коносаменту.

Позивач сплатив вартість послуг з перечення товару на митну території України, що підтверджується платіжною інструкцією від 10.11.2023 № 722.

При цьому, як вбачається з листа позивача від 11.11.2023 року № 1111, що адресований адресу ТОВ «АККОН ШИПІНГ УКРАЇНА», позивачем в платіжній інструкції від 10.11.2023 № 722 в призначенні платежу помилково зазначив реквізити договору від 15.03.2023 № АК23171, який був укладений між ТОВ «ПОРТАЛ ГРУП» та ТОВ «АККОН ШИПІНГ УКРАЇНА». Отже, позивач звернувся до ТОВ «АККОН ШИПІНГ УКРАЇНА» з проханням вважати здійснений платіж таким, що виконаний згідно із рахунком від 09.11.2023 року № AKK-ODOO-001449.

Таким чином, витрати на транспортування підтверджені наявними у матеріалах справи документами, а саме договором від 03.07.2023 № АК23033, коносаментом № AKKALI23056610 від 28.10.2023 року, рахунком від 09.11.2023 року № AKK-ODOO-001449 та платіжною інструкцією від 10.11.2023 року № 722. Зазначені документи містять реквізити сторін контракту, а також кореспондують між собою.

Зазначені документи надавались відповідачу під час процедури митного оформлення, що підтверджується їх зазначенням у рішенні про коригування митної вартості товарів та картці відмови у прийнятті митної декларації. Однак, в оскаржуваному рішенні митний орган не навів обставин, які не дозволяють перевірити числове значення митної вартості, а отже, суд не приймає до уваги зауваження митного органу щодо недоліків в банківському платіжному документі, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг.

Також в оскаржуваному рішенні про коригування відповідач зазначив, що в додатково надісланому банківському платіжному дорученні від 13.09.2023 № 230913/001083301 внесена інформація щодо проформи-інвойс від 11.09.2023 №11/09, яка до митного оформлення не надавалася. Проте, відповідачем не аргументовано, як зазначені обставини можуть вплинути на правильність визначення митної вартості товарів.

Отже, надані документи на підтвердження митної вартості не містили будь-яких розбіжностей, які вказують на заниження заявленої митної вартості, а відповідач не обґрунтував підстав для витребування додаткових документів, оскільки в наданих при митному оформленні документах не було розбіжностей. Тому вимога протягом 10 календарних днів надати додаткові документи на підтвердження вартості товару: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації переклад копії митної декларації країни відправлення має ґрунтуватись насамперед на виявлених розбіжностях у наданих до митного оформлення документів, що можуть вплинути на визначення митної вартості, або які ознаки підробки були виявлені, або які відомості відсутні у наданих документах.

Цей висновок підтверджується позицією Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 року по справі №815/329/17, де суд зазначив, що витребування митницею додаткових документів можливе тільки у разі наявності обґрунтованих сумнівів митниці щодо розбіжностей, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у наданих до митного оформлення документах. При цьому митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Сам факт ненадання декларантом в установлений строк додаткових документів або ж відмови у їх наданні за відсутності оцінки достатності документів, первісно наданих декларантом, на підтвердження ціни угоди щодо товарів, що імпортуються, не є беззаперечною умовою для висновку про відсутність підстав для застосування першого методу визначення митної вартості.

Оцінюючи наведені обставини у сукупності, судова колегія вважає вірними висновки суду, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню. Отже, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за методом за ціною договору подібних (аналогічних) товарів.

Згідно сталої практики Верховного Суду формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

З оскаржуваного рішень вбачається, що в якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості аналогічних товарів обрано МД № UA408020/2023/ 026600 від 23.04.2023 року.

Разом з тим, відповідачем не надано суду для дослідження вищезазначені митні декларації, в зв`язку з чим неможливо порівняти умови поставки товару, код та країну походження товару тощо.

Судова колегія зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), що само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів.

За таких обставин, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Вищевказане свідчить, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам Митного кодексу України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не спростовані митним органом, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 07 лютого 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308,311,315,316,320,322,325,328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:І.Г.Ступакова